23924

Загальноприйняті принципи і системи обліку

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку. Фінансовий та управлінський облік, принципи їх побудови. Технологічний процес та процедури фінансового обліку.

Русский

2014-10-11

93 KB

19 чел.

ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ принципи і системи обліку

План

  1.  Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.
  2.  Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку.
  3.  Фінансовий та управлінський облік, принципи їх побудови.
  4.  Технологічний процес та процедури фінансового обліку.

1.1. ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ ПРИНЦИПИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Бухгалтерський облік – це система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації і передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.

Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного і політичного розвитку. Історично формувались і принципи бухгалтерського обліку. Проте процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки, бізнесу призвели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.

Виходячи з цих обставин, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Найважливішими з них можна назвати такі:

Принцип автономності підприємства - кожне підприємство (фірма) розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств. Рахунки підприємства мають бути відокремлені від рахунків його власників. Зобов’язання та кошти власника не повинні відображуватись в обліку і звітності підприємства.

Принцип безперервності діяльності – означає, що підприємство постійно функціонує і продовжуватиме в майбутньому свою діяльність необмежений період часу. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їх фактичної собівартістю, а не за ринковою ціною. У звіт про прибутки включаються доходи і витрати, зумовлені нормальною поточною діяльністю підприємства.

Принцип двосторонності полягає в тому, що засоби підприємства відображаються у двох напрямках: з одного боку - за їх речовим складом, а з іншого - за джерелами їх формування, що може бути виражена формулою:

Принцип грошового вимірювання означає, що в бухгалтерському обліку відображаються явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі.

Принцип собівартості. В бухгалтерському обліку відображається собівартість (первісна, історична тощо) засобів, а не їхня ринкова вартість.

Принцип нарахування. Цей принцип регулює собою момент визнання доходів і витрат. За цим принципом доходи і витрати відображаються в обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані, тобто зроблені чи здійснені, незалежно від того, коли фактично було отримано чи сплачено гроші. Альтернативним методом є касовий метод, за яким доходи визначаються з моменту надходження грошей, а витрати - з моменту сплати грошей.

Принципи реалізації. За цим принципом доходи від реалізації продукції, робіт, послуг обліковують, коли виконано договірні зобов’язання та надіслано рахунок клієнтові. Іншими словами, моментом реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції і переходу права власності на неї від постачальника до клієнта.

Принцип консерватизму (передбачливості, обережності). За цим принципом доходи обліковуються, коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією, фактом, тоді як витрати та втрати повинні відображатись, коли їх здійснення є ймовірною, можливою подією. В основу цієї концепції покладено принцип оцінки об’єктів обліку, який дає змогу уникнути завищення оцінки активів і доходів, а також недооцінки зобов’язань і витрат.

Принцип матеріальності або суттєвості означає, що в бухгалтерському обліку у відповідності з вимогами загальноприйнятих принципів мають бути відображені всі важливі, суттєві події, господарські операції. Водночас незначні, несуттєві події та факти можуть бути відображені в обліку та звітності з відхиленням від загальноприйнятих принципів.

Принцип відповідності - це принцип розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідності) доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи. Цей принцип має велике значення для правильного визначення фінансових результатів звітного періоду.

Принцип постійності вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики протягом тривалого часу. Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обгрунтовані і докладно описані в додатку до

фінансової звітності.

Принцип періодичності (або облікового періоду) визначає можливість і необхідність поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання необхідної звітності і виявлення результатів

діяльності.

Принцип превалювання сутності над формою означає, що операції та події мають обліковуватись і подаватись у звітності відповідно до їх економічної сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Принцип повноти висвітлення – фінансова звітність підприємства повинна містити всю необхідну інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.


1.2. міжнародні та національні стандарти

бухгалтерського обліку

Стандарт бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий документ, що визначає правила та процедури ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі  та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнаціональних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу, повинен будуватись на загальноприйнятих принципах. Тільки в цьому разі можна говорити про співмірність облікової інформації, що подається у звітності, про інформаційне взаєморозуміння в бізнесі, про довіру з боку інвесторів.

Чому необхідні єдині стандарти?

  •  інвестори  шукають  об’єкти  для інвестування в усьому світі;
  •  компанії   намагаються   позичити   кошти   з найнижчим   відсотком   у   будь-якій   країні;
  •  злиття підприємств, які знаходяться в сусідніх країнах;
  •  відмінності в  системах бухгалтерського обліку  можуть  повністю  заплутати   порівняння фінансової звітності.

Що таке Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО)?

  •  незалежний орган, який розпочав свою роботу в 1973 році
  •  завдання: вдосконалити та гармонізувати єдині стандарти бухгалтерського обліку у світовому масштабі
  •  місцезнаходження: Лондон
  •  учасники та спонсори : 153 професійних бухгалтерських організації із 112 країн світу

Проміжні цілі КМСБО:

  •  прийняття та застосування МСБО мультинаціональними   компаніями для позичання капіталу в сусідніх країнах;
  •  надати основні стандарти бухгалтерського обліку країнам, які вирішили не розробляти свої власні стандарти

Переваги МСБО

для українських укладачів стандартів

  •  обмін ідеями
  •  леверидж ресурсів
  •  створення фундаменту для національних стандартів
  •  глобальна конвергенція
  •  високий рівень довіри до національних стандартів

За роки своєї діяльності КМСБО розроблено і видано 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку. Значну частину з них переглянуто та удосконалено з урахуванням практики застосування МСБО не визначають методики і техніки бухгалтерського обліку. Вони окреслюють, головним чином, методи оцінки та вимоги до подання інформації у фінансових звітах про різні об’єкти бухгалтерського обліку.

Слід зазначити також, що міжнародні стандарти бухгалтерського обліку носять рекомендаційний характер. А тому більшість країн світу розробляють свої, національні стандарти обліку, які мають силу закону. Важливо, щоб національні стандарти бухгалтерського обліку як можна повніше відповідали за змістом міжнародним стандартам. В Україні, наприклад, за роки реформування національної системи обліку розроблено, затверджено і введено в дію 25 положень (стандартів) бухгалтерського обліку П(С)БО. Вони у великій мірі відповідають вимогам МСБО. В процесі практичного застосування П(С)БО підлягатимуть удосконаленню.

1.3. ФІНАНСОВИЙ ТА УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК, ПРИНИЦПИ ЇХ ПОБУДОВИ

Методологічно і організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський. Це дві галузі єдиної системи обліку, кожна з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні підприємством, у забезпеченні необхідною інформацією різнопланових користувачів.

Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Іншими словами, фінансовий облік – це комплексний системний облік господарської діяльності підприємства. Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне і безперервне відображення усіх господарських операцій, які відбулися за звітний період; складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності; постачання необхідною та достовірною інформацією користувачів.

Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія і організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фінансового обліку.

Базовим варіантом побудови фінансового обліку є облік витрат за елементами та доходів за видами. При цьому для фінансового обліку розробляється детальна номенклатура елементів витрат і кожному елементові витрат призначається бухгалтерський рахунок. Таким чином, створюється система рахунків витрат за елементами. Прикладом елементів витрат і, відповідно, рахунків можуть бути “Матеріальні витрати”, “Роботи і послуги зі сторони”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на соціальні  потреби”, “Витрати на амортизацію”, “Податки, збори та інші обов’язкові відрахування”, “Фінансові витрати”, “Інші операційні витрати” та інші. Кожний з них в аналітичному плані може поділятися на більш детальні елементи витрат за видами матеріальних витрат, витрат на оплату праці, робіт і послуг зі сторони, фінансових витрат тощо.

У фінансовому обліку, побудованому за принципом “витрати–випуск”, нарахована заробітна плата, наприклад, відображається записом:

Д-т рах. “Витрати на оплату праці”   80000

К-т рах “Розрахунки по оплаті праці”  80000

Такі ж відмінності в обліку при нарахуванні амортизації основних засобів, використанні складських виробничих запасів, відображенні усіх інших витрат. На рахунках витрат накопичуються витрати за елементами протягом звітного періоду.

Доходи обліковуються за їх видами загалом по підприємству. Розробляється детальна номенклатура доходів за їх видами і створюється відповідна система рахунків. На цих рахунках накопичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (доходи від реалізації, фінансові доходи, інші операційні доходи та інші).

Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи звітного періоду порівнюються з витратами і визначається фінансовий результат. Таке співставлення доходів та витрат здійснюється на рахунку “Фінансові результати звітного періоду”, куди переносяться доходи з рахунків доходів і витрати з рахунків витрат. Зрозуміло, що в разі необхідності до такого перерахування доходів і витрат роблять коригувальні записи для уточнення сум, що стосуються звітного періоду.

Другим варіантом побудови фінансового обліку є облік витрат за їх цільовим призначенням і видами діяльності із застосуванням відповідної системи рахунків: “Виробництво”, “Собівартість реалізації”, “Загальновиробничі витрати”, “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут” та інші. Доходи обліковуються за їх видами на рахунках доходів. Накопичені дані звітного періоду про витрати і доходи узагальнюються на рахунку фінансових результатів.

І, нарешті, третій варіант передбачає використання рахунків витрат за елементами, рахунків витрат за цільовим призначенням і рахунків доходів за видами. При цьому рахунки витрат за елементами є проміжними, відображені на них витрати одночасно відносяться на рахунки витрат за їх цільовим призначенням.

За даними фінансового обліку складається фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства, інформація якої не є комерційною таємницею та   призначена як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.

Управлінський облік – це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю і прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством, установою, організацією.

Синонімами управлінського обліку є внутрішній облік, внутрішньогосподарський облік, виробничий облік, аналітичний господарський облік. Порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку

Ознака

Фінансовий облік

Управлінський облік

1.

Головні користувачі інформації

Менеджери підприємства і зовнішні користувачі

Менеджери різних рівнів підприємств

2.

Обмеження

Загальноприйняті принципи (стандарти) і нормативні акти

Ніяких обмежень

3.

Використання вимірників

Єдиний грошовий вимірник

Різні вимірники (в тому числі якісні показники)

4.

Об’єкт аналізу

Господарська одиниця в цілому

Структурні підрозділи підприємства (центри відповідальності)

5.

Періодичність складання звітів

Регулярно, як правило, річний або квартальний інтервал

Змінний інтервал, оперативна інформація

6.

Націленість

Оцінка майбутнього

На майбутнє (прогнозування)

7.

Відкритість даних

Більшість даних доступна усім

Комерційна таємниця

Отже, управлінський облік – це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потреб в більш аналітичній інформації керівництва всього підприємства та його структурних підрозділів.  Основними об’єктами управлінського обліку є витрати і доходи, які були уже відображені у фінансовому обліку вцілому по підприємству. Проте в управлінському обліку вони перегруповуються за видами продукції (робіт, послуг), центрами відповідальності (структурними підрозділами) видами діяльності і т.ін.

Підприємство самостійно, виходячи із своїх потреб, визначає організаційну форму управлінського обліку, а також системи обліку витрат, внутрішньої звітності та контролю.

1.4. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС І ПРОЦЕДУРИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ

Згідно з вимогами міжнародних та національних стандартів з бухгалтерського обліку, до функцій фінансового обліку належить суцільна реєстрація господарських фактів (операцій), які мали місце у звітному періоді, за хронологічними та системними ознаками.

Для відображення господарських операцій застосовують систему рахунків фінансового обліку. Вся сукупність рахунків може бути поділена на дві групи:

  1.  Балансові (реальні) рахунки.
  2.  Номінальні (тимчасові) рахунки (рис.1.1.).

Рис.1.1. Класифікація рахунків фінансового обліку

Балансові рахунки мають залишки на кінець звітного періоду, на їх основі складається баланс підприємства. В свою чергу вони поділяються на такі підгрупи:

  1.  Рахунки активів. На цих рахунках, які є активними, відображається наявність та зміни (рух) різноманітних активів підприємства.
    1.  Рахунки зобов’язань. На цих рахунках, які є пасивними, відображається наявність та зміни заборгованості підприємства (короткострокові та довгострокові).
    2.  Рахунки власного капіталу. На цих рахунках, які теж є пасивними, відображається наявність та зміни власного капіталу підприємства за звітний період.

Номінальні (тимчасові) рахунки призначені для обліку витрат підприємства за їх елементами та доходів за видами. В свою чергу номінальні рахунки поділяються на такі підгрупи:

  1.  Рахунки витрат. Це активні рахунки, які використовуються для обліку, накопичення витрат за їх елементами впродовж звітного періоду. Наприкінці звітного періоду витрати з цих рахунків переносяться на рахунок фінансових результатів, після чого ці рахунки закриваються і не мають залишків.
    1.  Рахунки доходів. Вони є пасивними рахунками і призначені для обліку, накопичення доходів за їх видами впродовж звітного періоду. Наприкінці звітного періоду доходи з цих рахунків переносяться на рахунок  фінансових результатів, після цього вони закриваються і не мають залишків.

Для обліку господарських операцій застосовується система облікових регістрів. Обов’язковим для ведення є Журнал реєстрації операції – це регістр, призначений для хронологічного запису всіх операцій, що відбулися у звітному періоді. Записи здійснюються в журналі по кожній господарській операції або по сукупності однорідних операцій (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Журнал реєстрації операції за ___________ 200___ рік

Дата

Зміст операції

Дебет

Кредит

1 квітня 2003 р.

Грошові кошти

Статутний капітал

(внесок до статутного капіталу)

15000

15000

Головна книга, як обов’язковий регістр, призначена для обліку операцій в системі синтетичних рахунків. Записи в Головній кризі здійснюються на основі Журналу реєстрації операцій (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3

Головна книга. Рахунок: Грошові кошти

Дата

Зміст операції

Дебет

Кредит

Залишок

1 квітня 2003р.

Внесено кошти до статутного капіталу

15000

15000

Інформація Головної книги с основою для складання перевірочного балансу (або оборотної відомості), а також фінансової звітності (бухгалтерського балансу, звіту про прибутки).

 Крім обов’язкових регістрів, на фірмах ведуть допоміжні журнали (регістри); це можуть бути: журнал обліку реалізації, журнал обліку покупок, журнал обліку грошових надходжень, журнал обліку грошових витрат, журнал обліку касових операцій та інші. Кількість та зміст допоміжних журналів визначається самим підприємством залежно від потреби.

Технологічний процес фінансового обліку включає наступні етапи:

  1.  Ідентифікація та аналіз господарських операцій.
  2.  Відображення операцій в Журналі реєстрації та інших допоміжних регістрах.
  3.  Розноска операцій у Головній книзі.
  4.  Складання перевірочного (або оборотного) балансу за звітний період.
  5.  Здійснення трансформаційних записів, пов’язаних з розмежуванням доходів / витрат між звітними періодами.
  6.  Закриття номінальних рахунків з відповідними записами в Журналі реєстрації та Головній книзі.
  7.  Підготовка фінансової звітності.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  Сутність загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.
  2.  Склад та зміст загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.
  3.  Сутність та призначення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
  4.  Сутність та призначення національних стандартів бухгалтерського обліку.
  5.  В чому полягає сутність фінансового обліку?
  6.  Назвіть користувачів інформації фінансового обліку.
  7.  В чому полягає сутність управлінського обліку?
  8.  Користувачі інформації управлінського обліку.
  9.  Складові технологічного процесу фінансового обліку.
  10.  Назвіть основні етапи облікового циклу.

PAGE  20


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3540. Рынок земли 435.5 KB
  Термин «земля» охватывает все блага, данные природой в определенном объеме, регулировать который человек не властен, будь то сама земля, водные ресурсы или полезные ископаемые. Для фермера участок земли служит средством для возделывания сельскохозяйственных культур, для горожанина – территориальной площадкой для размещения жилых и производственных зданий
3542. Открытие и развитие нового производства на примере ООО Ариран 706 KB
  Хотя планирование успешно применяется в корпорациях и компаниях развитых стран мира уже столетия и считается необходимой предпосылкой эффективного и стабильного бизнеса, в России при переходе к рыночным отношениям оно оказалось практи...
3543. Тенденции развития печатной техники 342.84 KB
  Тенденции современного рынка печатной продукции оказали большое влияние и на развитие полиграфической техники. Всем понятно, что типографии будут приобретать то оборудование, которое позволит им успешнее работать на рынке в сложившейся ситу...
3544. СМИ как инструмент PR в условиях региона (на примере города Брянска) 1.48 MB
  Актуальность исследования. Одной из основных форм PR-деятельности является подготовка текстовых материалов для целевой общественности и для СМИ. PR-материалы любой организации создаются с целью продвижения информации для достижения понимани...
3545. Реконструкция газоочистных устройств ТЭЦ г. Анжеро-Судженск 2.9 MB
  Энергия – это движущая сила любого производства. Тот факт, что в распоряжении человека оказалось большое количество относительно дешевой энергии, в значительной степени способствовало индустриализации и развитию общества. Топливно-энер...
3546. Холодная штамповка 142.5 KB
  Холодная штамповка - одна из самых прогрессивных технологий получения заготовок, ;а в ряде случаев и готовых деталей изделий машиностроения, приборостроения, радиоэлектронных и вычислительных средств. По данным приборостроительных и ма...
3547. Машины для дробления, сортировки и мойки каменных материалов 131 KB
  Строительные машины в настоящее время неотъемлемая часть в любой сфере косвенно или прямо связанной со строительством. Позволяют улучшить и проконтролировать качество строительства. Ускорить сроки строительства. Облегчить труд человека в ка...
3548. Основные пути увеличения прибыли на предприятии ООО Гриант 114.5 KB
  Основную цель деятельности любого производителя (фирмы, делового предприятия) составляет максимизация прибыли. Возможности её получения ограничены, во-первых, издержками производства и, во-вторых, спросом на произведенную продукцию. Произво...