загрузка...

2454

Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку: сформувати в учнів поняття про синоніми, антоніми, омоніми, на основі повторення матеріалу засвоєного в початковій школі, ознайомити учнів зі словниками синонімів, антонімів.

Украинкский

2013-01-06

92 KB

79 чел.

Проект уроку з української мови

Тема. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. 5 клас.

Мета організації уроку: сформувати в учнів поняття про синоніми, антоніми, омоніми, на основі повторення матеріалу засвоєного в початковій школі; ознайомити учнів зі словниками синонімів, антонімів.

Учні мають знати, що

  •  синоніми назви одного і того самого поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відмінні відтінками цього значення;
  •  вони відрізняються відтінками значення і відповідно використанням у мовленні;
  •  слова, які належать до однієї синонімічної групи, складають синонімічний ряд;
  •  якщо слово багатозначне, у синонімічні відношення вступає не все слово, а одне з його лексичних значень;
  •  антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням;
  •  слова, що просто заперечують значення твірного слова, до антонімів не належать, оскільки виявляють не крайню, а неповну протилежність;
  •  антонімія найвиразніше виявляється в лексиці як спосіб наочного зіставлення, порівняння контрастних понять;
  •  омоніми – це слова однакового звукового складу, але зовсім різного значення;
  •  відмінність омонімів від багатозначних слів полягає у тому, що між значеннями полісемічної одиниці наявний семантичний зв'язок, тобто вторинне значення багатозначних слів, на відміну від омонімів, пов’язано з первинним;
  •  існують різні типи словників, серед них виділяють словники синонімів та антонімів.

Учні мають уміти

  •  розпізнавати слова-синоніми;
  •  визначати їх спільне лексичне значення;
  •  складати синонімічні ряди;
  •  визначати мету використання синонімів у мовленні;
  •  уникати за допомогою синонімів невиправданого повторення слів;
  •  добирати антоніми до слів;
  •  відрізняти антоніми від слів, що заперечують значення твірного слова;
  •  розрізняти омоніми і багатозначні слова;
  •  уникати неточності у використанні омонімів;
  •  користуватися словниками синонімів та антонімів.

Завдання 1.

Прочитайте тему уроку. Виразно прочитайте епіграф до уроку. Як ви думаєте, чому саме цей уривок обрано епіграфом? Чи знаєте ви що таке словник? Яке, на вашу думку, значення мають словники у житті людини? Які словники вам відомі? Чи є вони у вас вдома? Які саме словники у вас є? Чи заглядали ви до них? А чи запам’ятали авторів цих словників? У вірші згадуються такі постаті, як Грінченко й Даль, чи знаєте ви, що це за особистості? Що ви знаєте про словники синонімів, антонімів? Чи доводилося вам ними користуватись?

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля…

           Максим Рильський

Очікувана відповідь.

Тема уроку звучить так: групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Саме цей уривок обрано епіграфом до уроку, тому що він найповніше розкриває тему, а також значення мови і словника у житті людини. Словник – це книга, що містить перелік слів, звичайно з поясненням, тлумаченням чи перекладом на іншу мову (Словник сучасної української літературної мови). Словники мають велике значення у формуванні фахової і мовної компетенції майбутнього професіонала так, як включають усі необхідні відомості: пояснюють значення слів з точки зору їх використання, терміни з тієї чи іншої галузі науки, походження і розвиток слів; подають правильний правопис та наголоси, правильну вимову; пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов та багато іншого. Відомими авторами таких словників є М.Полюга, С.Караванський, А.Бурячок, В.Калашник, В.Дубічинський.

Є такі словники: тлумачний, орфографічний, орфоепічний, фразеологічний, перекладний, іншомовних слів, термінологічний та багато інших. Володимир Іванович Даль – російський вчений та письменник, відомий як автор «Тлумачного словника живої великоросійської мови». Грінченко Борис Дмитрович – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Укладач чотиритомного тлумачного «Словника української мови».

Існують словники синонімів, у яких подаються синонімічні ряди слів, які супроводжуються тлумачними ремарками. У словниках антонімів подаються антонімічні пари, також з певними поясненнями. Ці словники існують, як окремо, так і можуть бути вміщеними в одній книзі.

Завдання 2.

Прочитайте уривок зі статті. Про що в ньому йдеться? Коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС? Що вам про неї відомо? Чи знаєте ви про наслідки аварії? Як ви думаєте, чи можна було їх запобігти? Що для вас означає поняття «відповідальність»?

До якого стилю мовлення належить текст? Доведіть свою думку. До якого типу мовлення належить текст статті? Аргументуйте. Чи є у тексті слова, значення яких вам невідоме?  Запишіть у зошит значення цих слів.

Чи знаєте ви що таке синоніми? Яку функцію у тексті вони виконують? Доберіть синоніми до виділених слів. Перевірте себе за словником синонімів. Що таке антоніми? Доберіть антоніми до виділених слів. Проконтролюйте себе, користуючись словником антонімів.

...Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

Аварія в Чорнобилі – трагедія не тільки екологічна. Було опромінено 660 тисяч чоловік, – така ціна злочинної недбалості низки посадових осіб Чорнобильської АЕС. Їх судили, засудили до різних термінів позбавлення волі... Але чи можна оцінити збиток, нанесений аварією, нашій планеті? Чи можна оцінити всю згубність впливу радіації на величезні території? Ліс, вода, земля - усе це на декілька століть стало непридатним до життєдіяльності. У районах уражених радіацією відзначено випадки мутацій деяких видів тварин і рослин ... Це – Чорнобиль. Це тяжка спадщина для майбутніх поколінь…

(Восьмак В.М. Тяжка спадщина для майбутніх поколінь // газ. Україна молода. – 2009. - №4. – С.5)

Очікувана відповідь.

У творі йдеться про аварію на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 року. Чорнобильська АЕС розташована на березі ріки Прип'ять. Роботи зі спорудження станції були початі в 1970 році. 28 вересня 1977 року АЕС дала країні першу електричну енергію. Але в 1986 році на 4-му блоці Чорнобильськоі АЕС сталася найтяжча катастрофа в атомній промисловості. Експеримент вийшов з-під контролю, вибух зруйнував корпус реактора, почали плавитись паливні стрижні, радіація вийшла назовні. Ніяких мір на випадок аварійної ситуації там передбачено не були: люди не знали, що робити. На роботах у небезпечних зонах знаходилися люди без індивідуальних засобів захисту. Залишається тільки захоплюватися роботою і мужністю ліквідаторів аварії. Як завжди досягнення мети коштувало багатьох і багатьох життів. У період 1987-88 років всі населені пункти цієї зони було евакуйовано.

Усього радіонуклідами забруднено 11 областей СРСР, де проживає 17 мільйонів чоловік. Катастрофічні наслідки чорнобильського лиха призвели до відчутної деформації самого способу життя мільйонів людей та спричинили низку глобальних змін у психіці. Погіршилося здоров’я людей майже за усіма класами хвороб, зросла інвалідізації. Безумовно погіршилась демографічна ситуація. Відбувається затримка фізичного розвитку дітей з радіоактивно забруднених територій. Відмічено численні факти радіаційного пошкодження рослин і тварин. Спостерігається ушкодження екосистем, загибель лісів на території близько 500 у безпосередній близькості від АЕС. Практично повна загибель ґрунтових безхребетних.

Цих тяжких наслідків можна було б запобігти, якби вчасно було прийнято усі заходи безпеки, якби люди були вчасно поінформовані та евакуйовані. Людям треба бути відповідальними. Відповідальність – вища моральна зобов'язаність, що стала внутрішньою якістю і стимулом вільної поведінки особистості, це органічна необхідність, що узгоджує особисті й суспільні інтереси.

Текст належить до публіцистичного стилю. Він застосовується у суспільному житті; метою мовлення є інформування, вплив на людей, формування у них правильного ставлення до суспільно-важливих справ; це газетна замітка, стаття; стильові риси: закличний, палкий характер мовлення, яскраво виражена оцінка предмета мовлення; мовні засоби: суспільно-політична лексика, спонукальні, окличні речення, риторичні запитання.

Невідомими для учнів є такі слова: опромінено – піддано дії яких-небудь променів; екологія – зв'язок між організмом і довкіллям; радіація – електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом; мутація – раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму; спадщина – наслідки, чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу.

Тип мовлення – розповідь, з елементами роздуму. Це ланцюжок речень із наскрізною темою і паралельним способом звязку. У них подається конкретно-емоційне зображення подій засобами мови. Роздум потребує вміння міркувати, логічно мислити. У тексті він виражається назкою риторичних запитань.

Синоніми – це назви одного і того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відмінні відтінками цього значення. Уміле використання синонімів у мовленні робить його багатшим, барвистішим та милозвучнішим. Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням.

Синонімами до слова чорний – темний, смолистий; невеликий – малий, дрібний, мізерний; воля – свобода, незалежність, самостійність;  величезний – великий, велетенський, превеликий; тяжкий – важкий, нелегкий. Антонім до слова чорний – білий; невеликий – великий;  воля – неволя; величезний – малюсінький; тяжкий – легкий.

Завдання 3.

Погляньте у вікно. Яка сьогодні погода? Опишіть сонечко. Виразно прочитайте вірш. Доберіть заголовок. Які емоції викликав у вас вірш? Як автор описує сонечко? Виділіть ключові слова (такі, що найяскравіше характеризують сонечко). До якого стилю мовлення належить вірш? Аргументуйте свою думку. До виділених слів доберіть антоніми. До них доберіть синоніми. Запишіть їх.

Крізь хмари сонечко всміхнеться
І зразу ж спів
веселий ллється;
Теплом проміння ніжить тіло,
Життя в пелюстках затремтіло;
Весь рід тварин, рослин і птиці,
І люди в будь-якому віці,
З любов'ю сонечко стрічають,
Ціну
тепла і світла знають.
Про сонце мріють та співають,
Його як Бога
зустрічають.

    (Радіон В.А. Сонечко// Юний поет. – 2007. - №3. – С.15)

Очікувана відповідь.

За вікном тепла та сонячна погода. Сонечко тепле, ласкаве, веселе. Воно заглядає у віконце та кличе дітей гратися на двір. До вірша можна дібрати заголовок «Зустріч з сонечком». Вірш викликає позитивні емоції. Автор з любов’ю та ніжністю описує сонечко. Він яскраво подає картину очікування усім живим світом сходу світила. Ключовими є такі слова: сонечко, життя, тепло, світло, спів, проміння. Вірш належить до художнього стилю мовлення.  Художній стиль мовлення використовується в художніх творах; мета мовлення: зобразити картини навколишнього світу, викликати відповідні почуття, настрій і таким чином впливати на читача;  стильові риси: образність, наочність, емоційність, характерні мовні засоби: слова в переносному значенні, емоційно-оцінні слова, використання одного часу дієслова в значенні іншого; засоби художнього зображення.

Антонімом до слова веселий – сумний; життя – смерть; тепло – холод; світло – темнота; зустрічати – проводжати. Синонімами до слова сумний – зажурений, печальний; смерть – загибель, сконання; холод – стужа, холоднеча; темнота – тьма, темрява; проводжати – виводити, прощатися.

Завдання 4.

Ви гралися коли-небудь в слова? А ви знаєте, що і слова граються між собою? Вони перегукуються, міняються місцями і ніби вигукують: ось які ми схожі! Така гра слів називається каламбуром. А чи знаєте ви завдяки чому створюються такі каламбури? Що таке омоніми? Майстром гри в українські слова є Ігор Січовик. Що ви знаєте про цю людину? Прочитайте його каламбури. Назвіть омоніми. Поясніть їх лексичне значення. Якими частинами речення можуть виступати омоніми? Поміркуйте чим омоніми відрізняються від багатозначних слів. Звірте свої міркування з теоретичним матеріалом.

Їжачиха сину шила

Чобітки без нитки й шила.

***

Я зробила піну з мила

Та водичка її змила.

***

В лісі вовк страшний живе

Поїдає все живе.

***

Грає мама роль в кіно,

Грає тато в доміно.

Грає братик на гітарі.

Грає з ним сестра у парі.

   (Січовик І.П. Словограй // slovogray.narod.ru)

Очікувана відповідь.

 Учні часто граються у слова. Виявляється слова також можуть гратися між собою. Каламбури створюються завдяки омонімам. Омоніми – це слова однакового звукового складу, але зовсім різного значення.

Ігор Прокопович Січовик – це відомий сучасний український письменник. Він пише з 12 років. Він видав понад 40 книжок для дітей. Серед них «Торбинка сміху», «Веселі загадки», «Тисячі скоромовок» та багато інших. В нього є навіть власний сайт «Словограй», на якому ви зможете найти багато цікавої інформації.

У тексті омонімами виступають такі пари: шила (дієсл., з’єднувати за допомогою нитки і голки певнч частини) – шила (ім. Р.в., гострий інструмент, що використовується для проколювання дірок), з мила (прийм. + ім. Р.в. речовина що розчиняється у воді і використовується для миття) – змила (дієсл. стікаючи, щось видаляти), живе (дієсл. бути живим, існувати, перебувати де-небудь) – живе (ім. існуючий, здатний до обміну речовин, росту, розмноження).  Грає (дієсл.) – це багатозначне слово, що означає: виконувати якусь роль; брати участь у якій-небудь грі; виконувати музичний твір на інструменті.

Омоніми можуть виступати різними частинами мови, значна кількість омонімів виникла шляхом переходу одних частин мови в інші. Відмінність омонімів від багатозначних слів полягає у тому, що між значеннями полісемічної одиниці наявний семантичний зв'язок, тобто вторинне значення багатозначних слів, на відміну від омонімів, пов’язано з первинним.

Завдання 5.

Прочитайте прислів’я, в яких деякі слова пропущені. Замість крапок спробуйте вставити необхідні слова-антоніми. Якими частинами мови вони є? Чи можуть бути антонімами слова, що належать до різних частин мови? Чи відомі вам ці прислів’я? Як ви розумієте перші два з них? Чи погоджуєтесь з їх змістом? Які ще прислів’я ви знаєте, в яких зустрічаються слова-антоніми?

Занедбаєш науку в …, пожалкуєш в старості.

Де багато слів, там … діла.

Руки білі, а сумління ….

Літо збирає, а … з’їдає.

Година вранці варта двох ….

(Ю.П. Лоза. Прислів’я та приказки українського народу. – Київ: Лелека, 2006. – 65с.)

Очікувана відповідь.

  1.  Занедбаєш науку в молодості, пожалкуєш в старості.
  2.  Де багато слів, там мало діла.
  3.  Руки білі, а сумління чорне.
  4.  Літо збирає, а зима з’їдає.
  5.  Година вранці варта двох увечері.

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Антоніми виступають такими частинами мови: іменник, прикметник, дієслово, прислівник. Антонімами не можуть бути слова з різних частин мови, лише ті,  які належать до однієї частини мови. Це відомі українські прислів’я. Перше прислів’я закликає нас до навчання, бо якщо людина вчасно не отримала знань, то у майбутньому вона не досягне успіху і жалкуватиме про це. У другому – говориться про те, що робити треба мовчки, розмови заважають ділу. З цими прислів’ями не можна не погодитись.

Ще є такі прислів’я з антонімами: високо літає, та низько сідає; гірко заробиш - солодко з'їси;; згода дім будує, а незгода руйнує; знайко біжить, а незнайко лежить; коли густо, а коли й пусто.

Завдання 6.

Прочитайте текст. З якого твору він узятий? Що ви знаєте про його автора? Про що йдеться у тексті? Як сприйняв дії батька Василько? Чи шкода вам деревця? А на свято Нового року ви ставите вдома живу ялинку? Як ви вважаєте, чи не краще замінити її штучною? Чи знаєте ви, яку функцію на планеті виконують дерева і навіщо їх потрібно берегти?

До якого стилю мовлення належить текст? Доведіть свою думку. Знайдіть та прочитайте опис зимового саду. Поясніть виділені орфограми.  Доберіть антоніми до виділених слів. Перевірте себе за словником антонімів. З дібраними антонімами утворіть синонімічні ряди. Проконтролюйте себе, користуючись словником синонімів.

Зробіть висновок про те, що ми розуміємо під поняття синоніми, антоніми. Яку вони відіграють роль? Що таке омоніми? Чим відрізняються омоніми від багатозначних слів? Для чого їх використовують у мовленні?

В садку лежав глибокий сніг. Якимові ноги, узуті в здорові чоботи, глибоко
поринали в сніг і лишали за собою цілу низку ямок. Василько то стрибав у ті
ямки, то розгортав ногами білий пухкий сніг. Чорні, голі дерева стояли в садку,
настовбурчившись замерзлими гілочками, і, наче
мертві, не ворушилися од вітру.
Під деревами, на білому, як цукор, снігу, сіткою лягла тінь. Аж ось здалеку
зеленою глицею заманячила ялинка. Василько з батьком підійшли до ялинки.
Їм обом жаль стало молодого
деревця. Струнке, зелене, веселе, воно маяло
гілочками, наче раділо гостям... Яким підійшов ближче, замахнувся сокирою і
вдарив по стовбурові. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася
несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. Яким рубав, а ялинка
тремтіла, як у пропасниці.
Василькові здавалось, що вона от-от застогне. Аж ось деревце похилилося, хруснуло і, підтяте, впало на сніг... Василько мало не
плакав з жалю. Він бачив, як батько взяв ялинку за стовбур, закинув на плечі і
поніс.
Вершечок з ялинки волікся за батьком і лишав на снігу довгу, мов
стежечка, смужку. Василько глянув на свіжий пен
ьок, і дві сльозини скотились
йому по щічках. Він не міг бачити того пенька, того місця, де за хвилинку перед
цим стояла його ялинка, і почав нагортати снігу на пеньок. Незабаром
з-під купи
снігу не стало видко пенька.

(Коцюбинський М.М. Ялинка / Вибрані твори. – К.: Держ. в-во худ. літ-ри. – 1961. –с. 34 – 35).  

Очікувана відповідь.

Уривок взято з твору «Ялинка», автором якого є Михайло Коцюбинський – видатний український письменник, громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців. Коцюбинський був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. 

У тексті розповідається про те, як батько з сином пішли до саду рубати ялинку. А також описуються почуття Василька, викликані діями батька. Через те, що Яким зрубав ялинку, Василько мало не плакав. Деревця дуже шкода, адже воно хоче жити. Більшість на Новорічні свята ставить вдома живу ялинку, та краще замінити її штучною. Дерева виконують функцію газообміну на землі.  Їх треба берегти, бо це «легені планети».

Текст належить до художнього стилю. Сфера його використання творча діяльність, література. Мета мовлення впливати засобами художньго слова на читача, формувати його ідейні переконання та естетичні смаки. Стильові риси: образність, поетичність, естетика мовлення. Мовні особливості — емоційно-експресивна лексика, різні види синонімів.

Опис лісу: «Чорні, голі дерева стояли в садку, настовбурчившись замерзлими гілочками, і, наче мертві, не ворушилися од вітру. Під деревами, на білому, як цукор, снігу, сіткою лягла тінь». 

У тексті зустрічаються такі орфограми: не ворушилися (не з дієсловами пишеться окремо), зеленою (пишеться з літерою -е-, перевіряємо – зелень), деревце (пишеться з літерою -е-, перевіряємо – дерево), Василько (власна назва, імена пишуться з великої літери), пеньок (після літер на позначення м’яких приголосних перед о в середині складу пишеться знак м’якшення), з-під (складні прийменники з початковим з пишуться через дефіс).

Антоніми: здоровий – малий, мертвий – живий, веселий – сумний, плакати – сміятись, вершечок (верх) – низ. Синонімічні ряди: малий – дрібний, мізерний, невеликий, крихітний. Живий – діяльний, жвавий, рухливий, свіжий. Сумний – зажурений, невеселий, печальний, безрадісний, журливий. Сміятись – реготати, хихотіти, шкіритися. Низ – спід, діл, низина.

 Синоніми – це назви одного і того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відмінні відтінками цього значення. Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Уміле використання синонімів у мовленні робить його багатшим, барвистішим та милозвучнішим; антоніми є важливим художньо-зображувальним засобом мови, вони допомагають висловити думку точно, яскраво й образно. Омоніми – це слова однакового звукового складу, але зовсім різного значення. Відмінність омонімів від багатозначних слів полягає у тому, що між значеннями полісемічної одиниці наявний семантичний зв'язок, тобто вторинне значення багатозначних слів, на відміну від омонімів, пов’язано з первинним. За допомогою омонімів створюється гра слів, часом надається мові іронічного, гумористичного чи сатиричного забарвлення. 

Домашнє завдання.

Виконайте вправу номер 307 зі сторінки 157 та вправу 383 зі сторінки 162.


Данной работой Вы можете всегда поделиться с другими людьми, они вам буду только благодарны!!!
Кнопки "поделиться работой":

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25806. Рубцовые деформации глотки 13.87 KB
  Рубцовые деформации глотки. Рубцовые деформации глотки. При некоторых тяжелых инфекционных заболеваниях скарлатина дифтерия наблюдаются глубокие поражения слизистой оболочки глотки с омертвением отдельных ее участков и последующим развитием рубцовой ткани. В других случаях рубцы притягивают остатки мягкого неба и дужек к задней стенке глотки; происходит полное или частичное сращение мягкого неба с задней стенкой глотки в результате чего полость рта и ротоглотка полностью или почти полностью разобщаются с носоглоткой.
25807. Ангина и хронический тонзиллит 15.22 KB
  Ангина и хронический тонзиллит. Различают острый тонзиллит ангина и хронический. Ангина остро возникающее патологическое состояние для которого характерно воспаление лимфоидных образований окологлоточного кольца ПироговаВальдейра чаще всего нёбных миндалин. Катаральная ангина имеет острое начало.
25808. Гипертрофия глоточной и небных миндалин. Аденоиды. Нарушение голоса и речи при аденоидах 16.81 KB
  Нарушение голоса и речи при аденоидах. Основными признаками аденоидов являются: нарушение носового дыхания постоянные серозные выделения из носа нарушение функции слуховых труб частые воспаления как в носоглотке так и в полости носа.
25809. Фиброма носоглотки. Паралич мягкого неба 14.89 KB
  Паралич мягкого неба. Паралич мягкого неба. У детей нередко наблюдается паралич мягкого неба. Чаще всего такой паралич возникает при дифтерии.
25810. Заболевания гортани. Аномалии развития. Инородные тела гортани 16.5 KB
  Заболевания гортани. Инородные тела гортани. В некоторых случаях наблюдается врожденная диафрагма гортани тонкая перепонка между истинными голосовыми связками или под ними оставляющая небольшой просвет через который проходит воздух. Острое воспаление слизистой оболочки гортани острый ларингит развивается чаще всего как часть разлитого поражения слизистой верхних дыхательных путей при гриппе или сезонном катаре верхних дыхательных путей.
25811. Острый и хронический ларингит 15.39 KB
  Острый и хронический ларингит Острый ларингит. Острое воспаление слизистой оболочки гортани или острый ларингит развивается чаще всего как часть разлитого поражения слизистой оболочки дыхательных путей при гриппе и так называемом сезонном катаре верхних дыхательных путей. Острый ларингит длится недолго и при правильном лечении проходит в течение 7 10 суток. При остром ларингите нередко возникает припухание слизистой оболочки гортани под истинными голосовыми связками подсвязочный ларингит.
25812. Узелки голосовых складок 13.99 KB
  Узелки голосовых складок Узелки голосовых складок связок доброкачественные разрастания образующиеся вследствие постоянной перегрузки голосовых складок. Отмечено что чаще всего узелки голосовых складок появляются у женщин в возрасте 20 – 50 лет. Перегрузка голосовых складок приводит к формированию на них небольших уплотнений. Обычно узелки на голосовых складках расположены симметрично.
25813. Фиброма голосовой складки. Папиллома гортани 16.55 KB
  Фиброма голосовой связки называемая иногда полипом гортани представляет собой округлую опухоль с гладкой поверхностью. Иногда фиброма сидит на широком основании но значительно чаще она имеет тонкую ножку . Растет фиброма медленно величина ее колеблется от размеров просяного зерна до крупной горошины. В тех случаях когда фиброма образуется на верхней или нижней поверхности голосовой связки она может долго не вызывать заметных изменений голоса; если же она исходит из свободного края связки то возникает хрипота выраженная тем более резко...
25814. Нервно-мышечные нарушения гортани 15.35 KB
  Паралич нижнегортанного возвратного нерва и его ветвей сопровождается поражением всех внутренних мышц соответствующей половины гортани как суживающих так и расширяющих голосовую щель. В результате несмыкания истинных голосовых связок при фонации происходит утечка воздуха через несомкнутую голосовую щель голосообразование резко нарушается возникает афония и становится возможной только шепотная речь. Так при параличе внутренней щиточерпаловидной мышцы составляющей основу истинной голосовой связки голосовая щель во время фонации зияет...