2380

Наука України другої половини XIX ст.

Конспект урока

История и СИД

Мета: проаналізувати стан розвитку науки, розкрити внесок М. Грушевського у розвиток української науки.

Украинкский

2013-01-06

24.49 KB

80 чел.

Урок №41

Тема: наука України другої половини XIX ст.

Мета: проаналізувати стан розвитку науки, розкрити внесок М. Грушевського у розвиток української науки.

Основні терміни і поняття: культура, інтелігенція, наука, національна ідея.

Обладнання : підручник, карта, атлас.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1.  Організаційний етап.

  1.  Перевірка домашнього завдання.

  1.  Розкажіть про умови розвитку освіти в Україні у другій половині XIX ст.

  1.  Які особливості розвитку культури України другої половини XIX ст.?

  1.  Для чого створювалися недільні школи?

  1.  Які вищі навчальні заклади діяли в Україні у другій половині XIX ст?

  1.  Вивчення нового матеріалу.

  1.  Видатні вчені.

Чинники, що зумовили швидкий розвиток науки:

  1.  загальноєвропейський прогрес в науці й техніці;

  1.  розвиток промисловості після реформ 60-70-х років XIX ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;

  1.  відчутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях;

  1.  домінування філософії позитивізму, що сприяла пошуку достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ.

Українські вчені другої половини XIX ст.

Галузь знань

Фізика, електротехніка

Прізвище вченого

І. Пулюй

Внесок у розвиток науки

Удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, що дало змогу створити лампу, яка за технічними характеристиками перевершувала лампу Едісона; був першим у дослідженні холодного світла, що згодом дістало назву неонового; за його участю запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а у Празі – першу в Європі на змінному струмі. За твердженням ряду дослідників, І. Пулюй був першим винахідником “рентгенівської трубки” (здійснив відкриття у 1883 р., а В.-К. Рентген – у 1895 р.), ставши таким чином співзасновником нертгенології.

Фізика

М. Умов

Засновник київської школи теоретичної фізики.

Й. Тимченко

У 1893 р. виготовив два апарати – знаряддя для аналізу стробоскопічних явищ, кінетоскоп, що здійснювали знімання та проекцію рухомих зображень на екрані. Окремі вузли апаратів Тимченка було використано в моделях кіноапаратів на початку XX ст.

Хімія

М. Бекетов

Працюючи у Харківському університеті, першим у світі став викладати фізичну хімію.

Медицина

І. Мечников,

М. Гамалія

Засновники першої в Російській імперії та другої у світі бактеріологічної станції; започаткували успішне лікування таких страшних хвороб, як чума, холера, тиф, туберкульоз.

Ю. Шимаковський

Написав працю Операції на поверхні тіла, винайшов багато медичних інструментів.

Астрономія

Ф. Бредіхін

Створив теорію походження метеоритних потоків із комет.

Техніка

М. Бенародос

Інженер, у 1881 р. першим у світі винайшов і застосував у промисловому виробництві дугове електрозварювання.

О. Бородін

Інженер, створив наприкінці XIX ст. найекономніший паровоз.

Етнографія

М. Миклухо-Маклай

Досліджував побут народів Океанії, Південно-Східної Азії, Австралії.

Ботаніка

О. Волощак

Зробив вагомий внесок у розроблення ботанічної географії, дослідив рослинний світ Карпат.

Юриспруденція

О. Кістяківський

Основні праці присвячені кримінальному праву, історії права та судоустрою в Україні. Зібрав, систематизував та видав Права, за якими судиться малоросійський народ.

Історія

М. Костомаров

Своїми працями “Богдан Хмельницький”, “Руїна” започаткував наукову розробку історії України із залученням матеріалів як вітчизняних, так і зарубіжних архівосховищ.

В. Антонович

У працях Про походження козацтва”, “Бесіди про часи козацькі на Україні обгрунтував національну особливість минулого українського народу.

М. Грушевський

Із 1897 р. очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка; автор багатотомної праці Історія України – Руси.

Д. Яворницький

Автор тритомної Історії Запорозьких козаків

Мовознавство

О. Потебня

У багатьох працях розробляв питання української мови. Є творцем лінгвістичної поетики, досліджував психологію словесно-художньої творчості; писав праці з фольклору та етнографії.

П. Житецький

Писав праці з українського мовознавства, літератури, фольклору (“Нарис звукової історії малоруського наріччя” (1876) та ін.).

  1.  Наукові товариства.

Товариства:

  1.  Товариство київських лікарів (1840);

  1.  Одеське товариство інженерів і техніків (1864);

  1.  Наукові товариства природознавців при університетах (Харків (1869), Київ (1869), Одеса (1870));

  1.  Київське відділення Російського технічного товариства (1871);

  1.  Історичне товариство Нестора-літописця у Києві (1873);

  1.  Південно-Західний відділ Російського географічного товариства у Києві (1873);

  1.  Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові (1892).

  1.  М. Грушевський – видатний представник української історичної науки.

М. Грушевський – організатор української науки

Назва організацій, засновником і головою яких був М. Грушевський

Назва інститутів, товариств, членом яких був М. Грушевський

Назви праць

Від 1897 р. до 1913 р. був головою Наукового товариства ім. Т. Шевченка; очолював історико-філологічну секцію НТШ; створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896-1913); один з організаторів Української видавничої спілки (1899) у Петербурзі та “Україна” у Києві; відкрив на свої кошти приватну вчительську семінарію у Коломиї (1904), обраний головою заснованого ним Українського наукового товариства (1907); за участю Грушевського створене Товариство українських поступовців (1907); заснував Український соціологічний інститут.

Дійсний член Історичного товариства Нестора Літописця (1890), НТШ (1893), Українсько-руського педагогічного товариства у Львові (1894), член-кореспондент Краківської академії наук (1895), Археографічної комісії Московського археологічного товариства (1900), Одеського товариства історії та старожитностей (1901), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923), АН СРСР (1929).

Монографія “История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XVI в.” (1890), “Історія України-Руси”; стаття “Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства”; “Очерки истории украинского народа” (1904); “Ілюстративна історія України” (1911); збірка “Украинский народ в его прошлом и настоящем” (1914); публіцистичні статті “Якої ми хочемо автономії і федерації”, “Хто такі українці і чого вони хочуть”, “На переломі”, “Українська самостійність і її історична необхідність” (1917-1918); багатотомна “Історія української літератури”, тези “Про українську історіографію XVIII ст. Декілька міркувань”; автор літературних збірок “Оповідання” (1904), “Sub divo” (1918), “Під зорями” (1928); драматичних творів “Хмельницький в Переяславі” (1917), “Ярослав Осмолист” (1917), кіносценарію Запорожці (1924).

  1.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  1.  Назвіть імена визначних українських вчених та галузі знань, у яких вони працювали. Розкрийте їхній внесок у розвиток науки.

  1.  Які наукові товариства діяли в Україні в другій половині XIX ст.?

  1.  Охарактеризуйте внесок М. Грушевського в розвиток української історичної науки.

  1.  Підсумок уроку.

  1.  Домашнє завдання.

Параграф 31, пункти 7-9.

Реферат на тему: І. Мечников – перший лауреат Нобелівської премії з України


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21500. Интенсивная терапия травматического и ожогового шока 146 KB
  Определение патогенез шока. Но он всегда проявляется расстройствами кровообращения на тканевом уровне в виде кризиса микроциркуляции и эти нарушения косвенно отражаются на клинических проявлениях шока. Характерным для шока является возрастание активности симпатоадреналовой системы что проявляется тахикардией но иногда высокая симпатоадреналовая активность может быть завуалирована действием основного фактора гистамина при анафилактическом шоке сердечной блокады в результате повреждения проводящей системы тампонады перикарда.
21501. ИНФЕКЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ У ПОСТРАДАВШИХ С ТЯЖЕЛОЙ МЕХАНИЧЕСКОЙ ТРАВМОЙ И БОЛЬНЫХ ХИРУРГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ (Антибактериальная профилактика и химиотерапия) 116.5 KB
  Успехи достигнутые современной хирургией и в частности хирургией повреждений позволили существенно снизить вероятность развития инфекционных осложнений связанных с первичной контаминацией раны. Этиологическая структура возбудителей инфекционных осложнений Структура возбудителей инфекционных осложнений определяется следующими основными факторами: эволюцией микроорганизмов и приобретением ими резистентности к антибактериальным препаратам; путями передачи возбудителя Изменения структуры возбудителей инфекционных осложнений у пострадавших с...
21502. ИНФУЗИОННО-ТРАНСФУЗИОННАЯ ТЕРАПИЯ ПРИ КРИТИЧЕС 24.5 KB
  Влияние инфузионной терапии на организм. Методы и техника проведения инфузионной терапии. Техническое обеспечение инфузионной терапии. Осложнения инфузионной терапии.
21503. Инфузионно-трансфузионная терапия при критических состояниях 136 KB
  Ее развитие определялось прежде всего уровнем научных разработок по изучению электролитного состава крови для поддержания ионного равновесия плазмы придания ей коллоидных и питательных свойств и создания в конечном итоге оптимальных по составу кровезамещающих растворов пригодных для терапии тех или иных заболеваний. Поэтому в это время появляются ряд новых препаратов созданных на основе солевых растворов с добавлением гомогенной или обработанной физическими или химическими методами гетерогенной плазмы крови жидкость Петрова сыворотка...
21504. Коррекция нарушений водно-солевого обмена 263 KB
  Скорость внутривенного введения К не более 20 ммоль ч 1 г КCl соответствует 136 ммоль К; при более быстром введении возникает опасность остановки сердца. Концентрация Na в плазме крови становится выше 147 ммоль л точно отражает дефицит свободной воды.массу тела кг 142 где сNaпл концентрация Na в плазме крови больного ммоль л; 142 концентрация Na в плазме крови ммоль л в норме; 06 60 содержание всей воды в организме по отношению к массе телал. Изотоническая дегидратация означает истинный дефицит Na в организме так как...
21505. ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ И МЕТРОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СРЕДСТВ ИЗМЕРЕНИЙ АППАРАТОВ ИСКУССТВЕННОЙ ВЕНТИЛЯЦИИ ЛЕГКИХ И ИНГАЛЯЦИОННОГО НАРКОЗА 183 KB
  ЦЕЛЕВОЕ НАЗНАЧЕНИЕ ЛЕКЦИИ: представить данные свидетельствующие значимость проблемы инженернотехнического и метрологического обеспечения средств измерений аппаратов ИВЛ ИН; ознакомить слушателей с необходимостью срочного решения проблемы в лечебных учреждениях; представить основные пути совершенствования инженернотехнического и метрологического обеспечения средств измерений аппаратов ИВЛ ИН; ознакомить с протоколом действий Метрологической проверки средств измерений аппаратов ИВЛ ИН. Состояние инженернотехнического и...
21506. Структурно-функциональные связи легких, воздухоносных путей и паренхимы легких 226 KB
  Структурнофункциональные связи легких воздухоносных путей и паренхимы легких 1.1 Структура воздухоносных путей паренхимы легких Механика дыхания Распределение вентиляции 2. Легочное кровообращение и его отношение к вентиляции Легочное кровообращение Вентиляционноперфузионные отношения Обмен газов и их транспорт Обмен газов в легких Транспорт газов к периферическим тканям и в обратном направлении Регуляция дыхания Основная функция легких обмен газов: поглощение кислорода из окружающей среды удаление из организма двуокиси кислорода....
21507. РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ 366 KB
  Этиология РДСВ.Petti описал РДСВ ARDSкак синдром острой дыхательной недостаточности характеризуемой некардиогенным отеком легких с тяжелой гипоксемией вызываемой интрапульмональным шунтированием справа налево с вторичным ателектазированием и заполнением воздушного пространства отечной жидкостью. О распостранености РДСВ дают представления следующие данные: в США частота распостранения РДСВ составляет 06 1000при этом летальность на 150000 случаев РДСВ приблизительно равна 5060 в то же время WebsterCohen и...
21508. Деполяризующий и недеполяризующий блок 41 KB
  Механизм действия Деполяризующие миорелаксанты по структуре напоминающие ацетилхолин взаимодействуют с нхолинорецепторами и вызывают потенциал действия мышечной клетки. Однако в отличие от ацетилхолина деполяризующие миорелаксанты не гидролизуются ацетилхолинэстеразой и их концентрация в синаптической щели достаточно долго не снижается что вызывает длительную деполяризацию конечной пластинки. Деполяризующие и недеполяризующие миорелаксанты Деполяризующие миорелаксанты Недеполяризующие миорелаксанты Короткого действия Длительного...