ID: 2436

Название работы: Соціальні установки

Категория: Контрольная

Предметная область: Социология, социальная работа и статистика

Описание: Установки, як ефективний спосіб оцінювання світу. Рольова поведінка та установки. Причина впливу поведінки на установки. Когнітивний дисонанс. Ефект недостатнього виправдання. Причини впливу поведінки на установки в руслі різних теорій.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-01-06

Размер файла: 41 KB

Работу скачали: 53 чел.

Соціальні установки

План:

1.  Установки, як ефективний спосіб оцінювання світу. Чи визначають установки поведінку в експеримент Р. Ла П’єра (1934). Зменшення соціальних впливів на виражені установки: метод неістинного джерела інформації (Е. Джоунз, Г. Сігал).
2.  Рольова поведінка та установки. Ефекти вживання у роль. Вплив рольової поведінка на установки. Експеримент Ф. Зімбардо (1971): Феномен “нога у дверях”, “Техніка заманювання”.
3.  Причина впливу поведінки на установки. Теорії самосприйняття, самопрезентації, теорія когнітивного дисонансу.

Поняття установки:

•  Установки активно вивчалися у соціології, соціальній психології впродовж 1918-1970-ж років (У. Томас і Ф. Знанецький, Г. Олпорт, Л. Терстоун, Д. Узнадзе тощо).
•  Установка неусвідомлювана готовність організму діяти певним чином в реалізації простих фізіологічних потреб.
•  Соціальна установка (аттитюд):

позитивні або негативні оцінні реакції на що-небудь, які отримують вираз у почуттях, думках, цілескерованій поведінц.

“Установка — це трішки усвідомлюване наше несвідоме.”.

Установка впливає на поведінку. Установка -> поведінка

Чи визначають установки поведінку: експеримент Р. Ла П’єра (1934)

Ла П’єр з двома китайськими студентами відвідали 252 готелі і скрізь (за вийнятком одного) отримали згоду бути добре обслуженими. Через півроку Ла П’єр звернувся в 251 готель з листами, прохаючи прийняти його та двох китайців (його співробітників). Понад 90% власників готелів відмовили прийняти пару китайців.

Ла П’єр інтерпретував це так: між атитюдами (стосунок до китайців) та реальною поведінкою існує розходження.

Аттитюди конкретної людини (професійні, релігійні, етичні, статеві, політичні тощо) мають складену ієрархічну будову. Людина не завжди впевнена, який з аттитюдів реально визначають її поведінку.

Установки є малоусвідомлюваними. Наша реакція на світ є завжди непередбачуваною до кінця.

Зменшення соціальних впливів на установки

Метод неістинного джерела інформації, розроблений Едвардом Джоунсоном і Джоносном Сігалом.

Мета — обманним шляхом “витягати” з людей їх дійсні етнокультурні установки. У дослідження брали участь студенти, до рук яких прикріплювали електроди, що вимірювали правдивість відповідей. Результат — більше студентів виявляли негативне ставлення до афроамериканців.

Вплив рольової поведінки на установки

В експерименті Філіпа Зімбардо чоловікам-добровольцям, студентам і співробітникам університету, запропонували “посидіти” у лабораторних умовах, що нагадують “в’язницю”.

Стенфордський тюремний експеримент.

Для ув’язнених придумали жорстокі і образливі порядки, Ув’язнені відреагували на це: хто — бунтом, а хто — апатією. Експеримент, який повинен був тривати 2 тижні, був перерваний через 6 днів.

Висновок експерименту: поведінка впливає на установки.

Зміни установок через втягування у поведінкові ситуації.

Експеримент “твердження, що стає переконанням”.

Торі Гіґінс з колегами у 1978 р., демонструють як твердження переростає в переконання.

Досліджувані студенти університету, ознайомилися з описом незнайомої особи. Потім вони розповідали про цю особу уявному співрозмовнику. При чому студентам було заздалегідь повідомлено про ставлення (або симпатія, або неприязнь) їх умовного співрозмовника до особи. Для тих співрозмовників, що симпатизують особі студенти давали більш позитивні описи, і самі починали ставитися до незнайомої особи з більшою симпатією.

Люди схильні “підганяти” свої повідомлення під слухачів, а “підігнавши”, самі починають вірити в трансформовану інформацію.

Феномен “нога-в-дверях”

люди, що погодились на необтяжливе прохання, згодом поступаються більш серйозним вимогам.

Дослідники зверталися до мешканців містечка з проханням встановити на їх ділянках недбало виконані бігборди “Водій” Будь обережний за кермом!”.

Лише 17% людей відповіли згодою встановити такі бігборди.

Інших мешканців спочатку попросили про невелику поступку: розмістили на вікна своїх будинків листівки “Будь обережний за кермом”.

На це прохання майже всі мешканці погодилися, а через два тижні 76% з них дали згоду на розміщення на своїх ділянках величезних потворних бігбордів.

Різновид феномена “нога-в-дверях” - техніка “двері перед носом”.

Це поступка, відхід від попередньої відмови після сильної “емоційної хитавки”,

В першій групі осіб попросили присвятити велику кількість годин на допомогу старим людям. Результат: всі відповіли відмовою. Після відмови їх попросили про малу кількість годин — погодилися 50% осіб.

У другій групі де було лише одне прохання стосовно малої кількості годин, - погодились лише 17%.

Якщо закликати “емоційну хитавку” з приводу “великої” просьби, то людина частіше готова виконати наступне “мале прохання”.

Польський психолог Даріуш Долінські досліджував цей різновид феномену “нога-в-дверях” у польових експериментах на вулицях м. Ополє.

Варіант феномена “нога-в-дверях” = техніка “заманювання” (Р. Чалдіні).

Після того, як покупець погоджується купити новий автомобіль (путівку тощо) зі знижками та починає заповнювати необхідні папери, продавець ліквідовує всі знижки, вимагаючи додаткової оплати.

Причини впливу поведінки на установки в руслі різних теорій:

•  Теорія самопрезентація — люди виражають ті установки, які дозволяють справляти враження послідовної діючої особи.
•  Теорія коґнітивного дисонансу — виправдання поведінки у власних очах необхідне нам для зниження психологічного дискомфорту.
•  Теорія самосприйняття — невпевність у власних установках примушує людину спостерігати за зовнішніми обставинами ти виводити з них нові установки.

Ефект надвиправдання — якщо людям платити за те, що вони вже і так роблять із задоволенням, то знижується їх внутрішня мотивація.

Справа, що подобається -> Немає зовнішнього заохочення  -> Я це роблю тому, що мені подобається-> Внутрішня мотивація.

Справа, що подобається -> Є зовнішнє заохочення  -> Я це роблю тому, що мені платять-> Зовішня мотивація.

Когнітивний дисонанс. Ефект недостатнього виправдання.

Експеримент Л. Фестінґера та Дж. М. Карлсміт (1959).

Запросили бажаючих, при чому три групи бажаючих.

Контрольній групі платили 20 доларів за участь.

А експериментальній групі платили 1 долар за участь.

Ті. яким платили 1 долар більше казали, що екпериментом вони задоволені більше, ніж ті, яким платили 20 доларів. Оскільки вони самі себе переконали, що експеримент їм подобається і через те вони беруть у ньому участь.

Запитання для самоперевірки:

•  Що таке аттитюд?
•  Чи визначають установки поведінку згідно експерименту Р. Ла П’єра?
•  Що таке метод неістинного джерела інформації?
•  В чому сутність експерименту Ф. Зімбардо?
•  Як відбуваються зміни установок через втягування у повдеінкові ситуації (ефект “твердження, що стає переконанням”)?
•  Що ви знаєте про феномен “нога у дверях” та “техніку заманювання”?
•  Як пояснюють причини впливу поведінки на установки різні теорії?

Роберт Чардіні “Психология влияния”,