2443

Загальна медична психологія

Лекция

Психология и эзотерика

Особливості психіки пацієнтів на етапах, підготовки, виконання хірургічних втручань та в післяопераційний період. Особливості психіки хворих, що страждають різними захворюваннями (серцево-судинні, інфекційні, гінекологічні, і т.д.). Особливості психічних процесів хворих з дефектами органів та систем (сліпота, глухота і т.д.).

Украинкский

2013-01-06

23.08 KB

9 чел.

Тема. Загальна медична психологія

Загальна медична психологія вивчає та містить:

  1.  Основні закономірності психології хворої людини (критерії нормальної, тимасово зміненої та хворобливої психіки; психологія лікаря; повсякденного спілкування хворого та мед персоналу; психологічні закономірності атмосфери лікувально профілактичних установ).
  2.  Психосоматчні та соматопсихіні впливи на організм людини.
  3.  Індивідуальність (темперамент, характер, особистість), еволюцію та етапи її постнатального онтогенезу, афективно-волові процеси.
  4.  Медина деонтологія (лікарський обов’язок, етика, лікарська таємниця.
  5.  Психогігієна (психологію медичних порад та консультацій, психологію сім’ї, психогігієну кризових періодів життя людини, психологія шлюбу та статевого життя; психотренінгові навчання ефективних взаємин лікаря і хворого).
  6.  Загальна психотерапія.

Прикладна медична психологія вивчає:

  1.  Особливості психічних процесів у психічно хворих.
  2.  Особливості психіки пацієнтів на етапах, підготовки, виконання хірургічних втручань та в післяопераційний період.
  3.  Особливості психіки хворих, що страждають різними захворюваннями (серцево-судинні, інфекційні, гінекологічні, і т.д.).
  4.  Особливості психічних процесів хворих з дефектами органів та систем (сліпота, глухота і т.д.).
  5.  Особливості психіки хворих при проведенні трудової, військової та судової експертизи.
  6.  Зміни психіки хворих алкоголізмом та наркоманією
  7.  Прикладна психотерапія.

Патопсихологія – прушення психіки

Нейропсихологи – у

Взаємозв’язок М.П. з іншими науками:

  1.  Медицина
  2.  Психіатрія
  3.  Неврологія
  4.  Сурдопсихологія
  5.  Тифлопсихологія
  6.  Олігофренопсихологія

М.П. впливає на розвиток загально теоретичних питань психології:

  1.  Співвідношення соціального та психологічного співвідношення психіки
  2.  Аналіз компонентів що входять в аналіз психічних процесів
  3.  Розвиток та розпад психіки
  4.  Роль особистісного компоненту в структурі різних форм психічної діяльності

Істориний розвиток

Почалась в складі філософії, релігії, медицини (гіпократ, авіцена/нас є 3/)

М. П. розглядає дослідження основних пізнавальних процесів через використання операційної сторони мислення що виявляється в актуалізації випадкових, слабких чи конкретно ситуативних звязків Етапи психологічно-мединої експертизи.

  1.  Врахування стану хворого
  2.  Мотиваційна сфера
  3.  Овітній рівень пацієнта
  4.  Біографіні даніє
  5.  Симулятивні та аграваційних тенденції
  6.  Предявлення інструкцій пацієнту
  7.  Виконання методик и завдань досліджуваним і ведення протоколів експериментатором
  8.  Подякувати попрощатись
  9.  Обробка та наліз
  10.  Написання заключного висновку

Дослідження розладів мислення

Мислення – це діяльність яка опираться на систему понять, спрямована на рішення задач, скерувається метою та враховує умови в яких я задача здійснюється

Види порушення мислення:

  1.  Порушеня операційної сторони мислення
  2.  Порушення динаміки мислення
  3.  Порушення особистісного компоненту мислення

  Порушення операційної сторони мислення

До основних розумових операцій відноситься

  1.  Узагальнення – є наслідком аналізу що розкриває істотні зв’язки між явищами та об’єктами. Рівні процесу узагальнення:
    1.  Категоріальний – виділення головних істотних ознак
      1.  Функціональний – виділення функціональних ознак
      2.  Конкретний – відношення до певного класу на піставі конкретних ознак
      3.  Нульовий – перераховування предметів або їх ф-цій без спроби узагальнити

При зниження рівня узагалних судження хворих домінують безпосередньо представлення про предмети та вища, вони використовують конкретно ситуативні ознаки, виявляють труднощі абстрагування від конкретних деталей. Зниження рівня узагальнень зустрічається при легкій, поміркованій, вираженій та глибокій розумовій відсталості: олігофренія, важкі форми енцефаліту а також при органічних ураженнях головного мозку іншого ґенезу з деменцією.

  1.  Абстрагування
  2.  Аналіз
  3.  Синтез

Викривлення процесу узагальнення – при цьому хворі керуються надмірно узагальненими ознаками, неадекватними до реальних відносин між предметами. Виявляється перевага формальних, випадкових, латентних асоціацій відхід від змістової сторони задачі. Ці хворі встановлюють чисто формальні зв’язки, а реальне розходження та подібність не служать для них контролем і перевіркою для їхніх суджень, такі розлади зустрічаються при шизофренії.

Методики для дослідження операційної сторони мислення:

  1.  Класифікація
  2.  Виключення (малюнковий, словесний)
  3.  Утворення аналогій
  4.  Порівняння та визначення понять
  5.  Розуміння переносного значення прислів’їв та метафор
  6.  Піктограма

Порушення динаміки розумової діяльності:

  1.  Лабільність мислення – полягає в нестійкості способу виконання завдань, поряд з правильно узагальненими рішеннями виявляються рішення класифікувати або виділяти на основі актуалізації слабких, випадкових або конкретно ситуативних об’єднань предметів та явищ у групи . на клінічному рівні: досліджувані легко відволікаються на випадкові подразники зовнішнього середовища, порушують інструкцію, втрачають цілеспрямованість дій чи асоціацій
  2.  Інертність мислення – виражена туго рухомість переключення з одного виду діяльності на інший, труднощі при зміні обраного способу діяльності може приводити до зниження рівня узагальнення та відволікання, характерно при епілептичних розладах, важких черепно-мозкових травмах, вікових змінах.

Методики -//- і спостерігаємо за перебігом мислення при цьому аналізуємо: переключення досліджуваного з одного виду діяльності на інший; схильність до надмірної докладності суджень та деталізації понять асоціації; нездатність утримувати цілеспрямованість діяльності.

Порушення особистісного компоненту мислення:

  1.  Різноплановість суджень – полягає в тому що судження хворих про будь-яке явище чи ознаку протікають в різних площинах чи парадигмах.
  2.  Резонерство – схильність до просторікуватих міркувань (псевдо мудрувань), пустопорожнє флосовствування, застрягагння і деталізація – механічне подразнення,
  3.  Порушення критичності: критичність мислення – співвідношення отриманих результатів з умовами завдань та передбачуваних підсумків. Хворі можуть актуалізовувати неадекватні зв’язки та відносити які набувають сенсу через змінене сприйняття та установки (при шизофренії, в результаті труднощів при осмисленні змісту запропонованих завдань при розумовій відсталості органічних та вікових змінах).
  4.  Порушення саморегуляції – неможливість цілеспрямованої організації своїх розумових дій, при цьому досліджуваним можуть бути доступні доволі складні узагальнення логіні операції але в результаті порушень мислення виявляється нездатність хворих до виконання поставлених задач (при шизофренії – через зниження спонукальності цілей, при епілепсії – порушення саморегуляції є результатом ригідності та надмірної деталізації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80924. Цены и их роль в национальной экономике 49.68 KB
  Одним из факторов, влияющих на уровень цен, являются издержки производства. Кроме них, серьезное влияние на цены оказывает полезность товара, благодаря которой товар приобретает статус блага и оказывается вовлеченным в круг интересов потребителей.
80925. Система цен. Классификация цен 48.61 KB
  Она состоит из различных элементов в качестве которых можно рассматривать как конкретные отдельные цены так и определенные группы цен объединяемых по различным признакам. Ведущую роль во всей системе цен играют цены на продукцию базовых отраслей промышленности. Тесная взаимосвязь и взаимозависимость цен входящих в единую систему обусловлена в основном двумя важными обстоятельствами: Все цены формируются на единой методологической основе которой являются законы стоимости предложения и спроса. В зависимости от характера обслуживаемого...
80926. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності 31.77 KB
  На основі безпосереднього сприйняття предметів чи за допомогою зображень наочності у процесі навчання в учнів формуються образні уявлення і поняття про історичне минуле. Педагогічний словник визначає наочність як один із принципів навчання заснований на показі конкретних предметів процесів явищ. Під засобами навчання розуміють предмети прилади чи їх сукупність яка необхідна для здійснення чогонебудь.
80927. Дайте оцінку сучасним засобам навчання на уроках історії 35.54 KB
  Очевидно що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбоводослідницька діяльність яка має включати в себе постановку творчих дослідницьких завдань і наукове поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних аудіовізуальних і мультимедійних технологій. Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно але раніше якість фотоаудіовідеоматеріалів їх нестача...
80929. Проблема диференційного підходу до учнів у навчанні історії 36.5 KB
  У методиці навчання історії ще немає повноцінних досліджень і рекомендацій з індивідуалізації роботи з учнями але визначені загальні підходи до діагностики їх пізнавальних здібностей і можливостей. Він писав: До слабких недостатньо підготовлених відносяться учні які при поверхневому знанні історії не виявляють помітного інтересу до її вивчення і майже зовсім не володіють адекватними прийомами й уміннями самостійної роботи з навчальним історичним матеріалом. вважаються учні що мають цілком задовільні знання з історії.
80931. Звязок методики навчання історії з іншими науками 35.76 KB
  Методичні дослідження вивчаючи процес навчання історії мають спиратися на родинні науки насамперед на історію педагогіку і психологію. Пізнавальна діяльність учнів та її результати не можуть бути повноцінними якщо навчання історії не буде відповідати сучасному рівню історичної науки її методології. Навчання історії стане науково обґрунтованим і результативним лише за умови якщо вся його структура зміст і методика будуть відповідати цим обєктивним етапам та закономірностям пізнання.
80932. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні 33.28 KB
  Головна мета шкільної історичної освіти може бути визначена як створення та становлення особистості учня як субєкта історичного розвитку та суспільних відносин громадянинапатріота. Завданнями сучасної шкільної історичної освіти є забезпечення умов для: набуття школярами ключових та предметних компетентностей; виховання повноправного громадянина патріота України який здатен вільно орієнтуватися в суспільному житті та усвідомлювати свою роль та відповідальність перед суспільством та державою формування в учнів самосвідомості та власної...