24565

Подходы к завершению и разрешению социально-психологических конфликтов

Доклад

Психология и эзотерика

СПК это наиболее осознаваемые челом и максимально зависящие от него конфликты основные субъективные конфликты инициируемые сторонами ради достижения своих целей. Решить такие кты достаточно трудно и требует желания работы с обеих сторон. Завершение кта это отсутствие его внешнего проявления которое может выражаться в победе 1 из сторон достижение взаимоприемлемого решения сторонами достижение компромисса полное прекращение взаимодействия утрата объекта или интереса к нему изменение отношений мду сторонами и т. Решение кта ...

Русский

2013-08-09

52.5 KB

1 чел.

25. Подходы к завершению и разрешению социально-психологических  конфликтов.

СПК - это наиболее осознаваемые чел-ом и максимально зависящие от него конфликты (основные субъективные конфликты, инициируемые сторонами ради достижения своих целей). Как и все к-ты, м.б. конструктивными и деструктивными. СПК необходимо решать, т.к. они протекают в соц. реальности, создают ситуацию, когда в конфликт может быть втянуто соц. окружение, могут легко перетекать в социальные конф, масштабность разворачивающихся действий, деструктивные последствия к-тов сказываются на окружающих. Решить такие к-ты достаточно трудно и требует желания, работы с обеих сторон.

Завершение к-та - это отсутствие его внешнего проявления, которое может выражаться в победе 1 из сторон, достижение взаимоприемлемого решения сторонами, достижение компромисса, полное прекращение взаимодействия, утрата объекта или интереса к нему, изменение отношений м-ду сторонами и т.д.

Решение к-та - это проработка причин, интересов и аспектов взаимодействия сторонами, которая помогает устранить основу для конфл. ситуации, обе стороны получают максимальную пользу из работы над к-том.

Для разрешения СПК используют 4 основных подхода и их комбинации:

  1.  Силовой или принудительный (под воздействием более сильного оппонента или внешней сторонней силы по отношению к оппонентам к-т завершается) «+»: экономия времени, не требует обдумывания, «-»: проблема остается или усиливается.
  2.  Законодательный (для решения проблемы стороны обращаются в суд, арбитраж или к лицу, обладающему легитимной властью решения данной проблемы) «+»: относительная объективность, независимость, окончательное решение, «-»: долго, решение может не устроить 1 сторону или обе.
  3.  Аналитический (1 из сторон или третье лицо, заинтересованное в разрешении к-та, собирает инфо о причинах противоречия, интересах сторон, возможных вариантов решения, разрабатывает альтернативы его завершения и предлагает их сторонам на выбор) «+»: учет интересов сторон, наличие альтернатив, «-»: необязательность выбора решения, возможное исключение из процесса анализа 1 или 2 сторон.
  4.  Переговоры (стороны обсуждают возможные варианты решения проблемы и ищут взаимоприемлемое решение, удовлетворяющее их интересам) «+»: включенность сторон и их активность, добровольность, учет интересов, «-»: длительность, необязательность. Переговоры как форма разрешения к-та используется с случае, когда невозможно разрешение  ситуации в одностороннем направлении, необходимо наладить отношения, достичь конструктивного результата. Их можно использовать во всех сферах (коммерч., управл., политич., бытов.), включать разное количество участников (диадные, триадные, командные, многосторонние, смешанные, с посредником), разной степени официальности, преследовать разные цели (информ., коммуник., регуляция, пропаганда, затягивание времени, решение проблемы). Характеризуются активностью сторон, добровольностью, стремлением достичь конструктивного результата, равноправие сторон, вовлеченность всех конфликт. сторон, открытость результатов, собственная ответственность участников, ориентация на конкретность.

Виды переговоров с посредником: 

1) третейский суд (стороны обращаются к авторитетному для них лицу с просьбой разрешения спорной ситуации, заранее признавая любое решение этого лица),

2) согласительная процедура (к специалисту в той области, где возникла проблема. Он проводит анализ ситуации и разрабатывает рекомендации по ее решению, максимально учитывая интересы сторон, проводя встречи по обсуждению и принятию данных советов как основы для соглашения),

3) «челночная дипломатия» (стороны выбирают посредника, кот. по очереди взаимодействует с ними, помогает четко сформулировать проблему и предложения, осознать интересы и взаимоприемлемые способы решения. Он имеет право переформулировать предложения сторон для приемлемости их для другой стороны, выдвигать собственные идеи, убеждать стороны),

4) неформальная поддержка (заинтересованное в разрешении к-та лицо, но не участвующее в нем, создает условия для проведения переговоров, мотивируя стороны, но само в них не участвует),

5) медиация (особая процедура разрешения СПК или соц. к-тов, кот. представляет переговоры с участием посредника (медиатора), являющегося нейтральным лицом, задача кот. управлять процессом переговоров и помочь сторонам прийти к взаимоприемлемому соглашению, но в содержание процесса переговоров он не вмешивается) ,

6) рекомендации экспертов (1 или все стороны обращаются к экспертам с запросом по инф. по конкретным узким аспектам данного вопроса, носящим рекомендательный характер)

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84510. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення 43.06 KB
  Збереження рідкого стану крові одного з найбільш важливих параметрів гомеостазу головна функція системи регуляції аґреґатного стану крові та колоїдів. Прискорення згортання крові називають гіперкоагулемією а сповільнення гіпокоагулемією. Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд що відштовхує клітини крові від судин.
84511. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові 50.77 KB
  Групову належність необхідно враховувати при переливанні крові. Кров донора (людина, у якої беруть кров для переливання) та реципієнта (людина, якій переливають кров) мають бути сумісними. Це означає, що плазма крові реципієнта не повинна містити аглютинінів до аглютиногенів еритроцита донора.
84512. Фізіологічна характеристика резус-системи крові Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності 45.14 KB
  Резус система як і система АВ0 є основною груповою системою крові. Резус система влаштована відносно простіше ніж система АВ0. Найбільш важливим сильним та поширеним аглютиногеном системи резус є Д Rh.
84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.
84515. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина 41.82 KB
  В дольках ацинусах слинних залоз утворюється первинний секрет який є ізотонічним однаковим за йонним складом по відношенню до плазми крові і містить ферменти що секретуються ацинарними клітинами. Секреторний цикл це послідовна зміна станів секреторних клітин які виділяють ферменти та слиз. Для клітин які виділяють ферменти можна визначити такі фази секреторного циклу: 1.
84516. Регуляція слинновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини 43.06 KB
  Слиновиділення має нервову та гуморальну регуляцію проте основну роль у регуляції виконує нервова система. Слиновиділення знаходиться під контролем як симпатичної так і парасимпатичної нервових систем. Індукують слиновиділення секреторні центри довгастого мозку аферентні активуючі імпульси до якого надходять від рецепторів язика ротової порожнини та піднебіння смакові та тактильні від носової порожнини нюхові рецептори та від вищих відділів мозку думка про їжу. Від всіх цих рецепторів інформація про характер їжі надходить до...
84517. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти 43.63 KB
  На тваринах секреторну функцію шлунка досліджують такими методами: 1. Свищ fistul шлунка трубка що вставляється в порожнину шлунка. Свищ шлунка можна комбінувати з езофаготомією операцією по вирізанню стравоходу. Добутий таким чином шлунковий сік відноситься до того який виділяється під час 1ої фази шлункової секреції бо їжа не подразнила слизову оболонку шлунка тому в даному соці буде менше ферментів і більше електролітів.
84518. Склад і властивості шлункового соку 45.22 KB
  Значення радіального градієнту заключається в тому що чим ближче до стінки тим pH нижчий висока кислотність а чим ближче до центру шлунка тим він вищий низька кислотність. Активуються вони тільки в порожнині шлунка за рахунок соляної кислоти. Ферменти виділяють залози всіх відділів шлунка. Соляна кислота що являється одним із найважливіших компонентів шлункового соку виділяється парієтальними клітинами яких багато в залозах тіла та дна шлунка та мало в залозах пілоричного відділу шлунка.