2443

Загальна медична психологія

Лекция

Психология и эзотерика

Особливості психіки пацієнтів на етапах, підготовки, виконання хірургічних втручань та в післяопераційний період. Особливості психіки хворих, що страждають різними захворюваннями (серцево-судинні, інфекційні, гінекологічні, і т.д.). Особливості психічних процесів хворих з дефектами органів та систем (сліпота, глухота і т.д.).

Украинкский

2013-01-06

23.08 KB

9 чел.

Тема. Загальна медична психологія

Загальна медична психологія вивчає та містить:

  1.  Основні закономірності психології хворої людини (критерії нормальної, тимасово зміненої та хворобливої психіки; психологія лікаря; повсякденного спілкування хворого та мед персоналу; психологічні закономірності атмосфери лікувально профілактичних установ).
  2.  Психосоматчні та соматопсихіні впливи на організм людини.
  3.  Індивідуальність (темперамент, характер, особистість), еволюцію та етапи її постнатального онтогенезу, афективно-волові процеси.
  4.  Медина деонтологія (лікарський обов’язок, етика, лікарська таємниця.
  5.  Психогігієна (психологію медичних порад та консультацій, психологію сім’ї, психогігієну кризових періодів життя людини, психологія шлюбу та статевого життя; психотренінгові навчання ефективних взаємин лікаря і хворого).
  6.  Загальна психотерапія.

Прикладна медична психологія вивчає:

  1.  Особливості психічних процесів у психічно хворих.
  2.  Особливості психіки пацієнтів на етапах, підготовки, виконання хірургічних втручань та в післяопераційний період.
  3.  Особливості психіки хворих, що страждають різними захворюваннями (серцево-судинні, інфекційні, гінекологічні, і т.д.).
  4.  Особливості психічних процесів хворих з дефектами органів та систем (сліпота, глухота і т.д.).
  5.  Особливості психіки хворих при проведенні трудової, військової та судової експертизи.
  6.  Зміни психіки хворих алкоголізмом та наркоманією
  7.  Прикладна психотерапія.

Патопсихологія – прушення психіки

Нейропсихологи – у

Взаємозв’язок М.П. з іншими науками:

  1.  Медицина
  2.  Психіатрія
  3.  Неврологія
  4.  Сурдопсихологія
  5.  Тифлопсихологія
  6.  Олігофренопсихологія

М.П. впливає на розвиток загально теоретичних питань психології:

  1.  Співвідношення соціального та психологічного співвідношення психіки
  2.  Аналіз компонентів що входять в аналіз психічних процесів
  3.  Розвиток та розпад психіки
  4.  Роль особистісного компоненту в структурі різних форм психічної діяльності

Істориний розвиток

Почалась в складі філософії, релігії, медицини (гіпократ, авіцена/нас є 3/)

М. П. розглядає дослідження основних пізнавальних процесів через використання операційної сторони мислення що виявляється в актуалізації випадкових, слабких чи конкретно ситуативних звязків Етапи психологічно-мединої експертизи.

  1.  Врахування стану хворого
  2.  Мотиваційна сфера
  3.  Овітній рівень пацієнта
  4.  Біографіні даніє
  5.  Симулятивні та аграваційних тенденції
  6.  Предявлення інструкцій пацієнту
  7.  Виконання методик и завдань досліджуваним і ведення протоколів експериментатором
  8.  Подякувати попрощатись
  9.  Обробка та наліз
  10.  Написання заключного висновку

Дослідження розладів мислення

Мислення – це діяльність яка опираться на систему понять, спрямована на рішення задач, скерувається метою та враховує умови в яких я задача здійснюється

Види порушення мислення:

  1.  Порушеня операційної сторони мислення
  2.  Порушення динаміки мислення
  3.  Порушення особистісного компоненту мислення

  Порушення операційної сторони мислення

До основних розумових операцій відноситься

  1.  Узагальнення – є наслідком аналізу що розкриває істотні зв’язки між явищами та об’єктами. Рівні процесу узагальнення:
    1.  Категоріальний – виділення головних істотних ознак
      1.  Функціональний – виділення функціональних ознак
      2.  Конкретний – відношення до певного класу на піставі конкретних ознак
      3.  Нульовий – перераховування предметів або їх ф-цій без спроби узагальнити

При зниження рівня узагалних судження хворих домінують безпосередньо представлення про предмети та вища, вони використовують конкретно ситуативні ознаки, виявляють труднощі абстрагування від конкретних деталей. Зниження рівня узагальнень зустрічається при легкій, поміркованій, вираженій та глибокій розумовій відсталості: олігофренія, важкі форми енцефаліту а також при органічних ураженнях головного мозку іншого ґенезу з деменцією.

  1.  Абстрагування
  2.  Аналіз
  3.  Синтез

Викривлення процесу узагальнення – при цьому хворі керуються надмірно узагальненими ознаками, неадекватними до реальних відносин між предметами. Виявляється перевага формальних, випадкових, латентних асоціацій відхід від змістової сторони задачі. Ці хворі встановлюють чисто формальні зв’язки, а реальне розходження та подібність не служать для них контролем і перевіркою для їхніх суджень, такі розлади зустрічаються при шизофренії.

Методики для дослідження операційної сторони мислення:

  1.  Класифікація
  2.  Виключення (малюнковий, словесний)
  3.  Утворення аналогій
  4.  Порівняння та визначення понять
  5.  Розуміння переносного значення прислів’їв та метафор
  6.  Піктограма

Порушення динаміки розумової діяльності:

  1.  Лабільність мислення – полягає в нестійкості способу виконання завдань, поряд з правильно узагальненими рішеннями виявляються рішення класифікувати або виділяти на основі актуалізації слабких, випадкових або конкретно ситуативних об’єднань предметів та явищ у групи . на клінічному рівні: досліджувані легко відволікаються на випадкові подразники зовнішнього середовища, порушують інструкцію, втрачають цілеспрямованість дій чи асоціацій
  2.  Інертність мислення – виражена туго рухомість переключення з одного виду діяльності на інший, труднощі при зміні обраного способу діяльності може приводити до зниження рівня узагальнення та відволікання, характерно при епілептичних розладах, важких черепно-мозкових травмах, вікових змінах.

Методики -//- і спостерігаємо за перебігом мислення при цьому аналізуємо: переключення досліджуваного з одного виду діяльності на інший; схильність до надмірної докладності суджень та деталізації понять асоціації; нездатність утримувати цілеспрямованість діяльності.

Порушення особистісного компоненту мислення:

  1.  Різноплановість суджень – полягає в тому що судження хворих про будь-яке явище чи ознаку протікають в різних площинах чи парадигмах.
  2.  Резонерство – схильність до просторікуватих міркувань (псевдо мудрувань), пустопорожнє флосовствування, застрягагння і деталізація – механічне подразнення,
  3.  Порушення критичності: критичність мислення – співвідношення отриманих результатів з умовами завдань та передбачуваних підсумків. Хворі можуть актуалізовувати неадекватні зв’язки та відносити які набувають сенсу через змінене сприйняття та установки (при шизофренії, в результаті труднощів при осмисленні змісту запропонованих завдань при розумовій відсталості органічних та вікових змінах).
  4.  Порушення саморегуляції – неможливість цілеспрямованої організації своїх розумових дій, при цьому досліджуваним можуть бути доступні доволі складні узагальнення логіні операції але в результаті порушень мислення виявляється нездатність хворих до виконання поставлених задач (при шизофренії – через зниження спонукальності цілей, при епілепсії – порушення саморегуляції є результатом ригідності та надмірної деталізації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40387. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЛЕГИРУЮЩИХ ПРИМЕСЕЙ В СТАЛИ МЕТОДОМ ЭМИССИОННОГО АТОМНОГО СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛИЗА 47.72 KB
  Изучить основы метода определения химического состава сплавов методом эмиссионного спектрального анализа. Провести качественный и полуколичественный анализ легированных сталей по элементам Cr, Mn, Ni с помощью стилоскопа СЛП-1
40388. Труксал (хлорпротиксен) при лечении больных в общесоматической сети 47 KB
  Сеченова Потребность в нейролептиках у больных общесоматического стационара достаточно велика. Смулевич свидетельствуют что около 6 больных госпитализированных в крупную многопрофильную больницу нуждаются в назначении нейролептических медикаментозных средств. Предпочтительны нейролептические средства и при широком круге психических расстройств у больных с явлениями зависимости от психоактивных веществ алкоголизм наркомании и т.
40389. Умственная отсталость 64 KB
  Дать представление об основных методах медикопедагогической коррекции и профилактике олигофрении. В результате изучения темы студент должен: иметь представление об этиологии олигофрении наследственных факторах патофизиологических биохимических и морфологических основах распространенности олигофрении. знать клинические проявления олигофрении особенности течения и коррекции олигофрении при разных этиологических факторах основные принципы лечения и медикопсихологической коррекции проведения экспертизы при олигофрении.
40391. Антипсихотики второго поколения в лечении шизофрении и близких к ней расстройств 104.5 KB
  Сюда относятся: рисперидон оланзапин кветиапин зипразидон сертиндол амисульприд зотепин арипипразол и др. В Республике Беларусь в настоящее время наряду с клозапином азалептин зарегистрированы два из них рисперидон рисполепт и оланзапин олеанз. Некоторые из них клозапин оланзапин рисперидон и амисульприд показали большую эффективность чем антипсихотики первого поколения другие же не выявили таких преимуществ [5]. Учитывая что оланзапин лишь недавно стал доступен на отечественном фармацевтическом рынке целью данной статьи...
40392. Лечение бредового расстройства 30 KB
  Первоначальные лекарства которые используются для попыток лечения бредового расстройства называются нейролептиками. Используемые лекарственные препараты включают в себя следующие: Традиционные антипсихотические препараты: Их еще называют нейролептиками и они применяются для лечения психотических расстройств с середины 1950х. Другие медикаменты: Транквилизаторы и антидепрессанты тоже могут применяться для лечения бредового расстройства. Антидепрессанты могут использоваться для лечения депрессии которая часто возникает у людей с...
40393. Лечение нневростенических расстройств 28.5 KB
  Лечение невротических расстройств лучше всего проводить в профилированных отделениях; их чаще всего называют санаторными или отделениями клиниками неврозов. При медикаментозной терапии обсессивнокомпульсивных расстройств в первую очередь используются серотонинергические антидепрессанты. Медикаментозная терапия истероконверсионных расстройств особенно при эпизодически возникающих кратковременных истерических реакциях проводится транквилизаторами назначаемыми в небольших дозах и непродолжительными курсами.
40394. Методы купирования психомоторного возбуждения при различных психических заболеваниях 40.5 KB
  Наилучший способ экстренного купирования всех видов возбуждения внутривенное введение аминазина если удастся удержать больного для проведения этой процедуры. Практически этим способом удается купировать большинство видов возбуждения или значительно уменьшить его в течение 1 2 дней создав тем самым условия для транспортировки больного или проведения дальнейшей терапии. Алкогольный делирий Необходимы купирование психомоторного возбуждения и устранение бессонницы поскольку наступление сна свидетельствует о приближающемся окончании психоза.
40395. Особенности дпрессий в пожилом возрасте 62.5 KB
  Так называемый соматический синдром не внесенный в МКБ10 в число облигатных при неглубоких депрессиях позднего возраста нередко выступает в качестве ведущего. Это связано с двумя факторами неглубоким уровнем нарушения психической деятельности и собственно влиянием возраста. В этих случаях феномен соматизации депрессивных расстройств представляет собой главную причину трудностей выявления и диагностики этих нарушений у пациентов позднего возраста. Степень выраженности и значимость изменения самочувствия в телесной сфере предполагает их не...