2435

Фактори психологічного розвитку людини

Контрольная

Психология и эзотерика

Нормативні вікові фактори, які знижуються у юнацькому віці. Нормативні історичні фактори, які є майже симетрично протилежними до вікових. Ненормативні фактори. Чим старшою стає людина, тим більше ці фактори на неї впливають.

Украинкский

2013-01-06

30 KB

31 чел.

У 80-х роках ХХ ст. Паултес (американський психолог) виміряв фактори, які можуть вплинути на психічний розвиток людини.
Він виділив:

  •  Нормативні вікові фактори, які знижуються у юнацькому віці.
  •  Нормативні історичні фактори, які є майже симетрично протилежними до вікових.
  •  Ненормативні фактори. Чим старшою стає людина, тим більше ці фактори на неї впливають.

Третім ключовим питанням онтогенезу є питання про характер психічного розвитку.

Якщо ми бачимо, що психічний розвиток відбувається неперервно, тоді ми не визнаємо стадіальності розвитку. Такої точки зору дотримувалися біхевіористи. Вони не визнавали періодизації розвитку, бо на їхню думку все плавно відбувається.

Також розвиток може бути стрибкоподібним, коли відбуваються якісь якісні зміни. Фрейд, Еріксон, Піаже саме так підходять до розвитку.

  1.  Природа людини, як суб’єкта розвитку.

Механістичний підхід.

Людина розглядається, як механізм. Як суб’єкт, який пасивно реагує на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, вона є заручником умов і не може їм протистояти.

Класичний підхід.

Людина — це організм. Людина є активним діячем, може активно змінювати навколишнє середовище і саму себе.

Теорії онтогенезу

Біологічні теорії:

Підгрунтя зявляється у 17-18 столітті і особливо у 19, коли створюється еволюційна теорія Дарвіна. В цих теоріях вважається, що у кожному організмі у зародку, у готовому вигляді закладені властивості і ознаки дорослого організму. А розвиток розгортається сам по собі. До біологічних теорій відносять:

  1.  Теорія рекапітуляції, запропонована Геккелем.
  2.  Теорія дозрівння Геззела.
  3.  Етологічна теорія (етологія — вчення про поведінку тварин в природніх умовах) її представником є Лоренс, вони намагаються пояснити розвиток людини на основі розвитку тваринного організму.

Теорії научіння у них підкреслюється, що розвиток відбувається за законами научіння і визначається подіями зовнішнього середовища.

Представники:

Біхевіористи. У 60-х роках Бандура створив теорію соціального научіння, яка пояснює розвиток людини. Ця теорія наголошує на тому, що в повсякденному житті ми помічаємо, як людина наслідує поведінку інших. В результаті наслідування поведінки інших дитина набуває нового досвіду і розвивається. Потім ця теорія перетворюється в соціально-когнітивну теорію научіння, де Бандура робить акцент на мислення, де дитина не просто наслідує поведінку інших, а перед тим “пропускає це все, через свій розум”. Дитина може вчитись і на помилках інших.

Когнітивні теорії. Розвиток розглядають, як еволюцію ментальних (психічних структур) та способів опрацювання інформації, частково генетично-запрограмованих і залежних від зрілості індивідуума.

Еволюція структур.

Теорія генетичної епістемології Ж. Піаже

Ж. Піаже в свою теорію включив біологію в плані біологічного розвитку, також він об’єднав філософію зі своєю теорією. (Біологія + філософія). Теорія Піаже стосується пізнавальної сфери людини, точніше інтелекту. В основі теорії лежить ідея про те, що в процесі розвитку дитина діє активно. Піаже говорить про те, що для розвитку інтелекту його (інтелект) потрібно адаптовувати до нових умов. Дитина здатна асимілювати знання і це є крок до адаптації інтелекту. Піаже оперує такими поняття, як схема — гнучка ментальна (психічна) структура, яка в продовж росту змінюється кількісно і якісно. Піаже запропонував стадії психічного розвитку, які тривають до юнацького віку. Він говорив тільки про дитячо-юнацький вік.

Стадії:

  1.  Сенсомоторна стадія, яка триває від народження до 2 років. На цьому періоді новонароджена дитина і немовля пізнає світ лише через дії (хапання, смоктання, жування).
  2.  Доопераціональна 2-7 років. На цій стадії формуються поняття у дитини, але вони обмежені особистим безпосереднім досвідом і цей досвід є дуже егоцентричний (дитина не здатна поставити себе на місце іншої людини). На цій стадії спостерігається “феномен Піаже”, основний його зміст в тому, що людина не може стати на позицію іншої людини. Дитина не аналізує.
  3.  Стадія конкретних операцій 7-11 років. Дитина здатна мислити, аналізувати, але лише тоді, коли оперує конкретними об’єктами чи подіями. Дитина не оперує ще абстракцією.
  4.  Стадія формальних операцій. Після 11 років у дитини з’являється абстрактне мислення.

Психосексуальна теорія Фрейда, який поділив стадії розвитку на: оральну аналіну, фалічну, латентну і генітальну.

Теорія психосоціального розвитку Е. Еріксона. Ключовим поняттям його теорії є набування егоідентичності. Щоб набути егоідентичність людина проходить 8 стадій розвитку. Кожна з цих стадій — стадія психосоціального розвитку. На кожній з цих стадій людина має розв’язати певний психосоціальний конфлікт в середовищі. Стадії:

  1.  Перша стадія починається від народження, триває до 1.5 і називається орально-сенсорна. На цій стадії психосоціальний конфлікт розгортається на основі довіри і недовіри до світу. Цю довіру можна сформулювати на основі того, що дитина почуває себе прийнятою у сім’ї.
  2.  Мязево-анальна стадія 1.5-3 роки. Діти бігають, говорять. Не можна слідкувати за кожним кроком дитини і забороняти їй все, бо тоді її автономія (незалежність) не сформується. І в дорослому віці вона буде пасивною. Якщо дитині дозволяти щось робити самій, то тоді у ній виховується впевненість в собі, якщо ж навпаки, то тоді у неї почнуть виникати сумніви (можна/неможна і т. д.).
  3.  Локомоторно-генітальна 3-6 років. Розвиток автономії переростає в ініціативність. Ініціативність не варто приглушувати, потрібно дозволяти дитині щось починати робити самій (не все, але потрібно), бо в іншому випадку у дитини буде виникати почуття провини (я щось не так зробив і т .д.)
  4.  Латентна стадія 6-11 років. Працелюбство і почуття власної неповноцінності. 6-11 років — це вік, коли навички і вміння інтенсивно формуються. Не можна дітей порівнювати з кимось іншим. Самооцінка у дитини до 11 років має бути висока.
  5.  Підлітково-юнацкий вік 11-20 років. Конфлікт між особистісної ідентичністю і рольовою невизначеністю.
  6.  Стадія молодості. 20-40 років. Вік, коли треба знайти другу половинку собі, або принаймні близьку за духом людину. Тоді формується інтимність, яка базується на духовній близькості. Якщо такого не буде, то буде розвиватись духовна самотність.
  7.  Стадія дорослості 40-60. Генеративність, породження чогось нового, творення чогось. Людина хоче щось створити, щось залишити після себе. Є спрямованість на творчу діяльність, а з іншого боку “застій” (я нічого не можу і т.д.)
  8.  Стадія зріслості 60+. З одного боку це цілісність его, з іншого — відчай.

Теорія культурно-історичного розвитку психіки Л. Виготського

Показники психічного розвитку:

В підході Грейс Грайх є 4 показники психічного розвитку:

  1.  Фізичний розвиток. Це має значення на початку і в кінці життя. Звертається увага на ріст, на будову тіла, на сексуальні можливості.
  2.  Когнітивний розвиток. Тут увага звертається на мислення і мовлення, пам’ять і сприймання.
  3.  Психосоціальний розвиток, яка у дитини Я-концепція, чи є емоційна зрілість.
  4.  Соціальні моделі і соціальні навички.

Тенденції онтогенезу:

  1.  Розвиток іде від голови до ніг. Спочатку формується зір, слух
  2.  Розвиток іде від центру до периферії, спочатку нюх і смак, потім зір, потім слух і т. д.
  3.  Розвиток іде від загального до специфічного.

Закономірності:

  1.  Пластичність психічного розвитку.
    При дефектності якоїсь психічної функції посилено розвивається інша, тобто відбувається компенсація, якщо у людини слабка пам’ять, то у неї може бути добре розвинена увага і мислення.
  2.  Інтегрованість психіки. Виявляється у тому, що у міру розвитку психіка людини набуває все більшої цілісності і стійкості.
  3.  Гетерохромність (хром — час, гетеро — нерівномірність) Гетерохромність — це нерівномірність психічного розвитку у часі. Одні психічні функції то прискорюють то уповільнюють свій розвиток.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85387. Отбор проб воды. Методы анализа водных сред 47.5 KB
  Отбор проб воды. representtive представительный показательный считается такая проба которая в максимальной степени характеризует качество воды по данному показателю является типичной и не искаженной вследствие концентрационных и других факторов. Пробы из рек и водных потоков отбирают для определения качество воды в бассейне реки пригодности воды для пищевого использования орошения для водопоя скота рыборазведения купания и водного спорта установления источников загрязнения. Учитывая длительность существования озер на первый план...
85388. Роль пробоотбора в общей процедуре методики анализа 44.5 KB
  Роль пробоотбора в общей процедуре методики анализа. Отбор проб почвы донных отложений растительности. Эффективность и достоверность методик и методического обеспечения системы экоаналитического контроля определяются прежде всего пробоотбором и пробоподготовкой. Любой химический анализ чаще всего начинают с отбора и подготовки пробы к анализу.
85389. Стабилизация, хранение, и транспортировка проб для анализа 57.5 KB
  Стабилизация хранение и транспортировка проб для анализа. Подготовка проб к анализу в лаборатории Пробы объектов окружающей среды могут отбираться как непосредственно перед анализом так и заблаговременно. В последнем случае применяются промежуточные операции хранения и стабилизации проб. Хранение проб в том числе содержащих следовые количества исследуемых веществ осложнено проблемой их потерь за счет сорбции на стенках сосудов а также разрушения в растворителях и на поверхностях носителей под действием кислорода света и других факторов...
85390. Метрологические аспекты экоаналитической процедуры 230.5 KB
  Задача количественного анализа определение измерение содержания т. Методики анализа включают в себя стадии подготовки пробы к анализу прямые измерения аналитических сигналов и их обработку вычисления результата анализа функционально связанного с результатами прямых измерений. Каждая стадия влияет на формирование аналитического сигнала и соответственно на результат анализа. Поэтому для метрологической характеристики определений необходима подробная методика описание всех условий и операций которые обеспечивают регламентированные...
85391. Основные принципы естествознания и концепция систем мониторинга 179 KB
  Концептуальные и теоретические схемы систем мониторинга. Пути усовершенствования мониторинга которые могут предложить современная наука и техника. Процедуру и технику эксперимента мониторинга нужно сделать как можно более устойчивой к неизвестным условиям наблюдения и изменяющимся и неизвестным параметрам или свойствам самого объекта.
85392. Цели и задачи экологического мониторинга 49.5 KB
  Цели и задачи экологического мониторинга. Классификация видов мониторинга В XX веке в науке возник термин мониторинг для определения системы повторных целенаправленных наблюдений за одним или более элементами окружающей природной среды в пространстве и времени. определяет мониторинг как систему регулярных длительных наблюдений в пространстве и во времени дающую информацию о прошлом и настоящем состояниях окружающей среды позволяющую прогнозировать на будущее изменение ее параметров имеющих особенное значение для человечества. Согласно...
85393. Государственная система мониторинга окружающей среды 77.5 KB
  Государственная система мониторинга окружающей среды. отходы w w w v w wсущественный объём информации; vограниченная информация отдельные вопросы Распределение функций мониторинга по различным ведомствам не связанным между собой приводило к дублированию усилий снижало эффективность всей системы мониторинга и затрудняло доступ к необходимой информации как для граждан так и для государственных организаций. Поэтому в 1993 году было принято решение о создании Единой государственной системы экологического мониторинга ЕГСЭМ которая должна...
85394. Глобальный мониторинг окружающей среды 48.5 KB
  Глобальный мониторинг окружающей среды Всемирной метеорологической организацией ВМО в шестидесятые годы была создана мировая сеть станций мониторинга фонового загрязнения атмосферы БАПМоН. Ее цель состояла в получении информации о фоновых уровнях концентрации атмосферных составляющих их вариациях и долгопериодных изменениях по которым можно судить о влиянии человеческой деятельности на состояние атмосферы. Развёрнутая там программа Глобальные системы мониторинга окружающей среды имеет 7 направлений: организация и расширение системы...
85395. Фоновый мониторинг 41 KB
  Программа наблюдения на фоновых станциях Целью фонового мониторинга является проведение долговременных систематических наблюдений за уровнем содержания ЗВ во всех объектах окружающей среды в районах которые находятся на значительном расстоянии от источников вредных выбросов. Для осуществления фоновых наблюдений создана сеть станций которые подразделяются на базовые и региональные. Состав показателей гидрометеорологических наблюдений: температура и влажность скорость и направление ветра давление облачность атмосферные явления туман...