2458

Відокремлене узгоджене і неузгоджене означення

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку: закріпити в учнів знання про означення та його види, сформувати знання випадків відокремлення узгоджених та неузгодженних означень, навчити учнів відокремлювати узгоджені та неузгодженні означення.

Украинкский

2013-01-06

95.5 KB

117 чел.

Войтас Олени

305 уред групи

Тема уроку: Відокремлене узгоджене і неузгоджене означення. 8 клас

Мета організації уроку: закріпити в учнів знання про означення та його види; сформувати знання випадків відокремлення узгоджених та неузгодженних означень; навчити учнів відокремлювати узгоджені та неузгодженні означення.

Учні мають знати:

 Узгоджені означення відокремлюються:

а) якщо вони виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом і стоять після означуваного слова:

  Спідні галузки смерек, мокрі від густого туману, звисали додолу. (I. Нечуй-Левицъкий) .

  Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць. (I. Нечуй-Левицъкий) .

б) якщо вони поширені, стоять перед означуваним словом і мають додатковий відтінок обставинного значення умови або причини:

    Зайнятий цією думкою, Копиленко не помітив, як добрів до хати.

(П. Вершигора) — означення має причиновий відтінок.

в) якщо вони відділені від означуваного слова іншими словами, найчастіше — присудками; в цьому випадку означення може відокремлюватись або комою, або тире:

   Батько сидів з веслом на кормівеселий і дужий (О. Довженко).

г) якщо вони відносяться до особового займенника (незалежно від позиції):   

  А він, самотній, уночі ще довго в вогнище дивився (А. Малишко).

  Сильна і вправна, вона працювала завзято і самовіддано. (В. Собко).

д) якщо вони відносяться до головного члена, вираженого дієсловом 1-ї особи, що співвідноситься з особою мовця (я):

  Не відомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся .

(М. Коцюбинсъкий).   

  Розтаю у просторах, спрямований очима до урочистого неба. 

(О. Довженко).

е) якщо вони непоширені і стоять після означуваного іменника, перед яким уже є залежне від нього означення:

 В'єтъся степова дорога, безконечна, покручена, запетльована, як слід хижого звіра (Григір Тютюнник).

– Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках з прийменниками або без них, відокремлюються в таких випадках:

     а) коли вони пояснюють власні імена:

     Ростислав, у солдатсъкій фронтовій шинелі, поспішав на вокзал.

(Іван Ле);

    б) коли вони відносяться до займенників:

   А вони, у піджаках, у шапках, сидли за книжками. (А. Головко);

    в) якщо вони пояснюють пропущений підмет:

   У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалась на велику ромашку. (I. В1льде);

    г) коли вони стоять в одному ряду з узгодженими, можуть відокремлюватись комою або тире:

    Стоять в шинелях, забрьохані, без шапок... (О. Гончар);

    д) коли вони відносяться до загальних іменників, можуть відокремлюватись і не відокремлюватись залежно від інтонації:

    Прибували з моря рибалки, стали виходити на берег, у сво'їх зюйдвестках, у важких рибалъсъких чоботях (О. Гончар).

    Вагони обліпили фронтовики у сірих шинелях, фуфайках, гімнастьорках .(О. Десняк).

Неузгоджені означення, виражені порівняльними зворотами, відокремлюються завжди:

    Стукнувшись об пом'яті, ніби пошматовані зубами, дошки помосту, паром зупинився (Ю. Мушкетик);

– Неузгоджені означення, виражені інфінітивом, відокремлюються лише в тому випадку, коли перед ними можна поставити слова а саме. В інших випадках вони не відокремлюються. Наприклад:

   Взагалі він має дивну властивістъ — зникати при очах, ставати зовсім непомітним. (О. Гончар).

   Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко).

Учні мають уміти:

  •    розрізняти випадки в яких узгоджені і неузгоджені означення   відокремлюються, а в яких ні;

знаходити в реченні узгоджені і неузгоджені означення, що відокремлюються;

  •    пояснювати, на прикладі речень, причини відокремлення означень ;

поширювати просте або складне речення відокремлюваними узгодженими і неузгодженими означеннями;

визначати у тексті означення, його вид і чи є воно відокремленим чи ні;

  •  визначати роль означень у текстах різних стилів;
  •  будувати висловлювання у різних стилях мовлення,  використовуючи узгоджені і неузгоджені означення, що відокремлюються.

Завдання 1.

І. Дайте відповіді на питання:

1. Що таке означення?

2. Яку функцію в реченні воно виконує?

3. Яке буває означення?

4. Які означення називають узгодженими?

5. Які означення називають неузгодженими?

         ІІ. Прочитайте речення.  Зверніть увагу на виділенні відокремлені члени речення.  Чи можна ці відокремлені члени речення вважати означенням? Чому? Що посприяло їх відокремленню?

  1.  Відпахла липа, білим цвітом злита, і з літа покотилася гроза. (М. Вінгаровський.)
  2.  Минула осінь і зима, настала весна, довгождана, тепла і пахуча. ( І. Цюпа.)
  3.  А замість того виходить малесенька згорблена бабця, чиста, акуратненька, і веде на повідку таку ж акуратненьку білу собачку. ( В. Близнець.).
  4.  А Мишко, вкритий чистою прости нею, приголублений лагідною рукою, кліпає сонними очима і не знати чому посміхається. ( Д. Ткач.)

Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь. ( О. Гончар.

Очікуване виконання.

І. 1. Означення — це другорядний член речения, який вказує на ознаку предмета (його якість, властивість, приналежність, кількісну характеристику, порядок при лічбі), відповідає на питання який?, чий?, котрий?, скількох?, скільком? і т. п. пояснює члени речення, виражені іменниками.

2. Виконують синтаксичну функцію другорядних членів речення, які пояснюють члени речення, виражені іменниками.

3.  Поширене і непоширене, узгоджене і неузгоджене.

4. Узгодженим називається означення, яке поєднується з головним словом зв'язком узгодження.

5. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках з прийменниками або без них, виражені інфінітивом.

ІІ. Так, ці відокремлені члени речення можна вважати означеннями, бо:

  •  це другорядні члени речения, які вказують на ознаку предмета, а саме на його якість, властивість,
  •  відповідає на питання який?;
  •  пояснює члени речення, виражені іменниками. 

Вони відокремлюються тому, що:

  •  вони виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом і стоять після означуваного слова ( 1, 4 ); 
  •  якщо вони непоширені і стоять після означуваного іменника, перед яким уже є залежне від нього означення ( 3, 5 );

         - якщо вони відділені від означуваного слова іншими словами, найчастіше — присудками ( 2 ).

 Завдання 2. 

Прочитайте текст.  Про що цей текст? До якого стилю він належить? Що ви знаєте про автора цього твору?  Розставте  розділові знаки і посніть їх. Знайдіть в ньому відокремлені означення. Чому вони відокремлюються? Якими є ці означення - узгоджені чи неузгоджені? Аргументуйте.

Вітер шарпав змія так що ми трохи не попадали. Щось там у змії блиснуло, і лампочки згасли. А за мить десь ізбоку засвітилася на змієві червона цяточка і почала більшати.

Вимкни!  крикнув я Павлуші.

Павлуша смикнув на себе кошик з акумулятором обриваючи контакти але було вже пізно. Змій уже горів падаючи на землю. Він був із сухих дерев’яних палок обклеєних цупким папером і спалахнув як сірник. Долітаючи до землі він уже палав мов величезний смолоскип.

Він з тріском упав на землю розсипаючи іскри.

І враз земля спалахнула і загорілася навколо нього.

І тут серце моє сповнилося жахом. Це ж на узліссі! Там же лежить скошене сіно, висушене на сонці.

Павлушо! скрикнув я і кинувся туди.

Павлуша пустив на землю кошика і рвонувся за мною. Та хоч як швидко мчали ми вогонь був ще швидший. Поки ми добігли він розпросторився уже метрів на двадцять по фронту в один і в другий бік від палаючого змія і біг далі злизуючи вогненними язиками сухе сіно що покосами лежало на землі. І вже із тріском займалися кущі на узліссі. Загориться ліс – буде лихо!

(Нестайко В. З. «Тереодори з Васюківки: Трилогія про пригоди двох друзів» - К.: Веселка; Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 434-435.)

          Очікуване виконання.

 Вітер шарпав змія так, що ми трохи не попадали. Щось там у змії блиснуло, і лампочки згасли. А за мить десь ізбоку засвітилася на змієві червона цяточка і почала більшати.

- Вимкни! – крикнув я Павлуші.

Павлуша смикнув на себе кошик з акумулятором, обриваючи контакти, але було вже пізно. Змій уже горів, падаючи на землю. Він був із сухих дерев’яних палок, обклеєних цупким папером, і спалахнув, як сірник. Долітаючи до землі, він уже палав, мов величезний смолоскип.

Він з тріском упав на землю, розсипаючи іскри.

І враз земля спалахнула і загорілася навколо нього.

І тут серце моє сповнилося жахом. Це ж на узліссі! Там же лежить скошене сіно, висушене на сонці.

- Павлушо! – скрикнув я і кинувся туди.

Павлуша пустив на землю кошика і рвонувся за мною. Та хоч як швидко мчали ми, він був ще швидший. Поки ми добігли, вогонь, злизуючий вогненними язиками сухе сіно, що покосами лежало на землі, розпросторився уже метрів на двадцять по фронту в один і в другий бік від палаючого змія і біг далі. І вже із тріском займалися кущі на узліссі. Загориться ліс – буде лихо!

(Нестайко В. З. «Тореадори з Васюківки: Трилогія про пригоди двох друзів» - К.: Веселка; Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 434-435.)

У тексті розповідається про двох хлопців, що гралися електричним повітряним змієм і зчинили пожежу на узліссі. Текст належить до художнього стилю, бо в ньому міститься розповідь про надзвичайну пригоду двох друзів, мова проста і зрозуміла.

Нестайко Всеволод Зиновійович – відомий український письменник, лауреат Літературної премії імені Лесі Українки. Автор багатьох цікавих творів для дітей і підлітків. «Тореадори з Васюківки» – весела пригодницько-гумористична книжка в 1979 році була внесена до Особливого Почесного списку Г.-К. Андерсена, «як один з найвидатніших творів сучасної літератури для дітей». Твір був перекладений багатьма мовами: російською, білоруською, литовською, латиською, грузинською, вірменською, узбецькою, англійською, німецькою, іспанською, румунською та ін.

обклеєних цупким папером - узгоджене, дієприкметниковий зворот;

висушене на сонці - узгоджене, дієприкметниковий зворот;

злизуючий вогненними язиками сухе сіно- узгоджене, дієприкметниковий зворот.

Завдання 3

Прочитайте речення. Перебудуйте їх так, щоб невідокремлені непоширені означення стали поширеними і відокремленими. Поставте розділові знаки.

3 р а з о к. Обмерзлі гілки ламалися від вітру.— Гілки, обмерзлі кригою, ламалися від вітру.

1. Відремонтовані парти знов зайняли свої місця у класі.

2. Невідправлені листи лежать на столі.

3. Незакінчена картина дивувала яскравістю кольорів.

4. Серед пожовклих трав де-не-де виднілися зелені листочки повитиці.

Очікуване виконання.

1. Парти, відремонтовані нами, знов зайняли свої місця у класі.

2. Листи, невідправлені вчора, лежать на столі.

3. Картина, незакінчена художником, дивувала яскравістю кольорів.

4. Серед трав, пожовклих від гарячого сонця, де-не-де виднілися зелені листочки повитиці.

Завдання 4

       Прочитайте речення. Перебудуйте і запишіть речення так, щоб іменна частина складеного присудка стала відокремленим означенням.

3 р а з о к. Дерево було високе і розлоге,— Дерево, високе і розлоге, вкрилося ніжним рожевим цвітом.

1. Подвір'я школи було зеленим і просторим.

2. Вечірне небо було високе, чисте.

3. Дорога була довга і важка.

4. Зимове повітря було чисте, морозне.

Очікуване виконання.

1. Подвір'я школи, зелене і просторе, завжди повне дітвори.

2, Вечірне небо, високе та чисте, розворушило в серці ніжні почуття.

3. Дорога, довга і важка, потомила нас і ми рано лягли спати.

4. Зимове повітря, чисте і морозне, привело її до тями.

Завдання 5

Прочитайте поетичні рядки. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Знайдіть в них відокремлені означення. Якими є ці означення - узгоджені чи неузгоджені? Аргументуйте.

Що ви знаєте про авторів цих поезій? Які їх твори ви вже вивчали? Про кого з них ви чуєте вперше?

1.) Де буду я бентежний буйномірний

Про це питатися – даремна річ.

Я мов повітря я – мов день і ніч

І тут, і там – я всюди гість постійний.

(М. Вороний «Подвійний сонет»).

2.) Я бачив море: скляне спокійне

без сліду хвилі без сліду руху

в беззвучність мертву і безнадійну

даремно вістря втиналось слуху.

(Л. Мосендз «Нівелір»).

3.) Глянь сюди  стрункий комиш

Осоку стиска міцніш

І облесливий шепоче

Про її літа дівочі.

(О. Олесь «Тайни ночі»).

4.) Це Ви, чий образ ніби взятий з геми

Чарує всіх артистів малярів

Що є красою жвавих вечорів

Нової української богеми!

(М. Вороний «Лист»).

5.) Вітер на північ летить крізь садок

Північ ще вкриту снігами…

Квітоньки білі зірвіться з гілок  

Журиться мила за вами.

(О. Олесь «Вітер на північ…»).

6.) Ось вона вже крізь блакить

майорить

Довгождана нездоланна…

Ось вона – Блакитна Панна!..

Гори гай луги поля

вся земля

Їй виспівує Осанна

(М. Вороний «Блакитна Панна»).

  Очікуване виконання.

     1.) Де буду я, бентежний, буйномірний,

Про це питатися – даремна річ.

Я, мов повітря, я – мов день і ніч,

І тут, і там – я всюди гість постійний.

(М. Вороний «Подвійний сонет»).

2.) Я бачив море: скляне, спокійне,

без сліду хвилі, без сліду руху,

в беззвучність мертву і безнадійну

даремно вістря втиналось слуху.

(Л. Мосендз «Нівелір»).

3.) Глянь сюди, - стрункий комиш

Осоку стиска міцніш

І, облесливий, шепоче

Про її літа дівочі.

(О. Олесь «Тайни ночі»).

4.) Це Ви, чий образ, ніби взятий з геми,

Чарує всіх артистів, малярів,

Що є красою жвавих вечорів

Нової української богеми!

(М. Вороний «Лист»).

5.) Вітер на північ летить крізь садок,

Північ, ще вкриту снігами

Квітоньки білі, зірвіться з гілок, -

Журиться мила за вами.

(О. Олесь «Вітер на північ…»).

6.) Ось вона вже крізь блакить

майорить,

Довгождана, нездоланна

Ось вона – Блакитна Панна!..

Гори, гай, луги, поля –

вся земля

Їй виспівує: «Осанна!».

(М. Вороний «Блакитна Панна»).

1.) узгоджені  - відносяться до особового займенника;

2.) узгоджені і неугоджені - коли вони стоять в одному ряду з узгодженими;

3.) узгоджене - відділений від означуваного слова присудком;

4.) неугоджене - виражене порівняльними зворотами;

5.) неугоджене - виражене порівняльними зворотами;

6.) узгоджені  - відносяться до особового займенника.

Леонід Мосендз - відомий український поет, прозаїк, есеїст, гуморист (спільно з Ю. Кленом - під псевдонімом Порфирій Горотак). Його спадщина багата: збірка «Зодіак» (1941), три поеми («Вічний корабель» (1940), «Канітферштан» (1945) і «Волинський рік» (1948), три збірки новел й оповідань («Засів», «Людина покірна», «Відплата») і роман «Останній пророк» (посмертне видання 1960). Писав цікаві поезії про людей і оточуючий світ.

Микола Кіндратович Вороний (літературні псевдоніми — Арлекін, Віщий Олег, Микольчик, Сіріус та ін.) був людиною надзвичайно різносторонньою — театрознавцем і актором, літературознавцем і поетом, перекладачем і редактором. Але насамперед він був патріотом своєї Вітчизни.

Видав збірки віршів «Ліричні поезії» (1911), «В сяйві мрій» (1913), виступав з театрознавчими статтями.

Олександра Олеся (справжнє прізвище — Кандиба) -  видатний український лірик. М. Рильський писав: “Нема ніякого сумніву, що поезія Олександра Олеся позначилася сильними своїми сторонами на розвитку української літератури, отже й радянської української літератури. Зі смутком визнаючи його вільні і невільні провини, хибні його кроки, в яких сам він гірко каявся, шкодуючи, що така дужа творча індивідуальність не дістала повного свого розвитку, ми повинні, проте, сказати, що поет Олександр Олесь посідає певне місце в історії нашої культури і що все краще з його спадщини повинно стати набутком нашого радянського читача”.

Усі ці поети були справжніми майстрами художнього слова і зробили великий внесок у розвиток української літератури. Їх твори просякнуті любов’ю до рідного краю. Читаючи їх поезії ви зможете зміцнити свої патріотичні позиції.

Завдання 6

Творча гра: «Змійка». Правила гри: кожен по черзі називає слово, а той хто поруч із ним складає з цим словом речення, у якому обов’язково має бути відокремлене означення. А щоб ускладнити це завдання, спробуймо побудувати зв’язний текст про весну, що буяє у нашому місті.

Очікуване виконання.

Перше слово каже вчитель, учень складає перше речення і називає наступне слово: весна – Весна, бажана і омріяна, прийшла у наше місто. Вулиці – Усі кияни, молоді, старі, гуляють вулицями Києва. Сонце – Все довший час на небі світить сонце, велике і гаряче, ніби щойно вийнята з печі паляниця. Дерево – За нашим вікном розпускає листочки дерево, високе і покручене. І так далі.

Завдання 7.

Домашнє завдання: напишіть міні-твір чи поетичний твір використовуючи відокремлені узгоджені та неузгоджені означення на тему «Весна в моєму місті».

Підготуйте усну доповідь на тему «Роль означень у художньому тексті». Знайди кілька прикладів поезій з   відокремленими узгодженими та неузгодженими означеннями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28012. Экологические проблемы механизации. Влияние средств механизации на почвенно- биотический комплекс, воздушную среду 14.46 KB
  В результате неоднократного передвижения машин по полю происходит значительное переуплотнение почвы которое распространяется на большую глубину до 100 см а машинные следы покрывают до 80 поля. Докучаева плотность почвы возросла к настоящему времени на 20. Угнетение активности почвенных микроорганизмов переуплотненные почвы и нарушение ее структуры снос перемолотой почвы водой и ветром т. машинная деградация почвы – все это отрицательные последствия воздействия на пашню ходовых систем и рабочих...
28014. Антропогенные изменения почв и их экологические последствия. Гумусовые соединения почв как элемент почвенно-экологического мониторинга 3.46 KB
  Гумусовые соединения почв как элемент почвенноэкологического мониторинга. Будучи важнейшей жизнеобеспечивающей сферой почва испытывает различличные воздействия обусловленные многообразной производственной деятельностью человека. Ухудшение состояния земельных ресурсов и снижение плодородия почв создают угрозу для средств существования людей и продовольственной безопасности в будущем.