2363

Аграрні відносини на українських землях у другій половині XIX ст.

Конспект урока

История и СИД

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861 р., ознайомити учнів із проведенням аграрної реформи 1861 р., її особливостями і наслідками.

Украинкский

2013-01-06

44 KB

73 чел.

Урок №24

Тема: аграрні відносини на українських землях у другій половині XIX ст.

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861 р.; ознайомити учнів із проведенням аграрної реформи 1861 р., її особливостями і наслідками.

Основні терміни і поняття: соціальна структура суспільства, економічна криза, розшарування селянства, соціальна революція, промисловий переворот, ринкові відносини.

Обладнання: підручник, карта, атлас.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

  1.  Організаційний етап.

  1.  Вивчення нового матеріалу.

  1.  Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки в західноукраїнських землях.

Дивимося урок №17 перше питання.

  1.  Українські землі напередодні реформи 1861 р.

Особливості економічного і політичного розвитку українських земель напередодні аграрної реформи 1861 р.:

  •  низька продуктивність праці селян-кріпаків і, як результат, неспроможність задовольнити потреби власних і поміщицьких господарств;

  •  зубожіння великої частини поміщиків і більшості кріпосних селян;

  •  зменшення кількості селян-кріпаків;

  •  відставання Росії у військовій справі від провідних європейських держав;
  •  наростаючий опір із боку прогресивних кіл суспільства проти кріпосницьких порядків;

  •  осудження європейськими країнами станового устрою Російської імперії.

   3 січня 1857 р. було створено Таємний комітет, який пізніше був перейменований на Головний комітет у селянських справах.

3. Селянська реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві.

   19 лютого 1861 р. було оприлюднено Положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності.

а) підготовка селянської реформи.

б) особисте звільнення селян.

Правовий статус особисто вільних селян

Пережитки кріпацтва в правовому статусі селян пореформеної доби

  •  селяни здобули низку громадянських прав – особмстих і майнових;

  •  поміщики втратили будь-які права на селян;

  •  селяни отримали право укладати угоди як із приватними особами, так і з державними установами, займатися торгівлею і промисловістю, володіти рухомою і нерухомою власністю, самостійно виступати в суді в різних справах – цивільних і кримінальних;

  •  селяни мали право брати участь в органах місцевого самоврядування, переходити в інші стани (поміщицтво, купецтво та ін.), вступати до навчальних закладів, на службу тощо;

  •  ставши вільними, селяни залишалися нижчим станом;

  •  селяни відповідали за кожний свій крок.
  •  селяни сплачували подушний податок до 1866 р.;

  •  відбували рекрутчину;

  •  до 1904 р. до селян застосовувалися тілесні покарання;

  •  протягом девяти років після оголошення реформи селянин не мав права відмовитися від наділу, а значить залишити село.

в) селянські наділи.

Наділи:

  •  присадибні;

  •  польові.

 Поміщик сам визначав де дати наділ.

  Відрізки – якщо селянин до реформи 1861 р. користувався більшою частиною землі, ніж йому було положено після реформи, то зайву землю забирали (відрізали).

  Тимчасовозобовязані – це селяни, що відбували оброк та панщину до укладення добровільної угоди з поміщиком про отримання визначеного земельного наділу.

   Ця категорія селян зберігалася 20 років.

г) викупна операція.

    Селяни за отримання наділу землі змушені були платити викуп протягом 49 років.

д) державні селяни.

е) наслідки аграрної реформи.

4. Капіталізація. Ринкові відносини.

Розподіл орної землі, за реформою 1861 р.:

  •  державі та церкві – 8 %;

  •  селянам – 46 %;

  •  поміщикам – 46 %;

  1.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  1.  Коли було відмінено кріпацтво на західноукраїнських землях?
  2.  Які були особливості розвитку українських земель напередодні реформи 1861 р.?

  1.  Охарактеризуйте особливості селянської реформи 1861 р.

  1.  У чому полягало історичне значення аграрної реформи 1861 р. в Російській імперії?

  1.  Підсумок уроку.

  1.  Домашнє завдання.

Параграф 19-20.

Реферат на тему: Особливості проведення аграрної реформи 1861 р. на українських землях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29662. Априорное знание, метафизика и объективность 49.5 KB
  Когда психолог обнаруживает статистически значимую связь между креативностью и рефлективностью как параметром когнитивного стиля {Дорфман Ковалева 2000а это не значит что чем выше креативность тем выше рефлективность у каждого человека в отдельности. некие общие представления об устройстве мира и человека. В свою очередь это предполагает что методы естественных наук которые изучают мироздание используются также при изучении психики и поведения человека. Культурно–историческая парадигма напротив подчеркивает своеобразие человека...
29663. Понятие категории как узлового пункта познания 57.5 KB
  В общей методологии понятие системы является чрезвычайно широким. Различают материальные системы Солнечная система среди них – системы организм – среда; идеальные системы например знаковые; социальные системы. Берталанфи Общая теория систем категория системы из философскометодологической перешла в иной статус – названия объяснительного принципа конкретизируемого различным образом в научном познании. Кеннон утверждал принцип системности как принцип гомеостаза обеспечивающего динамическое постоянство свойств системы в ее...
29664. Категория активность 53 KB
  Леонтьев указывает на явления активности составляющие как бы внутреннюю предпосылку самодвижения деятельности и ее самовыражения [Леонтьев А. Поэтому описание явлений активности обычно ведется в терминах автономности спонтанности самопроизвольности инициативности и т. Однако любое проявление активности имеет место в некотором окружении. Невозможность роста активности без отражения а также не возможность отражения без активности самого отражающего объекта делает эти понятия изначально взаимосвязанными.
29665. Категории «взаимодействие» и «отражение» 56 KB
  Противоречия между указанными подходами можно разрешить и соединить различные аспекты в понимании отражения если определять его не как атрибут материи производный от другого атрибута – взаимодействия а как самостоятельный аспект движения материи дополняющий взаимодействие проявляющийся во взаимодействии в свою очередь влияющий на ход взаимодействия и его результаты. Но какова природа этой особой способности к отражению почему она в разной степени присуща разным объектам и по каким законам она развивается Источником этой внутренней...
29666. Характеристика дескриптивной методологии 60.5 KB
  Декартовское представление о дуализме души и тела и понимание механистической детерминации как основы причинного объяснения породили тот тип рациональности который на долгие годы определил использование в психологии критериев научности взятых из парадигмы классической науки. Возникшие позже другие типы рациональности – неклассические и постнеклассические – еще только осваиваются в новых исследовательских парадигмах психологии. В рамках одной и той же исследовательской методологии оформлялись разные теоретические концепции научной психологии....
29667. Понятие методологии науки 71.5 KB
  Метод в широком смысле – путь познания опирающийся на некоторую совокупность ранее полученных общих знаний принципов. Методология – учение о методах и принципах познания. Можно выделить по крайней мере два понимания методологии развиваемых: 1 как представленное при рефлексии теории познания понимание метода в указанном широком смысле и 2 как учение о системе методов в узком смысле посредством которых в рамках той или иной науки в ходе теоретического или теоретикоэмпирического исследования проверяется правдоподобие или истинность...
29668. Соотношение понятий «наука», «философия» и «мировоззрение» 79 KB
  Важнейшие из них парадигмы т. В философию науки понятие парадигмы ввел Бергман для характеристики нормативности методологии. Парадигмы определяют содержание конкретных научных идей область и предмет научных исследований. Примерами общих парадигм для психологической науки могут служить естественнонаучная и культурноисторическая парадигмы.
29669. Психология как мультипарадигмальная наука 95.5 KB
  Имеются в виду не любые теории только те из них которые подтверждаются результатами классических экспериментов и получены заслужившими доверие методами общие теории получившие признание и служащие образцом для исследований по разнообразной конкретной проблематике. Парадигма есть общая модель образец ориентируясь на которую возникают и развиваются конкретные частные научные теории. Но понятие кризиса продолжает использоваться поскольку за ним стоит неудовлетворенность отсутствием единой общепсихологической теории. Если учитывать...
29670. Метафизические и эмпирические теории 51 KB
  Структура методологического знания уровни и подходы Если рассматривать структуру методологии науки по вертикали то можно выделить следующие ее уровни: 1 уровень философской методологии; 2 уровень конкретнонаучной методологии; 3 уровень общенаучных принципов и форм исследования; 4 уровень методики и техники исследования. Философская методология имеет форму философского знания добываемого с помощью методов самой философии примененных к анализу процесса научного познания. Разработка этого уровня методологии осуществляется как...