23963

АНТИГОНА

Доклад

Литература и библиотековедение

История Антигоны примыкает непосредственно к мифу о братоубийственной вражде Этеокла и Полиника излагаемому в античных источниках более или менее единообразно. 928931 поставленных через 20 лет после Антигоны . Наряду с этим сохранилось свидетельство Павсания позволяющее предположить наличие фиванского варианта в котором особо выделялась роль Антигоны IX 25 2. Никаких санкций по адресу Антигоны согласно Павсанию не последовало поскольку жестокость победителей не заходила в Греции так далеко чтобы не...

Русский

2013-08-05

15.78 KB

1 чел.

АНТИГОНА

 

    Документальных  данных  о  постановке  трагедии  нет,  но   сохранилось

сообщение, что афиняне избрали Софокла стратегом на 441 г. для ведения войны

против Самоса (АС 105), воодушевленные  его  "Антигоной".  Выборы  стратегов

происходили   летом,   и,   следовательно,   "Антигону"   надо    датировать

мартом-апрелем 442 г., когда справляли Великие Дионисии, если  даже  в  этом

свидетельстве простая последовательность во времени истолкована как  причина

и следствие.

    История Антигоны примыкает непосредственно к мифу  о  братоубийственной

вражде Этеокла и Полиника, излагаемому в античных источниках более или менее

единообразно. Однако дочерям Эдипа до Софокла не  уделяется  почти  никакого

внимания. Сохранилось только сообщение, возводимое к поэту VI  в.  Мимнерму,

об убийстве Исмены Тидеем (см. А С 106). Хронологически значительно ближе  к

трагедии  Софокла  эсхиловские  "Семеро  против  Фив",  в   финале   которых

(1005-1078) выводятся Антигона и Исмена, по-разному  реагирующие  на  приказ

городских властей оставить без погребения тело  Полиника:  в  то  время  как

Исмена проявляет послушание, Антигона отказывается  повиноваться  приказу  и

вместе с половиной хора уходит хоронить брата. Подлинность этого финала была

давно заподозрена учеными и до сих пор находится  под  сомнением  по  целому

ряду достаточно веских причин (см.: Ярхо В. Н. Трагедия Софокла  "Антигона".

М., 1986. С. 29-32). Поэтому вернее будет считать, что именно Софокл впервые

сделал  Антигону  главной  участницей  событий,  происшедших  после   гибели

братьев.

    Вместе с этим известно и другое. После гибели  семи  нападавших  вождей

фиванцы отказались выдать родным их трупы. Тогда организатор  всего  похода,

аргосский царь Адраст обратился за помощью в Афины, и  Фесей  сумел  убедить

фиванцев не нарушать божественных и человеческих  установлений  в  отношении

умерших. Тела семи  вождей  были  выданы  афинянам  и  погребены  в  древнем

религиозном  центре  Аттики  Элевсине.  Так  излагалась  эта  история  и   в

недошедшей трагедии Эсхила "Элевсинцы" (фр. 53 а, 54), и в  двух  случаях  у

Пиндара (Нем. 9, 24, -474 г.; Ол. 6, 16, - ок. 468 г.), с той лишь разницей,

что Пиндар как патриот своих родных Фив отвергал постороннее  вмешательство:

семь костров для семи умерших были воздвигнуты в самих Фивах. Важно,  что  в

обеих версиях не делается никакого исключения для Полиника, и  эта  традиция

сохраняется в "Просительницах" Еврипида (ср. 928-931), поставленных через 20

лет после "Антигоны".

    Наряду  с  этим   сохранилось   свидетельство   Павсания,   позволяющее

предположить наличие фиванского варианта, в котором  особо  выделялась  роль

Антигоны (IX, 25, 2). Согласно этому варианту, труп  Полиника  оставлен  без

погребения, но Антигоне удается, прилагая все свои  силы,  дотащить  его  до

места сожжения тела Этеокла  и  положить  на  еще  горящий  костер.  Никаких

санкций по адресу Антигоны, согласно  Павсанию,  не  последовало,  поскольку

жестокость победителей не заходила в Греции так далеко, чтобы  не  позволить

родным отдать последний долг покойнику. Следовательно  и  здесь  Софокл  был

первым, кто вывел Антигону  ослушницей  царского  приказа:  запрет  хоронить

павших полководцев он сосредоточил в своей трагедии  на  одном  Полинике;  а

исполнение Антигоной ее родственного долга изобразил  как  нарушение  указа,

изданного новым царем - Креонтом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14047. «Метелиця чи дівчина...» О. Олесь 39.5 KB
  УРОК № 32 Тема.О. Олесь. Метелиця чи дівчина.... Мета:допомогти учням глибше усвідомити ідейнохудожній зміст твору художню майстерність автора; розвивати навички виразного читання аналізу ліричного твору визначення художніх засобів та їхньої ролі у творі; вихову
14048. Печенізька облога Києва О. Олесь 34 KB
  УРОК № 33 Тема.О. Олесь. Печенізька облога Києва. Мета:допомогти учням глибше засвоїти ідейнохудожній зміст твору оцінити художню майстерність автора; розвивати навички аналізу ліроепічних творів характеристики героїв визначення художніх засобів та їхньої ролі ...
14049. Дніпрова Чайка. «Дівчина-чайка» 30.5 KB
  УРОК № 34 Тема.Дніпрова Чайка. Дівчиначайка. Мета:ознайомити учнів із життям та творчістю письменниці її поезією в прозі; розвивати навички виразного читання переказу аналізу художнього твору; висловлення власних вражень суджень щодо прочитаного; виховувати му...
14050. Дніпрова Чайка. «Морське серце» 41.5 KB
  УРОК № 35 Тема. Дніпрова Чайка. Морське серце. Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейнохудожній зміст поезії в прозі; розвивати навички виразного читання аналізу художніх творів висловлення власної думки щодо прочитаного вміння порівнювати різні жанри літер...
14051. Дніпрова Чайка. Поезії в прозі. Особливості жанру 26 KB
  УРОК № 36 Тема. Дніпрова Чайка. Поезії в прозі. Особливості жанру. Мета:допомогти учням глибше усвідомити особливості жанру поезії в прозі ідейнохудожнє значення творів Дніпрової Чайки; розвивати навички звязного мовлення образного мислення уяву та фантазію учні
14052. «Пісні» М. Рильський 43.5 KB
  УРОК № 38 Тема.М. Рильський. Пісні. Мета:ознайомити учнів із життям та творчістю письменника допомогти їм усвідомити ідейнохудожній зміст вірша Пісні; розвивати навички виразного читання поезій коментування аналізу їх змісту висловлення власних думок з привод
14053. Поради, Ознаки весни. М. Рильський. 40 KB
  УРОК № 39 Тема.М. Рильський. Поради Ознаки весни. Мета:допомогти учням усвідомити ідейнохудожній зміст віршів М. Рильського розвивати навички виразного читання аналізу поетичних творів висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати естетичні смаки л...
14054. Поезії. Віршові розміри: ямб, хорей М. Рильський 53 KB
  УРОК № 40 Тема. М. Рильський. Поезії. Віршові розміри: ямб хорей. Мета:ознайомити учнів з деякими поезіями М. Рильського; дати поняття про віршові розміри ямб і хорей про стопу та строфу; формувати навички визначення віршових розмірів ритму; розвивати творче образне ...
14055. Природа у творах українських поетів 55.5 KB
  УРОК № 41 Тема.Природа у творах українських поетів. Мета:допомогти учням усвідомити красу й силу поетичного слова викликати інтерес до самостійного читання; розвивати навички виразного читання поезії її аналізу висловлення власних думок та вражень від неї; виховува...