24171

Социально-экономическое развитие России в начале 20 века

Доклад

История и СИД

ведущие мировые державы вступили в империалистическую стадию своего развития. Особенностью империалистической стадии развития российского государства стало отсутствие фактов вывоза капитала за рубеж. Несмотря на высокие темпы экономического развития Россия в начале 20 в. Однако в целом отставание аграрного сектора от темпов развития промышленности принимало форму острого противоречия что говорило о необходимости полного преодоления феодальных пережитков в российской деревне.

Русский

2013-08-09

24.35 KB

2 чел.

Социально-экономическое развитие России в начале 20 века

К концу 19 в. ведущие мировые державы вступили в империалистическую стадию своего развития. Основные черты империализма: смена свободной конкуренции в экономике господством монополий образование финансового капитала и финансовой олигархии, вывоз капитала за границу, формирование мировой капиталистической системы хозяйства, обострение борьбы за рынки сбыта.

Россия, вступившая на путь капиталистических преобразований с большим опозданием, стремительно ликвидировала отставание (реформы 60-х годов, ускорение темпов роста экономики и промышленности).

Государственная политика финансирования крупных предприятий, интенсивное строительство железных дорог, повышенный спрос на металл, уголь, древесину свидетельствуют о начавшемся в 1893 г. экономическом подъеме. Производство в стране выросло в 1,5 раза, а производство средств производства утроилось.

Основная черта крупной российской промышленности - высокая концентрация производства. Активно шло акционирование предприятий, создавались предпринимательские и торговые союзы и объединения, которые в начале века выросли в мощные монополии - картели и синдикаты.

Шла концентрация банковского капитала. Всего 5 российских банков контролировали практически все финансовые потоки в стране. Банкиры вкладывали деньги в развитие промышленности, что вело к сращиванию финансового и промышленного капиталов; зарождалась финансовая олигархия.

В конце 1899 г. в России начался экономический кризис, затронувший в основном тяжелую промышленность. Обострение конкуренции послужило причиной разорения более 3 тыс. мелких предприятий и привело к укреплению монополий. Огромные картели и синдикаты типа «Продуголь», «Продвагон» и т.п. господствовали на рынке. Значительно укрепили свои позиции ведущие российские банки Петербургский международный, Азовско-Донской, Русско-Азиатский.

Особенностью империалистической стадии развития российского государства стало отсутствие фактов вывоза капитала за рубеж. Представители крупной российской буржуазии в подавляющем большинстве предпочитали вкладывать деньги в отечественную промышленность и освоение огромных провинции и окраин российской империи. Это объясняется наличием военно-феодальных устремлений царизма, направленных на укрепление центральной власти.

Несмотря на высокие темпы экономического развития, Россия в начале 20 в. представляла собой в сравнении с передовыми европейскими державами аграрно-индустриальную страну с ярко выраженной многоукладностью в экономике.

Наряду с высшими формами капиталистической индустрии существовали раннекапиталистические и полуфеодальные формы хозяйствования - мануфактурная и мелкотоварная.

В деревне сохранились все пережитки крепостнических отношений, патриархальность, община и эксплуатация крестьянского труда. Низкая производительность крестьянского труда в аграрном секторе была результатом надельного крестьянского земледелия, малоземелья и чересполосицы.

Нельзя отрицать определенный прогресс в российском сельском хозяйстве: увеличились посевные площади, повысилась урожайность и техническое оснащение сельскохозяйственных предприятий.

Однако в целом отставание аграрного сектора от темпов развития промышленности принимало форму острого противоречия, что говорило о необходимости полного преодоления феодальных пережитков в российской деревне.

Эти противоречия прослеживались в социально-кпассовой структуре российского общества. С одной стороны, формировались буржуазия и пролетариат, с другой, продолжало существовать сословное деление, характерное для эпохи феодализма -дворянство, мещанство, купечество и крестьянство.

Сохранялась основная социальная опора царизма - дворянство, которое играло роль главенствующего класса, сохранив значительную экономическую и политическую силу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6553. Структура еукаріотичної клітини. Біологічні особливості протистів 16.62 KB
  Структура еукаріотичної клітини. Біологічні особливості протистів Домен Ядерні або Еукаріоти (Евкаріоти) (Eukaryota Whittaker Margulis, 1978) - домен одно- та багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно полігеномними клітинами...
6554. Структура прокаріотичної клітини 65.95 KB
  Структура прокаріотичної клітини Донедавна більшість дослідників традиційно вважали, що клітини прокаріот досить одноманітні й у переважній більшості мають форму сфери, циліндра або спирали. Вони бувають одиночними, в інших випадках утворюють нитки ...
6555. Систематика прокаріот. Характеристика основних груп мікроорганізмів 53.83 KB
  Для характеристики організмів використовують різноманітні ознаки: морфологічні, цитологічні, культуральні, фізіологічні, біохімічні, імунологічні й ін. Якщо обсяг інформації для характеристики об'єктів по суті безмежний...
6556. Фізіологія росту і живлення мікроорганізмів 33.77 KB
  Фізіологія росту і живлення мікроорганізмів Фізіологія мікроорганізмів вивчає життєдіяльність мікробних клітин, процеси їх харчування, дихання, росту, розмноження, закономірності взаємодії з навколишнім середовищем. Предметом вивчення медичної мікро...
6557. Загальна характеристика метаболізму мікробної клітини. Основні типи енергетичного обміну 20.01 KB
  Загальна характеристика метаболізму мікробної клітини. Основні типи енергетичного обміну. На відміну від еукаріотів, бактерії проявляють надзвичайно широку різноманітність типів метаболізму. Поширення метаболічних рис в межах груп бактерій традиційн...
6558. Конструктивний обмін мікроорганізмів 66.15 KB
  Конструктивний обмін мікроорганізмів Хімічний склад мікроорганізмів, у тому числі й бактерій, подібний до хімічного складу тіла рослин і тварин. Бактеріальна клітина складається із органогенів: вуглецю азоту, кисню, водню і зольних елементів. На час...
6559. Мікробний синтез. Досягнення промислової мікробіології 39.04 KB
  Мікробний синтез. Досягнення промислової мікробіології. Біотехнологія являє собою галузь знань, яка виникла й оформилася на стику мікробіології, молекулярної біології, генетичній інженерії, хімічній технології й ряду інших наук. Народження біотехнол...
6560. Взаємовідносини мікроорганізмів у природі. Антибіотики, їх природа та властивості 34.83 KB
  Взаємовідносини мікроорганізмів у природі. Антибіотики, їх природа та властивості. Хіміотерапія - специфічне антимікробне, антипаразитарне лікування за допомогою хімічних речовин. Ці речовини мають найважливішу властивість - вибірковістю д...
6561. Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі 20.28 KB
  Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі. Мікроорганізми зіграли найважливішу роль у побудові земної кори. Значною мірою в результаті їх діяльності відбувся частковий поділ хімічних елементів і сполук, що залягали в корінних породах у виг...