24482

Гештальтпсихология. Описание эмпирических методов

Доклад

Психология и эзотерика

Gestalt целостная форма образ структура является основным в гештальтпсихологии и выступает в качестве единицы анализа сознания и психики которое обозначает целостные несводимые к сумме своих частей образования сознания. Непосредственное начало гештальтпсихологии положено проведёнными М. Согласно гештальтпсихологии в случае совпадения этих структур наступает момент инсайта озарения и возникшая задача оказывается решенной. Объяснение этой зависимости выводило за рамки исходных принципов гештальтпсихологии и резко подчеркнуло...

Русский

2013-08-09

38.5 KB

2 чел.

6. Гештальтпсихология.

Гештальтпсихология – одна из крупнейших школ зарубежной психологии, выдвинувшая в качестве центрального тезис о необходимости проведения принципа целостности при анализе сложных психических явлений.

Термин «гештальт» (нем. Gestalt – целостная форма, образ, структура) является основным в гештальтпсихологии и выступает в качестве единицы анализа сознания и психики, которое обозначает целостные, несводимые к сумме своих частей образования сознания.

Непосредственное начало гештальтпсихологии положено проведёнными М. Вертгеймером исследования восприятия, которые позволили выделить ряд новых феноменов в этой области: константность, структурность, зависимость образа предмета («фигуры») от его окружения («фона») и др.

Принципы, выработанные при изучении восприятия, были перенесены на изучение мышления, которое трактовалось как процесс последовательного применения различных структур «видения» (гештальтов) к структуре проблемной ситуации, в которой возникла задача. Согласно гештальтпсихологии, в случае совпадения этих структур наступает момент инсайта, озарения, и возникшая задача оказывается решенной. Для объяснения механизмов, обеспечивающих возможность совпадения структур, было постулировано не только существование гештальтов восприятия и мышления, но и наличие соответствующих им физиологических и физических гештальтов (Кёлер). Однако эти представления оказались необоснованными и в дальнейшем не получили развития.

В дальнейших экспериментальных исследованиях мышления, чрезвычайно искусных в методическом плане (К. Дункер и др.), была показана зависимость процессов мышления от используемых средств, общественно-исторических по своей природе. Объяснение этой зависимости выводило за рамки исходных принципов гештальтпсихологии и резко подчеркнуло ограниченность данной концепции, предопределив её распад.

Ещё одно направление гештальтпсихологии посвящено изучению личности и связано с работами К. Левина. Теория К. Левина сложилась под влиянием успехов точных наук – физики, математики. Свою теорию личности Левин называл «теория психологического поля», в которой он использовал понятия из топологии – науки о пространственных отношениях между объектами, а также математики и физики. Данная теория рассматривает личность как сложное энергетическое поле, мотивируемое психологическими силами и ведущее себя избирательно и креативно.

Левин исходил из того, что личность живет и развивается в психологическом поле окружающих ее предметов, каждый из которых имеет определенный заряд (валентность). Его эксперименты доказывали, что для каждого человека эта валентность имеет свои знак. Предметы вызывают потребности, которые Левин рассматривал как своего рода энергетические заряды, вызывающие напряжение человека. В этом состоянии человек стремится к разрядке, т. е. к удовлетворению собственной потребности. Левин различал два рода потребностей – биологические и социальные (квазипотребности). Одно из наиболее известных уравнений Левина, которыми он описывал поведение человека в психологическом поле под влиянием различных потребностей, показывает, что поведение является одновременно функцией личности и психологического поля.

Положения гештальтпсихологии были использованы и в психотерапии Ф. Перлзом. В его теории использовались термины гештальтпсихологии (фигура, фон, гештальт) для описания процесса удовлетворения потребностей и эмоционального реагирования.

Объяснительная модель этого подхода такова. Человек взаимодействует со средой в ритме "контакт-уход". Когда появляется насущная потребность, она выделяется как фигура на фоне других переживаний. Для удовлетворения потребности человек должен ее осознать и вступить в контакт со средой. После удовлетворения гештальт завершается, и человек выходит из поля. Новая фигура (потребность, эмоция), возникающая на фоне других, требует повторения цикла. Однако этот процесс нарушается, если фигура не может стать четкой: ей мешают другие неудовлетворенные потребности, появляющиеся в поле восприятия. В этом случае потребность не осознается, и человек не контактирует со средой. Избегание контакта осуществляется за счет подавления потребности и ухода в мысли, фантазии, внутренний монолог. "Осадки" незавершенных гештальтов, непережитых эмоций "замутняют" процесс осознавания в настоящем, появляясь в поле восприятия как фигуры. Ощущения теряют непосредственность, замещаясь усвоенным чужим опытом.

Прекращение осознавания собственных потребностей, разрушение контакта со средой ведет к нарушению границы "Я" и взаимодействия с людьми, что характерно для невротического функционирования. В отличие от невротического функционирования, аутентичная личность осознает свои потребности и эмоции, находится в контакте со средой для их удовлетворения, погружена в процесс жизнедеятельности, а не живет прошлым или будущим.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80977. Дайте загальну характеристику історичних карт 37.4 KB
  Історичні карти карти що відображують історичні явища і події взаємозвязки суспільних явищ минулого з географічними чинниками показують розміщення древніх культур держав соціальні рухи торгівельні дороги пересування людей військові удари на карті показують стрілками місця боїв схрещеними мечами райони повстань крапками або вогнищами. Історичні карти створюються на географічній основі і є математично визначеним зменшеним узагальненим образнознаковим зображенням історичних подій явищ процесів чи періодів...
80978. Прийоми і засоби навчання історії 33.36 KB
  Прийоми навчання це складова методу що немає самостійного навчального завдання а підпорядковується тому завданню який виконує метод. Методи навчання класифікують на загальні можуть використовуватися в процесі навчання будьяких навчальних предметів і спеціальні застосовуються для викладання окремих предметів але не можуть бути використані при викладанні інших предметів. Засіб навчання знаряддя за доп.
80979. Як використати на уроці методичні можливості підручника 38.26 KB
  Сучасна практика викладання історії в школах України переконливо свідчить що шкільний підручник ще довго залишатиметься найважливішим засобом навчання незважаючи на зростання інтересу до інших зокрема наочних комп\'ютерних технологійПерше знайомство з будьяким підручником учитель і учень розпо чинають із вступного тексту структури і особливостей його побудо ви різними видами тексту запитаннями і завданнями а також ілюст раціями картами. Весь текст підручника за обсягом і призначенням поділяють на основний додатковий і...
80980. Методика проведення навчальних екскурсій 35.46 KB
  Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому обєкті поза межами школи, чи класу. екскурсія – це наочний метод отримання певних знань, виховання шляхом відвідин по заздалегідь розробленій темі певних об’єктів (музей, завод, підприємство тощо) із спеціальним керівником (екскурсоводом).
80981. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії 35.67 KB
  Важливим засобомнавчан ня історії є друкований текст. У навчанні історії застосовуються різні види текстів. У навчанні історії розрізняють такі типи інтерпретації: науковоісторична.
80982. Підготовка вчителя історії до написання плану конспекту уроку 34.45 KB
  Для того щоб вчитель міг підготувати план конспект уроку йому спочатку скласти тематичне планування. Безпосередня підготовка вчителя до уроку це планування уроку конкретизація тематичного планування стосовно кожного окремо взятого уроку осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному вчителю незалежно від його стажу і рівня педагогічної майстерності.
80983. Методика використання мультимедійних засобів навчання на уроках історії 34.47 KB
  Перш за все потрібно сказати що використання мультимедійних засобів навчання на уроках є актуальною проблемою Тому що не всі вчителі вміють використовувати технічні засоби за допомогою яких проводиться мульт. Урок. А для того щоб користуватися такими уроками їх потрібно розробити.
80984. Структура та методичне забезпечення підручника «Історія України» (9 клас) 31.48 KB
  Теорія та суспільні виклики в першій половині ХІХстТема№2Українські землі в складі Російської та Австрійської імперії наприкінці 18пер.третині 19стТема№3Соціальноекономічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХстТема№4культурне життя в Українських землях нап.половині 19ст;Тема№5модернізація укр.ХІХстТема№6Національна ідея в др.
80985. Значення історичних ігор на уроці історії 34.36 KB
  Здебільшого використовуються для перевірки знань учнів але також можуть бути використані у процесі актуалізації опорних знань. Основна цінність пропонованих навчальних ігор полягає в тому що вони суттєво сприяють зростанню інтересу учнів до вивчення історії. практика використання навчальних ігор з історії довела корисність та високу ефективність використання вищеназваних завдань і велику зацікавленість учнів у цих завданнях.