2419
Виховний захід. Наші обереги
Конспект урока
Педагогика и дидактика
Зал святково прибраний вишитими рушниками, гілками калини. На центральній стіні прилаштовано великий плакат у вигляді рушника, на якому написано назву свята. Під плакатом стоїть стіл, накритий скатертиною, на столі лежить паляниця, вишиванка, калинова гілочка, стоїть глечик з пшеничними та житніми колосками.
Украинкский
2013-01-06
22.27 KB
158 чел.
Наші обереги
Зал святково прибраний вишитими рушниками, гілками калини. На центральній стіні прилаштовано великий плакат у вигляді рушника, на якому написано назву свята. Під плакатом стоїть стіл, накритий скатертиною, на столі лежить паляниця, вишиванка, калинова гілочка, стоїть глечик з пшеничними та житніми колосками.
До залу входять вчитель та учні-читці.
Вчитель. Батьківська хата, мамина пісня, бабусина вишиванка усе це непересічні символи-обереги нашого народу. Тож запрошуємо сьогодні дорогих гостей на слово щире, на свято родинне.
1-й учень
Що таке Україна?
В чистім полі пшениця,
За віконцем калина,
Біля верби криниця.
2-й учень
Ніжна пісня матусі,
Під тополями хата,
Тиха казка бабусі,
Дужі руки у тата.
3-й учень. Обереги наші давні й добрі символи, їхнє коріння сягає глибини століть. Це батьківська оселя, усе, що ми одержали в спадок від своїх пращурів, чим збагатилися наші душі: піснею, злагодою, добрим словом та спогадами.
Звучить пісня «Смерекова хата».
4-й учень. У кожному з нас живе образ біленької хати у вишневому садку. Адже вона символ нашого народу, щось одвічне, як життя, як мамина пісня.
Звучить «Мамина пісня».
1-й учень. Сьогодні ми вирушаємо у цікаву подорож до українських народних традицій, що повязані з оберегами.
Вчитель. Дедалі більше віддаляється від нас в шаленому темпі атомної епохи біленька хатинка у вишневому садку з колискою та мудрим усміхом батька. У цій хатині наш корінь роду, щось одвічне, як життя, і святе, як мамина пісня.
Біла хата, біла сорочка, біла свита… Це становило неодмінну національну прикмету українця.
Хата, як і людина, уміє плакати і усміхатися, вона може бути горда і сумна, доброзичлива. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає. Хату можна вважати своєрідною візитною картою України.
Олександр Довженко так писав про українську хату: «… біла, з теплою соломяною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамінна, по всяк час відкрита для всіх, без стуку в двері, без «можна?» і без «увійдіть», житло просте, як добре слово, й золоте, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід, серед зелені і квітів».
А чи знаєте ви, діти, що коли збиралися будувати хату, то спочатку випікали чотири хлібини і ставили їх на місце, де мала згодом стояти хата. На другий день дивилися: якщо хліб лишався цілим то недобра ознака, не буде в цій господі гарного господарства та достатку. А якщо хліб виявлявся кимось поїдений то це місце вважалося добрим, там можна було будувати хату, і в ній завжди пануватимуть добробут і злагода.
При першому вінцеві у «Світличному вінку», де стоять образи, господар закладав срібні або золоті монети. Це робилося, щоб хата була багата. Поставивши зруб, у стволах вирубували хрести, «щоб Бог беріг від лиха».
Наступним етапом будівництва було покриття хати, яке мало дещо символічний характер. У багатьох районах України кожен сволок обвязувався вишитим рушником. Старі майстри пояснюють це так: «Аби хазяйська хата була світла, кріпка, багата і щоб люди не минали та до хати заглядали, щоб щастя в ній велося та добро не перевелося». А рушники потім дарували тим, хто будував хату, на згадку про нову оселю.
Завершальним етапом були входини. В найпершу ніч пускали кота і півня, щоб у хаті завжди було людно й весело. А на ранок кликали батюшку, який окроплював святою водою всі кутки хати. Якщо поряд стояла стара хата, то, переходячи в нову, господар кликав із собою домовика, примовляючи: «Хазяїну мій, ходімо зі мною: я дорогою, а ти стороною». Після такого обряду господар пригощав будівельників, родичів та сусідів. Гості заходили до хати і, знявши шапки (мужчини), вітали і бажали родині й дому: «Здрастуйте вашій хаті, щоб ваша хата була багата, щоб на столі була закуска і жарена гуска. Здрастуйте в вашій хаті на хліб-сіль багатій».
Долівка у давньому українському житлі завжди була глиняною. Щосуботи і на свята їх змазували спеціальним розчином і посипали татарським зіллям, мятою і чебрецем, примовляючи при цьому: «Хай лихо проходить стороною».
Неможливо уявити українську хату без печі. В печі не лише готували страву, вона створювала особливе родинне тепло, обєднувала навіть розварених чоловіка і жінку, для дітей же була справді чарівним прилистком. Господиня завжди охайно білила піч, в окремих регіонах України, якщо в сімї була дівчина на видані, піч розмальовували. За станом печі судили про охайність господині: «Яка піч така й господиня».
Особливу роль у хаті відігравав стіл, який мав, крім прикладного, й інше значення. Тут народжувалося шанобливе ставлення до батька як до голови роду він займав почесне місце за столом. Стіл завжди накривався скатертиною: у будень звичайною полотняною, у свято зі смаком оздобленою (з вишивкою або тканим візерунком).
На столі завжди лежав хліб, а на Різдво та Великдень ще й свічку запалювали зі столом повязано чимало призабутих, цікавих традицій. Скажімо, вважалося за великий гріх стукати кулаком по столу (казали, що тоді посваряться чоловік із дружиною). Не можна було й хлібину класти на стіл перевернутою. А коли окраєць падав зі столу, його підіймали й цілували, щоб хліб не образився.
Два рази на рік на Різдво і Пасху господиня прикрашала хату рушниками. У період же посту житлова частина хати прикрашалась клечальним зіллям. У кожній оселі були свої рушники й візерунки на них, не схожі на інші.
Вимережуючи хрестиком орнаменти, жінки вкладали в них свої заклинання від злих сил, просили здоровя, удачі й щедрої долі для тих, кому рушники призначались.
Біля хати завжди садили квіти, городину, груші, яблуні, вишні, сливи, іноді клені і тополі, але ніколи не садили березу. Коли посадять березу коло хати, то вона перетворювалася на пустку, переведеться рід або ж сімю спікатимуть різні нещастя. Береза символ самотності, а її біла кора закликає хворобу.
Інколи перед вхідними дверима вішали підкову, як символ невмирущості родини
Звучить пісня «Два кольори».
До залу входять два хлопчики і дві дівчинки в українських народних костюмах.
1-ша дівчинка
Я Іванку вишиванку
Білу подарую.
Синю стежку від неба
В квітках намалюю.
2-га дівчинка
Вишита сорочка
Аж до поясочка,
А хто її вишивав?
України дочка.
1-й хлопчик. Бабуся казали, щоб я свою вишиванку носив у понеділок, вівторок і четвер і обовязково на чисте тіло.
2-й хлопчик. У народі кажуть: «Сорочку одягай маму, тата звеселяй, від хвороб її носи і здоровя бережи».
Виходять учні-читці.
1-й учень. Здавна вважалося, що сорочка, усі краї якої оздоблені вишивкою, має оберігати від нещастя, відганяти від людини злі сили. Улюблений колір української вишиванки червоний, який вважається головним оберегом від лиха. Червоною вишивкою обовязково прикрашали комір та рукава сорочки, адже місця, де закінчується тканина, - найвразливіші для темних сил.
Вчитель. Український віночок. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля і слова, він був і є одвічним символом добра і надії. Віночок це плетене коло із квітів, листя, гілок і стрічок.
Діти на дошці вплітають квіти у імпровізований віночок
1-й учень. Я вплету до віночка любисток і васильок у віночку це символ людської відданості, вміння бути корисним.
2-й учень. А я вплету чорнобривця символ вроди.
3-й учень. Я вплету безсмертник, бо він символ довголіття.
4-й учень. Я вплету цвіт вишні та яблуні символ материнської любові.
5-й учень. А я вплету до віночка ружу це символ віри, надії й любові.
6-й учень. Вплету до віночка волошку символ кохання.
7-й учень. Я вплету до віночка незабудку символ хорошої памяті.
8-й учень. А я вплету мак, бо він символ крові невинно вбитої людини.
Вчитель. Крім квітів у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їх магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вплітались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її.
Діти приклеюють до віночка на дошці стрічки з паперу.
1-й учень. Першою у віночок я плету світло-коричневу стрічку символ землі-годувальниці.
2-й учень. Поряд з коричневою вплету жовту стрічку символ Сонця.
3-й учень. За ним я вплету світло-зелену символ краси і молодості.
4-й учень. А я вплету блакитну і синю символ неба і води.
5-й учень. Далі я завяжу жовтогарячу стрічку символ хліба.
6-й учень. Я фіолетову символ людської мудрості.
7-й учень. А я малинову символ душевності.
8-й учень. Я завяжу рожеву символ достатку. А також білу символ память про померлих.
Вчитель. Також добрими охоронцями-оберегами є рушники. Рушниками прикрашали світлицю, повязували старостів, сватів і судженого. На рушнику підносили хліб сіль дорогим гостям.
2-й учень
Гостя щиро ми стрічаєм
Короваєм в рушнику.
Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
Любий гостю наш, приймай
Дружби символ коровай.
Звучить пісня «Рушник».
3-й учень. На столі лежить хліб. Кажуть у народі: хліб-годувальник всьому голова.
4-й учень
Щедрим сонечком, ясним нині,
Хліб лежить на новій скатертині,
Був він змелений і притрушений,
У діжі старенькій замішаний.
На тривогах, на нашій щирості
Він настояний і розчинений.
Надихається запахом хлібним,
Щоб він пахнув вам полем рідним.
5-й учень. Хліб це символ продовження родоводу. Запашний румяний хліб випікали в печі. Піч це оберіг тепла і затишку, а вогонь у ній символ сімейного щастя, оберіг родини. Наші пращури вірили, що полумя очищаю душу від усього злого і недоброго, наділяє її силою та здоровям.
Запрошуються вчителем гості та учасники свята до столу, на якому лежать рушники, калинова гілка, вишиванка і хліб.
Вчитель. Я хочу, діти, щоб для вас, коли станете дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб палко любили рідний край, його звичаї, мову нашу соловїну, щоб ніколи не змогли зламати калинову гілку чи інше дерево, а навпаки, прикрашали нашу землю своїми руками. Тож памятаймо, хто ми є, бережімо звичаї наші, шануймо наші обереги.
Звучить пісня С. Канюк «Мій рідний край».
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
79318. | ОСНОВЫ SQL | 160 KB | |
Запросы выполняются системой управления базой данных СУБД. Если вы не являетесь специалистом по разработке и администрированию баз данных то вполне можете быть их пользователем который просматривает или и изменяет данные в уже имеющихся таблицах. Во многих случаях эти и другие операции с базой данных выполняются с помощью специальных приложений предоставляющих пользователю удобный интерфейс. | |||
79319. | ПРОСТЫЕ ВЫБОРКИ ДАННЫХ | 257.5 KB | |
При этом возможно вы захотите получить не все записи а лишь те которые удовлетворяют заданным условиям. Основное SQLвыражение для выборки данных Чтобы выбрать из таблицы базы данных требуемые записи следует по крайней мере указать столбцы и имя этой таблицы. Это требование было бы естественно сформулировать так: ВЫБРАТЬ такието столбцы ИЗ такойто таблицы; Разумеется вам может потребоваться выбрать не все записи таблицы а лишь те которые отвечают некоторому условию. В результате выполнения этого запроса создается виртуальная... | |||
79320. | Семантико-грамматическая характеристика глаголов ощущения в русском и таджикском языках (сопоставительный анализ) | 720 KB | |
В целом необходимость сопоставительного исследования языков была вызвана теми возможностями, которые предоставляло сопоставительное изучение языков в раскрытии особенностей функционирования системы языка и отдельных ее элементов. | |||
79321. | ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ ФРАЗЕОЛОГИЗМЫ СУБКАТЕГОРИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ | 1.28 MB | |
Цель работы состоит в исследовании и описании формальных и семантических особенностей процессуальных фразеологизмов субкатегории деятельности, в установлении закономерностей взаимодействия формы и семантики анализируемых фразеологических единиц. | |||
79322. | МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССОВ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ ВЛАСТИ МЕНЕДЖЕРА АКЦИОНЕРНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ | 2.73 MB | |
В политической экономии вопросы власти рассматриваются в качестве основных. Речь прежде всего идет об анализе экономики властных отношений или анализе экономических отношений через призму отношений власти. Проблемы власти изучаются также психологами и специалистами по управлению в России. | |||
79323. | ПРОЕКТНО-СЕТЕВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПЕДАГОГОВ В МУНИЦИПАЛЬНОЙ СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ | 3.09 MB | |
Культурно-историческое понимание развития современного человека задает стратегию социокультурной модернизации образования и определяет свободу движения всех участников образовательного процесса в направлении обеспечения инновационного развития системы образования... | |||
79324. | ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В КОНТЕКСТЕ ПОСТМОДЕРНИСТСКОЙ ФИЛОСОФИИ | 779 KB | |
Постмодернизм как мировоззрение информационного общества. Речь идет об активном вхождении в жизнь общества новейших информационных технологий произошедшем в результате бурного развития электроники; а также о формировании и распространении особого типа умонастроения и мироощущения... | |||
79325. | СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИИ СЕСТРИНСКОГО УХОДА ЗА ПОСТИНСУЛЬТНЫМИ БОЛЬНЫМИ В УСЛОВИЯХ СТАЦИОНАРА | 5.53 MB | |
Подготовка медицинских сестер по уходу за постинсультными больными. Внедрение новой документации для медицинских сестер по уходу за постинсультными больными. определены условия для оказании медицинской помощи и увеличения роли среднего медицинского персонала в реабилитационных мероприятиях... | |||
79326. | МОДЕЛЬ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ ЛИЧНОСТИ БЕЗРАБОТНЫХ | 866 KB | |
Целью данного научно-методического исследования является изучение содержания и разработка путей социально-психологической коррекции личности безработных. Объектом исследования является динамика изменения содержания личности безработных в процессе проводимой с ними коррекционно-развивающей работы. | |||