23890

Структура художественного произведения

Доклад

Литература и библиотековедение

Структура литературного произведения это некое строение произведения словесного искусства его внутренняя и внешняя организация способ связи составляющих его элементов. Наличие определённой структуры обеспечивает целостность произведения его способность воплощать и передавать выражаемое в нём содержание. В основном структура художественного произведения такова: Идея это главная мысль произведения в которой выражается отношение писателя к изображаемым явлениям.

Русский

2013-08-05

14.46 KB

45 чел.

                      Структура художественного произведения.

Художественное произведение - это объект, обладающий эстетической ценностью, материальный продукт художественного творчества, сознательной деятельности человека.

Художественное произведение – сложноорганизованное целое. Необходимо знать его внутреннюю структуру, а то есть выделить его отдельные составляющие.

Структура литературного произведения – это некое строение произведения словесного искусства, его внутренняя и внешняя организация, способ связи составляющих его элементов. Наличие определённой структуры обеспечивает целостность произведения, его способность воплощать и передавать выражаемое в нём содержание. А то есть очень важно в произведении.

В основном структура художественного произведения такова:

Идея – это главная мысль произведения, в которой выражается отношение писателя к изображаемым явлениям. Общая, эмоциональная, образная мысль, лежащая в основе художественного  произведения. Для чего это произведение написано.

Сюжет – это совокупность событий и отношений между действующими лицами произведения, развивающаяся в произведении во времени и пространстве. Проще говоря, это то, о чем написано произведение.

Композиция – внутренняя организация художественного произведения, построение эпизодов, главных частей, системы событий и образов персонажей.

Композиция имеет свои основные составляющие:

Экспозиция – сведения о жизни персонажей до начала развития событий. Это изображение тех обстоятельств, которые составляют фон действия.

Завязка – событие, которое обостряет или создает противоречия, приводящие к конфликту.

Развитие действия – это выявление отношений и противоречий между персонажами, дальнейшее углубление конфликта.

Кульминация – момент максимального напряжения действия, обострение конфликта до предела. В кульминации лучше всего проявляются цели и характеры героев.

Развязка – часть, в которой конфликт подходит к своему логическому разрешению.

Эпилог – изображение событий через определенный промежуток времени после развязки.

Заключение – часть, завершающая произведение, сообщающая дополнительные сведения о героях произведения, рисующая пейзаж.

При обычном прочтении произведения эта структура не прослеживается, и мы не замечаем никакой последовательности, но при подробном анализе текста можно её легко выявить.

Таким образом, можно сказать, что нельзя написать произведение и заинтересовать читателя им без определённой структуры. Хоть мы читая его не замечаем никакого строения, но, тем не менее это играет очень важную, а то и одну из самых важных ролей в написании художественного произведения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80953. Основні компоненти змісту історичної освіти 33.66 KB
  Зміст освіти його основні компоненти: Зміст шкільної історичної освіти один із компонентів процесу навчання історії певна система історичної інформації яка засвоюється у вигляді історичних знань умінь і навичок в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності досвід творчої пізнавальної діяльності у розв\'язанні проблем що вирішувались людством у минулому. Лернером 1 досвід пізнавальної діяльності що відображений у знаннях про природу суспільство техніку мислення і способи діяльності...
80954. План вивчення теми: «Українські землі наприкінці ХУІІ— у першій половині ХУІІІ ст.» (8 клас) 36.43 KB
  Першою темою Гетьманщина наприкінці XVII на початку XVIII ст. Метою цього уроку характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII на початку XVIIІ ст.№2 Правобережна Україна наприкінці XVII на початку XVIII ст.
80956. Теоретичний матеріал в історичних курсах 34.9 KB
  Пояснюючий виклад історичних даних теоретичного характеру орієнтує учнів на репродуктивний спосіб роботи на просте відтворення їх з допомогою прийомів якими при викладенні користувався вчитель. Перші навчають учнів засвоювати і відтворювати в образній формі зовнішні ознаки історичних подій. Другі сприяють формуванню уміння осмислювати сутність фактичного матеріалу засвоювати теоретичні дані у вигляді історичних понять різної складності.
80957. Проведення тематичного оцінювання знань учнів з історії України 35.46 KB
  Тема на вибір студента Основною навчальною метою уроку є проведення тематичного оцінювання рівня знаньумінь і навичок. При цьому оцінювані доцільно використовувати такі форми оцінюванняякі не вимагають від пятикласників довгих розгорнутих відповідей. Тематичне оцінювання розглядають як підсумкову роботу кожного учня.
80958. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу 35.82 KB
  Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень обєкта, що пізнається. На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках
80959. Методика написання плану-конспекту з історії 36.2 KB
  Молоді вчителі у конспекті зазначають: способи прийоми актуалізації опорних знаньосновних понять визначень висновків формул які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності необхідних для сприймання учнями нового змісту; Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів: виділяють логічно повязані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів; зазначають нові факти положення уміння та навички якими повинні оволодіти школярі;...
80960. Поняття про вміння в методиці навчання історії 36.44 KB
  Пізнавальні вміння в методиці навчання історії визначають як підготовленість до свідомих і точних дій розумових і практичних і здатність учня послідовно застосовувати всю сукупність навчальних і розумових дій. Ознакою сформованого вміння є здатність учнів переносити відомі їм навчальні або розумові дії прийом в нову ситуацію вибирати і використовувати адекватні прийоми для розвязання оригінальних задач. У будьякому випадку вміння завжди буде свідомою дією адекватною цілям її застосування і змісту навчального історичного матеріалу.
80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...