24114

Общество как система. Сферы общественной жизни

Доклад

Логика и философия

Общество как система. Собственно философское значение этого термина таково: общество это обособившаяся от природы часть материального мира представляющая собой исторически развивающуюся форму жизнедеятельности людей. В истории социологии и культурологии чаще используется более узкое понятие общества: общество это определённый этап человеческой истории родовое общество общество капитализма или конкретный социальный организм французское общество общество США. Так древнекитайская мысль традиционно смотрела на общество сквозь призму...

Русский

2013-08-09

17.51 KB

9 чел.

49. Общество как система. Сферы общественной жизни.

Понятие общества употребляется в двух основных смыслах. Собственно философское значение этого термина таково: общество – это обособившаяся от природы часть материального мира, представляющая собой исторически развивающуюся форму жизнедеятельности людей. В истории, социологии и культурологии чаще используется более узкое понятие общества: общество – это определённый этап человеческой истории (родовое общество, общество капитализма) или конкретный социальный организм (французское общество, общество США).

Первыми философами общественные отношения рассматривались по аналогии с кровно-родственными, семейными. Так древнекитайская мысль традиционно смотрела на общество сквозь призму патриархальности. В европейской философии, начиная с Платона и Аристотеля, возникновение общества объяснялось с помощью потребностного подхода. Согласно этому подходу во главу угла ставится неспособность индивида на должном уровне удовлетворить все свои потребности самостоятельно. Тем самым общество – это соглашение о взаимном разделении обязанностей, о взаимном удовлетворении потребностей. Эта концепция лежит в основе теории общественного договора, сложившейся в 16-18 веках.

Теория общественного договора дополняет представление о взаимном соглашении индивидов правовым анализом, а её принципиальная новизна заключается в чётком разделении и даже противопоставлении общества как такового и государства, до XVI века в философии не различавшихся (термин введён Н.Макиавелли). Она является классическим образцом индивидуализма в подходе к анализу социума. Современные индивидуалистические концепции оперируют категорией деятельности, носителем которой является по-прежнему атомарный индивид.

В 19-м веке возникли многообразные концепции социума, ставившие на первое место в его функционировании не индивида, а социальные общности. Максимально крупные общности (классы) выделяет марксистский анализ общества, современная социология большее внимание уделяет малым группам – семье, коллективу.

Так или иначе, нельзя считать эти позиции однозначно несовместимыми, т.к. очевидно, что социум детерминируется как на уровне социальных общностей разного масштаба, так и на уровне индивидов. Это позволяет рассматривать общество как сложную динамическую систему, в которой могут быть выделены подсистемы и элементы.

Элементом общества является личность, то есть социально развитый человек; наиболее крупные его подсистемы — сферы общественной жизни - экономическая (социально-производственная), социальная, политическая, духовная. Экономическая сфера включает в себя прежде всего отношения, складывающиеся между людьми в процессе общественного производства. Социальная сфера — отношения между классами, нациями, социальными группами и другими общностями. Политическая сфера включает в себя деятельность государства, политических партий, общественных организаций, социальных общностей, связанную с борьбой за завоевание, удержанием  и функционированием власти в обществе. Духовная сфера – все, связанное с общественным сознанием (наука, искусство, религия и т.д.). Сферы общественной жизни тесно взаимосвязаны и взаимодействуют.

Взаимосвязи сфер образуют основную структуру общества. Между тем в его составе имеются и более мелкие первичные звенья, такие как социальные общности, к которым можно отнести этнические общности (племя, народность, нация), классы, социальные группы, коллективы, семьи и т.д.

Взаимосвязи социальных общностей обычно называют общественными отношениями.

Социальная структура представляет собой совокупность социально значимых групп и устойчивых отношений между ними. Члены этих сообществ объединены некоторыми признаками: происхождением, родственными узами (семья, клан), этнонациональными признаками (род, племя, народ, этнос, нация), сходством мировоззренческих установок (религиозные сообщества), социальным статусом (профессиональные группы, трудовые коллективы, классы, сословия, касты), половыми, возрастными признаками. Ясно, что каждый человек по разным параметрам включен в различные социальные группы. Каждая из групп диктует человеку определенные нормы поведения, воспитывает уровень жизненных притязаний, прививает собственные ценностные ориентации. Любой человек входит в общество не как равный среди равных, а через те социальные группы, членом которых он является.

В обществе исторически сложились определенные устойчивые способы удовлетворения социальных потребностей человека – социальные институты. Базовыми институтами являются наследование, власть, собственность и семья. Внутри этих институтов существует разветвленная институциональная подструктура.

Государство - один из необходимых социальных институтов. Слабость государственной власти порождает анархию, грабеж, произвол. Государство-монополист насаждает рабство, беззаконие, застой. Отношения гражданина и государства должны быть взаимно ответственными. Человек для государства - юридическое лицо и участник общественного производства. Его обязанности перед государством - соблюдение законов и уплата налогов. Государство для человека - гарант общественной законности и порядка, оно обеспечивает общественную безопасность, социальную защиту населения, охрану национального достояния, природных ресурсов. Нельзя уповать на государство как универсальное средство решения всех социально-экономических проблем. Кризис власти усугубляет общественную нестабильность, но не является единственной причиной общественных проблем. Жизнеспособность государства проявляется в обеспечении продуктивного диалога с различными социальными группами, установлении разумного баланса сил в пространстве гражданского общества.

Гражданское общество - это сфера самодеятельности граждан и добровольно сформированных общественных организаций, защищенных законом от вмешательства со стороны государства. В пространстве гражданского общества люди реализуют свои частные интересы. Гражданское общество - основа и противовес власти государства. Формирование идеи гражданского общества происходит в Новое время.

С историческими изменениями общества происходят изменения в его социальной структуре: некоторые типы социальных групп теряют свое значение, другие - появляются, третьи - внутренне переструктурируются. Все эти изменения служат в конечном счете стабильности, воспроизведению социальной целостности. С развитием капиталистических отношений в Европе центральное место в социальной структуре занимает классовое деление.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24576. Работа психолога с соматическими больными 58 KB
  Внутренняя картина болезни ВКБ А. Лурия ввел понятие ВКБ субъективные внутренние переживания ощущения болезненных проявлений отношение к себе и болезни страхи тревоги жалобы действия и поступки и т. Компоненты внутренней картины болезни: 1. Болевая сторона болезни уровень ощущений чувственный уровень локализация болей и других неприятных ощущений их интенсивность и т.
24577. Методичні прийоми внутрішнього аудиту 29 KB
  Для отримання аудиторських доказів при проведенні внутрішнього аудиту використовуються прийоми фактичного контролю суцільна та вибіркова інвентаризація контрольні обмірювання контрольний запуск сировини експертиза та лабораторні аналізи обстеження і документальний контроль із застосуванням юридичної перевірки та аналітичних процедур спостереження порівняння і зіставлення зустрічні перевірки огляд невизначених зобов'язань підтвердження опитування перевірка механічної точності аудиторська вибірка а також інші різноманітні прийоми...
24578. Перевірка складання правильності балансу 27 KB
  Перевірка складання правильності балансу. Перевірка правильності складання балансу базується на таких основних моментах: 1 дані статей балансу на початок періоду повинні відповідати даним балансу на кінець попереднього періоду. При зміні вступного балансу на початок року в порівнянні зі звітними даними за попередній рік повинні бути надані відповідні пояснення; 2 дані статей балансу на кінець звітного періоду повинні бути обґрунтовані результатами інвентаризації; 3 суми статей балансу за розрахунками із фінансовими податковими органами...
24579. Перевірка правильності складання звіту про фінансові результати 25 KB
  Етапи перевірки фінансової звітності: 1 перевірка правильності заповнення адресної частини; 2 визначення виду діяльності підприємства необхідне для правильного розмежування доходів і витрат підприємства за основною та іншою діяльністю; 3 перевірка правильності заповнення звітності за формою: наявність усіх передбачених показників відсутність підчисток і виправлень; 4 логічний аналіз показників звітності з метою визначення ділянок у звітності з найінформаційнішим ризиком тобто тих де найвірогідніша можливість виявлення шахрайства чи...
24580. Загальній огляд фінансової звітності підприємства 30 KB
  Загальній огляд фінансової звітності підприємства. Фінансова звітність подається органам до сфери управління яких належать підприємства трудовим колективам на їх вимогу власникам засновникам відповідно до установчих документів а також згідно із законодавством іншим органам та користувачам зокрема органам державної статистики; щодо використання бюджетних асигнувань одержаних із місцевих бюджетів відповідно фінансовим відділам райдержадміністрацій міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних. Аудитору слід пам'ятати що...
24581. Методика проведення загального аудиту 33 KB
  Методичні прийоми проведення аудиторської перевірки До їх складу відносять: фактичну перевірку підтвердження документальну перевірку спостереження обстеження опитування перевірку механічної точності аналітичні тести сканування обстеження спеціальну перевірку та зустрічну перевірку див. Під фактичною перевіркою слід розуміти перевірку кількісного і якісного стану об'єктів який встановлюється шляхом обстеження огляду обмірювання перерахунку зважування лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів....
24582. Документування аудиторських послуг 26.5 KB
  Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації робочої та підсумкової. Аудитор зобов'язаний вести документацію зі справ які стосуються прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторської перевірки і які в свою чергу будуть покладені в основу аудиторського висновку. Суть робочої документації Робоча документація це записи за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки тести отриману інформацію і відповідні висновки які робляться під час проведення аудиторської перевірки....
24583. Договір на проведення аудиту 32 KB
  Договір на проведення аудиту. Порядок укладання договору Після обміну листами між аудитором та його клієнтом укладається договір на проведення аудиту. Договір на проведення аудиту є основним документом який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки він документально стверджує що сторони дійшли згоди з усіх моментів обумовлених у договорі. Договір на проведення аудиту має суттєві відмінності від інших договорів які використовуються в підприємництві.
24584. Клієнти аудиторських фірм (аудиторів), процедури їх вибору то погодження 29 KB
  За організаційноправовими формами клієнтів поділяють на підприємства установи організації об'єднання фонди громадян які самостійно провадять підприємницьку діяльність. Крім цих форм законодавством окремо виділяються господарські товариства підприємства установи й організації створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна для провадження підприємницької діяльності. За формами власності споживачів аудиторських послуг поділяють на: ♦ індивідуальні підприємства засновані тільки на особистій...