2402

Вступ до політології

Доклад

Политология и государственное регулирование

Предметом даної дисципліни (політика і права людини) є базова цінність політичного суспільства, яка втілює найважливіші принципи спільного людського буття – права людини. Права людини виступають інструментом підтримки гармонії суспільних відносин усіх рівнів.

Украинкский

2013-01-06

23.58 KB

7 чел.

Предметом даної дисципліни (політика і права людини) є базова цінність політичного суспільства, яка втілює найважливіші принципи спільного людського буття – права людини. Права людини виступають інструментом підтримки гармонії суспільних відносин усіх рівнів – індивідуального, групового, регіонального, національного, міжнародного, а також цивілізаційного.           Права людини незалежно від соціальної, національної і громадянської приналежності індивіда стали фундаментальною категорією сучасних конституцій більшості держав, у яких вони закріплюються, гарантуються і захищаються. Визнання багатьма державами пріоритету прав і свобод людини відображає тенденції руху сучасного суспільства від соціоцентрічності до антропоцентричності. Права людини особливим чином синтезують всі глобальні проблеми сучасності, у свою чергу кожна глобальна проблема приймає форму певного права людини, або стає його метою і об'єктом впливу. Тому права людини все більше затверджуються в якості інституту, який кінцевому результаті повинен стати вищим за державу.  У числі найважливіших пріоритетів і концепцій у політичному мисленні і соціальній практиці повинні стати права і свободи людини.
Політичні процеси, що розгорнулися у всесвітньому масштабі (падіння «світової системи соціалізму», загроза ядерної війни, формування нового світового порядку, глобалізація) показують глобальний характер світової політики, її вплив на долю кожної людини, її життя, права і свободи. Відповідно до нової світової політичної реальності актуалізувалася проблема більш повної реалізації прав і свобод людини, а також їх захист.
Зростання насильства та наркоторгівлі, міжнародний тероризм, транснаціональна організована злочинність та інші виклики і загрози для політичного статусу окремої людини, стали все частіше виходити з такої сфери політичних відносин як світова політика, яка нерідко демонструє зневажливе ставлення до прав людини. Один з популярних політичних підходів, який ґрунтується на практиці обмеження суверенітету і використанні «гуманітарної інтервенції» як засобу забезпечення прав людини, викликав неоднозначну оцінку міжнародної спільноти і створив певні кризові ситуації (особливо у зв'язку з подіями в Косово та Іраку).  На наш погляд, права і свободи людини – це відкрита, далеко не досконала система зі своїми внутрішніми протиріччями, що виникають в результаті політичних і соціально-економічних процесів, які відбуваються всередині держав і в світовому співтоваристві. Вирішення цих внутрішніх протиріч в системі прав і свобод людини, забезпечення останніх в умовах глобалізованого світу та міжнародно-політичного протиборства вимагають серйозного політичного аналізу.        На жаль, більшість порушень прав і свобод людини допускається державами всіх континентів по відношенню до власних громадян (громадянство, свобода слова і висловлення переконань, свобода об'єднання, тортури і т.д.), у тому числі в ході міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, боротьби різних економічних і політичних сил суспільства.
Невирішеність багатьох життєво важливих питань буття людини, порушення і придушення в цілому ряді держав соціальних, економічних, політичних і громадянських прав і свобод – така сучасна реальність.    Права і свободи людини з появою нових явищ і тенденцій у суспільно-політичному житті постійно розвиваються, набуваючи різноманітних аспектів у своєму змісті. Проблеми, що виникли в результаті розвитку інформаційного суспільства вимагають прийняття політичних рішень, які торкаються інтересів кожної людини. З урахуванням розширення переліку прав і свобод людини, їх змісту, можливостей реалізації повинна здійснюватися політика держав у цій галузі. Таким чином, концепція прав людини, повинна бути одним з основних регуляторів світової політики, міжнародної діяльності та зовнішньої політики більшості держав світу, і потребує трансформації, адекватної новим політичним, моральним і соціальним процесам глобального світу.      Проблема прав і свобод людини у зв'язку із загостренням ситуації вданій сфері як на національному, регіональному та міжнародному рівнях набуває особливого політичного значення для всієї соціальної практики. Концепція прав людини, переважно розглядається як продукт західної інтелектуальної традиції, в момент політичних щеплень на пострадянському просторі, надає нам широкі можливості для аналізу як світоглядної цінності цих ліберальних теорій, так і практичної значимості. Трансфер великого блоку ліберальних теорій і концепцій не звільняє від комуністичних ідеологем наш правовий простір. Сам характер переносу ліберальних цінностей в нові політичні умови мав стрімкий і експресивний характер. Зрозумілим є той факт, що просте перенесення західних цінностей демократії в українські умови не гарантує їх дотримання. Ми повинні навчитися враховувати відсутність демократичних традицій, низьку правосвідомість наших громадян.            Права і свободи людини як складне багатогранне явище отримують в суспільній свідомості різноманітне відображення. Уявлення про права і свободи людини, засновані на різному світогляді, методологічних підходах і політичних позиціях, представляють сукупність існуючих у суспільстві варіантів розуміння прав людини.         Кожна історична епоха мала свої уявлення про свободу людини, її права та обов'язки. Сучасний перелік прав людини формувався поступово: спершу були визнані одні права і свободи, а потім з'явилися нові права (еволюційним чи революційним шляхом) отримували суспільне визнання.
Більшість сучасних дослідників відносять права і свободи людини виключно до відносин людини з державою. Це так звана вертикальна дія цих прав. Спроби застосувати методологію і термінологію прав людини до відносин між людьми (так звана горизонтальна дія цих прав) не виправдали себе, і, говорячи сьогодні про права людини, ми перш за все звертаємо увагу на взаємовідносини між людиною і державою. Оскільки все, що пов'язано з правами та свободами людини відбувається в площині взаємин індивіда з владою. Виділяють три різних підходи до природи цих відносин. У залежності від того, якого підходу до розуміння взаємин людини з владою дотримуватися, будуть складатися принципово інші суспільні відносини. Відповідно до першого підходу, первинною є влада, і саме вона наділяє людей тими чи іншими правами. В основі другого підходу лежить модель суспільного договору (як правило, у формі конституції), який укладають між собою владу і народ. Згідно третього підходу, люди, що володіють природними і невідчужуваними правами і свободами, вирішують створити державу і сформувати владу, головне завдання якої – поліпшити життя людей. Сучасна демократична держава повинна твердо і послідовно дотримуватися третього підходу, який передбачає, що владі дозволено лише те, що допускається законом, а людині – все те, що не заборонено законом. У цьому полягає суть концепції прав людини.      Сучасна концепція прав людини втілена в загальновизнаних міжнародних актах, що створюють юридично обов'язкові для держав норми в різних сферах захисту прав людини. Ці міжнародно-правові акти створюють мінімальний стандарт захисту прав людини, визнаний державами з різними культурними і історичними умовами. Реалізація певного проголошеного права або свободи людини – це, як правило, продукт політичної боротьби, яка має свій рівень досягнень в різних країнах. Залежно від рівня соціально-економічного, політичного і культурного розвитку суспільства, політичного режиму, співвідношення суспільно-політичних сил встановлюється свій перелік прав і свобод. Поряд з виробленням світовою спільнотою (в рамках ООН, Ради Європи, інших регіональних систем) міжнародних стандартів прав людини в кожній окремій країні, на основі останніх, складається власна концепція прав людини, свій перелік прав і свобод громадян, що відображає рівень політичного і соціально-економічного розвитку, культуру і традиції. Якщо, наприклад, в європейській культурі, в більшій мірі, розвивалася ліберальна модель, в якій пріоритет віддається правам особистості, то в східній культурі права і свободи людини підпорядковані інтересам цілого суспільства, держави.           Таким чином, у соціальній практиці не може бути єдиної концепція прав людини, яка була б прийнятною для будь-яких суспільних систем. Зміна обсягу поняття «права людини» у відповідності з включенням в нього нових прав, не може не вести до коректування уявлень про права людини, а тому потребує подальших наукових пошуків.  Україна, як і більшість пострадянських держав, переживає складний, суперечливий процес переходу від тоталітаризму до демократії. Становлення нової державності вимагало якісного оновлення концепції взаємин особистості і держави з пріоритетом особистості як вищої соціальної і моральної цінності, а значить, всієї концепції прав і свобод людини і громадянина, створення національної правозахисної системи. Державна влада, її побудова і діяльність повинні виходити з вимог, що випливають з основних прав і свобод людини, підпорядкувати зміст юридичної і політичної системи безпосередньо людині, її невід'ємним правам і свободам.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78516. Основные характеристики и особенности организации современных операционных систем 26.5 KB
  Типы ОС: общие специальные и специализированные бортовой автокомпьютер CISCO – управление коммутаторами и маршрутизаторами Общая характеристика Windows XP. Windows XP объединяет в себе лучшие качества предыдущих версий Windows: надежность стабильность и управляемость – от Windows 2000 простой и понятный интерфейс а также технологию Plug Ply – от Windows 98. В Windows XP появился новый более эффективный интерфейс пользователя включающий новые возможности группировки и поиска документов новый внешний вид возможность быстрого...
78517. Основные задачи системного администрирования и их практическая реализация 33 KB
  Важнейшей сферой профессиональной деятельности специалистов в области информационных технологий является управление администрирование функционированием ОС как отдельных компьютеров так и их групп объединенных в вычислительные сети. Системное администрирование в общем случае сводится к решению следующих основных задач: управление и обслуживание пользователей вычислительной системы – создание и поддержка учетных записей пользователей управление доступом пользователей к ресурсам; управление и обслуживание ресурсов вычислительной системы –...
78518. Понятие, назначение и основные принципы организации распределенной обработки информации. Архитектура, свойства и характеристики распределенных систем 29.5 KB
  Понятие назначение и основные принципы организации распределенной обработки информации. Под распределенной обработкой информации понимается комплекс операций с информацией проводимый на независимых но связанных между собой ВМ предназначенных для выполнения общих задач. Возможность взаимодействия вычислительных систем при реализации распределенной обработки информации определяют как их способность к совместному использованию данных или к совместной работе с использованием стандартных интерфейсов. Целью распределенной обработки информации...
78519. Концепции и механизмы практической реализации распределенной обработки информации 27 KB
  Концепции и механизмы практической реализации распределенной обработки информации. Одним из исторически первых механизмов реализации распределенной обработки информации является механизм удаленного вызова процедур RPC который поддерживает синхронный режим коммуникаций между двумя прикладными модулями клиентом и сервером. RPC реализует в распределенной среде принципы традиционного структурного программирования. Применение объектно-ориентированного подхода способствует значительному усовершенствованию механизмов организации распределенной...
78520. Эволюция технических средств в обработке информации. Классификация, структурное построение и основные параметры вычислительных машин 28 KB
  Классификация структурное построение и основные параметры вычислительных машин. Предшественниками вычислительных машин были механические и электромеханические счетные устройства. Эта машина во многом была прообразом современных универсальных вычислительных машин. Лебедевым независимо от фон Неймана были сформулированы более детальные и полные принципы построения электронных цифровых вычислительных машин которые были применены при создании первых отечественных разработок ВМ Первый период 19451955.
78521. Основные аппаратные составляющие и перифирийные устройства компьютеров, их назначение, типы, принципы функционирования и характеристики 33 KB
  Процессор является основным вычислительным устройством ВМ в задачу которого входит исполнение находящейся в памяти машины программы. Процессор является основным вычислительным узлом ПК в задачу которого входят исполнение находящейся в памяти программы. сам по себе процессор и остальные элементы контроллеры памяти интерфейсы шины КЭШ память...
78522. Вычислительные системы: общие понятия, классификация, структурные схемы, характеристики 159.5 KB
  Одним из эффективнейших направлений развития вычислительной техники стало построение так называемых многомашинных вычислительных систем ММВС Принципиальным отличием ММВС от многопроцессорных ВМ является то что входящие в состав ММВС отдельные ВМ или и отдельные так называемые вычислительные модули ВМод включающие центральный процессор основную память интерфейсное устройство и возможно дисковую память имеют свою собственную основную память. Вычислительные машины или и вычислительные модули связываются между собой посредством...
78523. Понятие и классификация вычислительных сетей. Модель многоуровневого сетевого взаимодействия 27 KB
  COWS – кластар рабочих станций NOWS – сеть рабочих станций Основной классифицирующей характеристикой ВС является их масштабная территориальная характеристика: локальные вычислительные сети и глобальные вычислительные сети ГВС и региональные городские РВС. Сети отделов. Сети кампусов изначально преследовали цель объединения нескольких мелких локальных сетей в одну. Корпоративные сети в рамках одного предприятия.
78524. Физический уровень сетевых телекоммуникаций: общие понятия, типы и характеристики линий связи, методы передачи данных 27 KB
  Физический уровень сетевых телекоммуникаций: общие понятия типы и характеристики линий связи методы передачи данных Физ. В зависимости от типа физической среды передачи информации линии связи могут быть либо кабельными проводными либо беспроводными электромагнитные волны. в оптоволоконном кабеле для передачи данных используются световые импульсы. малую надежность передачи информации.