24164

Общественное движение в России в первой половине XIX в.

Доклад

История и СИД

Чаадаев дал весьма мрачную оценку исторического прошлого России и ее роли в мировой истории он крайне пессимистически оценивал возможности общественного прогресса в России. Главной причиной отрыва России от европейской исторической традиции Чаадаев считал отказ от католицизма в пользу религии рабства православия. В России наступила реакция.

Русский

2013-08-09

26.96 KB

0 чел.

Общественное движение в России в первой половине XIX в.

Общественное движение.

В первые годы царствования Николая Павловича его стремление навести порядок в государственных учреждениях искоренить злоупотребления и утвердить законность внушали обществу надежды на изменения к лучшему. Николая I даже сравнивали с Петром I. Но иллюзии быстро развеялись. В конце 20-х — начале 30-х гг. центром общественного брожения становится Московский университет. Среди его студентов возникают кружки, в которых разрабатываются планы ведения антиправительственной агитации, вооруженного восстания и введения конституционного правления. Группу сторонников республики и утопического социализма объединили вокруг себя в начале 30-х гг. А. И. Герцен и Н. П. Огарёв. Все эти студенческие общества существовали недолго, они были обнаружены и разгромлены. В это же время студент Московского университета В. Г. Белинский (1811—1848) организовал «Литературное общество 11 нумера», в котором обсуждались его драма «Дмитрий Калинин», вопросы философии и эстетики.

В 1832 г. Белинский был отчислен из университета. Несколько дольше других просуществовал кружок В. Станкевича, также в Московском университете. Его отличала либеральная политическая умеренность. Участники кружка увлекались немецкой философией, особенно Гегелем, историей и литературой. После отъезда Станкевича на лечение за границу в 1837 г. кружок постепенно распался. С конца 30-х гг. либеральное направление приняло форму идейных течений западничества и славянофильства.

Славянофилы — в основном мыслители и публицисты идеализировали допетровскую Русь, настаивали на ее самобытности, которую они усматривали в крестьянской общине, чуждой социальной вражды, и в православии. Эти черты, по их мнению, обеспечат мирный путь общественных преобразований в стране. Россия должна была вернуться к земским соборам, но без крепостного права.

Западники — преимущественно историки и литераторы были сторонниками европейского пути развития и выступали за мирный переход к парламентскому строю. Однако в главном позиции славянофилов и западников совпадали: они выступали за проведение политических и социальных реформ сверху, против революций.

Радикальное направление сформировалось вокруг журналов «Современник» и «Отечественные записки», в которых выступали В. Г. Белинский, А. И. Герцен и Н. А. Некрасов. Сторонники этого направления также считали, что Россия пойдет по европейскому пути, но в отличие от либералов полагали, что революционные потрясения неизбежны.

Герцен, отмежевавшись в конце 40-х гг. от западничества и восприняв ряд идей славянофилов, пришел к идее русского социализма. Он считал общину и артель основой будущего общественного устройства и предполагал самоуправление в общегосударственном масштабе и общественную собственность на землю.

Самостоятельной фигурой в идейной оппозиции николаевскому правлению стал Я. Я. Чаадаев (1794—1856). Он в 1836 г. опубликовал в журнале «Телескоп» первое из своих «Философических писем», которое, по словам Герцена, «потрясло всю мыслящую Россию». Чаадаев дал весьма мрачную оценку исторического прошлого России и ее роли в мировой истории, он крайне пессимистически оценивал возможности общественного прогресса в России. Главной причиной отрыва России от европейской исторической традиции Чаадаев считал отказ от католицизма в пользу религии рабства — православия. Правительство расценило «Письмо» как антиправительственное выступление: журнал был закрыт, издатель отправлен в ссылку, цензор уволен, а Чаадаев объявлен сумасшедшим и отдан под надзор полиции.

Значительное место в истории общественного движения 40-х гг. занимает общество, сложившееся вокруг социалиста-утописта М. В. Буташевича-Петрашевского. С 1845 г. у него по пятницам собирались знакомые для обсуждения философских, литературных и общественно-политических вопросов. Здесь бывали Ф. М. Достоевский, А. Н. Майков, А. Н. Плещеев, М. Е. Салтыков, А. Г. Рубинштейн, П. П. Семенов. Постепенно вокруг кружка Петрашевского в Петербурге стали возникать отдельные нелегальные группы его сторонников. К 1849 г. часть петрашевцев, возлагавших надежды на крестьянскую революцию, начала обсуждать планы создания тайного общества, целью которого было бы свержение самодержавия и уничтожение крепостничества. В апреле 1849 г. наиболее активные члены кружка были арестованы, их намерения следственная комиссия расценила как опаснейший «заговор идей», и военный суд приговорил 21 петрашевца к смертной казни. В последний момент приговоренным было объявлено о замене смертной казни каторгой, арестантскими ротами и ссылкой на поселение.

Период, названный А. И. Герценом «эпохой возбужденных умственных интересов», закончился. В России наступила реакция. Новое оживление наступило лишь в 1856 г.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65207. Удосконалення функціонування інформаційної підсистеми прикордонних передавальних станцій 381.5 KB
  Метою дисертаційної роботи є вирішення науковоприкладної задачі з удосконалення функціонування інформаційної підсистеми прикордонних передавальних станцій при...
65208. Удосконалення технічного обслуговування пристроїв електричної сигналізації та централізації шляхом комплексного контролю технічного стану 2.55 MB
  У сучасних умовах ринкової економіки технічне обслуговування ТО пристроїв електричної сигналізації та централізації ЕЦ залізниць може надати змогу більш ефективно використовувати ресурси дистанцій сигналізації та звязку.
65209. РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АСФАЛЬТОПОЛІМЕРБЕТОНІВ ПРИ ДИНАМІЧНОМУ ДЕФОРМУВАННІ 236.5 KB
  Ефективне використання асфальтополімербетонів в значній мірі може бути забезпечене на стадії проектування за рахунок визначених реологічних властивостей і обліку його розрахункових характеристик.
65210. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ЛЛЯНОЇ ТРЕСТИ ШЛЯХОМ ШТУЧНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ 1.38 MB
  Метою дослідження є одержання високоякісного волокна льону за рахунок удосконалення традиційного технологічного процесу приготування трести шляхом обробки лляної соломи розчином меляси. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання...
65211. МОДЕЛІ ТА ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АДАПТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-УПРАВЛЯЮЧИХ СИСТЕМ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБНИЦТВ 336 KB
  Метою дисертаційної роботи є вирішення важливої науковотехнічної задачі підвищення ефективності функціонування та розвитку процесів оптимізації та адаптивного управління промислових виробництв сутність якої полягає в розробці теоретичних та методологічних основ...
65212. ВПЛИВ НЕЛІНІЙНИХ ПРУЖНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НА ДИНАМІКУ РУХОМИХ ГНУЧКИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАШИН 329.5 KB
  Найважливішими та найпоширенішими динамічними процесами які мають місце в енергетичних транспортних технологічних та інших системах є коливання. Отримати точні чи наближені аналітичні розвязки для них вдається тільки в окремих випадках а застосування компютерної техніки...
65213. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ЦЕМЕНТАЦІЇ ҐРУНТІВ ЗА БУРОЗМІШУВАЛЬНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ 411.5 KB
  Використовується також поліпшення властивостей ґрунтів з метою штучного збільшення їх міцності. Серед цих методів інєкційна цементація ґрунтів застосовується частіше за інші але вона ефективна лише для тріщинуватих скельних порід щебенів і крупних пісків.
65214. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ПОКАЗНИКІВ БЕЗПЕКИ У ТЕХНОЛОГІЇ ОЛІЄЖИРОВИХ ВИРОБНИЦТВ 514.5 KB
  Враховуючи зазначене вище удосконалення методів контролю показників безпеки в технології олієжирових виробництв розроблення перспективних методик та методів визначення органічних екотоксикантів пестицидів різних груп ПАВ консервантів та антиоксидантів...
65215. ОСОБЛИВОСТІ ДІЇ ТА ПІСЛЯДІЇ ІНСЕКТИЦИДІВ НА КОМАХ–ФІТОФАГІВ 204.5 KB
  Для досягнення поставленої мети виконувались такі завдання: оцінити порівняльну токсичність сучасних інсектицидів для комахфітофагів різних таксономічних груп; вивчити особливості фізіологічної післядії на комахфітофагів сучасних інсектицидів...