23849

Предмет, об’єкт і задачі економічного аналізу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Поняття економічного аналізу та його роль в управлінні підприємством. Предмет і об’єкти економічного аналізу. Функції та принципи економічного аналізу. Система показників економічного аналізу. Історія розвитку економічного аналізу та його зв’язок з іншими дисциплінами...

Украинкский

2014-10-12

57 KB

7 чел.

Тема 1

Предмет, обєкт і задачі економічного аналізу

План

1.Поняття економічного аналізу та його роль в управлінні підприємством.

2. Предмет і обєкти економічного аналізу

3. Функції та принципи економічного аналізу.

4. Система показників економічного аналізу.

5. Історія розвитку економічного аналізу та його зв’язок з іншими дисциплінами

1.Поняття економічного аналізу та його роль в управлінні підприємством.

За допомогою економічному аналізу проводиться оцінка результатів діяльності підприємства, виявляються резерви зростання ефективності функціонування підприємства, на цій основі виробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються бізнес-плани і управлінські рішення.

Поняття «аналіз» бере початок від грецького слова «analyzis», що означає «розділяю», «розтинаю». Звідси слідує трактовка аналізу.

 Аналіз у вузькому плані – це розтин явища або предмета на складові частини для вивчення їх як частин цілого.

Такий розтин дозволяє зрозуміти внутрішню сутність явища або предмета, означити його склад або структуру (наприклад, структура собівартості продукції). Але знання структури собівартості недостатньо для управління єю, необхідно знати взаємозв’язки між її елементами. Тобто, необхідно мати синтез.

Синтез – це створення явища чи предмета із окремих частин з виявленням взаємозвязків між ними.

Аналіз у широкому плані – це засіб пізнання предметів та явищ навколишнього середовища, який оснований на розтині цілого на складові частини та вивчення їх у всіх багатоскладності зв’язків та залежностей.

Визначення економічного аналізу (ЕА).

Економічний аналіз – це засіб дослідження економіческих явищ та процесів, заснований на абстрактному розтині їх на складові частини та вивчення взаємозв’язків між ними за допомогою логічних висновків і моделювання.

Становлення економічного аналізу обумовлено двома умовами:

  1.  задоволення практичної потреби у звязку з ростом обємів та складності виробництва;
  2.  розвиток економічної науки та її закономірна диференціація (раніш функція економічного аналізу розглядалася у рамках бухгалтерського обліку, фінансів, статистики).

У сучасній практиці економічний аналіз виступає однією із функцій управління підприємством (рис.1.2).

Таким чином, використовував дані обліку, економічний аналіз предоставляє інформації для планування, контроля, регулювання і стимулювання. На основі результатів економічного аналізу розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення з угрупуванням дії економічних законів.

 

2. Предмет і об’єкти економічного аналізу

 

Предмет економічного аналізу – причинно-слідчі звязки економічних явищ і процесів.

Об’єкти економічного аналізу економічні результати господарської діяльності підприємства (наприклад, фінансові результати)

Ресурси – джерела, засоби забезпечення виробництва (матеріальні, трудові, природні, фінансові, інформаційні).

Причини – це рушійні сили змінення якихсь економічних явищ і процесів.

Фактори – це причини змінення величини якихсь економічних показників.

Резерви – це можливості підвищення ефективності діяльності підприємства відносно досягнутого рівня на основі впровадження визначених заходів.

3. Функції та принципи економічного аналізу.

Зміст економічного аналізу – це система спеціальних знань, які забезпечують виконання його функцій.

Зміст економічного аналізу визначається тими функціями (задачами), які він призван виконувати в управлінні підприємством.

Функції економічного аналізу:

  •  оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню бізнес-плану,
  •  пошук резервів підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства
  •  наукове обґрунтування планів і приймаємих управлінських рішень;
  •  контроль за виконанням планів і управлінських рішень,
  •  розробка заходів з використання виявлених резервів.

Виходячи з цього можна сформулювати основні принципи аналізу.

Принципи економічного аналізу:

  1.  державний підхід при оцінці діяльності підприємства
  2.  научний характер облік вимог економічних законів,
  3.  комплектність – охват всіх підрозділів підприємства;
  4.  системний підхід – підприємство розглядається як система взаємозв’язаних елементів,
  5.   обєктивність, конкретність та точність – базой повина служити достовірна і обєктивна інформація,
  6.  діючисть – активний вплив на діяльність підприємства;
  7.  плановість і систематичність – аналіз повинен проводитись планомірно,
  8.  оперативність – необхідність швидко проводити аналіз і приймати відповідні управлінські рішення;
  9.  демократизм – участь в проведенні аналізу широкого кола співробітників підприємства;
  10.   ефективність – витрати на проведення аналізу повинні давати багатократний економічний ефект.

4. Система показників економічного аналізу.

Класифікація аналітичних показників:

  1.  по змісту:

кількісні – описують об’ємні характеристики економічного явища або процесу (кількість робітників, об’єм виробництва або реалізація продукції);

структурні – характеризують долю частки у цілому (наприклад, питома вага матеріальних витрат у собівартості, доля свобств. Капіталу в пасивах підприємства);

якісні – описують суттєві особливості вивчаємих явищ та процесів (для виробництва праці – годова виробітка одного робітника);

  1.  за ступенем синтезу:

узагальнюючі – використовуються для узагальненої оцінки складних економічних явищ

приватні – відображають окремі сторони, елементи вивчаємих явищ або процесів (для виробництва праці – кількість виробленої продукції визначеного виду в одиницю часу);

  1.  за характером розрахунку:

 абсолютні – відображаються у вартісних, натуральних вимірюваннях та через трудоємність, тобто в гривнях, тонах, метрах, штуках, часах, днях,(собівартість, прибуток, відроблений час);

відносні – показують співвідношення абсолютних показників та визначаються у процентах, коефіцієнтах, індексах, ( темп росту показника, рентабельність, фондовіддача);

питомі (різновид відносних) – показують співвідношення двох різних абсолютних показників (випуск продукції на одного робітника, матеріальні витрати на 1 грн.товарної продукції);

  1.  за вимірами абсолютних показників;

натуральні - виражають величину явища або процесу у фізичних одиницях, таких як маса, довжина,

умовно-натуральні (різновид натуральних) – виражають величину явища або процесу в умовних одиницях,

вартісні -  показують величину складних явищ у вартісних вимірах (вартість товарної продукції, величина прибутку, фонд оплати праці);

  1.  за причинно-послідовним звязкам:

факторні  - які впливають на зміну якого-небудь показника (ціна реалізації виробу та об’єм реалізації – на виручку від реалізації);

результативні – розглядаються  як результат взаємодії факторів ( виручка від реалізації як результат взаємодії об’єму і ціни реалізації);

  1.  за способом формування:

нормативні – отримуються в результаті розробки різних норм та нормативів (норми витрат сировини і матеріалів, норми амортизації, нормативи обслуговування обладнання);

планові – являються результатом розробки різних планів (плановий обєм виробництва продукції, планова чисельність робочих);

облікові – дані бухгалтерського, управлінського, статистического, оперативного обліку (виробнича собівартість продукції, устаткування, випуск продукції в одну зміну);

звітові – дані бухгалтерської, статистическої, оперативної звітності (величина чистого прибутку, ітог балансу, середньо рокова вартість основних виробничих фондів);

аналітичні – рахуються в процесі проведення економічного аналізу (фондовіддача, темп росту прибутку, часова виробка одного робочого, матеріалоємність продукції).

 При формуванні системи показників необхідно керуватися слідкуючими вимогами:

  1.  в систему повинно входити кілька приватних показників та один узагальнюючий,
  2.  системі повинна бути притаманна інтегрованість,
  3.  необхідна достатня кількість показників для оцінки окремих аспектів роботи підприємства та його підрозділів;
  4.  всі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси та явища,

5. Історія розвитку економічного аналізу та його зв’язок з іншими дисциплінами

 Економічний аналіз як наука сформувалася в началі ХХ століття. Розвиток капіталізму, створення великих промислових підприємств, великої системи банків та кредитних установ призвели до необхідності створення такої ланки знань, задачею якою було б вивчення діяльності господарських суб’єктів з метою виявлення резервів виробництва, обґрунтування управлінських рішень.

Історію розвитку економічного аналізу в нашій країні можна умовно поділити на три періоди:

  1.  дореволюційний (з начала ХХ століття до революції 1917 р.);
  2.  радянський (після революції 1917 р. до початку 1990 – х р.р.):
  3.  пострадянський (перехід до ринкових відношень з початку 1990 –х р.р).

До революції аналіз господарської діяльності підприємств та їх об’єднань складався переважно з аналізу балансу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60825. Расчёт на прочность рамной стержневой конструкции 390.5 KB
  Под действием вертикальной нагрузки балки рамы получаем изгиб в вертикальной плоскости и кручение. Для упрощения будем пренебрегать сопротивлению балок кручению, что равносильно введению шарнирных связей между балками
60829. МОДЕЛЮЄМО ШКОЛУ ТОЛЕРАНТНОСТІ 453.5 KB
  На сучасному етапі розвитку суспільства все більшої актуальності та визнання набуває ідея толерантної педагогіки. Тому зовсім не випадково ідеї толерантної педагогіки лягають в основу багатьох експериментальних досліджень сучасності...