2443

Загальна медична психологія

Лекция

Психология и эзотерика

Особливості психіки пацієнтів на етапах, підготовки, виконання хірургічних втручань та в післяопераційний період. Особливості психіки хворих, що страждають різними захворюваннями (серцево-судинні, інфекційні, гінекологічні, і т.д.). Особливості психічних процесів хворих з дефектами органів та систем (сліпота, глухота і т.д.).

Украинкский

2013-01-06

23.08 KB

9 чел.

Тема. Загальна медична психологія

Загальна медична психологія вивчає та містить:

  1.  Основні закономірності психології хворої людини (критерії нормальної, тимасово зміненої та хворобливої психіки; психологія лікаря; повсякденного спілкування хворого та мед персоналу; психологічні закономірності атмосфери лікувально профілактичних установ).
  2.  Психосоматчні та соматопсихіні впливи на організм людини.
  3.  Індивідуальність (темперамент, характер, особистість), еволюцію та етапи її постнатального онтогенезу, афективно-волові процеси.
  4.  Медина деонтологія (лікарський обов’язок, етика, лікарська таємниця.
  5.  Психогігієна (психологію медичних порад та консультацій, психологію сім’ї, психогігієну кризових періодів життя людини, психологія шлюбу та статевого життя; психотренінгові навчання ефективних взаємин лікаря і хворого).
  6.  Загальна психотерапія.

Прикладна медична психологія вивчає:

  1.  Особливості психічних процесів у психічно хворих.
  2.  Особливості психіки пацієнтів на етапах, підготовки, виконання хірургічних втручань та в післяопераційний період.
  3.  Особливості психіки хворих, що страждають різними захворюваннями (серцево-судинні, інфекційні, гінекологічні, і т.д.).
  4.  Особливості психічних процесів хворих з дефектами органів та систем (сліпота, глухота і т.д.).
  5.  Особливості психіки хворих при проведенні трудової, військової та судової експертизи.
  6.  Зміни психіки хворих алкоголізмом та наркоманією
  7.  Прикладна психотерапія.

Патопсихологія – прушення психіки

Нейропсихологи – у

Взаємозв’язок М.П. з іншими науками:

  1.  Медицина
  2.  Психіатрія
  3.  Неврологія
  4.  Сурдопсихологія
  5.  Тифлопсихологія
  6.  Олігофренопсихологія

М.П. впливає на розвиток загально теоретичних питань психології:

  1.  Співвідношення соціального та психологічного співвідношення психіки
  2.  Аналіз компонентів що входять в аналіз психічних процесів
  3.  Розвиток та розпад психіки
  4.  Роль особистісного компоненту в структурі різних форм психічної діяльності

Істориний розвиток

Почалась в складі філософії, релігії, медицини (гіпократ, авіцена/нас є 3/)

М. П. розглядає дослідження основних пізнавальних процесів через використання операційної сторони мислення що виявляється в актуалізації випадкових, слабких чи конкретно ситуативних звязків Етапи психологічно-мединої експертизи.

  1.  Врахування стану хворого
  2.  Мотиваційна сфера
  3.  Овітній рівень пацієнта
  4.  Біографіні даніє
  5.  Симулятивні та аграваційних тенденції
  6.  Предявлення інструкцій пацієнту
  7.  Виконання методик и завдань досліджуваним і ведення протоколів експериментатором
  8.  Подякувати попрощатись
  9.  Обробка та наліз
  10.  Написання заключного висновку

Дослідження розладів мислення

Мислення – це діяльність яка опираться на систему понять, спрямована на рішення задач, скерувається метою та враховує умови в яких я задача здійснюється

Види порушення мислення:

  1.  Порушеня операційної сторони мислення
  2.  Порушення динаміки мислення
  3.  Порушення особистісного компоненту мислення

  Порушення операційної сторони мислення

До основних розумових операцій відноситься

  1.  Узагальнення – є наслідком аналізу що розкриває істотні зв’язки між явищами та об’єктами. Рівні процесу узагальнення:
    1.  Категоріальний – виділення головних істотних ознак
      1.  Функціональний – виділення функціональних ознак
      2.  Конкретний – відношення до певного класу на піставі конкретних ознак
      3.  Нульовий – перераховування предметів або їх ф-цій без спроби узагальнити

При зниження рівня узагалних судження хворих домінують безпосередньо представлення про предмети та вища, вони використовують конкретно ситуативні ознаки, виявляють труднощі абстрагування від конкретних деталей. Зниження рівня узагальнень зустрічається при легкій, поміркованій, вираженій та глибокій розумовій відсталості: олігофренія, важкі форми енцефаліту а також при органічних ураженнях головного мозку іншого ґенезу з деменцією.

  1.  Абстрагування
  2.  Аналіз
  3.  Синтез

Викривлення процесу узагальнення – при цьому хворі керуються надмірно узагальненими ознаками, неадекватними до реальних відносин між предметами. Виявляється перевага формальних, випадкових, латентних асоціацій відхід від змістової сторони задачі. Ці хворі встановлюють чисто формальні зв’язки, а реальне розходження та подібність не служать для них контролем і перевіркою для їхніх суджень, такі розлади зустрічаються при шизофренії.

Методики для дослідження операційної сторони мислення:

  1.  Класифікація
  2.  Виключення (малюнковий, словесний)
  3.  Утворення аналогій
  4.  Порівняння та визначення понять
  5.  Розуміння переносного значення прислів’їв та метафор
  6.  Піктограма

Порушення динаміки розумової діяльності:

  1.  Лабільність мислення – полягає в нестійкості способу виконання завдань, поряд з правильно узагальненими рішеннями виявляються рішення класифікувати або виділяти на основі актуалізації слабких, випадкових або конкретно ситуативних об’єднань предметів та явищ у групи . на клінічному рівні: досліджувані легко відволікаються на випадкові подразники зовнішнього середовища, порушують інструкцію, втрачають цілеспрямованість дій чи асоціацій
  2.  Інертність мислення – виражена туго рухомість переключення з одного виду діяльності на інший, труднощі при зміні обраного способу діяльності може приводити до зниження рівня узагальнення та відволікання, характерно при епілептичних розладах, важких черепно-мозкових травмах, вікових змінах.

Методики -//- і спостерігаємо за перебігом мислення при цьому аналізуємо: переключення досліджуваного з одного виду діяльності на інший; схильність до надмірної докладності суджень та деталізації понять асоціації; нездатність утримувати цілеспрямованість діяльності.

Порушення особистісного компоненту мислення:

  1.  Різноплановість суджень – полягає в тому що судження хворих про будь-яке явище чи ознаку протікають в різних площинах чи парадигмах.
  2.  Резонерство – схильність до просторікуватих міркувань (псевдо мудрувань), пустопорожнє флосовствування, застрягагння і деталізація – механічне подразнення,
  3.  Порушення критичності: критичність мислення – співвідношення отриманих результатів з умовами завдань та передбачуваних підсумків. Хворі можуть актуалізовувати неадекватні зв’язки та відносити які набувають сенсу через змінене сприйняття та установки (при шизофренії, в результаті труднощів при осмисленні змісту запропонованих завдань при розумовій відсталості органічних та вікових змінах).
  4.  Порушення саморегуляції – неможливість цілеспрямованої організації своїх розумових дій, при цьому досліджуваним можуть бути доступні доволі складні узагальнення логіні операції але в результаті порушень мислення виявляється нездатність хворих до виконання поставлених задач (при шизофренії – через зниження спонукальності цілей, при епілепсії – порушення саморегуляції є результатом ригідності та надмірної деталізації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24038. Хронические обструктивные болезни легких 33.58 KB
  Мерцание и трепетание предсердий: тактика лечения. Мерцание предсердий хаотичное сокращение отдельных групп мышечных волокон предсердий при этом предсердия в целом не сокращаются а в связи с изменчивостью атриовентрикулярного проведения желудочки сокращаются аритмично обычно с частотой около 100150 в 1 мин. Трепетание предсердий регулярное сокращение предсердий с частотой около 250300 в 1 мин; частота желудочковых сокращений определяется предсердножелудочковой проводимостью желудочковый ритм может быть при этом регулярным или...
24039. Желчекаменная болезнь: этиология, клиника, диагностика 27.21 KB
  АМИЛОИДОЗ ПОЧЕК АП является проявлением общего амилоидоза который представляет собой системное заболевание характеризующееся внеклеточным отложением особого белковополисахаридного комплекса амилоида что приводит в конечном итоге к нарушению функции органов. До сих пор не существует общепринятой классификации амилоидоза. По наличию или отсутствию причинного фактора выделяют следующие формы амилоидоза: 1 идиопатический первичный; 2 наследственный генетический встречающийся при периодической болезни и некоторых формах семейного...
24040. Анемия. Классификации 23.57 KB
  Для этого наиболее удобно делить анемии по единому классификационному признаку цветовому показателю. Классификация анемий Анемии подразделяют на группы по различным признакам. В зависимости от него различают такие анемии: Гипохромные ЦП ниже 085: железодефицитная анемия талассемии Нормохромные ЦП в норме: гемолитические анемии когда скорость разрушения эритроцитов превышает скорость их продукции постгеморрагическая как результат потери крови вследствие кровотечения или кровоизлияния неопластические заболевания костного мозга...
24041. Системная красная волчанка: этиология, клиника, диагностика 26.34 KB
  Системная красная волчанка СКВ болезнь ЛибманаСакса лат. Разумеется эти симптомы не патогномоничны но сочетание с другими более специфическими увеличивает вероятность того что больной страдает СКВ. Дерматологические проявления Кожные проявления имеются у 65 больных СКВ возникают одними из первых однако только у 30 50 отмечается классическая сыпь на щеках в форме бабочки. Гнёздная алопеция и ульцерация полости рта и носа влагалища также в числе возможных проявлений СКВ.
24042. Легочное сердце: этиология, патогенез, классификация 24.69 KB
  ЛЕГОЧНОЕ СЕРДЦЕ патологическое состояние характеризующееся гипертрофией и дилатацией а затем и недостаточностью правого желудочка сердца вследствие артериальной легочной гипертензии при поражениях системы дыхания. Различают: 1 васкулярную форму легочного сердца при легочных васкулитах первичной легочной гипертензии горной болезни тромбоэмболии легочных артерий; 2 бронхолегочную форму наблюдавшуюся при диффузном поражении бронхов и легочной паренхимы при бронхиальной астме бронхиолите хроническом обструктивном бронхите...
24043. Хроническая застойная сердечная недостаточность. Классификации 31.12 KB
  Функциональные болезни пищевода этиология патогенез. Этиология функциональных заболеваний пищевода до настоящего времени неизвестна. Отмечено что весьма часто они сочетаются с грыжами пищеводного отверстия диафрагмы пептическим эзофагитом новообразованиями пищевода и желудка язвенной болезнью и холециститом атеросклерозом бронхиальной астмой паркинсонизмом сахарным диабетом и другими заболеваниями. Таким образом продвижение пищи по пищеводу есть сложный акт осуществляемый за счет перистальтики грудного отдела пищевода и...
24044. Хронические лейкозы: клиника, диагностика 33.74 KB
  Лейкоз лейкемия белокровие клональная экспансия злокачественных миелоидных или лимфоидных клеток которую характеризует рост содержания лейкоцитов в циркулирующей крови. Клональная экспансия патологическое возрастание числа клеток из такой совокупности которое угнетает образование других клеток крови и блокирует окончательное созревание дифференциацию клеток той линии на одном из этапов которой произошел канцерогенез клетокпредшественниц обусловивший лейкоз. Иными словами лейкоз это нарастающее размножение аномальных лейкоцитов...
24045. Острые бронхиты и трахеобронхиты: клиника, диагностика, лечение 16.87 KB
  Назначается в люголевском растворе по 25 30 капель 3 4 раза в день при рвоте в клизме при коме под кожу 30 40 капель люголевского раствора на 15 л физиологического раствора или через дуоденальный зонд в желудок. внутривенно йод в количестве 051 мл люголевского раствора в 300 мл физиологического раствора вместо йодистого калия йодистый натрий. Внутривенное введение хлористого натрия 10 раствора 40 раствора глюкозы на физиологическом растворе до 3 л в сутки.
24046. Аутоиммунный тиреоидит: клиника, диагностика, лечение 19.36 KB
  Хронический аутоиммунный тиреоидит или лимфоматозный тиреоидит болезнь Хашимото это воспалительное заболевание щитовидной железы аутоиммунной природы когда в организме человека образуются антитела и лимфоциты повреждающие собственные клетки щитовидной железы. Итогом этого процесса является повреждение клеток щитовидной железы тироцитов. Из поврежденных клеток щитовидной железы в кровь попадает содержимое фолликулов: гормоны разрушенные части внутренних органелл клетки которые в свою очередь способствуют дальнейшему образованию антител к...