2421

Поняття суб’єкта господарського права. Види суб’єктів господарського права

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Метою вивчення цієї теми є досягнення студентами чіткого розуміння становища суб’єктів господарського права. Завданнями, відповідно, є вивчення студентами дефініцій, даних в теорії господарського права та у господарському законодавстві, набуття ними вмінь щодо коректного застосування засвоєних понять на теоретичному рівні.

Украинкский

2013-01-06

24.15 KB

17 чел.

Тема. Поняття суб’єкта господарського права. Види суб’єктів господарського права

Метою вивчення цієї теми є досягнення студентами чіткого розуміння становища суб’єктів господарського права. Завданнями, відповідно, є вивчення студентами дефініцій, даних в теорії господарського права та у господарському законодавстві, набуття ними вмінь щодо коректного застосування засвоєних понять на теоретичному рівні, оволодіння студентами навичками роботи по прикладному застосуванню вивченого матеріалу до вирішення практичних ситуацій та для тлумачення положень господарського законодавства.

Студент повинен знати такі поняття господарського права як «суб’єкт господарського права», «господарська правосуб’єктність», «господарська компетенція», «господарська деліктоздатність» тощо, розрізняти види суб’єктів господарського права, орієнтуватись у господарському законодавстві, що стосується теми, вміти аналізувати та тлумачити відповідні нормативні приписи.

Міжпредметні зв’язки: для успішного вивчення даної теми необхідно знати положення теорії права про правоздатність, дієздатність, компетенцію, суб’єкта права, правовідносини.

План лекції:

1. Поняття суб’єкта господарського права. Види суб’єктів господарського права

2. Характеристика суб’єктів господарювання як суб’єктів господарського права

3. Держава, територіальна громада, органи державної влади та місцевого самоврядування як суб’єкти господарського права

4. Суб’єкти господарського права – засновники (учасники) господарських організацій (фізичні особи та громадські організації), а також споживачі

План практичного заняття

1. Можливості та межі реалізації цивільної правосуб’єктності фізичних осіб у господарських правовідносинах

Вирішення завдання. Фізична особа у порядку представництва уклала від імені підприємства договір поставки з іншим суб’єктом господарювання, діючи:

- на підставі довіреності, виданої відповідно до наказу керівника підприємства (ст. 244 та інші статті глави 17 ЦК України);

- на підставі договору доручення (ст. 1000 та інші статті глави 68 ЦК України);

- на підставі агентського договору (ст. 243 ЦК України, глава 31 «Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання)».

Яким чином впливає відсутність у фізичної особи господарської (підприємницької)  правосуб’єктності на легітимність її дій переліченими вище способами?

2. Практичні наслідки виходу суб’єкта господарювання за межі його господарської правосуб’єктності

Розв’язання задачі. На загальних зборах акціонерів банку виник спір між двома групами акціонерів стосовно відкликання із займаної посади голови правління, який протягом декількох років в умовах інфляції вкладав кошти банку у антикваріат, зокрема, у картини. В результаті цього у банку з’явилась картинна галерея, однак виник дефіцит ліквідності і у зв’язку з цим – прострочення у виконанні обов’язків по поверненню вкладів та затримки у проведенні платежів клієнтів (ліквідність банку коротко можна визначити як його здатність забезпечити своєчасне  виконання своїх грошових зобов'язань). З іншої сторони, завдяки росту ціни антикварних картин вкладені в них грошові ресурси уникли інфляційного тиску.  

Контракт, укладений з головою правління, передбачав як підставу для його звільнення вчинення дій, що не відповідають меті та інтересам банку як фінансової установи.

Проаналізуйте позиції обох груп акціонерів та вкажіть, чи існують, на Вашу думку, економічні та правові підстави для звільнення керівника банку?      

   

План  семінарського заняття

1. Поняття господарської правосуб’єктності та її структура.

2. Особливості господарської правосуб’єктності господарських організацій.

Теми індивідуальних завдань для підготовки студентів до семінарського заняття

1. Господарська компетенція органів державної влади: обсяг, види та зміст.

2. Порівняльна характеристика господарської компетенції промислових та роздрібних споживачів.

Завдання для самостійної роботи студентів

Питання для самостійного опрацювання для денної форми навчання:

1. Суб’єктне коло учасників відносин у сфері господарювання;

2. Підстави виникнення та формування господарської компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування;

3. Напрями вдосконалення правового регулювання господарської правосуб’єктності органів місцевого самоврядування;

4. Законодавче забезпечення діяльності суб’єктів господарського права – громадських та інших організацій, які  виступають засновниками (учасниками) господарських організацій;

5. Особливості господарської правосуб’єктності промислових споживачів.  

Питання для самостійного опрацювання для заочної форми навчання:

1. Учасники відносин у сфері господарювання: поняття та суб’єктний склад;

2. Підходи до розуміння правосуб’єктності у галузях права, суміжних із господарським правом;

3. Правосуб’єктні господарські утворення (частково правосуб’єктні господарські утворення та утворення із ознаками правосуб’єктності);

4. Господарська правосуб’єктність Українського народу, держави та територіальної громади;

5. Суміщення владної та господарської компетенції органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

6. Господарська деліктоздатність органів державної влади та місцевого самоврядування;

7. Напрями вдосконалення правового регулювання господарської правосуб’єктності органів місцевого самоврядування;

8. Законодавче забезпечення діяльності суб’єктів господарського права – громадських та інших організацій, які  виступають засновниками (учасниками) господарських організацій;

9. Особливості господарської правосуб’єктності промислових споживачів.   

Проблемні питання:

1. У господарських організаціях корпоративного типу часто виникають ситуації, коли вищий орган з тих чи інших причин довгий час не може сформувати інші органи управління (наприклад, обрати одноособовий виконавчий орган - директора). Внаслідок цього господарська організація позбавляється можливості укладати договори, розпоряджатися коштами на рахунку, подавати бухгалтерську та іншу звітність тощо. Чи доцільно було б в таких ситуаціях у законодавстві передбачити можливість призначення необхідних органів управління зовнішнім чином,  наприклад, за рішенням господарського суду чи державного реєстратора?       

2. Спори споживачів – фізичних осіб розглядаються у системі загальних судів за правилами цивільного процесу. Чи доцільно було б, на Вашу думку, внести зміни в процесуальне законодавство та змінити підвідомчість розгляду таких спорів на користь системи господарських судів (зважаючи на те, що змістом такої категорії справ є вирішення спірних відносин у сфері суспільного виробництва та суспільного споживання між їх учасниками)?

Додаткові завдання

Підготуйте доповідь стосовно обсягу господарської правосуб’єктності та інших особливостей правового статутсу неінкорпорованих господарських утворень, закріплених у законодавстві Польщі та інших європейських країн


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83566. Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція 37.54 KB
  Колективна безпека це система спільних дій держав та або міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії. Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види загальну універсальну та регіональні системи колективної безпеки. Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Характерною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загрози миру шляхом створення і підтримки усесторонньої...
83567. Регіональні міжнародні організації у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору 37.3 KB
  Організація з безпеки і співробітництва в Європі Організація Північноатлантичного договору Статут ООН містить спеціальний розділ VIII про регіональні угоди і органи для вирішення питань що відносяться до підтримки миру і безпеки на регіональному рівні. Рада Безпеки заохочує мирне вирішення суперечок в рамках таких угод і органів. Без повноважень Ради Безпеки вони не можуть вчиняти примусові дії за винятком тих що здійснюються в порядку колективної самооборони.
83568. Заходи зміцнення довіри. Міжнародний контроль 36.51 KB
  Заходи зміцнення довіри порівняно новий елемент системи міжнародної безпеки. Першими міжнародноправовими актами з даного питання можна вважати Угоди між СРСР і США про заходи щодо зменшення небезпеки виникнення ядерної війни 1971 р. Саме поняття заходи зміцнення довіри було введено в обіг Заключним актом НБСЄ 1975 р. Заходи довіри розроблялися і Генеральною Асамблеєю ООН.
83569. Роззброєння. Договір ПРО 39.94 KB
  Вона припускає розпуск збройних сил ліквідацію військових споруд і озброєнь; знищення і припинення виробництва зброї масового знищення а також засобів її доставки; скасування органів військового керівництва і припинення військового навчання; припинення витрачання коштів на військові цілі. І Особливе значення має запобігання вживанню ядерної зброї і інших видів зброї масового враження хімічної бактеріологічної радіологічної екологічної. Генеральна Асамблея ООН прийняла ряд резолюцій що забороняють застосування ядерної зброї. був...
83570. Поняття та джерела права збройних конфліктів 38.01 KB
  Право збройних конфліктів являє собою самостійну галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють допустимість засобів і методів ведення війни забезпечують захист жертв збройних конфліктів встановлюють взаємостосунки між воюючими і невоюючими державами. Ми можемо знайти правила ведення війни у правових памятниках старовини та у практиці держав. Так ще Закони Ману містили норми про заборону деяких засобів ведення війни зокрема отруйних стріл. Або загальновідоме Іду на Ви князя Святослава як звичай оголошення війни.
83571. Поняття та види збройних конфліктів 36.34 KB
  Розрізняють міжнародні збройні конфлікти і збройні конфлікти неміжнародного характеру. міжнародними збройними конфліктами визнаються такі конфлікти коли один субєкт міжнародного права застосовує збройну силу проти іншого субєкта. міжнародними є також збройні конфлікти в яких народи ведуть боротьбу проти колоніального панування і іноземної окупації та проти расистських режимів в здійснення свого права на самовизначення. Збройні конфлікти неміжнародного характеру це збройні конфлікти що не підпадають під дію ст.
83572. Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни 37.66 KB
  Цілі війни. Театр війни Відповідно до Гаазької конвенції про відкриття військових дій 1907 р. держави визнають що військові дії між ними не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередженняяке матиме або форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни.
83573. Нейтралітет під час війни 37.1 KB
  Права і обовязки нейтральних держав під час війни воюючих сторін відносно нейтральних держав а також фізичних осіб як нейтральних так і воюючих держав регламентуються V Гаазькою конвенцією про права і обовязки нейтральних держав та осіб у разі сухопутної війни 1907 р. Нейтральна держава не повинна забезпечувати воюючих зброєю військовими та іншими засобами. Разом з тим вона не зобовязана перешкоджати вивозу або транзиту з місць бойових дій за рахунок того або іншого з воюючих зброї боєприпасів на умовах взаємності і однакового...
83574. Захист поранених і хворих під час війни 36.94 KB
  Норми про захист поранених і хворих у сухопутній війні містяться у І Женевській конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях 1949 р. Перший Додатковий протокол поширив цей режим на всіх поранених і хворих військових або цивільних які потребують негайної медичної допомоги. Воюючі зобов\'язані вживати негайних заходів для пошуку і збору поранених і хворих.