2380

Наука України другої половини XIX ст.

Конспект урока

История и СИД

Мета: проаналізувати стан розвитку науки, розкрити внесок М. Грушевського у розвиток української науки.

Украинкский

2013-01-06

24.49 KB

80 чел.

Урок №41

Тема: наука України другої половини XIX ст.

Мета: проаналізувати стан розвитку науки, розкрити внесок М. Грушевського у розвиток української науки.

Основні терміни і поняття: культура, інтелігенція, наука, національна ідея.

Обладнання : підручник, карта, атлас.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1.  Організаційний етап.

  1.  Перевірка домашнього завдання.

  1.  Розкажіть про умови розвитку освіти в Україні у другій половині XIX ст.

  1.  Які особливості розвитку культури України другої половини XIX ст.?

  1.  Для чого створювалися недільні школи?

  1.  Які вищі навчальні заклади діяли в Україні у другій половині XIX ст?

  1.  Вивчення нового матеріалу.

  1.  Видатні вчені.

Чинники, що зумовили швидкий розвиток науки:

  1.  загальноєвропейський прогрес в науці й техніці;

  1.  розвиток промисловості після реформ 60-70-х років XIX ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;

  1.  відчутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях;

  1.  домінування філософії позитивізму, що сприяла пошуку достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ.

Українські вчені другої половини XIX ст.

Галузь знань

Фізика, електротехніка

Прізвище вченого

І. Пулюй

Внесок у розвиток науки

Удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, що дало змогу створити лампу, яка за технічними характеристиками перевершувала лампу Едісона; був першим у дослідженні холодного світла, що згодом дістало назву неонового; за його участю запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а у Празі – першу в Європі на змінному струмі. За твердженням ряду дослідників, І. Пулюй був першим винахідником “рентгенівської трубки” (здійснив відкриття у 1883 р., а В.-К. Рентген – у 1895 р.), ставши таким чином співзасновником нертгенології.

Фізика

М. Умов

Засновник київської школи теоретичної фізики.

Й. Тимченко

У 1893 р. виготовив два апарати – знаряддя для аналізу стробоскопічних явищ, кінетоскоп, що здійснювали знімання та проекцію рухомих зображень на екрані. Окремі вузли апаратів Тимченка було використано в моделях кіноапаратів на початку XX ст.

Хімія

М. Бекетов

Працюючи у Харківському університеті, першим у світі став викладати фізичну хімію.

Медицина

І. Мечников,

М. Гамалія

Засновники першої в Російській імперії та другої у світі бактеріологічної станції; започаткували успішне лікування таких страшних хвороб, як чума, холера, тиф, туберкульоз.

Ю. Шимаковський

Написав працю Операції на поверхні тіла, винайшов багато медичних інструментів.

Астрономія

Ф. Бредіхін

Створив теорію походження метеоритних потоків із комет.

Техніка

М. Бенародос

Інженер, у 1881 р. першим у світі винайшов і застосував у промисловому виробництві дугове електрозварювання.

О. Бородін

Інженер, створив наприкінці XIX ст. найекономніший паровоз.

Етнографія

М. Миклухо-Маклай

Досліджував побут народів Океанії, Південно-Східної Азії, Австралії.

Ботаніка

О. Волощак

Зробив вагомий внесок у розроблення ботанічної географії, дослідив рослинний світ Карпат.

Юриспруденція

О. Кістяківський

Основні праці присвячені кримінальному праву, історії права та судоустрою в Україні. Зібрав, систематизував та видав Права, за якими судиться малоросійський народ.

Історія

М. Костомаров

Своїми працями “Богдан Хмельницький”, “Руїна” започаткував наукову розробку історії України із залученням матеріалів як вітчизняних, так і зарубіжних архівосховищ.

В. Антонович

У працях Про походження козацтва”, “Бесіди про часи козацькі на Україні обгрунтував національну особливість минулого українського народу.

М. Грушевський

Із 1897 р. очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка; автор багатотомної праці Історія України – Руси.

Д. Яворницький

Автор тритомної Історії Запорозьких козаків

Мовознавство

О. Потебня

У багатьох працях розробляв питання української мови. Є творцем лінгвістичної поетики, досліджував психологію словесно-художньої творчості; писав праці з фольклору та етнографії.

П. Житецький

Писав праці з українського мовознавства, літератури, фольклору (“Нарис звукової історії малоруського наріччя” (1876) та ін.).

  1.  Наукові товариства.

Товариства:

  1.  Товариство київських лікарів (1840);

  1.  Одеське товариство інженерів і техніків (1864);

  1.  Наукові товариства природознавців при університетах (Харків (1869), Київ (1869), Одеса (1870));

  1.  Київське відділення Російського технічного товариства (1871);

  1.  Історичне товариство Нестора-літописця у Києві (1873);

  1.  Південно-Західний відділ Російського географічного товариства у Києві (1873);

  1.  Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові (1892).

  1.  М. Грушевський – видатний представник української історичної науки.

М. Грушевський – організатор української науки

Назва організацій, засновником і головою яких був М. Грушевський

Назва інститутів, товариств, членом яких був М. Грушевський

Назви праць

Від 1897 р. до 1913 р. був головою Наукового товариства ім. Т. Шевченка; очолював історико-філологічну секцію НТШ; створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896-1913); один з організаторів Української видавничої спілки (1899) у Петербурзі та “Україна” у Києві; відкрив на свої кошти приватну вчительську семінарію у Коломиї (1904), обраний головою заснованого ним Українського наукового товариства (1907); за участю Грушевського створене Товариство українських поступовців (1907); заснував Український соціологічний інститут.

Дійсний член Історичного товариства Нестора Літописця (1890), НТШ (1893), Українсько-руського педагогічного товариства у Львові (1894), член-кореспондент Краківської академії наук (1895), Археографічної комісії Московського археологічного товариства (1900), Одеського товариства історії та старожитностей (1901), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923), АН СРСР (1929).

Монографія “История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XVI в.” (1890), “Історія України-Руси”; стаття “Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства”; “Очерки истории украинского народа” (1904); “Ілюстративна історія України” (1911); збірка “Украинский народ в его прошлом и настоящем” (1914); публіцистичні статті “Якої ми хочемо автономії і федерації”, “Хто такі українці і чого вони хочуть”, “На переломі”, “Українська самостійність і її історична необхідність” (1917-1918); багатотомна “Історія української літератури”, тези “Про українську історіографію XVIII ст. Декілька міркувань”; автор літературних збірок “Оповідання” (1904), “Sub divo” (1918), “Під зорями” (1928); драматичних творів “Хмельницький в Переяславі” (1917), “Ярослав Осмолист” (1917), кіносценарію Запорожці (1924).

  1.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  1.  Назвіть імена визначних українських вчених та галузі знань, у яких вони працювали. Розкрийте їхній внесок у розвиток науки.

  1.  Які наукові товариства діяли в Україні в другій половині XIX ст.?

  1.  Охарактеризуйте внесок М. Грушевського в розвиток української історичної науки.

  1.  Підсумок уроку.

  1.  Домашнє завдання.

Параграф 31, пункти 7-9.

Реферат на тему: І. Мечников – перший лауреат Нобелівської премії з України


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26405. Зубы — dentes 24.5 KB
  В короткокоронковых зубах обозначают следующие части: а коронку возвышающуюся над десной. Эмаль самая твердая ткань зуба содержит 95 минеральных веществ устойчива к воздействию химических веществ корма и к механическим воздействиям. Под эмалью находится дентин костная ткань зуба с канальцами. Цвет дентина темноватый; б шейка зуба на месте перехода коронки в корень зуба.
26406. Классификация, строение, топография мышц 20.5 KB
  пластинчатые в области туловища шеи прикрепляют грудную конечность к туловищу брюшные стенки; 2. В их составе тонкие и длинные мышечные волокна область туловища и поясов конечностей; 2. В области туловища на поверхности блестящее сухожильное зеркало; 3.
26407. Кожный покров: строение, назначение, классификация производных 20.5 KB
  В общий кожный покров integumentum communis входят кожа cutis и её производные. Эпидермис образует производные кожи является многослойным плоским ороговевающим эпителием выполняет защитную и нейросенсорную функции. Дерма содержит производные эпидермиса выполняет опорную трофическую и иммунологическую функции. Производные кожного покрова: роговые волосы рога мякиши копыто копытце коготь и железистые обычные: потовые сальные; молочные: вымя множественное вымя специфические: пахучие защитные сигнальные параанальные и др.
26408. Концевой мозг (telencephalon) 21.5 KB
  В ней заложены центры НД. Кора гирифицирована и условно делится на доли: затылочные высшие зрительные центры лобные высшие двигательные центры теменные чувствительные центры височные слуховые центры. Под корой белое вещество плаща который образует проводящие пути 3 типов: коммисуральные полушария между собой мозолистое тело ассоциативные центры в 1 полушарии проекционные кора с подкоркой и спинным мозгом.
26409. Круп 20 KB
  Крестцовоподвздошный сустав: тугой капсула вентральная связка дорсальная коротная и длинная крестцовоседалищная связка широкая тазовая. ТБС:: простой многоосный чашеобразный; по краю суставной впадины хрящевая губа над вырезкой впадины поперечная связка впадины помимо капсулы круглая связка у лошадей добавочная связка.
26410. Лёгкие (pulmones, pneumones) 24.5 KB
  На каждом легком различают поверхности: латеральную реберную медиальную средостенную каудовентральную диафрагмальную а также междолевые. На средостенной поверхности заметны вдавления: сердечное аортальное пищеводное и желоб задней полой вены как отпечатки расположенных между легкими соответствующих органов. На правом легком со стороны средостенной поверхности имеется добавочная доля. На средостенной поверхности имеется углубление ворота легкого.
26411. Лимфатическая система 22 KB
  проток правый непарный проток правый и левый трахеальный стволы кишечный ствол чревный ствол у КРС правый и левый поясничные стволы. В неё открывается правый и левый поясничные стволы несущие лимфу с каудальных отрезков туловища и тазовых конечностей. С правой стороны головы шеи грудной конечности лимфа оттекает в непарный правый проток который принимает лимфу из правого трахеального протока и впадает в краниальную полую вену.
26412. Матка uterus 23 KB
  Полость матки каудально переходит в узкий канал шейки открывающейся во влагалище. У КРС матки изогнуты спирально заострены имеют форму бараньего рога. Тело матки снаружи длинное но внутри в большей своей части разделено срединной перегородкой. У свиньи рога матки очень длинные до 140 см извиты наподобие кишечных петель.
26413. Межчелюстное пространство 21.5 KB
  Служит опорой для закрепления мышц языка язычная мышца m. linqualis proprius подъязычноязычная мышца m. hyoglossus сокращаясь она притягивает язык вниз и шилоязычная парная мышца m. Мышца вытягивающая язык в сторону ротовой щели подбородочноязычная мышца m.