2431

Способи вираження кількісного складу розчинів

Контрольная

Химия и фармакология

Розчинами є плазма крові, слина, шлунковий сік, сеча та інші рідини людського організму. З утворенням розчинів пов’язані процеси засвоєння їжі та виведення із організму продуктів життєдіяльності. У формі розчинів у організм вводиться багато лікарських препаратів. Тому лікареві необхідні знання про величини, що характеризують кількісний склад розчинів.

Украинкский

2013-01-06

40.22 KB

79 чел.

     

 Тема 3. Способи вираження кількісного складу розчинів

        

           1.Актуальність теми

  Розчинами є плазма крові, слина, шлунковий сік, сеча та інші рідини людського організму. З утворенням розчинів пов’язані процеси засвоєння їжі та виведення із організму продуктів життєдіяльності. У формі розчинів у організм вводиться багато лікарських препаратів. Тому лікареві необхідні знання про величини, що характеризують кількісний склад розчинів.         

          2. Конкретні цілі  

Вміти характеризувати кількісний склад розчинів.             

          3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

         Знати склад розчинів та  величини, що характеризують їх кількісний склад .

Вміти розраховувати кількість розчиненої речовини у розчині певної концентрації.  

            4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Теоретичні питання до заняття:

  1.  Склад розчинів.
  2.  Класифікація розчинів.
  3.  Величини, що характеризують кількісний склад розчинів.         

3.1. Масова, об’ємна та молярна частки.

3.2. Молярна концентрація.

       3.3. Молярна  концентрація  еквівалента  (деци-,  санти-, мілі-  та  

              мікромолі).

3.4. Моляльна концентрація.

3.5. Титр.

4.2. Завдання, що виконується студентами на занятті

Задача № 1.

У воді об’ємом 0,2 л розчинили сіль масою 0,04 кг. Визначити масову частку солі в розчині, якщо густина води дорівнює  1 кг/л.

Задача № 2.

Визначити масу розчину з масовою часткою СuSО4 10% і масу води, що необхідні для приготування розчину масою 0,5 кг з масовою часткою Сu4 2%.

Задача № 3.

Визначити молярну концентрацію розчину з масовою часткою  натрій гідроксиду 0,2. Густина розчину 1,29 кг/л

Задача № 4.

Визначити молярну концентрацію еквівалента розчину, утвореного при

розчиненні 0,0426 кг натрій  сульфату в 0,3 кг води, якщо густина розчину дорівнює 1,12 кг/л.

Задача № 5. 

Визначити моляльну концентрацію розчину калій хлориду, якщо 0,5 кг розчину містить 0,05 кг солі.

                                       Матеріали для самоконтролю

Задача № 1.

У 1л  плазми крові міститься 0,142 моль катіонів  Натрію. Визначити титр плазми по катіону Натрію.

Задача № 2.

Водний розчин, одержаний розчиненням глюкози (М = 180 г/моль) у 95г води, є ізотонічним плазмі крові. Визначити масову та молярну частки глюкози в розчині.

Задача № 3.

Титр розчину кальцій хлориду (М= 111г/моль), що використовується в медичній практиці при алергічних, шкірних та інших захворюваннях, дорівнює 0,0999 г/мл. Розрахувати молярну концентрацію та молярну концентрацію еквівалента кальцій хлориду в розчині.

Задача № 4.

Визначити моляльну концентрацію 0,85% NaCl.

                                            Правильні відповіді

Задача № 1.

Титр (Т) означає масу розчиненої речовини, що міститься в 1 мл розчину. Масу частіше виражають у грамах (г).

Отже, маємо:                     

 

 

де   m (Na+) маса катіонів Натрію, г,

V (розчину) об’єм розчину, мл,

ν (Na+) кількість речовини катіонів Натрію, моль,

М (Na+) молярна маса катіону Натрію, г/моль.

     

Задача № 2.

Масова частка (ω)  це відношення маси компоненту (розчиненої речовини) до загальної маси системи (розчину, суміші). Це безрозмірна величина, що виражається частками одиниці, відсотками (частки сотні) тощо.

Мольна частка ( χ )   це відношення кількості розчиненої речовини (7ν речовини) до загальної кількості розчину (ν розчину). Вона має таку ж розмірність, як і масова частка.

Задача № 3.

Молярна концентрація речовини, що позначається С, це відношення кількості  речовини  ν до  об’єму  розчину V.  Молярна концентрація виражається в моль/л.

                                             

де   ν – кількість речовини СаСl2 , моль,

Vрозчину – об’єм розчину, л.

Якщо Т(СаСl2) =  0,0999 г/мл = 0,0999 кг/л, то в 1 л розчину маємо 0,0999 кг солі.

     

 Молярна концентрація еквівалента речовини, що позначається як Секв , це відношення кількості речовини еквівалента νекв  дo об’єму розчину.

Молярна концентрація еквівалента виражається в моль/л.

                                                

де   νекв   кількість речовини еквівалента, моль,

      V – об’єм розчину, л.

                                                

                                              М екв = М . f екв ;

                                                                                                      

де  n – число йонів Н+  у молекулі кислоти,

      або гідроксид-іонів ОН-  у молекулі основи,

      або добуток валентності металу на кількість атомів металу в молекулі солі.

     

Еквівалент  це така частина речовини (реальна або умовна), що в реакції еквівалентна (відповідає) одному молю атомів Гідрогену (катіонів), або в окисно-відновних реакціях – одному електрону.

                          

Задача № 4.

Моляльна концентрація речовини, що позначається Сm є відношенням кількості речовини  до маси розчинника.

                                           

де    ν  кількість речовини, моль,

       m  маса розчинника, кг.

0,85%  розчин містить 0,85 г солі у 100 г розчину.

Список   рекомендованої літератури

  1.  Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія. – Вінниця: Нова книга,  2006. – 775с.
  2.  Калибабчук В.А., Грищенко Л.И., Галинская В.И., Гождзинский С.М., Овсянникова Т.А., Самарский В.А. Медицинская химия. – Киев: Медицина, 2008. – 400с.
  3.  Садовничая Л.П., Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я. Биофизическая химия. – К.:  Вища школа, 1986. – 272с.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81569. Гликозаминогликаны и протеогликаны. Строение и функции. Роль гиалуроновой кислоты в организации межклеточного матрикса 192.62 KB
  Протеогликаны высокомолекулярные соединения состоящие из белка 510 и гликозаминогликанов 9095. Протеогликаны отличаются от большой группы белков которые называют гликопротеинами. Гликозаминогликаны и протеогликаны являясь обязательными компонентами межклеточного матрикса играют важную роль в межклеточных взаимодействиях формировании и поддержании формы клеток и органов образовании каркаса при формировании тканей.
81570. Адгезивные белки межклеточного матрикса: фибронектин и ламинин, их строение и функции. Роль этих белков в межклеточных взаимодействиях и развитии опухолей 104.14 KB
  К первой группе белков с выраженными адгезивными свойствами относят фибронектин ламинин нидоген фибриллярные коллагены и коллаген IV типа; их относят к белкам зрелой соединительной ткани. Фибронектин. Фибронектин один из ключевых белков межклеточного матрикса неколлагеновый структурный гликопротеин синтезируемый и выделяемый в межклеточное пространство многими клетками.
81571. Структурная организация межклеточного матрикса. Изменения соединительной ткани при старении, коллагенозах. Роль коллагеназы при заживлении ран. Оксипролинурия 112.48 KB
  Роль коллагеназы при заживлении ран. Коллаген IX типа антипараллельно присоединяется к фибриллам коллагена II типа. Его глобулярный НК4домен основный он не связан с фибриллами коллагена II типа и поэтому к нему может присоединяться такой компонент матрикса как гиалуроновая кислота. Микрофибриллы которые образуются тетрамерами коллагена VI типа присоединяются к фибриллам коллагена II типа и к гиалуроновой кислоте.
81572. Важнейшие белки миофибрилл: миозин, актин, актомиозин, тропомиозин, тропонин, актинин. Молекулярная структура миофибрилл 116.56 KB
  Молекулярная масса миозина скелетных мышц около 500000 для миозина кролика 470000. Молекула миозина имеет сильно вытянутую форму длину 150 нм. Легкие цепи находящиеся в головке миозиновой молекулы и принимающие участие в проявлении АТФазнойактивности миозина гетерогенны по своему составу. Количество легких цепей в молекуле миозина у различных видов животных и в разных типах мышц неодинаково.
81573. Биохимические механизмы мышечного сокращения и расслабления. Роль градиента одновалентных ионов и ионов кальция в регуляции мышечного сокращения и расслабления 107.85 KB
  В настоящее время принято считать что биохимический цикл мышечного сокращения состоит из 5 стадий: 1 миозиновая головка может гидролизовать АТФ до АДФ и Н3РО4 Pi но не обеспечивает освобождения продуктов гидролиза. Актомиозиновая связь имеет наименьшую энергию при величине угла 45 поэтому изменяется угол миозина с осью фибриллы с 90 на 45 примерно и происходит продвижение актинана 1015 нм в направлении центра саркомера; 4 новая молекула АТФ связывается с комплексом миозинFактин; 5 комплекс миозинАТФ обладает низким...
81574. Саркоплазматические белки: миоглобин, его строение и функции. Экстрактивные вещества мышц 122.6 KB
  Концентрация адениновых нуклеотидов в скелетной мускулатуре кролика в микромолях на 1 г сырой массы ткани составляет: АТФ 443 АДФ 081АМФ 093. в мышечной ткани по сравнению с концентрациейадениновых нуклеотидов очень мало. К азотистым веществам мышечной ткани принадлежат имидазолсодержащие дипептиды карнозин и ансерин.; метилированное производное карнозина ансерин был обнаружен в мышечной ткани несколько позже.
81575. Особенности энергетического обмена в мышцах. Креатинфосфат 126.43 KB
  Принято считать что процессом непосредственно связанным с работающим механизмом поперечнополосатого мышечного волокна является распад АТФ с образованием АДФ и неорганического фосфата. Возникает вопрос: каким образом мышечная клетка может обеспечить свой сократительный аппарат достаточным количеством энергии в форме АТФ т. каким образом в процессе мышечной деятельности происходит непрерывный ресинтез этого соединения Прежде всего ресинтез АТФ обеспечивается трансфосфорилированием АДФ с креатинфосфатом. Данная реакция...
81576. Биохимические изменения при мышечных дистрофиях и денервации мышц. Креатинурия 106.28 KB
  Общими для большинства заболеваний мышц прогрессирующие мышечные дистрофии атрофия мышц в результате их денервации тенотомия полимиозит некоторые авитаминозы и т. являются резкое снижение в мышцах содержания миофибриллярных белков возрастание концентрации белков стромы и некоторых саркоплазматических белков в том числе миоальбумина. Наряду с изменениями фракционного состава мышечных белков при поражениях мышц наблюдается снижение уровня АТФ и креатинфосфата.
81577. Химический состав нервной ткани. Миелиновые мембраны: особенности состава и структуры 152.07 KB
  Данилевский впервые разделил белки мозговой ткани на растворимые в воде и солевых растворах белки и нерастворимые белки. которые разделили белки нервной ткани на 4 фракции: извлекаемые водой 45 раствором КСl 01 раствором NOH и нерастворимый остаток. В настоящее время сочетая методы экстракции буферными растворами хроматографии на колонках с ДЭАЭцеллюлозой и дискэлектрофореза в полиакриламидном геле удалось выделить из ткани мозга около 100 различных растворимых белковых фракций.