2392

АФО недоношеної новонародженої дитини та догляд за нею

Лекция

Медицина и ветеринария

Зовнішні ознаки недоношеної дитини. Основні проблеми дитини з малою масою тіла при народженні. Умовні періоди розвитку недоношеної дитини після народження. Особливості дихання у недоношених дітей. Особливості перебігу інфекційних захворювань у недоношених. Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла.

Украинкский

2013-01-06

43.2 KB

134 чел.

Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради

3й семестр

Лекція № 5

Тема: ″ АФО недоношеної новонародженої дитини

та догляд за нею″.

Спеціальність: 5.12010101 "Лікувальна справа"

Викладач: В.П.Волошин

м. Херсон, 2012 р.

План лекції:

1. Визначення поняття ″недоношена дитина″.

2. Ступені недоношеності.

3. Причини недоношуваності.

4. Зовнішні ознаки недоношеної дитини.

5. Основні проблеми дитини з малою масою тіла при народженні.

6. Умовні періоди розвитку недоношеної дитини після народження.

7. Особливості дихання у недоношених дітей.

8. Особливості терморегуляції у недоношених дітей.

9. Особливості перебігу інфекційних захворювань у недоношених.

     10. Подальший розвиток недоношених дітей.

     11. Вигодовування недоношених.

     12. Щеплення дитини, народженої з малою масою тіла.

     13. Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла.

     14. Критерії виписування дитини, народженої з малою масою тіла.

АФО НЕДОНОШЕНОЇ ДИТИНИ

Питома вага передчасних пологів в Україні становить біля 5%.

Водночас 1012% новонароджених в Україні мають масу тіла при народженні менш ніж 2500 г.

Слід відзначити, що захворюваність дітей цієї категорії перевищує в 3 рази захворюваність новонароджених з масою тіла при народженні більше 2500 грамів, тому що саме новонароджені з малою масою тіла при народженні мають підвищений ризик порушення адаптації та розвитку патологічних станів, що зумовлює необхідність контролю та відповідної корекції щодо:

  1.  дотримання нормальної температури тіла;
  2.  становлення та стабілізації дихання і кровообігу;
  3.  забезпечення оптимального вигодовування;
  4.  метаболічних розладів;
  5.  інфекцій;
  6.  попередження патологічних наслідків жовтяниці.

Відповідно до вимог ВООЗ, недоношеними вважаються діти, які народилися до 37 тижня гестації, мають масу тіла менше 2500 г, зріст менше 45 см. Нижня маса тіла у недоношених 1000 г, зросту 35 см.

Ступені  недоношеності

Критерії

Ступінь

II

III

IV

I

II

III

IV

Гестаційний вік, (тижні)

3735

3432

3129

Менше 29

Маса тіла, (г)

25002001

20001501

15001001

Менше 1000

Причини недоношуваності (передчасних пологів)

1.   Хронічні запальні процеси матки та яєчників.

2.   Неправильне положення матки.

3.   Багатоплідна вагітність.

4.   Тяжкі гострі та хронічні інфекційні захворювання жінки в період вагітності.

5.   Психічні та фізичні травми під час вагітності.

6.   Резусконфлікт.

7.   Неповноцінне харчування жінки під час вагітності, дефіцит в їжі вітамінів С, Є, А.

8.   Токсикози вагітності.

9.   Поєднання вище указаних причин.

10.   Особливу групу складають звичні сімейні аборти і передчасні пологи, в

основі яких лежать різні, не завжди розпізнані причини.

Фоном, що сприяє до недоношування вагітності, є вік матері (до 18 років).        Високий показник недоношуваності серед низькорослих і худорлявих жінок.

Зовнішні ознаки недоношеної дитини

1.  Антропометричні показники: низька маса  від 1000 г до 2500 г, малий зріст  від 35 см до 45 см.

2.  Характерна диспропорція окремих частин тіла  відносно великі порівняно зі зростом голова і тулуб, коротша шия й ноги, низьке розміщення пупка.

3.  Тім'ячка (переднє, заднє, нерідко соскоподібне і клиноподібне) відкриті, черепні шви розходяться. Кістки черепа м'які, податливі, насунуті одна на одну.

4.  Еластичність шкіри знижена. Шкіра тонка, зморщена, яскраво або темночервоного кольору, іноді глянцева, блискуча: на лобі, щоках, плечах, спині, стегнах вкрита пушком (лануго). Оскільки шкіра тонка, видно сітку підшкірних вен, а крізь черевну стінку можна побачити рух кишок.

5.  Сироподібна змазка вкриває не тільки ділянку фізіологічних складок, а й усю поверхню тулуба.

6.  Вушні раковини м’які, щільно прилягають до черепа (погано розвинені  хрящі вушних раковин).

7.  Нігті на пальцях кінцівок недорозвинені, не виходять за край нігтьового ложа.

8.  Погано розвинена підшкірножирова основа.

9.  Фізіологічна жовтяниця і ерітема шкіри виражені сильніше і тривають довше (1014 днів і довше).

10.  Молочні залози розвинені дуже погано, тому фізіологічного нагрубання їх майже ніколи не буває.

11.  У хлопчиків яєчка часто не опущені в мошонку, у дівчаток недорозвинені великі статеві губи, у зв’язку з чим статева щілина зіяє.

12.  Передчасно народжена дитина зазвичай сонлива, млява, крик слабкий, писклявий.

13.  Рухи хаотичні, м'язовий тонус знижений, фізіологічні рефлекси ослаблені.

14.  У глибоко недоношених дітей можуть бути відсутні ковтальний смоктальний рефлекси.

Існують такі поняття: "функціональна зрілість" і "функціональна незрілість" новонародженого.  

Функціональна зрілість новонародженого визначається наявністю і вираженістю природжених рефлексів, тобто ступенем зрілості ЦНС.  

Доношена дитина може бути функціонально незрілою і, навпаки, не всі недоношені діти обов’язково повинні бути функціонально незрілими.

Основні проблеми дитини з малою масою тіла при народженні

Слід знати основні проблеми новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні з метою попередження і своєчасної діагностики розладів адаптації та патологічних станів під час здійснення догляду за нею.

Основні розлади адаптації та патологічні стани у дітей з малою масою тіла при народженні:

  1.  Респіраторний дистрессиндром.
  2.  Гіпоглікемія.
  3.  Гіпотермія.
  4.  Проблеми з вигодовуванням.
  5.  Гіпербілірубінемія.
  6.  Інфекції.
  7.  Апное.
  8.  Гіпокальціемія.
  9.  Анемія.

Умовні періоди розвитку недоношеної дитини

після народження:

Ιй період: перехідний   триває від народження дитини до 7 доби життя.

ІІй період: стабілізації  триває з 7 доби життя до моменту виписки дитини з пологового стаціонару.

ІІІй період: нормалізації  триває з моменту виписки з пологового будинку (лікарні) до   1 року життя або більше.

Завданням цього періоду є досягнення показників росту та розвитку доношеної дитини.

Особливості дихання у недоношених дітей

У зв’язку з тим, що ЦНС у недоношених в значній мірі недорозвинена, це  у великій мірі впливає на дихання. Воно поверхневе, глибина і ритм дихання часто коливається.  

У недоношених дітей часто виникають зупинки дихання (напади ціанозу і асфіксія). Це пояснюється незрілістю дихального центру. Особливо небезпечні зупинки дихання під час годування дитини.

Для профілактики зупинки дихання до і після годування дітям необхідно      23 хвилини дати подихати киснем.  

При підвищенні температури навколишнього середовища у недоношених рефлекторно частішає дихання. Це пояснюється нестійкістю дихального центру. Таке явище у недоношених може спостерігатися до 45 місяців життя.

Поверхневе дихання сприяє тому, що у недоношених дітей часто у легенях виникають ателектази, що у свою чергу сприяє розвитку у них пневмонії.

Висновок. Практично відсутня опірність організму у недоношених, легко  виникаючі ателектази в легенях сприяють схильності недоношених до виникнення у них пневмоній.

Особливості терморегуляції у недоношених дітей

У зв’язку зі значною незрілістю ЦНС  терморегуляція у недоношених практично відсутня. Організм недоношеної дитини не може самостійно підтримувати стабільну температуру. Тому всі недоношені діти дуже схильні до перегрівання і переохолодження.

Цим пояснюється те, що недоношені діти вимагають особливого температурного режиму палат, використання додаткових методів обігрівання та кувезів.

Причому, існує тісний зв’язок між ступенем недоношеності і здатністю організму до підтримки нормальної температури тіла.

Закономірність тут така: чим більша ступінь недоношеності, тим менша здатність організму до підтримування нормальної температури тіла.  

Якщо у недоношеної дитини виявляється підвищена температура тіла, у першу чергу необхідно перевірити, чи не перегрілася дитина.

Особливості перебігу інфекційних захворювань у недоношених

Незрілість ЦНС і практично відсутня опірність організму недоношеної дитини призводить до того, що інфекційні захворювання у них протікають без підвищення температури, симптоми хвороби виражені слабо, а деякі зовсім відсутні.  

Усе це дуже затрудняє своєчасну постановку діагнозу хвороби і, відповідно, своєчасне призначення адекватного лікування, що затрудняє лікування і часто хвороба закінчується летально.

Недоношені діти тяжко переносять любі захворювання, вони схильні до розвитку рахіту, анемії, гіпотрофії, гострих респіраторних захворювань, пневмоній, сепсису.

Подальший розвиток недоношених дітей

При правильному догляді, вихованні і вигодовуванні більшість недоношених дітей протягом перших 2х років життя за фізичним розвитком доганяють своїх доношених ровесників.

Починають ходити у віці 1215 місяців, говорити окремі слова  в 1114 місяців.

Часті і протяжні захворювання затримують фізичний і психічний розвиток  таких дітей.

Усім недоношеним дітям з моменту народження необхідно забезпечити:

1.  Догляд з дотриманням вимог асептики.

2.  Відповідний температурний режим, який би виключав перегрівання і переохолодження дитини.

3.  Вигодовування грудним молоком.

4.  Попередження інфікування.

Персонал, який обслуговує недоношених дітей, повинен мати спеціальну підготовку. Необхідні умови для недоношеної дитини створюють у кувезі. При  його відсутності  у ліжкугрілці, з електричним підігрівом або зігрівати за допомогою грілок.  

Температура повітря у палаті для недоношених повинна бути 2224°С.

Під  ковдрою  3033°С. При таких умовах температура тіла недоношеного тримається у межах 3637°С.

Гігієнічні ванни недоношеним проводять з водою температурою 3839°С,  температура у кімнаті не нижча за 2324°С. Протяжність ванни  45 хвилин.  

Прогулянки на свіжому повітрі починають проводити з 2х місячного віку по 510 хвилин і поступово збільшують до 1,52 годин 2 рази на день.

Вигодовування недоношених

Вигодовування недоношених пов’язано з багатьма труднощами:

1.  Низька толерантність ШКТ до їжі при великій потребі в основних її  компонентах.

2.  Слабкість дитини.

3.  Відсутність або погана вираженість смоктального і ковтального рефлексів.

4.  Легке виникнення асфіксії під час годування дитини.

                   Вибір способу годування недоношених

Термін гестації

Спосіб годування

До 30 тижнів

Через зонд

3033 тижнів

Через зонд або з чашечки

3435 тижнів

Годування грудьми або з чашечки

> 36 тижнів

Годування грудьми

Годують недоношених від 78 до 1012 разів на добу. Чим більша ступінь недоношеності, тим дитину годують частіше.  

У перший день життя недоношеному потрібно на одне годування 510 мл молока; на другий день  1015 мл; на третій день  1520 мл.

Починаючи з 4го і по 10й день життя добова потреба у молоці підраховується за формулою  Ромеля:

x = (n + 10) · число сотень маси тіла,

де:  x  добова потреба у молоці,

                                                n  день життя.

Для визначення разової потреби, добову необхідно розділити на визначену кількість годувань за добу.

Щеплення дитини, народженої з малою масою тіла

Щеплення здійснюють за згодою матері. Щеплення дитини, яка народилася з масою тіла 2000 г і більше, проводять у звичайні терміни відповідно до хронологічного віку стандартними дозами вакцин з урахуванням клінічного стану дитини.

Усі дані про щеплення (дата, доза, серія, термін придатності вакцин, прізвище медичного працівника, який проводив вакцинацію) вносять у картку розвитку дитини (форма 112/у), виписку і картку профілактичних щеплень (форма 063/у).  У медичних документах зазначають характер і час виникнення загальних та місцевих реакцій, якщо вони були.

Перед виписуванням з пологового стаціонару матір інформують про необхідність подальшої імунізації дитини згідно з діючим календарем щеплень в Україні.

Щеплення здійснюють відповідно до інструкції з введення вакцини спеціально підготованим медичним персоналом лікувальнопрофілактичних закладів.

 

Щеплення новонароджених проводять безпосередньо в палаті після огляду дитини педіатромнеонатологом з письмовим обгрунтуванням призначення вакцинації в історії розвитку новонародженого.

Щеплення проти гепатиту В

Дітям, народженим від матерів з невизначеним або позитивним НВsАg статусом, незалежно від їхньої маси тіла і стану, щеплення проводять протягом       12 годин після народження. За наявності специфічного імуноглобуліну проти гепатиту В рекомендовано його одночасне введення з вакциною в іншу ділянку тіла.

Новонародженим, які народилися з масою тіла менше 2000 г від матерів із негативним НВsАg статусом, вакцинацію проводять після досягнення маси тіла 2000 г або через 1 міс після народження.

Дітям із тяжким станом, які народилися від матерів із негативним НВsАg статусом і масою тіла 2000 г і більше, імунізацію проводять після поліпшення стану дитини перед виписуванням зі стаціонару. Якщо дитина не була щеплена після народження, вакцинацію здійснюють протягом 1 міс без попереднього дослідження крові на вміст НВsАg.

Щеплення проти туберкульозу

Щеплення проти туберкульозу проводять усім дітям із масою тіла більше 2000 г одразу після народження на 35 добу життя за винятком таких ситуацій:

  дитина хвора    імунізацію здійснюють після одужання, проте обов'язково до виписування з лікарні;

  мати хвора на активний туберкульоз легень, а тривалість лікування до пологів становила менш як 2 міс або в неї діагностовано туберкульоз після народження дитини. У цьому разі обов'язкова консультація фтізіатра.

Якщо в дитини маса тіла одразу після народження менш як 2000 г, щеплення проти туберкульозу здійснюють після досягнення маси тіла 2000 г, однак обов'язково до виписування з лікарні.

Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла

Щоб своєчасно діагностувати деякі небезпечні природжені захворювання, які можуть перебігати без клінічних симптомів після народження, у пологовихстаціонарах і спеціалізованих відділеннях для новонароджених за згодою матері здійснюють скринінгові обстеження немовляти перших днів життя.

Щонайменше після 24 год годування дитини з малою масою тіла грудним молоком або молочною сумішшю, але обов'язково до її виписування з лікарні, беруть кров для обстеження на фенілкетонурію, а після 2го дня життя, до виписування зі стаціонару, але не пізніше 4го дня життя беруть кров для обстеження на вроджений гіпотіреоз.

Критерії виписування дитини, народженої з малою масою тіла

  1.     Маса тіла більше 2000 г.
  2.     Загальний стан дитини задовільний і характеризується такими ознаками:

       самостійне дихання адекватне, з частотою 3060 за хвилину;

       відсутність втягнень податливих ділянок грудної клітки;

       відсутність апное щонайменше протягом 7 діб до дня виписування;

       відсутність ціанозу шкіри і слизових оболонок.

  1.     Дитина самостійно підтримувала стабільну нормальну температуру тіла щонайменше протягом 3х діб перед випискою.
  2.     Дитина засвоює належну добову кількість їжі і стабільно збільшує масу тіла (щонайменше 20 г/добу протягом 3 діб перед днем виписки).
  3.     Виконано всі профілактичні процедури.
  4.     Залишок пупкового канатика чи пупкова ранка сухі й чисті, без ознак запалення.
  5.     Мати або члени сім'ї навчені достатнім навичкам догляду за дитиною.
  6.     Мати або члени сім'ї поінформовані про загрозливі стани дитини, у разі виникнення яких потрібно негайно звертатися по медичну допомогу:

  відмова від грудей;

  різка млявість або збудження;

  судоми;

  розлади дихання: часте (більше 60 за хвилину), утруднене, стогін або зупинка дихання;

  гіпотермія (температура тіла нижча 36,5°С) або гіпертермія (температура тіла вища 37,5°С);

  набряк, гіперемія або нагноєння пупкової ранки;

  блювання або діарея.

9.    Мати знає заходи профілактики синдрому раптової смерті дитини (сон на спині; не курити в приміщенні, де перебуває дитина; не накривати лице дитини під час сну).

10.    Після виписування рекомендовано:

  розпочати або продовжити профілактичне введення вітаміну Д;

  розпочати або продовжити профілактичне введення препаратів заліза дітям, народженим із масою тіла меншою 1800 г і терміном гестації менше 32 тижнів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68409. Дифференциальные уравнения динамического пограничного слоя 1.09 MB
  Область действия сил вязкости можно определить первой подобластью, то есть пограничным слоем. Точнее в этой подобласти силы инерции и силы вязкости рассматриваются как величины одного порядка. Во внешнем потоке силами вязкости можно пренебречь. То есть можно считать внешний поток жидкости идеальный.
68411. Автоматизация измерений, контроля и испытаний 910.5 KB
  Предметом настоящей дисциплины являются теоретические и практические задачи, которые встречаются при эксплуатации подобных систем. Выходная контролируемая переменная Y1 преобразуется датчиком Д в переменную Y2 (как правило, электрический сигнал) и далее прибор ВП...
68412. Теоретические основы управления государственной и муниципальной собственностью 57.5 KB
  Одна из причин низкой результативности экономических преобразований в России связанных с формированием и развитием рыночной экономики заключена в недостаточно продуманном и умелом проведении преобразований форм и отношений собственности.
68413. Система управления государственной собственностью 77.5 KB
  Управление государственной собственностью представляет собой сознательное, целенаправленное воздействие со стороны государства на все объекты принадлежащей ему собственности. На практике это означает, что государство как собственник устанавливает определенные правила, условия владения...
68414. Система управления муниципальной собственностью 179 KB
  Система управления муниципальной собственностью Объекты и субъекты местного самоуправления Муниципальная собственность как материальная основа местного самоуправления. Основные способы формирования муниципального имущества Государственная политика в области управления и развития рынка недвижимости...
68415. РАБОТА С ДАТАМИ И ВРЕМЕНЕМ 49.5 KB
  Excel хранит даты – в виде целых чисел, отсчитывая дни начиная с 1 января 1900 года. На каждые сутки отводится число 1. Порядковое число 1 соответствует 1 января 1900 года, 2 - 2 января 1900 года, 3 - 3 января 1900 года, и т.д.