24171

Социально-экономическое развитие России в начале 20 века

Доклад

История и СИД

ведущие мировые державы вступили в империалистическую стадию своего развития. Особенностью империалистической стадии развития российского государства стало отсутствие фактов вывоза капитала за рубеж. Несмотря на высокие темпы экономического развития Россия в начале 20 в. Однако в целом отставание аграрного сектора от темпов развития промышленности принимало форму острого противоречия что говорило о необходимости полного преодоления феодальных пережитков в российской деревне.

Русский

2013-08-09

24.35 KB

2 чел.

Социально-экономическое развитие России в начале 20 века

К концу 19 в. ведущие мировые державы вступили в империалистическую стадию своего развития. Основные черты империализма: смена свободной конкуренции в экономике господством монополий образование финансового капитала и финансовой олигархии, вывоз капитала за границу, формирование мировой капиталистической системы хозяйства, обострение борьбы за рынки сбыта.

Россия, вступившая на путь капиталистических преобразований с большим опозданием, стремительно ликвидировала отставание (реформы 60-х годов, ускорение темпов роста экономики и промышленности).

Государственная политика финансирования крупных предприятий, интенсивное строительство железных дорог, повышенный спрос на металл, уголь, древесину свидетельствуют о начавшемся в 1893 г. экономическом подъеме. Производство в стране выросло в 1,5 раза, а производство средств производства утроилось.

Основная черта крупной российской промышленности - высокая концентрация производства. Активно шло акционирование предприятий, создавались предпринимательские и торговые союзы и объединения, которые в начале века выросли в мощные монополии - картели и синдикаты.

Шла концентрация банковского капитала. Всего 5 российских банков контролировали практически все финансовые потоки в стране. Банкиры вкладывали деньги в развитие промышленности, что вело к сращиванию финансового и промышленного капиталов; зарождалась финансовая олигархия.

В конце 1899 г. в России начался экономический кризис, затронувший в основном тяжелую промышленность. Обострение конкуренции послужило причиной разорения более 3 тыс. мелких предприятий и привело к укреплению монополий. Огромные картели и синдикаты типа «Продуголь», «Продвагон» и т.п. господствовали на рынке. Значительно укрепили свои позиции ведущие российские банки Петербургский международный, Азовско-Донской, Русско-Азиатский.

Особенностью империалистической стадии развития российского государства стало отсутствие фактов вывоза капитала за рубеж. Представители крупной российской буржуазии в подавляющем большинстве предпочитали вкладывать деньги в отечественную промышленность и освоение огромных провинции и окраин российской империи. Это объясняется наличием военно-феодальных устремлений царизма, направленных на укрепление центральной власти.

Несмотря на высокие темпы экономического развития, Россия в начале 20 в. представляла собой в сравнении с передовыми европейскими державами аграрно-индустриальную страну с ярко выраженной многоукладностью в экономике.

Наряду с высшими формами капиталистической индустрии существовали раннекапиталистические и полуфеодальные формы хозяйствования - мануфактурная и мелкотоварная.

В деревне сохранились все пережитки крепостнических отношений, патриархальность, община и эксплуатация крестьянского труда. Низкая производительность крестьянского труда в аграрном секторе была результатом надельного крестьянского земледелия, малоземелья и чересполосицы.

Нельзя отрицать определенный прогресс в российском сельском хозяйстве: увеличились посевные площади, повысилась урожайность и техническое оснащение сельскохозяйственных предприятий.

Однако в целом отставание аграрного сектора от темпов развития промышленности принимало форму острого противоречия, что говорило о необходимости полного преодоления феодальных пережитков в российской деревне.

Эти противоречия прослеживались в социально-кпассовой структуре российского общества. С одной стороны, формировались буржуазия и пролетариат, с другой, продолжало существовать сословное деление, характерное для эпохи феодализма -дворянство, мещанство, купечество и крестьянство.

Сохранялась основная социальная опора царизма - дворянство, которое играло роль главенствующего класса, сохранив значительную экономическую и политическую силу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48146. Литературоведение как наука. Методология литературоведения 107.5 KB
  Психоанализ в литературоведении и примеры психоаналитической интерпретации литературного произведения. Принципы анализа интерпретации и описания текста художественного произведения. Анализ литературного произведения. Художественный образ и целостность литературного произведения.
48147. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ 52 KB
  Структура власності. Еволюція форм власності Список використаних джерел: Основи економічної теорії: Підручник За ред. Із цього виходить що процес відчуженняпривласнення лежить в основі відносин власності.
48148. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА 81.5 KB
  Товарна форма організації суспільного виробництва 3. Проста і розвинена форми товарного виробництва. Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства Натуральне виробництво це тип господарства в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.
48149. Гроші. Сутність і функції грошей. Інфляція 76.5 KB
  Еволюція і типи грошей 2. Сутність і функції грошей 3. Сучасні функціональні форми грошей 4. Еволюція і типи грошей Оскільки на початковому етапі розвитку суспільства обмін мав епізодичний і нерегулярний характер а ні товари які обмінюються ні самі пропорції обміну ще не були усталеними то відповідна форма вартості х товару А = у товару Б отримала назву простої одиничної чи випадкової де одному товару що перебуває у відносній формі вартості відповідає тільки один інший товар що перебуває в еквівалентній формі вартості.
48150. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК 132 KB
  Витрати виробництва їх сутність і види 2. Витрати виробництва вартість товару і його ціна 3. Витрати виробництва їх сутність і види Існує декілька підходів до розгляду витрат виробництва. Поперше з точки зору всього суспільного виробництва витрати виробництва поділяються на витрати суспільства і витрати його первинних ланок підприємств.
48151. РИНОК: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА МОДЕЛІ 199.5 KB
  Еластичність попиту і пропонування на індивідуальних ринках 4. Сутнісну основу цього обміну становить ціна що визначається співвідношенням попиту та пропонування. Величина попиту залежить від таких нецінових чинників: 1 грошові доходи споживачів; 2 кількість споживачів на ринку; 3 ціни на суміжні товари; 4 смаки та уподобання споживачів тощо. Зменшення дії одного або кількох названих чинників веде до зменшення попиту як показано на рис.
48152. СУТЬ І СТРУКТУРА ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ. РИНОК ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА 113 KB
  Отже причини існування ринку криються у причинах товарного виробництва. Наведені визначення розкривають суть ринку як специфічного економічного явища. Більш повно суть ринку розкривают його функції: Ринок виступає важливою фазою суспільного відтворення що забезпечує його безперервність та опосередковує зв`язок між виробництвом та споживанням. Цю функцію ринку розкриває відома формула економічних відносин за умов товарного виробництва: виробництво обмін розподіл споживання .
48153. ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ І КАПІТАЛ СФЕРИ ОБІГУ 57 KB
  Позичковий капітал і процент. Капітал у сфері торгівлі. Цінні папери як фіктивний капітал сфери обігу.
48154. ПІДПРИЄМСТВО ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО 56.5 KB
  Мета та принципи діяльності підприємства. Малі підприємства та підприємництво. Як самостійна господарська одиниця підприємство користується правами юридичної особи тобто має право розпоряжатися майном одержувати кредит та укладати договори з іншими підприємствами. Оптимальними підприємствами вважаються такі які мають розміри за яких створються найбільш сприятливі умови для використання досягнень НТП та досягається ефективне виробництво високоякісної продукції при мінімальних затратах.