24068

Фолиевая кислота – витамин В9, Вс

Шпаргалка

Биология и генетика

Всасывание фолатов осуществляются с помощью специфического механизма активного транспорта требует затраты энергии и обеспечивает поступление фолиевой кислоты в кровоток против концентрационного градиента. Недостаток биотина нарушает образование активной формы витамина тетрагидрофолиевой кислоты. Первая стадия образования коферментных форм это восстановление фолиевой кислоты в тетрагидрофолиевую кислоту при участии дегидрофолатредуктазы. Наиболее важной функцией коферментных форм фолиевой кислоты является их участие в биосинтезе пуриновых...

Русский

2013-08-09

32.5 KB

7 чел.

Билет 86

Фолиевая кислота – витамин В9, Вс.

Основными источниками фолатов являются свежие овощи и зелень: салат, шпинат, капуста, морковь, помидоры, лук.

Фолаты всасываются в проксимальных отделах тонкого кишечника. Всасывание фолатов осуществляются с помощью специфического механизма активного транспорта, требует затраты энергии и обеспечивает поступление фолиевой кислоты в кровоток против концентрационного градиента.

Транспорт фолатов в плазме крови происходит с участием специфических белков, из которых основным является фолатсвязывающий белок из фракции трансферина.

Всосавшиеся фолаты поступают в печень, где накапливаются и превращаются в активные формы. Способность печени накапливать и использовать фолаты находится в зависимости от обеспеченности организма белками, аминокислотами и витаминами. Дефицит витамина В12 и метионина снижает содержание фолатов в печени. Недостаток биотина нарушает образование активной формы витамина – тетрагидрофолиевой кислоты.

Печень играет важную роль в обмене фолатов. При циррозах, жировой инфильтрации печени нарушается накопление и использование фолатов.

Фолиевая кислота образует в организме несколько коферментных форм. Первая стадия образования коферментных форм – это восстановление фолиевой кислоты в тетрагидрофолиевую кислоту при участии дегидрофолатредуктазы. Тетрагидрофолиевая кислота приносит одноуглеродные фрагменты: СН3 – метильная группа, СН2 – метиленовая группа, СН – метиновая, СНО – формильная.

Тетрагидрофолиевая кислота образует следующие коферментные формы:

  1.  Метилтетрагидрофолиевую кислоту  ТГФК-СН3 
  2.  Метилен     ТГФК-СН2 
  3.  Метинтетрагидрофолиевую кислоту  ТГФК-СН
  4.  Гидроксиметилентетрагидрофолиевую кислоту ТГФК-СН2ОН
  5.  Формилтетрагидрофолиевую кислоту ТГФК-СНО

Источником одноуглеродных фрагментов, акцептируемых ТГФК в реакциях катаболизма, являются -углеродный атом глицина, углеродный атом серина, углеродный атом гистидина, а также муравьиная кислота, формальдегид.

Наиболее важной функцией коферментных форм фолиевой кислоты является их участие в биосинтезе пуриновых оснований и тимидинмонофосфата.

При синтезе пуриновых оснований производные ТГФК служат источником 2 и 8 углеродных атомов пуринового кольца.

Участие коферментных форм фолиевой кислоты в биосинтезе тимидинфосфата, а также пуриновых оснований, входящих в ДНК и РНК, определяют важную роль фолиевой кислоты в синтезе нуклеиновых кислот и процессе пролиферации.

Нарушения обмена фолиевой кислоты.

Нарушения обмена фолиевой кислоты могут быть вызваны следующими причинами:

  1.  Недостаточное поступление фолатов с пищей.
  2.  Нарушение всасывания фолатов в организме.

Недостаток фолатов приводит к возникновению анемии. Непосредственным биохимическим дефектом, вызывающим анемию, является торможение биосинтеза ДНК и пролиферации кроветворных клеток, т.к. нарушается синтез пуриновых оснований и тимидинфосфата. Фолатдефицитная мегалобластическая анемия характеризуется снижением количества эритроцитов, гемоглобина и появлением в периферической крови и костном мозге мегалобластов. Введение фолиевой кислоты вызывают быструю гематологическую ремиссию и восстанавливает нормальное кроветворение.

        Известны врожденные дефекты, затрагивающие различные ферменты, участвующие в образовании и взаимопревращениях коферментных форм фолиевой кислоты.

Известен дефект фолатредуктазы, который приводит к развитию мегалобластической анемии, но эта анемия вызвана нарушением превращения в формил-ТГФК.

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84506. Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози 51.34 KB
  При оцінці змін кількості лейкоцитів в клініці вирішального значення має показник зміни співвідношень між окремими групами та формами лейкоцитів в меншій мірі їх кількості. Відсоткове співвідношення окремих форм лейкоцитів називають лейкоцитарною формулою або лейкограмою.
84507. Тромбоцити, їх фізіологічна роль 38.42 KB
  Тромбоцити або кровяні пластинки безколірні двояковпуклі утворення які за своїми розмірами в 2 8р. В крові тромбоцити перебувають в неактивному стані. Активовані тромбоцити виділяють ряд речовин які необхідні для гемостазу тромбоцитарні фактори згортання тромбоцитарний тромбопластин антигепариновий фактор фібриноген тромбостенін судиннозвужуючий фактор фактор аґреґації. Окрім участі в гемостазі тромбоцити здійснюють транспорт креаторних речовин що є важливим для збереження структури судинної стінки.
84508. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення 44.97 KB
  Гемостаз емостаз сукупність механізмів які забезпечують зупинку кровотоку з судин при їх пошкодженні. Судиннотромбоцитарний Коагуляційний Судиннотромбоцитарний гемостаз СТГз сукупність судинних та клітинних тромбоцитарних реакцій які забезпечують закриття пошкоджень в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла прекапіляри капіляри посткапіляри тобто судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском. Рефлекторний спазм судин у відповідь на подразнення їх стінок...
84509. Коагуляційний гемостаз, його фізіологічне значення 62.99 KB
  В результаті таких змін утворюється фібриновий згусток тромб що закриває отвір пошкодження у судині.Перетворення фібриногену у фібрин; Взаємний звязок цих фаз полягає в тому що продукт попередньої реакції ініціює наступну автокаталітичний процес. Утворення фібрину складний процес. Спочатку утворюється фібринмономер потім він полімеризується утворюється фібринполімер.
84510. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення 43.06 KB
  Збереження рідкого стану крові одного з найбільш важливих параметрів гомеостазу головна функція системи регуляції аґреґатного стану крові та колоїдів. Прискорення згортання крові називають гіперкоагулемією а сповільнення гіпокоагулемією. Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд що відштовхує клітини крові від судин.
84511. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові 50.77 KB
  Групову належність необхідно враховувати при переливанні крові. Кров донора (людина, у якої беруть кров для переливання) та реципієнта (людина, якій переливають кров) мають бути сумісними. Це означає, що плазма крові реципієнта не повинна містити аглютинінів до аглютиногенів еритроцита донора.
84512. Фізіологічна характеристика резус-системи крові Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності 45.14 KB
  Резус система як і система АВ0 є основною груповою системою крові. Резус система влаштована відносно простіше ніж система АВ0. Найбільш важливим сильним та поширеним аглютиногеном системи резус є Д Rh.
84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.