2435

Фактори психологічного розвитку людини

Контрольная

Психология и эзотерика

Нормативні вікові фактори, які знижуються у юнацькому віці. Нормативні історичні фактори, які є майже симетрично протилежними до вікових. Ненормативні фактори. Чим старшою стає людина, тим більше ці фактори на неї впливають.

Украинкский

2013-01-06

30 KB

31 чел.

У 80-х роках ХХ ст. Паултес (американський психолог) виміряв фактори, які можуть вплинути на психічний розвиток людини.
Він виділив:

  •  Нормативні вікові фактори, які знижуються у юнацькому віці.
  •  Нормативні історичні фактори, які є майже симетрично протилежними до вікових.
  •  Ненормативні фактори. Чим старшою стає людина, тим більше ці фактори на неї впливають.

Третім ключовим питанням онтогенезу є питання про характер психічного розвитку.

Якщо ми бачимо, що психічний розвиток відбувається неперервно, тоді ми не визнаємо стадіальності розвитку. Такої точки зору дотримувалися біхевіористи. Вони не визнавали періодизації розвитку, бо на їхню думку все плавно відбувається.

Також розвиток може бути стрибкоподібним, коли відбуваються якісь якісні зміни. Фрейд, Еріксон, Піаже саме так підходять до розвитку.

  1.  Природа людини, як суб’єкта розвитку.

Механістичний підхід.

Людина розглядається, як механізм. Як суб’єкт, який пасивно реагує на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, вона є заручником умов і не може їм протистояти.

Класичний підхід.

Людина — це організм. Людина є активним діячем, може активно змінювати навколишнє середовище і саму себе.

Теорії онтогенезу

Біологічні теорії:

Підгрунтя зявляється у 17-18 столітті і особливо у 19, коли створюється еволюційна теорія Дарвіна. В цих теоріях вважається, що у кожному організмі у зародку, у готовому вигляді закладені властивості і ознаки дорослого організму. А розвиток розгортається сам по собі. До біологічних теорій відносять:

  1.  Теорія рекапітуляції, запропонована Геккелем.
  2.  Теорія дозрівння Геззела.
  3.  Етологічна теорія (етологія — вчення про поведінку тварин в природніх умовах) її представником є Лоренс, вони намагаються пояснити розвиток людини на основі розвитку тваринного організму.

Теорії научіння у них підкреслюється, що розвиток відбувається за законами научіння і визначається подіями зовнішнього середовища.

Представники:

Біхевіористи. У 60-х роках Бандура створив теорію соціального научіння, яка пояснює розвиток людини. Ця теорія наголошує на тому, що в повсякденному житті ми помічаємо, як людина наслідує поведінку інших. В результаті наслідування поведінки інших дитина набуває нового досвіду і розвивається. Потім ця теорія перетворюється в соціально-когнітивну теорію научіння, де Бандура робить акцент на мислення, де дитина не просто наслідує поведінку інших, а перед тим “пропускає це все, через свій розум”. Дитина може вчитись і на помилках інших.

Когнітивні теорії. Розвиток розглядають, як еволюцію ментальних (психічних структур) та способів опрацювання інформації, частково генетично-запрограмованих і залежних від зрілості індивідуума.

Еволюція структур.

Теорія генетичної епістемології Ж. Піаже

Ж. Піаже в свою теорію включив біологію в плані біологічного розвитку, також він об’єднав філософію зі своєю теорією. (Біологія + філософія). Теорія Піаже стосується пізнавальної сфери людини, точніше інтелекту. В основі теорії лежить ідея про те, що в процесі розвитку дитина діє активно. Піаже говорить про те, що для розвитку інтелекту його (інтелект) потрібно адаптовувати до нових умов. Дитина здатна асимілювати знання і це є крок до адаптації інтелекту. Піаже оперує такими поняття, як схема — гнучка ментальна (психічна) структура, яка в продовж росту змінюється кількісно і якісно. Піаже запропонував стадії психічного розвитку, які тривають до юнацького віку. Він говорив тільки про дитячо-юнацький вік.

Стадії:

  1.  Сенсомоторна стадія, яка триває від народження до 2 років. На цьому періоді новонароджена дитина і немовля пізнає світ лише через дії (хапання, смоктання, жування).
  2.  Доопераціональна 2-7 років. На цій стадії формуються поняття у дитини, але вони обмежені особистим безпосереднім досвідом і цей досвід є дуже егоцентричний (дитина не здатна поставити себе на місце іншої людини). На цій стадії спостерігається “феномен Піаже”, основний його зміст в тому, що людина не може стати на позицію іншої людини. Дитина не аналізує.
  3.  Стадія конкретних операцій 7-11 років. Дитина здатна мислити, аналізувати, але лише тоді, коли оперує конкретними об’єктами чи подіями. Дитина не оперує ще абстракцією.
  4.  Стадія формальних операцій. Після 11 років у дитини з’являється абстрактне мислення.

Психосексуальна теорія Фрейда, який поділив стадії розвитку на: оральну аналіну, фалічну, латентну і генітальну.

Теорія психосоціального розвитку Е. Еріксона. Ключовим поняттям його теорії є набування егоідентичності. Щоб набути егоідентичність людина проходить 8 стадій розвитку. Кожна з цих стадій — стадія психосоціального розвитку. На кожній з цих стадій людина має розв’язати певний психосоціальний конфлікт в середовищі. Стадії:

  1.  Перша стадія починається від народження, триває до 1.5 і називається орально-сенсорна. На цій стадії психосоціальний конфлікт розгортається на основі довіри і недовіри до світу. Цю довіру можна сформулювати на основі того, що дитина почуває себе прийнятою у сім’ї.
  2.  Мязево-анальна стадія 1.5-3 роки. Діти бігають, говорять. Не можна слідкувати за кожним кроком дитини і забороняти їй все, бо тоді її автономія (незалежність) не сформується. І в дорослому віці вона буде пасивною. Якщо дитині дозволяти щось робити самій, то тоді у ній виховується впевненість в собі, якщо ж навпаки, то тоді у неї почнуть виникати сумніви (можна/неможна і т. д.).
  3.  Локомоторно-генітальна 3-6 років. Розвиток автономії переростає в ініціативність. Ініціативність не варто приглушувати, потрібно дозволяти дитині щось починати робити самій (не все, але потрібно), бо в іншому випадку у дитини буде виникати почуття провини (я щось не так зробив і т .д.)
  4.  Латентна стадія 6-11 років. Працелюбство і почуття власної неповноцінності. 6-11 років — це вік, коли навички і вміння інтенсивно формуються. Не можна дітей порівнювати з кимось іншим. Самооцінка у дитини до 11 років має бути висока.
  5.  Підлітково-юнацкий вік 11-20 років. Конфлікт між особистісної ідентичністю і рольовою невизначеністю.
  6.  Стадія молодості. 20-40 років. Вік, коли треба знайти другу половинку собі, або принаймні близьку за духом людину. Тоді формується інтимність, яка базується на духовній близькості. Якщо такого не буде, то буде розвиватись духовна самотність.
  7.  Стадія дорослості 40-60. Генеративність, породження чогось нового, творення чогось. Людина хоче щось створити, щось залишити після себе. Є спрямованість на творчу діяльність, а з іншого боку “застій” (я нічого не можу і т.д.)
  8.  Стадія зріслості 60+. З одного боку це цілісність его, з іншого — відчай.

Теорія культурно-історичного розвитку психіки Л. Виготського

Показники психічного розвитку:

В підході Грейс Грайх є 4 показники психічного розвитку:

  1.  Фізичний розвиток. Це має значення на початку і в кінці життя. Звертається увага на ріст, на будову тіла, на сексуальні можливості.
  2.  Когнітивний розвиток. Тут увага звертається на мислення і мовлення, пам’ять і сприймання.
  3.  Психосоціальний розвиток, яка у дитини Я-концепція, чи є емоційна зрілість.
  4.  Соціальні моделі і соціальні навички.

Тенденції онтогенезу:

  1.  Розвиток іде від голови до ніг. Спочатку формується зір, слух
  2.  Розвиток іде від центру до периферії, спочатку нюх і смак, потім зір, потім слух і т. д.
  3.  Розвиток іде від загального до специфічного.

Закономірності:

  1.  Пластичність психічного розвитку.
    При дефектності якоїсь психічної функції посилено розвивається інша, тобто відбувається компенсація, якщо у людини слабка пам’ять, то у неї може бути добре розвинена увага і мислення.
  2.  Інтегрованість психіки. Виявляється у тому, що у міру розвитку психіка людини набуває все більшої цілісності і стійкості.
  3.  Гетерохромність (хром — час, гетеро — нерівномірність) Гетерохромність — це нерівномірність психічного розвитку у часі. Одні психічні функції то прискорюють то уповільнюють свій розвиток.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40136. Пределы и непрерывность. Числовая последовательность и ее предел. Определение функции, ее непрерывность на языке эпсилон-дельта и языке пределов, равномерная непрерывность 165 KB
  Обратное не верно: xn=nsin n неограниченная не бесконечно большая Функция Функцией y = fx называется закон по которому каждому значению xDfR ставится в соответствие единственное действительное число yR. Функция может быть задана аналитически то есть формулой таблично или графически. y=x2 Если функция задана таблично то чтобы найти значение функции для промежуточных значений аргумента применяют интерполяцию заменяя функцию линейной квадратичной на участке между двумя значениями аргумента. Например fx0=0 = 3  O1...
40137. Производная функции одной переменной. Определение, ее геометрический смысл, простейшие правила вычисления производной (производная от функции, умноженной на константу, от суммы функций, от произведения функций, частного и степени). Производная сложной фун 140 KB
  Производная функции одной переменной. Определение ее геометрический смысл простейшие правила вычисления производной производная от функции умноженной на константу от суммы функций от произведения функций частного и степени. Производная сложной функции. Если предел  и конечен то его значение называют производной функции f в т.
40138. Дифференцирование функций многих переменных: производная по направлению, частные производные, дифференциал, Производная от сложных функций, градиент, направления убывания, геометрический смысл градиента 141 KB
  Если то функция называется дифференцируемой по x в точке x0 y0. 1 2  для  0  0:  x yDz  Ox0 y0 {x0 y0}: zx y  O Значение lim не должно зависеть от способа стремления точки x y к точке x0 y0: на плоскости для функции нескольких переменных При разных  получаем разные значения lim  lim не . Непрерывность Функция zx y называется непрерывной в точке x0 y0 если: 1. Если функция z = zx y дифференцируема в точке по совокупности аргументов то она непрерывна в этой точке.
40139. Определенный интеграл и его геометрический смысл (задача о площади криволинейной трапеции). Приближенное вычисление определенных интегралов, формулы трапеций и Симпсона 165.5 KB
  Пусть функция у = fx определена на отрезке [а b]. Обозначим через На каждом из сегментов выберем произвольные точки и составим интегральную сумму: Обозначим диаметр разбиения если  конечный не зависящий от способа разбиения отрезка [а b] и выбора точек то его значение называется определенным интегралом от функции fx его обозначение а функция fx называется интегрируемой по Риману на [а b]. Если функция fx интегрируема на [а b] то она ограничена на этом сегменте. ДОКВО Если функция fx не ограничена на [а b] то...
40140. Приведение задач линейного программирования к каноническому виду. Методы искусственного базиса 66 KB
  Основная теорема ЛП: если задача ЛП имеет решение то целевая функция достигает экстремального значения хотя бы в одной из угловых точек многоугольника решений. Таким образом с теоретической точки зрения решение задачи ЛП выглядит следующим образом: можно найти все угловые точки многоугольника решения высчитать в них значение ЦФ выбрать наибольшее наименьшее. процесс нахождения угловых точек сравним по трудности с решением исходной задачи. В этом заключается основная идея СМ которая предполагает: 1 уметь находить первоначальное базисное...
40141. ОПТИМАЛЬНЫЕ ЛИНЕЙНЫЕ ФИЛЬТРЫ СИГНАЛОВ НА ФОНЕ ПОМЕХ 1.62 MB
  Смысл слова выделение сигнала совпадает с понятием оценки сигнала. Пусть имеется сумма сигнала и шума: 6.1 Требуется чтобы оценка сигнала являющаяся откликом на воздействие t рис.
40142. ОПТИМАЛЬНОЕ ОБНАРУЖЕНИЕ ДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ 231.5 KB
  3 Тема №3 Основы теории обнаружения и различения сигналов ОПТИМАЛЬНОЕ ОБНАРУЖЕНИЕ ДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ Обнаружение сигналов как статистическая задача Пусть на вход обнаружителя поступает сумма сигнала st и шума nt представляющая собой случайный непрерывный процесс 7. Дискретизация проводится в соответствии с теоремой Котельникова: для дискретизации аналогового сигнала без потерь информации частота отсчетов должна быть в...
40143. ОПТИМАЛЬНОЕ ОБНАРУЖЕНИЕ КВАЗИДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ 241 KB
  Для этого потребуется определить распределение вероятностей достаточной статистики у поступающей на пороговое устройство а именно распределение вероятностей корреляционного интеграла y при отсутствии  = 0 и наличии  = 1 сигнала st на входе обнаружителя.5 рассчитываются характеристики оптимального обнаружения детерминированного сигнала в белом шуме.1 сплошными линиями показаны характеристики оптимального обнаружения детерминированного сигнала в белом шуме. Характеристики обнаружения позволяют определить минимальную энергию...
40144. ОПТИМАЛЬНОЕ РАЗЛИЧЕНИЕ ДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ 360 KB
  5 Рош а б ОПТИМАЛЬНОЕ РАЗЛИЧЕНИЕ ДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ СИГНАЛОВ Различение двух детерминированных сигналов. Постановка задачи и правило принятия решения Задача различения сигналов находит широкое распространение в дискретной радиосвязи когда передача символа 1 связана с излучением сигнала s1t а передача символа 0 связана с излучением другого сигнала s2t отличающегося от s1t хотя бы одним какимнибудь своим параметром. Поэтому решение о том какой из сигналов принимается может осуществляться с ошибкой. Отсюда возникает задача...