24147

Реформы Ивана 4 Грозного

Доклад

История и СИД

После его смерти на Руси началось боярское правление. Особенностью его прихода к власти было то что впервые в истории Руси великий князь был венчан на царство и получил титул царя: термин царь пришел на Русь от монголотатар; до падения ига царем называл себя главный хан Золотой Орды; данным титулом золотоордынский царь подчеркивал свою власть над всеми как над другими ханами так и над русскими князьями которые ездили в Орду на поклон к царю; впервые приняв титул царь Иван Грозный показал свою абсолютную суверенность...

Русский

2013-08-09

27.57 KB

15 чел.

Реформы Ивана 4 Грозного

За время деятельности Ивана Грозного:

- был нанесен удар по боярству и укрепились позиции дворянства;

- на Руси сложилась сословно-представительная монархия;

- начал созываться Земский собор;

- русский государь получил статус царя;

- продолжилось расширение территории Гуси.

В 1533 г. скончался Василий III, сын Ивана III, правивший в 1505 — 1533 гг. После его смерти на Руси началось боярское правление. Суть  боярского правления 1533 — 1547 гг. в следующем:

- воспользовавшись тем, что наследнику престола — Ивану (Иоанну) IV Васильевичу было 3 года, власть в стране взяла группировка бояр;

- был создан регентский совет во главе с матерью Ивана IV Еленой Глинской;

- фактическим правителем России стал ее фаворит боярин Овчина-Телепнев-Оболенский;

- после смерти Елены Глинской в 1538 г. началась ожесточенная борьба за власть между боярами;

- сложилось два враждебных боярских клана, сгруппировавшихся вокруг боярских родов Шуйских и Вельских;

- в период борьбы боярских группировок (приходившейся на юность Ивана Грозного) власть великого князя значительно ослабла и стала номинальной, хотя у нее все же оставались сторонники, которые не позволили ликвидировать великокняжескую власть окончательно.

В 1547 г. по достижении 17 лет (совершеннолетия в то время) Иван IV вступил на престол. Особенностью его прихода к власти было то, что впервые в истории Руси великий князь был венчан на царство и получил  титул царя:

- термин "царь" пришел на Русь от монголо-татар;

- до падения ига царем называл себя главный хан Золотой Орды;

- данным титулом золотоордынский царь подчеркивал свою власть над всеми (как над другими ханами, так и над русскими князьями, которые ездили в Орду на поклон к царю);

- впервые приняв титул "царь", Иван Грозный показал свою абсолютную суверенность, независимость от всех других властей;

- также этим шагом Иван Грозный показал, что теперь, после падения Золотой Орды,  высшим правителем как на Гуси, так и на всем окружающем восточноевропейском пространстве, таким же, какими 240 лет были ханы, является московский государь и центр власти переместился из Сарай-Бату в Москву;

- в этом шаге была определенная правопреемственность с Византией —  монголо-татары заимствовали термин "царь" у византийцев (царь — сокращенный монголами вариант слова "цезарь", а цезарями именовали себя императоры Рима и Византии).

Через 2 года после венчания на царство в 1549 г. Иван Грозный начал реформы, в ходе которых были:

- создана Избранная Рада;

- впервые созван Земский собор;

- принят новый Судебник;

- проведена земская реформа;

- проведена реформа церкви.

Избранная Рада — совещательный орган при царе:

- фактически выполнял роль правительства, "коллективного мозга", помогавшего царю в осуществлении управления страной,

- но не имел официального статуса (подобно правительствам, кабинетам других стран).

В состав Избранной Рады входили ближайшие соратники царя, среди которых:

- Алексей Адашев — талантливый государственный деятель, вышедший из незнатного помещичьего рода;

- князь Андрей Курбский — молодой реформатор;

- митрополит Макарий (глава Русской Православной Церкви);

- отец Сильвестр — духовный наставник и воспитатель царя в юности;

- думный дьяк Висковатый.

Избранная Рада повлияла на проведение почти всех реформ раннего Ивана Грозного. Несмотря на то, что она имела неофициальный статус, это был первый опыт функционирования правительства на Руси.

В 1549 г., примерно в одно время с созданием Избранной Рады, впервые в истории Руси был созван Земский собор — сословно-представительный орган.

Земский собор — наряду с новгородским вечем, первый представительный орган на Руси. В отличие от веча, которое представляло горожан, Земский собор являлся сословно-представительным органом:

- имел общерусский характер;

- представлял различные сословия русской элиты — бояр, дворян, духовенство;

- созывался для решения важнейших вопросов, которые определяли судьбу государства.

Решения Земского собора были окончательными и имели большой авторитет для народа. Так, Земскими соборами были приняты такие исторические документы и решения, как принятие Судебника 1550 г., избрание на царство династии Романовых, решение о воссоединении Украины с Россией. 7. Суть земской реформы, проведенной при Иване Грозном в 1555 — 1556 гг., заключалась в совершенствовании местного самоуправления на Руси:

- был введен институт земских старост (глав сел и небольших городов), которыми избирались представители зажиточных крестьян и горожан;

- городовых, которые назначались царем и руководили крупными городами, финансовыми и административными делами;

- губных старост (глав губерний), которые назначались царем и осуществляли управленческие, полицейские и судебные функции. При Иване Грозном окончательно сформировалась приказная система:

- управленческие функции отдельными направлениями государственной деятельности на общерусском уровне были закреплены за приказами ("министерствами");

- Посольский приказ ведал иностранными делами;

- Разрядный приказ отвечал за сбор и организацию армии;

- Поместный приказ ведал делами по распределению земли за людьми, находящимися на службе у государства;

- впоследствии были созданы и иные приказы.

Церковная реформа заключалась в том, что были унифицированы ранее свободно трактуемые нормы церковной жизни. Новый единый для всех порядок был закреплен в решении Стоглавого собора 1551 г. — съезда священнослужителей с участием боярства и царя, который оформил новый церковный устав в виде 100 глав.

Военная реформа заключалась в том, что:

- ополчение, которое собиралось на время войны, было заменено постоянной армией;

- главным принципом организации армии стала постоянная военная служба, которая вознаграждалась земельными угодьями;

- ядро новой армии составляли "избранная тысяча" (1070 отборных дворян, которые получили обширные земельные участки под Москвой) и стрелецкое войско (стрельцы), состоящее из 3 тыс. человек, обученных обращению с огнестрельным оружием;

- часть войска (в основном обозно-тыловая служба) набиралась из крестьян.

Новый Судебник, принятый Земским собором в 1550 г.:

- провозгласил закон единственным источником права на Руси;

- ликвидировал право удельных князей осуществлять судебные функции;

- закрепил функцию суда исключительно за государством;

- упорядочил налоги;

- подтвердил право крестьян на "Юрьев день" (право уйти к другому помещику с выплатой предыдущему "пожилого").

 Главное значение реформ Ивана Грозного 50 — 60-х гг. XVI в. состояло в том, что, благодаря им:

- усовершенствовалась система управления государством;

- на Руси сложилась сословно-представительная монархия, монархия, опирающаяся на сословия (важнейшие: боярство, дворянство, духовенство), которые допущены к управлению государством и представлены в различных государственных органах.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.
22998. Критерій класифікації голосних фонем 31 KB
  Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.
22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
23001. Синтагма. Енклітики і проклітики 28 KB
  Енклітики і проклітики У сучасних мовах трапляються випадки коли слова зберігаючи смислову самостійність втрачають наголос і примикають до інших слів об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова які втративши наголос приєднуються до наступних слів називають проклітиками а явище проклізою від гр. Ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюючи з ними одне фонетичне ціле називають енклітиками а явище енклізою від гр.
23002. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис 33 KB
  Граматична будова мови морфологія та синтаксис Граматика від лат. grammatike techne письмове мистецтво 1 будова мови система морфологічних категорій і форм синтаксичних категорій і конструкцій; 2 наука яка вивчає будову мови. Що стосується граматики як науки то розрізняють: 1 формальну яка вивчає граматичні форми та їх структуру і контенсивну семантичну яка вивчає значення цих форм і структур; 2 синхронічну що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі і діахронічну яка вивчає мовну будову в її...
23003. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма 34.5 KB
  Граматичне значення і граматична категорія. Смислова структура повнозначного слова являє собою єдність лексичного значення індивідуального і тих абстрактних значень які характеризують видозміни його у зв'язках з іншими словами. Ці абстрактні значення що супроводять лексичне значення повнозначного слова в конкретному випадку його вживання називаються граматичними значеннями. Граматичне значення не є приналежністю одного слова воно об'єднує граматично цілі групи або й класи слів.
23004. ЗАВДАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ 28.67 KB
  Однак за останні десятиліття масштаби перекладацької діяльності настільки виросли що є всі підстави говорити про початок нового етапу в історії перекладу. Виникли нові підвиди перекладу синхронний переклад переклад кінофільмів телепередач судовий переклад тощо. Перекладач повинен крім того добре розбиратися в предметі перекладу.
23005. Романські мови 42.5 KB
  Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн у т. Ще декілька романських мов мають статус парціальної часткової мови у відповідних країнах: галісійська каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії ретороманська у Швейцарії. романські мови зазнали світового поширення Нова Романія або Латинська Америка та численні країни Африки.