2429

Лексичні одиниці в програмуванні

Шпаргалка

Информатика, кибернетика и программирование

Лексичний устрій тексту програм. Напередвизначені позначення. Класифікація напередвизначених типів. Алфавіт будь-якої мови програмування є підмножиною символів (літер), представлених у спеціальній таблиці ASCII.

Украинкский

2013-01-06

121 KB

4 чел.

Алфавіт мови

Алфавіт будь-якої мови програмування є підмножиною символів (літер), представлених у спеціальній таблиці ASCII.

Зазвичай алфавіт складається з 52 великих і малих літер, 10 десяткових цифр та спеціальних символів, таких, скажімо як +, -, *, >. Алфавіт мови входить до стандартного (напередвизначеного) оточення мови (standard language environment), для того щоб різні реалізації одної мови (транслятори) були однаковими з точки зору обміну текстами мови.

Лексичний устрій тексту програм

На лексичному рівні інкапсуляції текст програми складається з наступних конструкцій:

- пробільні символи;

- коментарі;

  •  лексеми.

Пробільні символи - це символи, які використовуються для відділення лексем і поліпшення читання програми. До пробільних належать такі символи: пробіл, табуляція, новий рядок. Коментарі - це послідовності символів, які не належать тексту програми (мові) і виконують опис пояснень у програмі. Наприклад, коментар у мові С – /*це коментар у мові С*/ чи – // це коментар у мові С.


Лексеми

Лексеми - це простіші програмні конструкції, що складають словниковий запас мови. Також лексеми – це капсули, що інкапсулюють символи алфавіту.

 

Капсула-лексема представляється розміченим ланцюжком наступного виду:

......S1*l1[l2...ln]*Sj...,

де Si, Sj, lk V,а, Si, Sj - пробільні символи чи символи інших лексем;

lk, де k = 1, ..., n - символи капсули-лексеми, при цьому l1 - перший символ, а ln - останній символ лексеми.

ASCII - American Standard Codes Information Interchange

DEC

HEX

CHAR

DEC

HEX

CHAR

DEC

HEX

CHAR

DEC

HEX

СНАЯ

DEC

HEX

СНАЯ

0

0

20

14

40

28

(

60

3C

<

80

50

Р

1

1

21

15

41

29

)

61

3D

=

81

51

Q

2

2

22

16

42

2A

*

62

3E

>

82

52

R

3

3

23

17

43

2B

+

63

3F

?

83

53

S

4

4

24

18

44

2C

,

64

40

@

84

54

Т

5

5

25

19

45

2D

65

41

A

85

55

U

6

6

26

1A

46

2E

.

66

42

В

86

56

V

7

7

27

1B

47

2F

/

67

43

С

87

57

W

8

8

28

1C

48

30

0

68

44

D

88

58

X

9

9

29

ID

49

31

1

69

45

Е

89

59

Y

10

A

30

1E

50

32

2

70

46

F

90

5A

Z

11

В

31

IF

51

33

3

71

47

G

91

5B

[

12

С

32

20

52

34

4

72

48

Н

92

5C

\

13

D

33

21

!

53

35

5

73

49

I

93

5D

]

14

E

34

22

"

54

36

6

74

4A

J

94

5E

^

15

F

35

23

#

55

37

7

75

4B

К

95

5F

_

16

10

36

24

$

56

38

8

76

4C

L

96

60

'

17

11

37

25

%

57

39

9

77

4D

М

97

61

a

18

12

38

26

&

58

ЗА

:

78

4E

N

98

62

b

19

13

39

27

'

59

3B

;

79

4F

О

99

63

с

100

64

d

106

6A

j

112

70

p

119

77

w

125

7D

}

101

65

e

107

68

k

113

71

q

120

78

x

126

7E

~

102

66

f

108

6C

l

114

72

r

121

79

y

127

7F

103

67

g

109

6D

m

115

73

s

122

7A

z

104

68

h

110

6E

n

117

75

u

123

7B

{

105

69

i

111

6F

o

118

76

v

124

7C

|

Примітка. 0 - 32-символи, що не відображуються

Лексичний аналіз

Програма транслятора, яка аналізує лексеми, перевіряючи правильність їх написання, виконує лексичний аналіз (lexical analisys), і називається лексичним аналізатором (lexical analiser), або сканером (scanner). Крім аналізу сканер виконує кодування лексем, і вилучає пробільні символи та символи, що належать до коментарів, внесених у програму. Текст програми, що складається з кодів лексем, використовується у процесі синтаксичного аналізу, що виконується слідом за лексичним аналізом, який також здійснює відповідна програма трансляторa.

Позначення

Всі лексеми в тексті програми є позначеннями. Це означає, що лексеми позначають інші конструкції мови, які будуються і використовуються в процесах трансляції і виконання програми. У загальному випадку, конструкції, які позначають лексеми, називаються значеннями. Всі позначення діляться на напередвизначені та такі, що визначаються.

Класифікація позначень

Напередвизначені позначення

 Напередвизначені позначення – це такі, котрі задані стандартним оточенням мови, отже їх необхідно знати. Поділяються на зарезервовані, стандартні ті зображення.

Зарезервовані позначення - це такі позначення, у яких зв'язок зі значеннями встановлюється стандартним оточенням, наприклад, if, virtual, const, static.

 

Стандартні позначення - це такі, у яких зв'язок зі значенням також установлюється стандартним оточенням, однак у граматиці мови передбачені правила для перевизначення цих позначень, наприклад, позначення integer, +, -.

Індикатори напередвизначених типів - це позначення напередвизначених типів, наприклад, int, integer, char.

Позначення напередвизначених операцій - це символи, пари символів і рідше більш довгі ланцюжки символів, яким стандартним оточенням поставлена у відповідність деяка напередвизначена інтерпретація.

Розрізняються наступні групи позначень:

- позначення операцій напередвизначених типів, звичайно скалярних, наприклад, -, +, *, /;

- позначення операцій відносин (порівняння, більше, менше і т.д.), наприклад, ==, !=, <, >, >=, <=;

- позначення логічних операцій (логічне И, ЧИ, НЕМАЄ і т.д.), наприклад, !, &&, ||;

- позначення операцій маніпулювання бітами (зрушення, побітові И, ЧИ, і т.д.), наприклад, &, ^ , <<, >>, ||.

Позначення напередвизначених розподільників - це такі позначення, значення яких полягає в тому, що вони входять як допоміжні позначення в конструкції більш високих рівнів, наприклад, позначення “(“, “)”, “,” .

Напередвизначені зображення - це такі позначення, у яких зв'язок зі значенням установлюється стандартним оточенням.

Позначення, що визначаються

Позначення, що визначаються - це такі позначення, що складає програміст, керуючись правилами граматики мови. До них належать ідентифікатори та зображення.

Ідентифікатори - це позначення, що відповідають напередвизначеним синтаксичним і прагматичним правилам. Сутність правил є така, що ідентифікатор – це послідовність з символів букв, цифр і символу підкреслення, яка починається тільки з букви (інколи з символу підкреслення). Наприклад, nVal, cChar.

Зображення, що визначаються - це такі позначення, яким відповідають усюди відомі значення. Наприклад, 13, 5.2, ‘А’, “Си”.

Типи

Тип (вид) - це множина значень і множина операцій (дій), які можна виконувати над цими значеннями.

Будь-який тип характеризується наступним:

- позначенням типу (індикатор - задається стандартним оточенням чи обирається програмістом;

- множиною значень і відповідних зображень позначень, що задаються за визначеними правилами;

- множиною операцій, кожна має цілком визначений зміст;

  •  розміром пам'яті, котру буде займати значення даного типу при виконанні програми.

Операції, що описуються явно - це операції, що описуються і реалізуються програмістом явно, як правило при описі типу, що визначається. До них відносяться операції абстрактних типів даних.

Напередвизначені типи - це типи, для яких позначення, множини значень, множина і устрій значень напередвизначені стандартним оточенням і не можуть змінюватися.

Типи, що визначаються - це типи, для яких зазначені властивості визначаються програмістом.


Класифікація типів

Класифікація напередвизначених типів


Скалярні типи

Скалярні типи подаються монолітними значеннями без компонентів. До них належать дискретні та дійсні типи.

Множини значень кожного скалярного типу впорядковані, наперед визначено всі їх відношення, вони мають нижню та верхню межі значень.

Цілі, фіксовані та плаваючі типи утворюють групу числових типів.

Дискретні типи базуються на понятті: дискретного діапазону.

Упорядкована множина значень із максимальним і мінімальним значеннями та функціями визначення попереднього і наступного значення називається дискретним діапазоном (discrete range).

Дискретні типи

Типи в яких множини значень утворюють дискретний діапазон, називаються дискретними типами (discrete type). Ці типи мають множину значень із мінімальним і максимальним значеннями. У кожного відмінного від останнього значення є наступне значення, а в кожного відмінного від першого значення є попереднє значення. Для визначення попереднього і наступного значень передбачаються відповідні функції.

Наприклад, якщо є упорядкована послідовність значень

Т= < 3, 4, 5, 6, 7, 8 >,

Vmin = 3, Vmax = 8 значення, функція визначення наступного значення – це додавання одиниці до даного значення, функція визначення попереднього – це віднімання одиниці від даного значення.

Цілий тип

Цілий тип (integer type) утворюють значення, які називають цілими числами. Тип зазвичай включає в себе значення певного дискретного діапазону. Зображення значень цілого типу це - загальновідомі зображення цілих чисел. Наприклад, 1, 8, 65, 3458.

Для цілих типів визначено позначення в мові С int, арифметичні стандартні операції, операції відношень і основні базові операції.

Перелічуваний тип

Перелічуваний тип (enumeration type) утворюють значення, що задаються явним перелічуванням. До перелічуваних типів належать символьний і логічний типи.

Символьний тип

Символьний тип (charаcter type) – це тип, значення якого задаються (перелічуються) у стандартному оточенні мови, у таблиці ASCII (впорядкованої множини зі 128 значень).

Зображення значень символьного типу - це зображення загально відомих символів, які на письмі беруться в лапки для того, щоб відрізняти зображення від позначень інших об’єктів та зображень цифр цілого типу. Наприклад, „А”, „+”, „5”- це зображення значень символьного типу, а А, +, 5 - це позначення: ідентифікатор - А, позначення дії додавання - + та 5 – зображення значення цілого типу - 5.

Для значень символьного типу напередвизначено позначення типу – char, стандартні операції відношень і базові операції.

Логічний тип

Логічний тип (boolean type) подається (перелічується) двома значеннями, зображеними як 0(FALSE) і 1(TRUE). Ці значення впорядковано так, що FALSE < TRUE.

Для логічного типу наперед визначено позначення – bool, відношення і стандартні логічні та базові операції.

Дійсні типи

Дійсні типи утворюють значення, що є наближеними поданнями відомих у математиці дійсних чисел. Значення подаються десятковим дробом такого виду:

n + 0. d1, d2, ... dk,

де n – ціле число; di {0, 1, ... 9}.

Таке подання означає, що для деякого дійсного значення х, при будь-якому додатному k виконується нерівність:

n + d1/10 + d2/100 + ... + dk/10k  x < n + d1/10 + d2/100 + ... + dk/10k + 1/10k...

Для зображення значень дійсного типу використовують два способи.

1) значення t зображають розбиваючи його дві частини: r – до коми та l – після коми, тобто

t = k, l.

2) значення зображують у вигляді:

х = m.bp,

де m - мантиса (дробове число зі знаком); b – основа системи числення, взята для зображення значення (двійкова, вісімкова, десяткова, шістнадцяткова); p - порядок (ціле число, змінюване у відповідному діапазоні). При цьому, коли значення х розташовується в пам’яті, більша частина значення х відводиться під мантису, а решта під порядок.

1) 23.0045 1) 0.0230045

2) 2.300450Е+001 2) 2.30045Е-002


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32067. Исследование личностной и социальной идентичности в психологии 49 KB
  Агеев Белинская В психологии: Идентичность психологическое представление человека о своем Я; отождествление человеком самого себя частично осознаваемое неосознаваемое с теми или иными типологич. Социальная и личностная идентичность. Эриксон: идентичность возникающий на биологической основе продукт определенной культуры на становление влияют особенности культуры и возможности данного индивида. Идентичность формируется в процессе взаимодействия с социокультурным окружением поэтому важно чтобы ребенок общался со взрослыми с...
32068. Я-концепция Л и регуляции соц-ого поведения. Самоув и псих-е защиты 57 KB
  В 60е гг введение в обиход понятия идентичность помогло выйти из тупика т. идентичность задает дихотомию: социальное и личное есть место для 2х подходов. Он рассматривал идентичность как некоторую структуру состоящую из определенных элементов переживаемую субъективно как чувство тождественности и непрерывности собственной личности. Идентичность – это сложное личностное образование имеющее многоуровневую структуру.
32069. Теоретические и эмпирические исследования социально-психологических свойств и типов личности 50 KB
  Теоретические и эмпирические исследования социальнопсихологических свойств и типов личности. Проблема выделения и изучения социальнопсихологических свойств личности. проблема: каков перечень социально психологических качеств свойств личности и каковы критерии для их выделения. Основа типологии – отношение лти к соц.
32070. Большие социальные группы и методы их исследования 61 KB
  Большие социальные группы и методы их исследования. Большие соц группы – общности людей отличаются от МГ наличием слабых постоянных контактов между всеми их представителями но объединенные не меньше и потому оказывают существенное влияние на общественную жизнь. Классификация: 2 больших класса: 1 случайно стихийно возникшие достаточно кратковременно существующие общности толпа масса – неорганизованные; публика аудитория митинг полуорганизованные; 2 именно социальные группы т. группы сложившиеся в ходе исторического развития...
32071. Проблема малой группы в социальной психологии 59 KB
  Проблема малой группы в социальной психологии Проблема определения малой группы Само понятие группа возникло в середине 19 века когда начали изучаться отношения между людьми психология масс народов толпы а изучение малой группы началось с начала 20го века. Как минимум существует 4 группы определений малой группы: 1. – любое количество лиц находящихся во взаимодействии друг с другом в виде одной непосредственной встречи или ряда встреч во время которых каждый член группы получает некоторое восприятие каждого другого члена группы....
32072. Становление малой группы как психологической общности 63.5 KB
  Становление малой группы как психологической общности Детерминанты возникновения малой группы факторы общественноэкономического характера требования производства специфика Дти запросы общества социальные факторы: престижность профессии безработица ради выживания чел может браться за самую непрестижную работу престижность группы не зависит от престижности профессии материальный фактор успешность группы. Психологические факторы для неофициальных неформальных групп: потребности человека в безопасности в самоуважении в...
32073. Управление малой группой 59.5 KB
  Социальная власть занимался Левин Шоу Коллинс Равен – актуальное часто потенциальное влияние оказываемое одним членом группы на другого а также контроль над другими людьми. По материалам эмпирических исследований наиболее влиятельный субъект воспринимается членами группы как своеобразный коммуникативный центр группы поэтому Равен добавил ещё один тип власти – информационную прямая и косвенная формы способна очень длительно воздействовать. Лидеры используют власть как средство в достижении целей группы или организации. Лидер...
32074. Межличностная совместимость и групповая сплочённость 51 KB
  предполагает оптимальную согласованность определенных индивидуальнопсихологических характеристик членов группы характерологических мотивационнопотребностных ролевых и др. Поведенческая – личностные свойства членов группы образуют типичные поведенческие модели модели могут быть совместимые и несовместимые очень мало исследований В них рассматриваются только отдельные личностные качества преимущественно авторитарность и доминантность. Структурный – выявление оптимальных сочетаний психологических характеристик членов группы...
32075. Изучение межгрупповых отношений в социальной психологии 39.5 KB
  предложена общая деятельность по уборке лагеря в ходе которой были выявлены стихийно сложившиеся дружеские группы; 2. подростков разделили на две группы так чтобы разрушить естественно сложившиеся дружеские отношения измерили враждебность между группами – не выявилась; 3. группы были вновь объединены и занялись общей деятельностью ремонтировали водопровод. Затем произвольно разделили людей на две группы: в одну попали те кто зафиксировал больше точек на первой в другую – на второй картине.