2434

Приготування розчинів із заданим кількісним складом

Контрольная

Химия и фармакология

Розчини з молекулярним та іонним характером дисперсності розчиненої речовини – справжні розчини – найважливіша складова частина біологічних рідин. Водні розчини електролітів та низькомолекулярних речовин забезпечують постійний осмотичний тиск, активну реакцію середовища.

Украинкский

2013-01-06

28.2 KB

49 чел.

Тема 4. Приготування розчинів із заданим кількісним складом

 

1.Актуальність теми

Розчини з молекулярним та іонним характером дисперсності розчиненої речовини справжні розчини найважливіша складова частина біологічних рідин. Водні розчини електролітів та низькомолекулярних речовин забезпечують постійний осмотичний тиск, активну реакцію середовища, буферні властивості рідин організму, регулюють величини мембранних потенціалів, активність ферментів тощо.

Порушення складу розчинів у організмі викликає різні хвороби. Тому знання теорії розчинів а також методики їх приготування дають можливість застосування розчинів з метою лікування різних хвороб.

2. Конкретні цілі

Знати теорію розчинів та вміти готувати розчини із заданим кількісним складом.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Знати величини, що характеризують кількісний склад розчинів, вміти обчислювати концентрацію розчину, мати навички зважування речовин на технохімічних та аналітичних терезах.

 4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Теоретичні питання до заняття:

  1.  Розчини в життєдіяльності.

2. Ентальпійний та ентропійний фактори розчинення та їх зв’язок з механізмом розчинення.

3. Розчинність газів у рідинах та її залежність від різних факторів. 

Закон Генрі-Дальтона.

4. Вплив електролітів на розчинність газів (закон Сєченова). Розчинність газів у крові. Кесонна хвороба.

5. Розчинність рідин та твердих речовин. Розподіл речовин між двома рідинами, що не змішуються. Закон розподілу Нернста, його значення в явищі проникності біологічних мембран.

6. Приготування розчинів заданого складу.

4.2. Практична робота (завдання), що виконується студентами на занятті

1. Приготування розчину із фіксаналу

Для приготування розчину із фіксаналу необхідно вміст ампули кількісно перенести в мірну колбу та розвести дистильованою водою до мітки. Перенесення вмісту фіксаналу в колбу: ампулу вимити й промити дистильованою водою. У мірну колбу потрібного об’єму (1,0; 0,5; 0,25 л) вставляють лійку діаметром 910 см, в якій розміщують бойок з розширенням. Цим бойком пробивають фіксанал з одного боку, тримаючи фіксанал вертикально. Іншим бойком пробивають фіксанал з другого боку й дають змогу вмісту його перейти крізь лійку в колбу. Не змінюючи положення ампули, її обережно, але ретельно промивають дистильованою водою. Об’єм води повинен не менше, ніж у шість разів перевищувати об’єм фіксаналу. Після розчинення вмісту ампули об’єм рідини в колбі доводять дистильованою водою до мітки. Готовий розчин ретельно перемішують.

2. Приготування розчинів заданої концентрації по розрахованій наважці

Кожний студент одержує в викладача картку з індивідуальним завданням: приготувати розчин лікарського препарату певної концентрації з поясненням застосування його в медичній практиці. Спочатку виконує необхідні розрахунки, а потім, з дозволу викладача, готує розчин.

 Приготування розчину масової концентрації. Розраховану наважку речовини зважити на технохімічних терезах, перенести її в будь-який немірний посуд та додати розраховану кількість води. Готовий розчин перемішати до розчинення наважки.

 Приготування розчинів молярної концентрації та молярної концентрації еквівалента. Розраховану наважку зважити на аналітичних терезах (рідкі речовини відбирають піпеткою), кількісно перенести в мірну колбу потрібного об’єму (у колбу перед цим внести невеликий об’єм дистильованої води). Наважку спочатку розчинити в воді, а потім долити в колбу дистильовану воду до мітки. Готовий розчин перемішати.

3. Оформлення протоколу лабораторної роботи

Зробити в зошиті необхідні розрахунки та описати порядок приготування розчину згідно з індивідуальним завданням.

 

 

Матеріали для самоконтролю

1. Чому при розчиненні амоній нітрату в воді розчин має нижчу температуру, ніж повітря, а при розчиненні сульфатної кислоти – набагато більшу?

 

2. Чому водолаз із великих глибин повинен підійматися поступово, повільно, а не швидко?

3. Для визначення концентрації йонів Калію в слині методом полуменевої фотометрії потрібно приготувати 0,25 л розчину, що містить 0,04 ммоль/л катіону Калію та 0,64 ммоль/л катіону Натрію.

Як приготувати такий розчин з розчину (1) калій хлориду (С1(К+) = 1ммоль/л) та розчину (2) натрій хлориду (С2(Nа+) = 2 ммоль/л) ?

4. Який об’єм розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 9,3% (густина 1,06 г/мл) необхідно взяти для приготування 0,05 л розчину з молярною концентрацією еквівалента сульфатної кислоти 0,35 моль/л?

Правильні відповіді

1. Згідно з теорією розчинів, при розчиненні мають місце два процеси: руйнування первинної структури (кристалічної, аморфної, надмолекулярної) та утворення сольватів – нестійких сполук, продуктів розпаду з молекулами розчинника (для води такі сполуки називаються гідратами). Перший процес є ендотермічним, тобто проходить з поглинанням енергії, а другий - екзотермічним (проходить з виділенням енергії). Розчинення амоній нітрату супроводжується зниженням температури. Це означає, що руйнування кристалічної структури потребує більше енергії, ніж виділяється при утворенні гідратів. А при розчиненні сульфатної кислоти, навпаки, виділяється набагато більше енергії при утворенні гідратів, ніж у першому процесі.

2. Якщо водолаз працює на значній глибині, то розчинність азоту повітря, яким він дихає, в нього в крові зростає. Це повязано з тим, що зі збільшенням глибини підвищується й тиск. А, як відомо, розчинність газів з підвищенням тиску зростає. Коли водолаза піднімати на поверхню без необхідної поступовості, то азот починає виділятися з такою швидкістю, що може викликати розрив судин або їх закупорювання. У літературі наведені випадки загибелі водолазів від кесонної хвороби.

3. Визначаємо кількість речовини катіонів Калію та Натрію в 0,25 л розчину:

 ν K+ = CK+ . V = 0,04 ммоль/л . 0,25 л = 0,01 ммоль; 

 ν Na+ = CNa+ . V = 0,64 ммоль/л . 0,25 л = 0,16 ммоль .

Визначаємо об’єми розчинів (1) та (2):

 

Для приготування 0,25 л потрібного розчину необхідно відібрати піпеткою 10 мл розчину (1) та 80 мл розчину (2), перенести ці об’єми в мірну колбу місткістю 0,25 л, довести рівень розчину дистильованою водою до риски. Готовий розчин перемішати.

4. Визначаємо кількість речовини еквівалента кислоти, що містить розчин, який треба приготувати:

Визначаємо масу кислоти:

 

Визначаємо масу розчину кислоти, який необхідно взяти для приготування заданого розчину:

 

Розраховуємо об’єм цього розчину:

 

Отже, для приготування 0,05 л розчину з молярною концентрацією еквівалента сульфатної кислоти 0,35 моль/л треба взяти піпеткою 8,7 мл розчину сульфатної кислоти з масовою часткою 9,3%, перенести в мірну колбу місткістю 50 мл та довести об’єм розчину в колбі дистильованою водою до риски.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80817. Природоресурсное законодательство как источник экологического права 27.65 KB
  В отличие от законодательства об окружающей среде в собственном смысле природоресурсное законодательство более развито поскольку как подчеркивалось ранее экологическое законодательство в России развивалось применительно к использованию и охране отдельных природных ресурсов. Природоресурсное законодательство это совокупность законов регулирующих отношения по использованию и охране отдельных природных объектов. Оно включает: Земельный кодекс Российской Федерации; Федеральный закон Об обороте земель сельскохозяйственного назначения...
80818. Понятие экологических правоотношений. Виды, содержание, объекты, субъекты 31.59 KB
  В соответствии с функциями норм права экологические правоотношения формируемые на их основании подразделяются на регулятивные и охранительные. Регулятивные экологические правоотношения направлены на обеспечение развития общественных отношений по природопользованию и охране окружающей среды. Это правоотношения по поводу экологического нормирования экспертизы лицензирования сертификации аудита ведения государственных кадастров природных ресурсов и комплексов мониторинга и др. К охранительным правоотношениям относятся правоотношения по...
80819. МЕХАНИЗМ УПРАВЛЕНИЯ И МЕТОДЫ УПРАВЛЕНЧЕСКОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ 44.01 KB
  Механизм управления это совокупность средств и методов воздействия на деятельность людей коллективов. Особенность механизма управления состоит в возможности усиливать или ослаблять влияние средств управления выбирать средства воздействия. Механизм управления: средства управления то с помощью чего можно управлять; методы управления способы приведения рычагов в действие.
80820. СУЩНОСТЬ, ФУНКЦИИ И ПРОЦЕСС УПРАВЛЕНИЯ 45.39 KB
  Успех управления определяется искусством выбора вида воздействия. Рассмотрим подробнее структурносодержательный аспект управления. Сюда относятся: предвидение планирование либо прогнозирование грядущего состояния объекта управления; организация распределение меж работниками функций и задач предоставление им всего нужного для выполнения рабочих заданий; активизация побуждение людей к работе; координирование согласование усилий работников в процессе выполнения работы; регулирование устранение нежелательных отклонений в...
80821. УПРАВЛЕНИЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКИМИ РЕСУРСАМИ: СУЩНОСТЬ И СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ 44.2 KB
  Анализ рынка труда и управление занятостью. Обеспечение рациональных условий труда в том числе благоприятной для каждого человека социальнопсихологической атмосферы. Управление производительностью труда. Объем работ по каждому из перечисленных видов деятельности зависит от следующих факторов: размеры предприятия; характеристики производимой продукции; ситуация на рынке труда; квалификация персонала; степень автоматизации производства; социальнопсихологическая обстановка на предприятии и за его пределами.
80822. МЕТОДЫ И ТЕХНОЛОГИИ ОЦЕНКИ ПЕРСОНАЛА 45.33 KB
  Оценка персонала имеет своей целью изучить степень подготовленности работника к выполнению именно того вида деятельности которым он занимается а также выявить уровень его потенциальных возможностей с целью оценки перспектив роста а также разработки кадровых мероприятий необходимых для достижения целей кадровой политики. Основным требованием при проведении аттестации являются: отделение критики от самой процедуры оценки. Методы оценки по их направленности: 1.
80823. ОСНОВЫ ПЛАНИРОВАНИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ РЕСУРСОВ 46.28 KB
  Кадровое планирование планирование персонала это целенаправленная деятельность по подготовке кадров обеспечению пропорционального и динамичного развития персонала расчету его профессионально-квалификационной структуры определению общей и дополнительной потребности контролю за его использованием. Сущность кадрового планирования заключается в создании условий для предоставления людям рабочих мест в нужный момент времени и в необходимом количестве в соответствии с их способностями склонностями и требованиями бизнеса Основные задачи...
80824. ОРГАНИЗАЦИЯ КАК СИСТЕМА: ОПРЕДЕЛЕНИЕ, ПРИЗНАКИ, СВОЙСТВА, ФУНКЦИИ 46.73 KB
  Организация это функция управления целью которой является достижение миссии задачей формирование структур организации из множества элементов обеспечение всем необходимым для ее нормальной работыматериалами оборудованием денежными средствами знаниями персоналом и т. В любой организации реализуются три ключевых процесса: получение ресурсов из внешней среды производство продукта и передача его во внешнюю среду. Основные потоки организации: на входе поступление материалов рабочей силы капитала; на выходе готовый продукт товары...
80825. МАТРИЧНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ: ОПРЕДЕЛЕНИЕ, ПРИЗНАКИ, СВОЙСТВА, СФЕРЫ ПРИМЕНЕНИЯ 45.14 KB
  Выбор конкретного варианта определяется тем какие права делегирует ему высшее руководство организации. Руководители проектов в матричной организации отвечают в целом за интеграцию всех видов деятельности и ресурсов относящихся к данному проекту. Помимо руководителя организации назначается руководитель программы ранг которого выше ранга руководителя организации.