2380

Наука України другої половини XIX ст.

Конспект урока

История и СИД

Мета: проаналізувати стан розвитку науки, розкрити внесок М. Грушевського у розвиток української науки.

Украинкский

2013-01-06

24.49 KB

75 чел.

Урок №41

Тема: наука України другої половини XIX ст.

Мета: проаналізувати стан розвитку науки, розкрити внесок М. Грушевського у розвиток української науки.

Основні терміни і поняття: культура, інтелігенція, наука, національна ідея.

Обладнання : підручник, карта, атлас.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1.  Організаційний етап.

  1.  Перевірка домашнього завдання.

  1.  Розкажіть про умови розвитку освіти в Україні у другій половині XIX ст.

  1.  Які особливості розвитку культури України другої половини XIX ст.?

  1.  Для чого створювалися недільні школи?

  1.  Які вищі навчальні заклади діяли в Україні у другій половині XIX ст?

  1.  Вивчення нового матеріалу.

  1.  Видатні вчені.

Чинники, що зумовили швидкий розвиток науки:

  1.  загальноєвропейський прогрес в науці й техніці;

  1.  розвиток промисловості після реформ 60-70-х років XIX ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;

  1.  відчутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях;

  1.  домінування філософії позитивізму, що сприяла пошуку достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ.

Українські вчені другої половини XIX ст.

Галузь знань

Фізика, електротехніка

Прізвище вченого

І. Пулюй

Внесок у розвиток науки

Удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, що дало змогу створити лампу, яка за технічними характеристиками перевершувала лампу Едісона; був першим у дослідженні холодного світла, що згодом дістало назву неонового; за його участю запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а у Празі – першу в Європі на змінному струмі. За твердженням ряду дослідників, І. Пулюй був першим винахідником “рентгенівської трубки” (здійснив відкриття у 1883 р., а В.-К. Рентген – у 1895 р.), ставши таким чином співзасновником нертгенології.

Фізика

М. Умов

Засновник київської школи теоретичної фізики.

Й. Тимченко

У 1893 р. виготовив два апарати – знаряддя для аналізу стробоскопічних явищ, кінетоскоп, що здійснювали знімання та проекцію рухомих зображень на екрані. Окремі вузли апаратів Тимченка було використано в моделях кіноапаратів на початку XX ст.

Хімія

М. Бекетов

Працюючи у Харківському університеті, першим у світі став викладати фізичну хімію.

Медицина

І. Мечников,

М. Гамалія

Засновники першої в Російській імперії та другої у світі бактеріологічної станції; започаткували успішне лікування таких страшних хвороб, як чума, холера, тиф, туберкульоз.

Ю. Шимаковський

Написав працю Операції на поверхні тіла, винайшов багато медичних інструментів.

Астрономія

Ф. Бредіхін

Створив теорію походження метеоритних потоків із комет.

Техніка

М. Бенародос

Інженер, у 1881 р. першим у світі винайшов і застосував у промисловому виробництві дугове електрозварювання.

О. Бородін

Інженер, створив наприкінці XIX ст. найекономніший паровоз.

Етнографія

М. Миклухо-Маклай

Досліджував побут народів Океанії, Південно-Східної Азії, Австралії.

Ботаніка

О. Волощак

Зробив вагомий внесок у розроблення ботанічної географії, дослідив рослинний світ Карпат.

Юриспруденція

О. Кістяківський

Основні праці присвячені кримінальному праву, історії права та судоустрою в Україні. Зібрав, систематизував та видав Права, за якими судиться малоросійський народ.

Історія

М. Костомаров

Своїми працями “Богдан Хмельницький”, “Руїна” започаткував наукову розробку історії України із залученням матеріалів як вітчизняних, так і зарубіжних архівосховищ.

В. Антонович

У працях Про походження козацтва”, “Бесіди про часи козацькі на Україні обгрунтував національну особливість минулого українського народу.

М. Грушевський

Із 1897 р. очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка; автор багатотомної праці Історія України – Руси.

Д. Яворницький

Автор тритомної Історії Запорозьких козаків

Мовознавство

О. Потебня

У багатьох працях розробляв питання української мови. Є творцем лінгвістичної поетики, досліджував психологію словесно-художньої творчості; писав праці з фольклору та етнографії.

П. Житецький

Писав праці з українського мовознавства, літератури, фольклору (“Нарис звукової історії малоруського наріччя” (1876) та ін.).

  1.  Наукові товариства.

Товариства:

  1.  Товариство київських лікарів (1840);

  1.  Одеське товариство інженерів і техніків (1864);

  1.  Наукові товариства природознавців при університетах (Харків (1869), Київ (1869), Одеса (1870));

  1.  Київське відділення Російського технічного товариства (1871);

  1.  Історичне товариство Нестора-літописця у Києві (1873);

  1.  Південно-Західний відділ Російського географічного товариства у Києві (1873);

  1.  Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові (1892).

  1.  М. Грушевський – видатний представник української історичної науки.

М. Грушевський – організатор української науки

Назва організацій, засновником і головою яких був М. Грушевський

Назва інститутів, товариств, членом яких був М. Грушевський

Назви праць

Від 1897 р. до 1913 р. був головою Наукового товариства ім. Т. Шевченка; очолював історико-філологічну секцію НТШ; створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896-1913); один з організаторів Української видавничої спілки (1899) у Петербурзі та “Україна” у Києві; відкрив на свої кошти приватну вчительську семінарію у Коломиї (1904), обраний головою заснованого ним Українського наукового товариства (1907); за участю Грушевського створене Товариство українських поступовців (1907); заснував Український соціологічний інститут.

Дійсний член Історичного товариства Нестора Літописця (1890), НТШ (1893), Українсько-руського педагогічного товариства у Львові (1894), член-кореспондент Краківської академії наук (1895), Археографічної комісії Московського археологічного товариства (1900), Одеського товариства історії та старожитностей (1901), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923), АН СРСР (1929).

Монографія “История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XVI в.” (1890), “Історія України-Руси”; стаття “Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства”; “Очерки истории украинского народа” (1904); “Ілюстративна історія України” (1911); збірка “Украинский народ в его прошлом и настоящем” (1914); публіцистичні статті “Якої ми хочемо автономії і федерації”, “Хто такі українці і чого вони хочуть”, “На переломі”, “Українська самостійність і її історична необхідність” (1917-1918); багатотомна “Історія української літератури”, тези “Про українську історіографію XVIII ст. Декілька міркувань”; автор літературних збірок “Оповідання” (1904), “Sub divo” (1918), “Під зорями” (1928); драматичних творів “Хмельницький в Переяславі” (1917), “Ярослав Осмолист” (1917), кіносценарію Запорожці (1924).

  1.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  1.  Назвіть імена визначних українських вчених та галузі знань, у яких вони працювали. Розкрийте їхній внесок у розвиток науки.

  1.  Які наукові товариства діяли в Україні в другій половині XIX ст.?

  1.  Охарактеризуйте внесок М. Грушевського в розвиток української історичної науки.

  1.  Підсумок уроку.

  1.  Домашнє завдання.

Параграф 31, пункти 7-9.

Реферат на тему: І. Мечников – перший лауреат Нобелівської премії з України


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23679. СОЦИОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ХОЗЯЙСТВЕННЫХ ИДЕОЛОГИЙ 156.5 KB
  Идеалысредства это способы их достижения в числе которых мы обнаруживаем: формы собственности и формы организации хозяйства характер и степень государственного вмешательства в экономику способы распределения благ и утверждения трудового порядка. Консерватизм не отвергает прав индивида как частного собственника а проводит принцип единонаследия майората как способ воспроизводства этой собственности поддерживает наследственные привилегии и принцип назначаемой сверху опеки со стороны собственника или сообщества государства. Ему...
23680. ЧЕЛОВЕК В ХОЗЯЙСТВЕННОЙ СИСТЕМЕ РОССИИ 161 KB
  Дипломы освобождают их от тяжелого физического труда обеспечивают сносный доход и определенный престиж занятий. И отделение €œобразованных€ от €œпростых людей€ воспроизводится весьма отчетливо хотя различия между ними по уровню жизненных стандартов минимальны или просто отсутствуют проявляясь скорее в условиях труда и стиле жизни. Идеи всеобщности труда и благотворности трудового воспитания воплощаются в стремлении не просто к полной но к максимальной занятости когда работу имеют не только все те кто хочет трудиться но и те кто этого...
23681. История социологии 73.5 KB
  Кант и многие другие которые серьезно обогатили наши знания об обществе и поведении людей. Они как и нынешние социологи изучали традиции обычаи нравы и взаимоотношения людей обобщали факты строили концепции которые завершались практическими рекомендациями о том как усовершенствовать общество. Чтобы этого не происходило знать необходимо лишить частной собственности которая согласно Платону развращает нравы людей. К управлению обществом следовало допускать людей достигших 50 лет высокообразованных и талантливых.
23682. ДВА ПОДХОДА К ЧЕЛОВЕКУ В СОЦИАЛЬНОЙ ТЕОРИИ 252.5 KB
  Трудно предсказать как пойдет дальше процесс самоутверждения экономической теории и социологии всякая популярность не вечна но сегодня обе дисциплины переместились в центр внимания и возникла необходимость определения их методологических границ. В нашем распоряжении уже имеются примеры удачного описания эволюции представлений о человеке в экономической теории. Кратко ознакомившись с этими этапами в первых двух лекциях следуя сначала за экономистами а затем за социологами в третьей лекции мы перейдем к исходному определению предмета...
23683. ХОЗЯЙСТВЕННАЯ МОТИВАЦИЯ И ТИПЫ РАЦИОНАЛЬНОСТИ 157 KB
  ХОЗЯЙСТВЕННАЯ МОТИВАЦИЯ И ТИПЫ РАЦИОНАЛЬНОСТИ После определения сравнительных контуров экономикотеоретического и экономикосоциологического подходов следует подробнее остановиться на одном из наиболее сложных вопросов характере мотивации поведения человека в экономике. Если некое благо оказывается значимым желаемым для человека то оно превращается в стимул внешний объект стремления актуализированную потребность. Когда же импульс стремления к этому объекту проходит через сознание человека стимул перерастает в мотив внутреннее...
23684. ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО КАК ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ФУНКЦИЯ И ИСТОРИЧЕСКИЙ ФЕНОМЕН 99.5 KB
  ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО КАК ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ФУНКЦИЯ И ИСТОРИЧЕСКИЙ ФЕНОМЕН €œЭкономический человек€ в политической экономии впервые появляется в качестве предпринимателя и под ним подразумевается отнюдь не €œсредний€ человек а именно предприниматель. Предпринимательство относится к числу понятий чрезвычайно богатых по своему содержанию и привлекает внимание целого ряда исследовательских дисциплин. Задача данной и последующей лекций рассмотреть предпринимательство с различных точек зрения: экономиста психолога социолога....
23685. ПРЕДПРИНИМАТЕЛИ КАК СОВОКУПНОСТЬ СОЦИАЛЬНЫХ ГРУПП 100 KB
  Не станем отрицать существования €œприродных€ €œпсихологических€ предпринимателей этих неуемных энтузиастов постоянно генерирующих организационные проекты; начинающих новое предприятие еще не успев реализовать предыдущую идею и оставляющих свое детище на чужое попечение в случае его успеха. В противовес функциональному подходу социологи чаще опираются на структурный подход выделяя предпринимателей как социальный слой21. Принципиальные различия между группами предпринимателей связаны с масштабами и сферой хозяйствования его...
23686. ЧЕЛОВЕК В ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ 147 KB
  И задачей данной лекции является определение ее ключевых признаков рассмотрение основных экономических и социологических подходов к хозяйственной организации. Будучи продуктом социального и экономического действия индивидов организации обретают особую ранее не существовавшую независимость и образуют те структурные рамки в которых теперь развивается весомая часть всякой хозяйственной деятельности. Несмотря на важность организационного переустройства экономики вклад экономистов основного потока в теорию организации оказался достаточно...
23687. Краткие теоретические сведения и требования к электротехническим сталям 157.5 KB
  Удельные потери в стали слагаются из потерь от гистерезиса и вихревых токов. В соответствии с назначением выпускаемые горячекатаные и холоднокатаные стали разделяются на два класса: изотропные и анизотропные. Изотропные – все марки малотекстурованной стали с анизотропией магнитных свойств ограниченной определенным уровнем и марки горячекатаной стали имеющие слабо выраженную текстуру. Изотропные электротехнические стали по степени легирования кремнием разделяются на шесть групп указанных в табл.