24091

Обмен дикарбоновых аминокислот

Шпаргалка

Биология и генетика

Глутаминовая кислота – моноаминодикарбоновая заменимая глюкогенная. Аргинин – диаминомонокарбоновая кислота заменимая гликогенная. Аспарагиновая кислота – моноаминодикарбоновая кислота заменимая гликогенная. Триптофан – незаменимая кислота.

Русский

2013-08-09

164 KB

3 чел.

Билет 66

Обмен дикарбоновых аминокислот.

Глутаминовая кислота – моноаминодикарбоновая, заменимая, глюкогенная.

  1.  Необходима для трансдезаминирования аминокислот:

  1.  Связывает NH3 в нервных клетках, прямо на месте, по мере образования:
  2.  + NH3 + АТФ  

Глн входин в полипептидную цепь белка, это продукт обезвреживания NH3.

       

Это процесс сохранения кислотно-щелочного равновесия.

Основной щелочной эквивалент Na+, его нельзя терять с мочой. Na+ реабсорбируется, процесс регулируется гормонально. Вместо Na+ выводится .

  1.  Глутамин является возбудительным медиатором, в процессе метаболизма превращается в тормозной медиатор.

 

-аланин – заменимая, глюкогенная АМК, много в машечной ткани.

Здесь существует 2 цикла глю – лак и глю – ала.

Пируват аминируется или трансаминируется и образуется ала. Благодаря этому:

  1.  меньше образуется лактата
  2.  связывается определенное количество NH3 (его много в рабодающей мыщце за счет дезаминирования).

В виде аланина NH3 идет в печень, где обезвреживается путем синтеза мочевины.

Аргинин – диаминомонокарбоновая кислота, заменимая, гликогенная.

  1.  Отдача гуанидиновой группы в виде NH2-CО-NH2 (мочевины)
  2.  Отдача на гли гуанидиновой группы и образование креатина. При этом образуется орнитин NH2-(CH2)3-CH(NH2)-COOH. Его мало в пищевых продуктах, он не входит в белки, но он необходим для синтеза мочевины.

Основа для синтеза орнитина – аргинин.

Аспарагиновая кислота – моноаминодикарбоновая кислота, заменимая, гликогенная.

  1.  Участвует в обезвреживании NH3 с образованием аспарагина (связыв. NH3 в 10 раз меньше, чем глу). Асн входит в полипептидную цепь (в геноме есть триплет).
  2.  При дезаминировании превращается в ЩУК.

Два источника ЩУК

а) асп (энергонезависимый путь)

б) Карбоксилирование пирувата (энергозависимый путь).

Без ЩУК не идет ЦТК, невозможен для многих веществ путь превращения в глю, т.е. глюконеогенез.

  1.  Асп – основа для синтеза пиримидиновых оснований. 4 положения из асп кислоты (по Лениджиру только 3) 2 остальных положения из карбомаилфосфата. Обезвреживание NH3 связано с синтезом пиримидиновых оснований.

   

  1.  Асп  источник  и -аланина (встречается в КоА, кранозин, ансериндипептиды – находится в мышечной ткани.)

В других тканях таких дипептидов мало, нужны для функционирования мышечной ткани и повышения физической работоспособности.

Обмен триптофана.

Триптофан – незаменимая кислота.

В физиологических условиях 95% триптофана окисляются по кинурениновому пути и не более 1% по серотониновому.

Основной обмен триптофана приводит к синтезу НАД, уменьшая потребность организма в витамине РР.

Биосинтез мелатонина.

Мелатонин образуется из триптофана в паренхиматозных клетках эпифиза – пинеалоцитах.

PAGE  4


EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED PBrush  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80959. Методика написання плану-конспекту з історії 36.2 KB
  Молоді вчителі у конспекті зазначають: способи прийоми актуалізації опорних знаньосновних понять визначень висновків формул які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності необхідних для сприймання учнями нового змісту; Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів: виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів; зазначають нові факти положення уміння та навички якими повинні оволодіти школярі;...
80960. Поняття про вміння в методиці навчання історії 36.44 KB
  Пізнавальні вміння в методиці навчання історії визначають як підготовленість до свідомих і точних дій розумових і практичних і здатність учня послідовно застосовувати всю сукупність навчальних і розумових дій. Ознакою сформованого вміння є здатність учнів переносити відомі їм навчальні або розумові дії прийом в нову ситуацію вибирати і використовувати адекватні прийоми для розвязання оригінальних задач. У будьякому випадку вміння завжди буде свідомою дією адекватною цілям її застосування і змісту навчального історичного матеріалу.
80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).