24294

Типология и характеристика СМИ

Доклад

Маркетинг и реклама

Особо важно подчеркнуть что с юридической точки зрения медиаотрасль национальной экономики образуют не средства массовой информации как таковые а предприятия имеющие либо прямое либо опосредованное отношение к СМИ. Таким образом воспринимая СМИ как рыночную отрасль выпускающую однородную продукцию по однородным технологиям мы соглашаемся с тем что любая газета журнал телеканал являются субъектами рыночных отношений со всеми вытекающими последствиями. Для эффективной деятельности любому изданию необходимо иметь самые детальные...

Русский

2013-08-09

36.5 KB

0 чел.

  1.  Типология и характеристика СМИ.

Сегодня все существующие в России издатели, вещатели, распространители, Интернет-компании, рекламные агентства, рекординговые, полиграфические и кинематографические фирмы образуют де-юре отрасль национальной экономики как определённую совокупность предприятий, производящих и распространяющих однородный продукт на основании однородных технологий. Особо важно подчеркнуть, что с юридической точки зрения медиа-отрасль национальной экономики образуют не средства массовой информации как таковые, а предприятия, имеющие либо прямое, либо опосредованное отношение к СМИ.

Таким образом, воспринимая СМИ как рыночную отрасль, выпускающую однородную продукцию по однородным технологиям, мы соглашаемся с тем, что любая газета, журнал, телеканал являются субъектами рыночных отношений со всеми вытекающими последствиями. Журналистика создает не только предмет потребления – газету, журнал, теле- или радиопрограмму, который несёт в себе определённую информацию. Аудитория, в свою очередь, потребляет эту информацию. Тем самым журналистика не только создаёт потребителя этой информации – аудиторию, но и формирует её «вкус» и воспитывает разносторонние интересы у читателей или зрителей. «Так рост потребностей в информации, производство и потребление формируют и регулируют информационный рынок». Для эффективной деятельности любому изданию необходимо иметь самые детальные представления о регионе распространения СМИ, о ресурсном рынке, рынке периодических изданий этого региона, о своих конкурентах и, что самое главное, о своём читателе.

Среди функций СМИ выделяют следующие :

- информационную ( сообщение о положение дел, разного рода фактах и событиях ) ;

- комментарийно - оценочную ( часто изложение фактов сопровождается комментарием к ним, их анализом и оценкой ) ;

- познавательно - просветительную ( передовая многообразную культурную, историческую, научную информацию, СМИ способствуют пополнению фонда знаний своих читателей, слушателей, зрителей ) ;

- функцию воздействия (СМИ не случайно называют четвертой властью; их влияние на взгляды и поведения

Под СМИ понимается периодическое печатное издание, радио-, теле-, видеопрограмма, кинохроникальная программа, иная форма периодического распространения массовой информации (ФЗ о СМИ). Существующая система СМИ складывалась постепенно: вначале были только газеты и журналы, в 19-м веке добавились информационные службы, в 20-м – сначала радиостанции, а потом и студии телевидения, а сейчас широкое распространение получили электронные СМИ.

Классификация СМИ: по формам распространения (носителю), по региону распространения, по формам собственности, по охвату аудитории, по времени выхода, периодичности, формату.

СМИ в совокупности  образуют систему журналистики В структурном плане систему представляют 4 группы средств информации:

  1.  Печатная пресса – газеты, журналы, еженедельные, дайджесты, бюллетени. Это абстрактное мышление, активная работа воображения, интеллектуальное напряжение. В результате становится наиболее тесная связь автора с читателем. Также печатная журналистика удобна как хранилище информации, к этой информации можно всегда вернуться изучить подробно, они компактые, легко поддаются кодировки.
  2.  Аудиовизуальные СМИ – радио, телевидение (эфирное, кабельное), документальное неигровое кино, видеовещание. Эфирная информация имеет белее короткий жизненный цикл. Но живой голос, шум, музыка, картинка достоверно  предает реальные события. Все эти качества обеспечивают устойчивый спрос на данную продукцию. ТВ систематизирует изображения и звук, оно способно добиваться почти полной картинки, обеспечивает совпадение по времени событий и зрительного наблюдения.
  3.  Информационные службы – ИА, рекламные бюро, пресс-службы, агентства по PR, профессиональные журналистские клубы и ассоциации. Обеспечивают деятельность других СМИ, поставляя им готовые тексты и «сырые» факты. Их задача оперативное обеспечение  переводов иностранной прессы для нужд местной периодики. Пресс-центры  - являются посредниками между СМИ и подразделениями данного ведомства, и действуют по нескольким направления (консультируют, установление контактов СМИ с различными подразделениями, ведомствами)  
  4.  Интернет источники

ТВ: через него люди получают примерно 70% инфо. Плюсы: сочетание аудио и видео ряда, физич. Показ предмета, высокая степень доверия, большее влияние сообщений, большой охват аудитории, хорошая идентификация продукта, популярный источник инфо. Минусы: сообщение ограничено временными рамками, нет возможности навести справки о сообщении (достоверность), тяжело организовать трансляцию сообщений, большие временные затраты на подготовку сообщений, значительный %% избыточной аудитории.

Газеты различаются: по периодичности выхода – ежедневные, еженедельные, ежемесячные; по др. издат. хар-кам – тираж, формат, объем; по региону распр-я – общенац., региональные, местные (городские, районные); по целевому назначению – общеполитич., ведомственные, корпоративные, профессиональные; по хар-ру аудитории – развлекат, рекламные, коммерческие; по типу учредителя – частное лицо, редакция, коммерч. или властная стр-ра, политич. партия. Плюсы: выборочность аудитории, престиж для рекламодателя (для журналов), легкое изменение материалов, охват групп с различными доходами, низкие расценки на размещение. Минусы: не могут доминировать на рынке, краткосрочность жизни сообщения, большой разброс цен м-у местными и федеральными СМИ.

Радио. Плюсы: выборочность географических рынков, хорошая насыщенность каналами, легко изменяемые материалы, относит. Низкие затраты на производство и размещение по сравнению с ТВ. Минусы: ограниченность временными рамками,  нет возможности уточнения, отсутствие визуальных эффектов, избыточность аудитиории.

Телерадиокомпании: государственные – действуют от имени и на средства органов гос. Власти, выражают их точку зрения; межгосуд. – осн. Совместным межгосуд. Соглашением; общественные – компании, соучредителями кот. являются гос. Органы вместе с иными юридич. Лицами или гражданами; негосуд.  – основываются одним или несколькими юридич. Или физ. Лицами (коммерч., кабельное, частное ТВ). Особенности.

Особенности Интернет: доступность инфо., открытость. Интернет как информационное пространство, где тематика, вид, источник информации могут и должны быть выбраны пользователем, представляет собой весомую альтернативу традиционным СМИ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83513. Правова природа актів міжнародних організацій 44.29 KB
  Так у сучасній міжнародноправовій літературі звертається увага на подібність процедури розробки міжнародних стандартів з одного боку і процесом вироблення міжнародної угоди в рамках міжнародної організації з іншого. Крім того висловлюється позиція що регламенти міжнародних організацій є результат їх законодавчої або Квазізаконодавчо діяльності. За своєю юридичною силою акти міжнародних орагнізацій можуть бути як рекомендаційними так і носити юридично обов\'язковий характер.
83514. Створення і припинення діяльності міжнародних організацій 34.13 KB
  Міжнародні організації як вторинні похідні субєкти міжнародного права створюються державами. Процес створення нової міжнародної організації проходить в три етапи: ухвалення засновницького документу; створення матеріальної структури організації; скликання головних органів що свідчить про початок функціонування організації. Злагоджене волевиявлення держав щодо створення міжнародної організації може бути зафіксовано 2 способами: у міжнародному договорі; у рішенні вже існуючої міжнародної організації. Укладення міжнародного договору припускає...
83515. ООН: цілі і принципи діяльності 37.81 KB
  Організація Обєднаних Націй ООН універсальна міжнародна міжурядова організація що діє на підставі Статуту підписаний 26 червня 1945 р. Статут ООН є універсальним загальнообовязковим міжнародним договором що закріплює основи сучасного міжнародного правопорядку. ООН переслідує наступні цілі: підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання і усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру й проводити мирними засобами вирішення міжнародних спорів;...
83516. Рада безпеки ООН, її функції. Членство. Порядок прийняття рішень 36.98 KB
  Рада Безпеки є одним з головних органів ООНщо виконує основну роль в підтримці міжнародного миру і безпеки та згідно з п. Рада безпеки уповноважена розслідувати будьякий спір або ситуацію для визначення того чи не може продовження цього спору або ситуації загрожувати міжнародному миру і безпеці. Сторони спору продовження якого може загрожувати міжнародному миру або безпеці мають право самостійно ухвалити рішення про його передачу на вирішення Ради Безпеки.
83517. Генеральна Асамблея ООН, її структура. Порядок роботи та порядок прийняття рішень 36.41 KB
  Порядок роботи та порядок прийняття рішень Генеральна Асамблея один з головних органів ООН що складається з представників всіх державчленів ООН. Делегація кожної державичлена ООН складається не більш ніж з п\'яти представник і п\'яти їх заступників. Генеральна Асамблея в межах Статуту ООН має право обговори вати та робити рекомендації членам ООН або Раді Безпеки з будьяких питань або справ в межах Статуту крім питань що знаходяться розгляді Ради Безпеки стосовно будьякого спору або ситуації.
83518. Міжнародні конференції: поняття, правила процедури, порядок прийняття рішень 36.35 KB
  Конференції з широкими повноваженнями приймають досить детальні правила. Конференції з широким представництвом мають досип складну організаційну структуру: голова комітети підкомітетиробочі групи секретаріат. Основні організаційні питання вирішує генеральний комітет що складається з голови конференції і голів комітетів.
83519. Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів 36.45 KB
  Право мирного вирішення міжнародних спорів - галузь міжнародного права, норми та принципи якої встановлюють порядок врегулювання спорів між суб\'єктами міжнародного права мирними засобами.
83520. Поняття міжнародного спору 35.63 KB
  Міжнародний Суд ООН вбачає ознаки спору в обставинах за якими було висунуто деякі звинувачення проти ряду країн які їх відхилили консультативний висновок від ЗО березня 1950 р. Предметом міжнародного спору може бути зокрема правовий статус конкретної території розмежування державних кордонів втручання у внутрішні справи доступ до континентального шельфу тощо. Від спору слід відрізняти односторонні претензії.
83521. Види міжнародних спорів 35.18 KB
  Для міжнародного права істотним є розмежування спорів міжнародних та спорів що не мають такого характеру. У першому випадку Рада Безпеки ООН на підставі Розділу VII Статуту ООН має загальну виключну компетенцію для підтримання чи відновлення міжнародного миру та безпеки. У доктрині міжнародного права також застосовується поділ міжнародних спорів на правові юридичні в яких підставою претензій та заперечень на них виступають норми міжнародного права та політичні які ґрунтуються на політичних аргументах неправової природи. 36 Статуту спори...