2419

Виховний захід. Наші обереги

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Зал святково прибраний вишитими рушниками, гілками калини. На центральній стіні прилаштовано великий плакат у вигляді рушника, на якому написано назву свята. Під плакатом стоїть стіл, накритий скатертиною, на столі лежить паляниця, вишиванка, калинова гілочка, стоїть глечик з пшеничними та житніми колосками.

Украинкский

2013-01-06

22.27 KB

156 чел.

Наші обереги

Зал святково прибраний вишитими рушниками, гілками калини. На центральній стіні прилаштовано великий плакат у вигляді рушника, на якому написано назву свята. Під плакатом стоїть стіл, накритий скатертиною, на столі лежить паляниця, вишиванка, калинова гілочка, стоїть глечик з пшеничними та житніми колосками.

До залу входять вчитель та учні-читці.

Вчитель. Батьківська хата, мамина пісня, бабусина вишиванка – усе це непересічні символи-обереги нашого народу. Тож запрошуємо сьогодні дорогих гостей на слово щире, на свято родинне.

1-й учень

Що таке Україна?

В чистім полі пшениця,

За віконцем калина,

Біля верби криниця.

2-й учень

Ніжна пісня матусі,

Під тополями хата,

Тиха казка бабусі,

Дужі руки у тата.

3-й учень. Обереги – наші давні й добрі символи, їхнє коріння сягає глибини століть. Це батьківська оселя, усе, що ми одержали в спадок від своїх пращурів, чим збагатилися наші душі: піснею, злагодою, добрим словом та спогадами.

Звучить пісня «Смерекова хата».

4-й учень. У кожному з нас живе образ біленької хати у вишневому садку. Адже вона – символ нашого народу, щось одвічне, як життя, як мамина пісня.

Звучить «Мамина пісня».

1-й учень. Сьогодні ми вирушаємо у цікаву подорож до українських народних традицій, що пов’язані з оберегами.

Вчитель. Дедалі більше віддаляється від нас в шаленому темпі атомної епохи біленька хатинка у вишневому садку з колискою та мудрим усміхом батька. У цій хатині – наш корінь роду, щось одвічне, як життя, і святе, як мамина пісня.

Біла хата, біла сорочка, біла свита… Це становило неодмінну національну прикмету українця.

Хата, як і людина, уміє плакати і усміхатися, вона може  бути горда і сумна, доброзичлива. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає. Хату можна вважати своєрідною візитною картою України.

Олександр Довженко так писав про українську хату: «… біла, з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамінна, по всяк час відкрита для всіх, без стуку в двері, без «можна?» і без «увійдіть», житло просте, як добре слово, й золоте, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід, серед зелені і квітів».

А чи знаєте ви, діти, що коли збиралися будувати хату, то спочатку випікали чотири хлібини і ставили їх на місце, де мала згодом стояти хата. На другий день дивилися: якщо хліб лишався цілим – то недобра ознака, не буде в цій господі гарного господарства та достатку. А якщо хліб виявлявся кимось поїдений – то це місце вважалося добрим, там можна було будувати хату, і в ній завжди пануватимуть добробут і злагода.

При першому вінцеві у «Світличному вінку», де стоять образи, господар закладав срібні або золоті монети. Це робилося, щоб хата була багата. Поставивши зруб, у стволах вирубували хрести, «щоб Бог беріг від лиха».

Наступним етапом будівництва було покриття хати, яке мало дещо символічний характер. У багатьох районах України кожен сволок обв’язувався вишитим рушником. Старі майстри пояснюють це так: «Аби хазяйська хата була світла, кріпка, багата і щоб люди не минали та до хати заглядали, щоб щастя в ній велося та добро не перевелося». А рушники потім дарували тим, хто будував хату, на згадку про нову оселю.

Завершальним етапом були входини. В найпершу ніч пускали кота і півня, щоб у хаті завжди було людно й весело. А на ранок кликали батюшку, який окроплював святою водою всі кутки хати. Якщо поряд стояла стара хата, то, переходячи в нову, господар кликав із собою домовика, примовляючи: «Хазяїну мій, ходімо зі мною: я дорогою, а ти стороною». Після такого обряду господар пригощав будівельників, родичів та сусідів. Гості заходили до хати і, знявши шапки (мужчини), вітали і бажали родині й дому: «Здрастуйте вашій хаті, щоб ваша хата була багата, щоб на столі була закуска і жарена гуска. Здрастуйте в вашій хаті на хліб-сіль багатій».

Долівка у давньому українському житлі завжди була глиняною. Щосуботи і на свята їх змазували спеціальним розчином і посипали татарським зіллям, м’ятою і чебрецем, примовляючи при цьому: «Хай лихо проходить стороною».

Неможливо уявити українську хату без печі. В печі не лише готували страву, вона створювала особливе родинне тепло, об’єднувала навіть розварених чоловіка і жінку, для дітей же була справді чарівним прилистком. Господиня завжди охайно білила піч, в окремих регіонах України, якщо в сім’ї була дівчина на видані, піч розмальовували. За станом печі судили про охайність господині: «Яка піч – така й господиня».

Особливу роль у хаті відігравав стіл, який мав, крім прикладного, й інше значення. Тут народжувалося шанобливе ставлення до батька як до голови роду – він займав почесне місце за столом. Стіл завжди накривався скатертиною: у будень – звичайною полотняною, у свято – зі смаком оздобленою (з вишивкою або тканим візерунком).

На столі завжди лежав хліб, а на Різдво та Великдень ще й свічку запалювали зі столом пов’язано чимало призабутих, цікавих традицій. Скажімо, вважалося за великий гріх стукати кулаком по столу (казали, що тоді посваряться чоловік із дружиною). Не можна було й хлібину класти на стіл перевернутою. А коли окраєць падав зі столу, його підіймали й цілували, щоб хліб не образився.

Два рази на рік – на Різдво і Пасху – господиня прикрашала хату рушниками. У період же посту житлова частина хати прикрашалась клечальним зіллям. У кожній оселі були свої рушники й візерунки на них, не схожі на інші.

Вимережуючи хрестиком орнаменти, жінки вкладали в них свої заклинання від злих сил, просили здоров’я, удачі й щедрої долі для тих, кому рушники призначались.

Біля хати завжди садили квіти, городину, груші, яблуні, вишні, сливи, іноді клені і тополі, але ніколи не садили березу. Коли посадять березу коло хати, то вона перетворювалася на пустку, переведеться рід або ж сім’ю спікатимуть різні нещастя. Береза – символ самотності, а її біла кора закликає хворобу.

Інколи перед вхідними дверима вішали підкову, як символ невмирущості родини

Звучить пісня «Два кольори».

До залу входять два хлопчики і дві дівчинки в українських народних костюмах.

1-ша дівчинка

Я Іванку вишиванку

Білу подарую.

Синю стежку від неба

В квітках намалюю.

2-га дівчинка

Вишита сорочка

Аж до поясочка,

А хто її вишивав?

України дочка.

1-й хлопчик. Бабуся казали, щоб я свою вишиванку носив у понеділок, вівторок і четвер і обов’язково на чисте тіло.

2-й хлопчик. У народі кажуть: «Сорочку одягай – маму, тата звеселяй, від хвороб її носи і здоров’я бережи».

Виходять учні-читці.

1-й учень. Здавна вважалося, що сорочка, усі краї якої оздоблені вишивкою, має оберігати від нещастя, відганяти від людини злі сили. Улюблений колір української вишиванки – червоний, який вважається головним оберегом від лиха. Червоною вишивкою обов’язково прикрашали комір та рукава сорочки, адже місця, де закінчується тканина, - найвразливіші для темних сил.

Вчитель. Український віночок. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля і слова, він був і є одвічним символом добра і надії. Віночок – це плетене коло із квітів, листя, гілок і стрічок.

Діти на дошці вплітають квіти у імпровізований віночок

1-й учень. Я вплету до віночка любисток і васильок – у віночку це символ людської відданості, вміння бути корисним.

2-й учень. А я вплету чорнобривця – символ вроди.

3-й учень. Я вплету безсмертник, бо він символ довголіття.

4-й учень. Я вплету цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

5-й учень. А я вплету до віночка ружу – це символ віри, надії й любові.

6-й учень. Вплету до віночка волошку – символ кохання.

7-й учень. Я вплету до віночка незабудку – символ хорошої пам’яті.

8-й учень. А я вплету мак, бо він символ крові невинно вбитої людини.

Вчитель. Крім квітів у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їх магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вплітались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її.

Діти приклеюють до віночка на дошці стрічки з паперу.

1-й учень. Першою у віночок я плету світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці.

2-й учень. Поряд з коричневою вплету жовту стрічку – символ Сонця.

3-й учень. За ним я вплету світло-зелену – символ краси і молодості.

4-й учень. А я вплету блакитну і синю – символ неба і води.

5-й учень. Далі я зав’яжу жовтогарячу стрічку – символ хліба.

6-й учень. Я – фіолетову – символ людської мудрості.

7-й учень. А я малинову – символ душевності.

8-й учень. Я зав’яжу рожеву – символ достатку. А також білу – символ пам’ять про померлих.

Вчитель. Також добрими охоронцями-оберегами є рушники. Рушниками прикрашали світлицю, пов’язували старостів, сватів і судженого. На рушнику підносили хліб сіль дорогим гостям.

2-й учень

Гостя щиро ми стрічаєм

Короваєм в рушнику.

Шанобливо хліб підносим

І, вклонившись, щиро просим:

Любий гостю наш, приймай

Дружби символ – коровай.

Звучить пісня «Рушник».

3-й учень. На столі лежить хліб. Кажуть у народі: хліб-годувальник – всьому голова.

4-й учень

Щедрим сонечком, ясним нині,

Хліб лежить на новій скатертині,

Був він змелений і притрушений,

У діжі старенькій замішаний.

На тривогах, на нашій щирості

Він настояний і розчинений.

Надихається запахом хлібним,

Щоб він пахнув вам полем рідним.

5-й учень. Хліб – це символ продовження родоводу. Запашний рум’яний хліб випікали в печі. Піч – це оберіг тепла і затишку, а вогонь у ній символ сімейного щастя, оберіг родини. Наші пращури вірили, що полум’я очищаю душу від усього злого і недоброго, наділяє її силою та здоров’ям.

Запрошуються вчителем гості та учасники свята до столу, на якому лежать рушники, калинова гілка, вишиванка і хліб.

Вчитель. Я хочу, діти, щоб для вас, коли станете дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб палко любили рідний край, його звичаї, мову нашу солов’їну, щоб ніколи не змогли зламати калинову гілку чи інше дерево, а навпаки, прикрашали нашу землю своїми руками. Тож пам’ятаймо, хто ми є, бережімо звичаї наші, шануймо наші обереги.

Звучить пісня С. Канюк «Мій рідний край».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22112. Табличный метод структурного синтеза конечных автоматов 75.5 KB
  На этапе структурного синтеза выбираем также способ кодирования состояний и выходных сигналов заданного автомата через состояния и выходные сигналы элементарных автоматов в результате чего составляют кодированные таблицы переходов и выходов. Функции возбуждения элементарных автоматов и функции выходов получаются на основе кодированной таблицы переходов и выходов. Рассмотрим примеры синтеза которые позволяют сформулировать общий алгоритм структурного синтеза конечных автоматов.
22113. Технические особенности конечных автоматов 36 KB
  Здесь u сигналы возбуждения триггера. На практике триггера часто выполняются в синхронном варианте синхронные триггера когда упомянутые элементы u включают в схему триггера. Например схему синхронного триггера RSтипа можно рассматривать как состоящую из асинхронного RSтриггера ко входам R и S которого подключены двухвходовые элементы И. Очевидно синхронные триггера будут сохранять свои состояния при С=0 а переходы в них возможны при С=1 то переходы в синхронном триггере будут осуществляться также как в асинхронном.
22114. Понятие устойчивости конечного автомата 48 KB
  Дело в том что триггера в схеме имеет различные времена задержек сигналов обратной связи которые поступают с выходов триггеров на их входы через комбинационную схему II. По этим причинам если при переходе автомата из состояния ai в as должны измениться состояния нескольких триггеров то между выходными сигналами этих триггеров начинаются гонки. изменит свое состояние раньше других триггеров может через цепь обратной связи изменить может изменить сигналы возбуждения на входах других триггеров до того момента как они изменят свои состояния....
22115. Синтез конечных автоматов 31.5 KB
  В ЦА выходные сигналы в данный момент времени зависят не только от значения входных сигналов в тот же момент времени но и от состояния схемы которое в свою очередь определяется значениями входных сигналов поступивших в предшествующие моменты времени. Понятие состояния введено в связи с тем что часто возникает необходимость в описании поведения систем выходные сигналы которых зависят не только от состояния входов в данный момент времени но и от некоторых предысторий т. Состояния как раз и соответствуют некоторой памяти о прошлом...
22116. Способы задания автомата 362 KB
  Существует несколько способов задания работы автомата но наиболее часто используются табличный и графический. Совмещенная таблица переходов и выходов автомата Мили: xj ai a0 an x1 a0x1 a0x1 anx1 anx1 xm a0xm a0xm anxm anxm Задание таблиц переходов и выходов полностью описывает работу конечного автомата поскольку задаются не только сами функции переходов и выходов но и также все три алфавита: входной выходной и алфавит состояний. Для задания автомата Мура требуется одна таблица поскольку в этом...
22117. Частичные автоматы 194 KB
  Оказывается что для любого автомата Мили существует эквивалентный ему автомат Мура и обратно для любого автомата Мура существует эквивалентный ему автомат Мили. Рассмотрим алгоритм перехода от произвольного конечного автомата Мили к эквивалентному ему автомату Мура. Требуется построить эквивалентный ему автомат Мура Sb = {Ab Xb Yb b b} у которого Xb = Xa Yb = Ya т. Для определения множества состояний Ab автомата Мура образуем всевозможные пары вида ai yg где yg выходной сигнал приписанный входящей в ai дуге.
22118. Абстрактный синтез конечных автоматов 25.5 KB
  Составить аналогичную таблицу описывающую работу конечного автомата не представляется возможным т. множество допустимых входных слов автомата вообще говоря бесконечно. Мы рассмотрим один из возможных способов формального задания автоматов а именно задание автомата на языке регулярных событий. Представление событий в автоматах.
22119. Операции в алгебре событий 24.5 KB
  Дизъюнкцией событий S1 S2 Sk называют событие S = S1vS2vvSk состоящее из всех слов входящих в события S1 S2 Sk. Произведением событий S1 S2 Sk называется событие S = S1 S2 Sk состоящее из всех слов полученных приписыванием к каждому слову события S1 каждого слова события S2 затем слова события S3 и т. слова входящие в события S1S2 и S2S1 различны: т. Итерацией события S называется событие{S} состоящее из пустого слова e и всех слов вида S SS SSS и т.
22120. Система основных событий 28.5 KB
  Событие состоящее из всех слов входного алфавита всеобщее событие. F = {x1 v x2 v v xm} Событие содержащее все слова оканчивающиеся буквой xi. Событие содержащее все слова оканчивающиеся отрезком слова l1 S = F l1 Событие содержащее все слова начинающиеся с отрезка слова l1и оканчивающиеся на l2: S = l1 F l2 Событие содержащее только однобуквенные слова входного алфавита S = x1 v x2 v v xm Событие содержащее только двухбуквенные слова входного алфавита S = x1 v x2 v v xm x1 v x2 v v xm Событие содержащее все...