24117

Культура как объект философского познания, развитие представлений о культуре в истории мысли

Доклад

Логика и философия

Культура как объект философского познания развитие представлений о культуре в истории мысли. Культура – совокупность проявлений жизни творчества и достижений народа или группы народов. Культура представляет собой средство и способ развития духовного начала в человеке своей целью имея формирование и удовлетворение его духовных запросов; цивилизация же дает людям средства существования она направлена на удовлетворение их практических нужд. Культура являет собой духовные ценности достижения науки философии искусства образования а...

Русский

2013-08-09

15.03 KB

2 чел.

52. Культура как объект философского познания, развитие представлений о культуре в истории мысли.

Культура – совокупность проявлений жизни, творчества и достижений народа или группы народов.

Культура представляет собой средство и способ развития духовного начала в человеке, своей целью имея формирование и удовлетворение его духовных запросов; цивилизация же дает людям средства существования, она направлена на удовлетворение их практических нужд.

Культура являет собой духовные ценности, достижения науки, философии, искусства, образования, а цивилизация – это степень развития общества с технологической, хозяйственной, социально-политической стороны.

Культура является отличительной особенностью человеческого образа жизни от животного, но при этом неся в себе не только позитивные, но и негативные, нежелательные проявления человеческой активности.

В философии под культурой понимается сфера информационного обеспечения общества. Культура в этом смысле является коллективным интеллектом, коллективным разумом, который формирует, накапливает и хранит социальную информацию, используемую человеком для преобразования окружающего мира и самого себя. Социальная информация кодируется с помощью созданных людьми знаковых средств. Важнейшим из знаковых средств является язык.

Слово «культура» является многозначным и одним из самых часто употребительных в науке и обиходе.

Термин «культура» произошел от латинского глагола «colere», который имел множество значений: населять, обрабатывать, почитать и прочие, некоторые из них со временем превратились в самостоятельные слова.

Первоначально слово «культура» имело следующие значения:

·        выращивание чего-либо, обычно растений или животных;

·        возделывание, обработка земли;

·        почитание, поклонение, служение чему-нибудь.

Римский оратор и философ Марк Тулий Цицерон (106-43 гг. до н. э.) в работе «Тускуланские беседы» (45 г. до н. э.) использовал слово «культура» в переносном смысле: обработка, улучшение, возделывание, упорядочение души и ума.

Постепенно латинское понятие «cultura», обозначавшее нечто искусственно созданное, стало противопоставляться понятию «natura», как чему-то естественному.

В современных европейских языках можно выделить четыре основных смысла (исключая сельскохозяйственное и естественнонаучное значения):

·        абстрактное обозначение общего процесса интеллектуального, духовного, эстетического развития;

·        обозначение состояния общества, основанного на праве, порядке, мягкости нравов и т. д.;

·        абстрактное указание на особенности способа существования или образа жизни, свойственных какому-то обществу, какой-то группе людей, какому-то историческому периоду;

·        абстрактное обозначение форм и продуктов интеллектуальной и прежде всего художественной деятельности.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69633. Розроблення, аналіз та визначення адекватності прогнозованих адитивних моделей при прийнятті рішень 204 KB
  Проаналізувати вихідні дані та згладити їх методом ковзного середнього. Побудувати прогнозну модель з адитивною компонентою з урахуванням показників сезонності. Визначити адекватність моделі тренда. Зробити прогноз на найближчі 2 квартали.
69634. Обчислення пропускної здатності каналу зв’язку 126 KB
  Якщо вважати що канал зв’язку це сукупність засобів призначених для передачі інформації від джерела повідомлень до адресата то під пропускною здатністю каналу зв’язку можна вважати його максимальну швидкість передачі інформації.
69635. Особливості застосування ентропії 283 KB
  Поняття ентропії Ентропія в теорії інформації міра хаотичності інформації невизначеність появи будь якого символу первинного алфавіту. Якщо ж врахувати що деякі поєднання символів зустрічаються дуже рідко то невизначеність ще більше зменшується у цьому випадку говорять...
69637. Обчислення кількості інформації при передачі повідомлень по дискретному каналу 173 KB
  Задача визначення кількості інформації або інформаційних втрат при передачі повідомлень по каналах зв’язку з завадами є однією з центральних в теорії інформації, оскільки практично не існує системи передачі без апаратних завад або завад у каналі зв’язку.
69638. Обчислення швидкості передачі інформації і пропускної здатності каналів зв’язку 63 KB
  Обчислення швидкості передачі інформації і пропускної здатності каналів зв’язку В умовах відсутності завад швидкість передачі інформації визначається кількістю інформації що переноситься символом повідомлення за одиницю часу і рівна де...
69639. Інформація, дані, повідомлення, сигнали. Канали передачі даних і їх класифікація. Кількісна оцінка інформації 338 KB
  Певна сукупність даних отриманих від джерела інформації називається повідомленням. При цьому використовуються як спеціальні виділені лінії зв’язку які використовуються при передачі інформації на невеликі відстані до 10 км так і лінії зв’язку мереж загального користування.
69641. Види ентропії та їх властивості. Безумовна ентропія та її властивості 89.5 KB
  Коли говорять про безумовну ентропію то слово безумовна опускають. Безумовна ентропія це питома кількість інформації на один елемент повідомлень складених з алфавітів між символами яких немає взаємозалежності. В цьому випаду ентропія джерела повідомлень і являє собою невизначеність...