2434

Приготування розчинів із заданим кількісним складом

Контрольная

Химия и фармакология

Розчини з молекулярним та іонним характером дисперсності розчиненої речовини – справжні розчини – найважливіша складова частина біологічних рідин. Водні розчини електролітів та низькомолекулярних речовин забезпечують постійний осмотичний тиск, активну реакцію середовища.

Украинкский

2013-01-06

28.2 KB

48 чел.

Тема 4. Приготування розчинів із заданим кількісним складом

 

1.Актуальність теми

Розчини з молекулярним та іонним характером дисперсності розчиненої речовини справжні розчини найважливіша складова частина біологічних рідин. Водні розчини електролітів та низькомолекулярних речовин забезпечують постійний осмотичний тиск, активну реакцію середовища, буферні властивості рідин організму, регулюють величини мембранних потенціалів, активність ферментів тощо.

Порушення складу розчинів у організмі викликає різні хвороби. Тому знання теорії розчинів а також методики їх приготування дають можливість застосування розчинів з метою лікування різних хвороб.

2. Конкретні цілі

Знати теорію розчинів та вміти готувати розчини із заданим кількісним складом.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Знати величини, що характеризують кількісний склад розчинів, вміти обчислювати концентрацію розчину, мати навички зважування речовин на технохімічних та аналітичних терезах.

 4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Теоретичні питання до заняття:

  1.  Розчини в життєдіяльності.

2. Ентальпійний та ентропійний фактори розчинення та їх зв’язок з механізмом розчинення.

3. Розчинність газів у рідинах та її залежність від різних факторів. 

Закон Генрі-Дальтона.

4. Вплив електролітів на розчинність газів (закон Сєченова). Розчинність газів у крові. Кесонна хвороба.

5. Розчинність рідин та твердих речовин. Розподіл речовин між двома рідинами, що не змішуються. Закон розподілу Нернста, його значення в явищі проникності біологічних мембран.

6. Приготування розчинів заданого складу.

4.2. Практична робота (завдання), що виконується студентами на занятті

1. Приготування розчину із фіксаналу

Для приготування розчину із фіксаналу необхідно вміст ампули кількісно перенести в мірну колбу та розвести дистильованою водою до мітки. Перенесення вмісту фіксаналу в колбу: ампулу вимити й промити дистильованою водою. У мірну колбу потрібного об’єму (1,0; 0,5; 0,25 л) вставляють лійку діаметром 910 см, в якій розміщують бойок з розширенням. Цим бойком пробивають фіксанал з одного боку, тримаючи фіксанал вертикально. Іншим бойком пробивають фіксанал з другого боку й дають змогу вмісту його перейти крізь лійку в колбу. Не змінюючи положення ампули, її обережно, але ретельно промивають дистильованою водою. Об’єм води повинен не менше, ніж у шість разів перевищувати об’єм фіксаналу. Після розчинення вмісту ампули об’єм рідини в колбі доводять дистильованою водою до мітки. Готовий розчин ретельно перемішують.

2. Приготування розчинів заданої концентрації по розрахованій наважці

Кожний студент одержує в викладача картку з індивідуальним завданням: приготувати розчин лікарського препарату певної концентрації з поясненням застосування його в медичній практиці. Спочатку виконує необхідні розрахунки, а потім, з дозволу викладача, готує розчин.

 Приготування розчину масової концентрації. Розраховану наважку речовини зважити на технохімічних терезах, перенести її в будь-який немірний посуд та додати розраховану кількість води. Готовий розчин перемішати до розчинення наважки.

 Приготування розчинів молярної концентрації та молярної концентрації еквівалента. Розраховану наважку зважити на аналітичних терезах (рідкі речовини відбирають піпеткою), кількісно перенести в мірну колбу потрібного об’єму (у колбу перед цим внести невеликий об’єм дистильованої води). Наважку спочатку розчинити в воді, а потім долити в колбу дистильовану воду до мітки. Готовий розчин перемішати.

3. Оформлення протоколу лабораторної роботи

Зробити в зошиті необхідні розрахунки та описати порядок приготування розчину згідно з індивідуальним завданням.

 

 

Матеріали для самоконтролю

1. Чому при розчиненні амоній нітрату в воді розчин має нижчу температуру, ніж повітря, а при розчиненні сульфатної кислоти – набагато більшу?

 

2. Чому водолаз із великих глибин повинен підійматися поступово, повільно, а не швидко?

3. Для визначення концентрації йонів Калію в слині методом полуменевої фотометрії потрібно приготувати 0,25 л розчину, що містить 0,04 ммоль/л катіону Калію та 0,64 ммоль/л катіону Натрію.

Як приготувати такий розчин з розчину (1) калій хлориду (С1(К+) = 1ммоль/л) та розчину (2) натрій хлориду (С2(Nа+) = 2 ммоль/л) ?

4. Який об’єм розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 9,3% (густина 1,06 г/мл) необхідно взяти для приготування 0,05 л розчину з молярною концентрацією еквівалента сульфатної кислоти 0,35 моль/л?

Правильні відповіді

1. Згідно з теорією розчинів, при розчиненні мають місце два процеси: руйнування первинної структури (кристалічної, аморфної, надмолекулярної) та утворення сольватів – нестійких сполук, продуктів розпаду з молекулами розчинника (для води такі сполуки називаються гідратами). Перший процес є ендотермічним, тобто проходить з поглинанням енергії, а другий - екзотермічним (проходить з виділенням енергії). Розчинення амоній нітрату супроводжується зниженням температури. Це означає, що руйнування кристалічної структури потребує більше енергії, ніж виділяється при утворенні гідратів. А при розчиненні сульфатної кислоти, навпаки, виділяється набагато більше енергії при утворенні гідратів, ніж у першому процесі.

2. Якщо водолаз працює на значній глибині, то розчинність азоту повітря, яким він дихає, в нього в крові зростає. Це повязано з тим, що зі збільшенням глибини підвищується й тиск. А, як відомо, розчинність газів з підвищенням тиску зростає. Коли водолаза піднімати на поверхню без необхідної поступовості, то азот починає виділятися з такою швидкістю, що може викликати розрив судин або їх закупорювання. У літературі наведені випадки загибелі водолазів від кесонної хвороби.

3. Визначаємо кількість речовини катіонів Калію та Натрію в 0,25 л розчину:

 ν K+ = CK+ . V = 0,04 ммоль/л . 0,25 л = 0,01 ммоль; 

 ν Na+ = CNa+ . V = 0,64 ммоль/л . 0,25 л = 0,16 ммоль .

Визначаємо об’єми розчинів (1) та (2):

 

Для приготування 0,25 л потрібного розчину необхідно відібрати піпеткою 10 мл розчину (1) та 80 мл розчину (2), перенести ці об’єми в мірну колбу місткістю 0,25 л, довести рівень розчину дистильованою водою до риски. Готовий розчин перемішати.

4. Визначаємо кількість речовини еквівалента кислоти, що містить розчин, який треба приготувати:

Визначаємо масу кислоти:

 

Визначаємо масу розчину кислоти, який необхідно взяти для приготування заданого розчину:

 

Розраховуємо об’єм цього розчину:

 

Отже, для приготування 0,05 л розчину з молярною концентрацією еквівалента сульфатної кислоти 0,35 моль/л треба взяти піпеткою 8,7 мл розчину сульфатної кислоти з масовою часткою 9,3%, перенести в мірну колбу місткістю 50 мл та довести об’єм розчину в колбі дистильованою водою до риски.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53373. Роль ігор-драматизацій в навчанні дошкільників англійської мови 97 KB
  Всі етапи роботи з казкою здійснюються разом з дітьми. Ініціативу розподілу ролей я надаю малечі (за бажанням), разом з тим, тактовно корегую їх вибір, адже дітям з низьким або середнім рівнем розвитку бажано надати роль, яка є невеличкою за обсягом, не дуже складною та не містить у собі тих мовних структур, які викликають труднощі у дитини (зокрема це стосується звуковимови), щоб не зникло бажання приймати участь у виставі.
53374. Использование деловых и ролевых игр на уроках химии для развития ключевых компетентностей учащихся 121.5 KB
  В процессе игры у детей вырабатывается привычка сосредоточиться мыслить самостоятельно развивает внимание стремление к знаниям. По спектру целевой ориентации игры подразделяются: дидактические: расширение кругозора познавательная деятельность; применение ЗУН в практической деятельности; формирование определенных умений и навыков необходимых в практической деятельности; развитие общеучебных умений и навыков; развитие трудовых навыков. В нее включаются последовательно игры и упражнения формирующие умение выделять основные характерные...
53375. Дидактическая игра – залог успешной деятельности учащихя на уроке 101 KB
  Игра помогает формированию фонематического восприятия слова обогащает ребенка новыми сведениями активирует мыслительную деятельность внимание а главное стимулирует речь. В каком глаголе слово нет слышится сто раз стонет В каком слове семь гласных семья Что принадлежит только тебе а употребляется другими чаще чем тобой имя Какое слово состоит из трёх одинаковых букв три – о Какая часть растения бывает и частью слова корень Какие буквы обозначают два звука если стоят в начале слова или после гласной ...
53376. Ігрові завдання на корекцію емоційної сфери дітей дошкільного віку 98.5 KB
  Психологічний етюд Хто що любить Діти приходять у лісове кафе. Психологічний етюд Клумба і садівник Діти обирають ролі квітів на клумбі. Психологічний етюд Слухаємо себе Ведучий звертається до дітей: Давайте сядемо зручніше розслабимося і заплющимо очі. Психологічний етюд Неслухняні ведмежата Ведмедики з'їли смачні але немиті яблука.
53377. Игры для детей к Библейским урокам 43 KB
  Во время этой игры дети могут увидеть что Божья любовь неотделима от нас также как и наша тень. Пока бутерброды теплые поговорить о том что нам тепло когда Божья любовь покрывает нас как расплавленный сыр покрывает хлеб.
53379. Игры и игровые приемы на уроках ритмики 96 KB
  Одобрено на кафедре ритмики и хореографии В данной разработке раскрывается значение игры и ее роль в развитии познавательной активности на ребенка представлены варианты музыкальных игр и игровых ситуаций проводимых студентами на пробных уроках ритмики а также на внеклассных мероприятиях. Музыкальные игры пользуются у детей с большой любовью вызывают веселое бодрое настроение ибо в них наряду с музыкально – двигательными заданиями присутствует элемент занимательности а не редко и соревнования кто скорее кто лучше кто более...
53380. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій в навчальному процесі 11.85 MB
  Рецензент: Кучерявенко Олена Петрівна викладач вищої категорії викладач методист Педагогічне дослідження проведено шляхом вивчення професійної діяльності викладачів ВНЗ та вчителів шкіл моделей ефективного використання інформаційнокомунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі. Інформаційна технологія навчання ІТН. Яку форму навчання обрати . На сучасному етапі уже визначені і сформульовані головні завдання освіти підвищення рівня якості навчання трудового і морального...
53381. Використання ІКТ на уроках рідної мови 292 KB
  Сьогодні використання вчителем ІКТ в його професійній діяльності вже не розглядається як інновація – в сучасній школі це є необхідний обов’язковий засіб навчання, бо ці технології можна використовувати на будь-якому етапі уроку: і у процесі перевірки домашньої роботи, і для актуалізації знань, і під час вивчення нового матеріалу, і для закріплення, повторення вивченого, контролю та оцінювання.