2462

Присвійні, вказівні займенники, їх відмінювання

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття присвійних та вказівних займенників, уміння їх відмінювати.

Украинкский

2013-01-06

74 KB

72 чел.

 студентки 305 уред. групи

Таванець Людмили

Тема. Присвійні, вказівні займенники, їх відмінювання. (6 клас)

Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття присвійних та вказівних займенників; уміння їх відмінювати.

Учні мають знати:

присвійні займенники вказують на належність чогось: мій, наш – першій особі, твій, ваш – другій особі, їхній – третій особі, свій – будь-якій особі;

  •  присвійні займенники змінюються за родами, числами й відмінками; значення присвійних можуть набувати особові займенники його, її, їхній у формі родового відмінка; відмінювання присвійних займенників;
  •  вказівні займенники – той, цей, такий, стільки; вони вирізняють предмети у мовленнєвій ситуації; займенник цей вказує на ближчий предмет, той – на більш віддалений у просторі або часі, такий – не тільки вказує на предмет, а й підсилює його ознаки, стільки – на невизначену або велику кількість предметів;
  •  займенники той, цей, такий змінюються за родами та числами; той, такий відмінюються як прикметники твердої групи, займенник цей – як прикметник м'якої групи (крім орудного відмінка); стільки змінюється лише за відмінками, у називному і знахідному відмінках при ньому стоїть іменник у родовому відмінку однини або множини (напр. стільки народу, стільки дітей), у непрямих відмінках він узгоджується з іменником (напр. стількох дітей, стільком дітям);
  •   займенники та, те, ті, ця, це, ці, така, такі в усній народній творчості і в поезії можуть мати нестягнені форми (напр. тая, такая);
  •   займенники зв'язують текст, допомагають уникнути повторів; висока узагальненість значення, конкретне значення стає зрозумілим з контексту; можуть вживатися замість іменника, прикметника, числівника.

Учні мають вміти:

  •  самостійно розпізнавати у текстах присвійні і вказівні займенники;
  •   визначати яку роль вони виконують у мовленні;  
  •  Їх функціонування у мовленні;     
  •   диференціювати ознаки вказівних і присвійних займенників;
  •   відмінювати присвійні та вказівні займенники відповідно до норм сучасної літературної мови;
  •   визначати граматичні показники цих займенників.

Завдання 1.

Прочитайте виразно вірш. Про що у ньому йдеться? Чого він навчає? Які особливості римування ви помітили? Знайдіть займенники, назвіть ті, які належать до присвійних та вказівних.

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива, —

Перші матері слова,

Перша пісня колискова .

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій

І вітчизні дорогій

Говоритимем чужою?

                                 (вірш О.Олеся «Рідна мова»)

                              (Дніпрова хвиля: Хрестоматія нововведених творів до шк./ За ред. П. Кононенка. – К.,1990)

Очікувана відповідь.

Вірш розкриває та возвеличує морально-ціннісне значення рідної мови, яка немов закладається у кожного з нас від народження і цим єднає людей в одне ціле; і навіть, якщо ти перебуваєш на чужині – говориш і думаєш рідною мовою, тією яка лунала материними вустами. Послідовне римування.

Займенники у вірші: нас, тобою, твій. Присвійні – тобою, твій.

Завдання 2.

Прочитайте виразно текс. До якого стилю і жанру мовлення він належить? Знайдіть присвійні  займенники і провідміняйте їх; які саме присвійні займенники  вживаються в  обох піснях; чим це, на вашу думку, зумовлено.  

Наш вінок пелехатий,

Наш господар багатий.

Багацько грошей має,

А й женців наймає.

***

Наша мати дома домує,

Нам вечеройку готує.

Матінка столи застеляє,

Своїх женчиків дожидає.

                                        (Антологія української народної творчості.,

                                          - К., 1989)

Очікувана відповідь.

Художній стиль. Про цей жанр народної творчості ми знаємо те, що він виник давно; жниварські пісні виконували люди, коли в полі жали пшеницю, жито, овес. До початку жнив здавна готувалися як до свята, і водночас як до клопіткої, тяжкої роботи, доводилося працювати і вдень, і вночі.

Присвійні: наш, наша, своїх. В обох пісня вживається займенник наш. Це зумовлено тим, що жнива – це колективна, спільна робота (на жнива могла йти відразу ціла родина), тому саме цей займенник уособлює спільну роботу.

Н. наш                                   наша                                         свої

Р. нашого                              нашої                                        своїх

Д. нашому                            нашій                                        своїм

З. наш                                    нашу                                        свої/своїх

О. нашим                              нашою                                      своїми

М. на нашому                      на нашій                                   на своїх

Завдання 3.

Прочитайте  текст. Визначте вказівні займенники, назвіть їхні рід, число, відмінок. Провідміняйте займенник тих.

1. Благословенні той час і година, коли земля ця цвітом процвіла. 2. Я знову їхав по Вкраїні, по тих дорогах польових. 3. Немає людності такої, громади жодної нема, яка б із давнини глухої ішла по Всесвіту німа.

                     (З творів М. Рильського)

                                                 (Мельничайко О.  Посібник для вчителя.

       5-6 кл.-К., 2003)

 

Очікувана відповідь.

Вказівні займенники: 1. – той – ч. р., однина, Н. в.; ця – ж. р., однина, Н. в.; 2. – тих – множина, Р. в.; 3. такої – ж. р., однина, Р.в.

Н. ті

Р. тих

Д. тим

З. ті/тих

О. тими

М. на тих

Завдання 4.

Прочитайте текст. Знайдіть займенники, назвіть окремо вказівні та присвійні. Вказівні провідміняйте.

Рушник – символ краси, злагоди, оберіг у народних обрядах. Тому наші предки в нього завертали найсвятіше – хліб.

У відомій пісні на слова А. Малишка про рушник співається, що мати вишивала його ночами, не спала, щоб дати синові в дорогу. У цій пісні рушник – поетичний образ оберіга. Вишиваючи мати вкладала у свою працю частку душі, любов до сина, побажання щасливої долі. І дала в дорогу, щоб її любов берегла сина від усіх негараздів, щоб той пам'ятав свій дім.

                                                     (Журнал «Розкажіть онуку», №9,

                                          2008. Автор Павленко О.)

Очікувана відповідь.

Присвійні: наші, свою, свій.  Вказівні: цій, той.

Н. ця той

Р. цієї того

Д. цій тому

З. цю того/той

О. цією/цею тим

М. на цій на тому/ на тім

Завдання 5.

Прочитайте крилаті вислови. Назвіть їх автора, що він хоче виразити цими словами. Знайдіть присвійні займенники, визначте рід число, відмінок. Провідміняйте їх.

Свою Україну любіть,

Любіть її

Во врем'я люте

За неї душу положіть.

***

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю.

                         (Т. Шевченко)

(Усі крилаті вислови. – Харків,                                                                      2008. Уклад. Курганова Н.)

Очікуваний відповідь.

Автор  крилатих виразів Т. Г. Шевченко. Цими словами він розкриває свою любов до Батьківщини, відданість їй і закликає всіх нас щиро любити й берегти Вкраїну.

Присвійні: свою – ж. р., одн., З. в.; мою – ж. р., одн., З. в. .

Н. своя моя

Р. своєї                                                                    моєї

Д. своїй                                                                   моїй

З свою                                                                     мою

О. своєю                                                                 моєю

М. на своїй                                                              на моїй

 

Завдання 6.

Прочитайте крилатий вислів видатного українського поета Олександра Олеся, як ви розумієте його значення? Чи актуальний цей вислів у сучасному світі. Визначте розряд займенника; рід, число, відмінок займенника, який є у висловлюванні; провідміняйте його.

Тільки вільний народ своє щастя кує,

Тільки вільний народ і бере, і дає…

                                                                             (О. Олесь)

                                                             (Усі крилаті вислови. – Харків,

                                                2008. Уклад. Курганові Н.)

Очікувана відповідь.

Цими словами О. Олесь розкриває яке велике значення, (значення щасливого життя) має воля для народу, для нації. Лише вільний народ буде брати все добре, ціннісне з  цього життя і натомість давати йому свої надбання, приносити щастя іншим людям. У сучасному світі вислів також  актуальний – кожен хоче бути незалежним, вільним  і треба розуміти, що маючи цю волю будь-який народ буде справжньою нацією, єдиним цілим.

Своє – присвійний займенник, с. р., однина, З. в

Н. своє

Р. свого

Д. своєму

З. своє

О. своїм

М. на своєму

Завдання 7.

Виразно прочитайте вірш. Визначте тему. Знайдіть усі займенники, виділіть окремо присвійні та вказівні, провідміняйте їх.

Земле, взич мені такого рясту,

Що навіки юним став і я.

Вийду вранці й знов промовлю: — Здрастуй,

Страднице й звитяжнице моя!

Подаєш мені ти повний колос,

Взявши зерня із моїх долонь…

Я – твій промінь, погляд твій і голос,

Твій не погасаючий огонь.

     (П. Сингаївський)

 (Журнал «Розкажіть онуку», №3, 2010)                       

Очікувана відповідь.

Тема – значення землі у житті людини. Займенники: мені, такого, я, моя, ти, моїх, твій. Вказівний: такого; присвійні: моя, моїх, твій.

Н. такий                      моя                        мої                        твій

Р. такого                     моєї                       моїх                      твого

Д. такому                   моїй                       моїм                      твоєму

З. такий/такого          мою                       мої/моїх                твій/твого

О. таким                     моєю                     моїми                    твоїм

М. на такому              на моїй                 на моїх                  на твоєму

Завдання 8.

Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Подані у дужках присвійні та вказівні займенники поставте у потрібній, правильній формі.

Українська мова – це мова (та) країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. На (ця) мові будуть розмовляти наступні покоління.

Для того, щоб мова була досконалою потрібно вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, постійно збагачувати й оновлювати (свої) набуті знання. Щоб бути розумною, освіченою людиною треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати. А у (наше) повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати думки за допомогою різних засобів рідної мови.

                                              (Мірошниченко К. Посібник для вчителя.

- К., 2007.)

Очікувана відповідь.

Варіанти заголовка: для чого ми вивчаємо українську мову; українська мова – мова моєї Батьківщини; рідна мова; рідна мова – мова багатьох поколінь.

Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. На цій мові будуть розмовляти наступні покоління.

Для того, щоб мова була досконалою потрібно вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, постійно збагачувати й оновлювати свої набуті знання. Щоб бути розумною, освіченою людиною треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати. А у нашому повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати думки за допомогою різних засобів рідної мови.

Завдання 9.       

              

Прочитайте текст, доберіть заголовок. Про що у ньому розповідається? Визначте мету тексту. Знайдіть вказівні та присвійні займенники, провідміняйте по два з кожного на вибір.

З давніх-давен людина прагнула зробити своє життя і дійсність навколо себе кращими, шукала красу і гармонію, милувалася, якщо знаходила, і сумувала, коли втрачала.

Вже перша людина мала відчуття прекрасного. Намагаючись прикрасити себе, вона розмальовувала тіло та обличчя. Прикрашала людина і свою домівку, розмальовуючи її тими чи іншими орнаментами.

Спливали віки. Поступово з'являються різні сфери духовної діяльності, опановуються різноманітні види мистецтв. Культурний розвиток триває й сьогодні, але у наш час люди більше довіряють тому, що вже усталене, вважаючи, що саме у культурі, створеній нашими пращурами, знайдуть істинні моральні і духовні цінності.

Сьогодні культура підтримує в людині те, що звикли називати людським, збагачує духовний світ кожного з нас, підвищує моральний та інтелектуальний рівень. У культурі людина шукає інший світ – більш людяний та доброзичливий.

                                            (Мельничайко О.  Посібник для вчителя.

      5-6 кл.-К., 2003)

Очікувана відповідь.

Можливі заголовки: людина і культура; людина створила культуру, а культура – людину; нерозривний зв'язок людини і культури; значення культури у житті людства; культура – основа людяності.

У тексті розповідається про взаємозалежність людини та культури. Людина творить культуру і навпаки. Запорукою людяності, щирості, моральних та духовних цінностей і є культура. Особливо у сучасному світі, коли на культуру як таку не звертають увагу належним чином.

Мета – сформувати розуміння значення культури у житті кожної людини та цілого людства.

Присвійні займенники: своє, наш, нашими; вказівні: тими, те.

Н. ті                 те                    наш                                своє

Р. тих               того                нашого                          свого

Д. тим              тому               нашому                         своєму

З. ті                  те                    наш/нашого                  своє

О. тими            тим                 нашим                           своїм

М. на тих         на тому          на нашому                     на своєму

Завдання 10.

Домашнє завдання. Складіть міні твір на тему «Пісня – душа народу», використовуючи у тексті вказівні та присвійні займенники. Провідміняйте займенники їхній, мої.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24168. Отмена крепостного права. Реформы 60-70-х годов 48.07 KB
  К решительным переменам подталкивали правительство крестьянские волнения конца 1850х годов а также необычные акции как стремление записаться в армию во время Крымской войны прошёл слух что добровольцы получат вольную или трезвенное движение охватившее ряд губерний когда сельские общества запрещали крестьянам пить вино под угрозой жестокой расправы. Для разработки реформы были созданы губернские комитеты которыми руководил Главный комитет по крестьянскому делу . Результатом работы комитетов явились следующие основные...
24169. Внешняя политика России во второй половине XIX в 25.03 KB
  Сложившийся англоавстрофранцузский блок гак называемая Крымская система был нацелен на сохранение политической изоляции России и ее военностратегической слабости обеспеченной решениями Парижского конгресса. В связи с этим главной задачей русской дипломатии стала борьба за отмену этой статьи и усиление международного авторитета России. дальневосточное направление во внешней политике России постепенно изменяло свой периферийный характер.
24170. ОБЩЕСТВЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ В РОССИИ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XIX ВЕКА 36.38 KB
  Второй центр возник в России вокруг редакции журнала Современник . В журнале Земля и воля в прокламациях Барским крестьянам от их доброжелателей поклон К молодому поколению Молодая Россия К солдатам Что нужно делать войску Великорусе они разъясняли народу задачи предстоящей революции обосновывали необходимость ликвидации самодержавия и демократического преобразования России справедливого решения аграрного вопроса.Чернышевского но разуверившись в возможности народной революции в России перешли к узко заговорщической и...
24171. Социально-экономическое развитие России в начале 20 века 24.35 KB
  ведущие мировые державы вступили в империалистическую стадию своего развития. Особенностью империалистической стадии развития российского государства стало отсутствие фактов вывоза капитала за рубеж. Несмотря на высокие темпы экономического развития Россия в начале 20 в. Однако в целом отставание аграрного сектора от темпов развития промышленности принимало форму острого противоречия что говорило о необходимости полного преодоления феодальных пережитков в российской деревне.
24172. Государственный строй и внутренняя политика России в начале 20 века. Реформы С.Ю. Витте 25.82 KB
  Витте. Витте сторонник расширения вмешательства госва в экономику сторонник привлечения иностранного капитала. Крестьянский вопрос: Витте инициатор создания особого совещания о нуждах с х прти. Витте добился отмены круговой поруки в общине облегчения паспортного режима для крестьян.
24173. Классификация исторических источников 24.19 KB
  Например письменные источники делятся на следующие виды: законодательные акты актовый материал материалы делопроизводства политические сочинения и проекты публицистика периодика источники личного происхождения документы политических партий и общественных организаций статистические материалы научные и учебные труды литературные произведения экономикогеографические описания сочинения иностранцев справочные издания. Исторические источники также делят на намеренные и ненамеренные. Таким образом намеренные источники это те...
24174. Основные школы в российской исторической науке 18.08 KB
  11 века – Житие Феодосия Печерского Житие о погубления Бориса и Глеба.18 века Отечественная история как наука была написана История Российская с самых древнейших времен первый научный обобщающий труд. 7Рубец 1819 века Радищев выдвинул тезис о закономерности революционной переворотов в Истории. 8начало 19 века Николай Михайслович Казамзин написал История гос.
24175. Восто́чные славя́не 21.04 KB
  Восточнославянские племена Прарусские Вятичи верхняя и средняя Ока и Москварека Радимичи частично прабелорусы междуречье верхнего Днепра и Десны по течению Сожа и его притоков Северяне частично праукраинцы территория современных Черниговской Сумской Курской и Белгородской областей Ильменские словене бассейн озера Ильмень и верхнее течение Мологи Кривичи частично прабелорусы территория нынешних Витебской Могилёвской Псковской Брянской и Смоленской областей а также восточной Латвии Праукраинцы Белые хорваты окрестности...
24176. Образование древнерусского государства 24.46 KB
  Древнерусского государство складывалось в процессе развития феодальных отношений возникновения классовых противоречий и принуждения. Поэтому годом образования древнерусского государства считается 862 год.Байер доказывали скандинавскую теорию образования древнерусского государства Руси.