2464

Степан Васильченко. Свекор

Конспект урока

Литература и библиотековедение

Ознайомити учнів з фактами життя письменника, які вплинули на формування світогляду, специфікою його майстерності та із змістом оповідання Свекор, розвивати навички виразного читання, переказу прозових творів; виховувати почуття любові, злагоди, взаємодопомоги та турботи у сім’ї.

Русский

2013-01-06

54 KB

121 чел.

Тема: Степан Васильченко. «Свекор»

Мета організації уроку. Ознайомити учнів з фактами життя письменника, які вплинули на формування світогляду, специфікою його майстерності  та із змістом оповідання «Свекор»;  розвивати навички виразного читання, переказу прозових творів; виховувати почуття любові,  злагоди, взаємодопомоги та турботи у сім’ї.  

Учні повинні знати: 

  •   Степан Васильченко (справжнє ім‘я Степан Васильович Панасенко) народився 8 січня в м. Ічня на Чернігівщині. Навчався в Ічнянській початковій школі, два роки готувався до вступу в семінарію і вступив до Коростишівської  учительської семінарії;
  •   митець був вихідцем з багатодітної селянської родини, у якій  попри всі негаразди завжди панували любов, взаєморозуміння та злагода; 
  •  батько був чуйною вдумливою письменною людиною, заохочував дітей до книжки;
  •  письменнику  доводилося пробиватися в люди самотужки, він був напрочуд старанним учнем,  окрім предметів шкільної програми дуже багато читав;
  •  здобувши учительську професію, більшу частину життя віддав навчанню дітей, яким присвяти чимало оповідань;
  •  діти, які є героями творів Степана Васильченка зазвичай жваві, дотепні, життєрадісні, сповнені енергії, кмітливі і допитливі;
  •   Степан Васильченко   талановитий учитель, дуже різнобічна та  розвинена особистість, творча та духовно багата людина;
  •   злагода, мир, взаємоповага, любов і турбота панували у кожній українській родині.

Учні повинні вміти:

  •  виразно читати та переказувати прозові твори;
  •  знаходити у тексті специфічні особливості побудови, використання  художніх прийомів та добір мовних засобів;
  •  аналізувати систему образів, дії та вчинки героїв;
  •  ефективно використовувати отримані знання на уроці у повсякденному житті, при вивченні інших дисциплін.

Завдання 1

Що ви можете розповісти про Степана Васильченка як про особистість?

Чому він писав оповідання для дітей і про дітей?

Очікувана відповідь.

Степан Васильченко – дуже талановитий вчитель, творча особистість, духовна багата людина, він завжди був оптимістом у житті. Письменник  дуже любив дітей і написав для них багато оповідань. У цьому йому допомогли не лише власні спогади про дитинство, а й великий досвід учительської роботи.

Завдання 2

Що вам найбільше запам’яталось в оповіданні «Басурмен»? За що мати лаяла хлопчика? Як ви вважаєте, чому на початку твору Степан Васильченко змальовує Семена як неслухняного хлопчика, який не хоче молитися, а в кінці твору він уявляє себе паламарем і б’є у дзвони на уявній службі у церкві ?

Очікувана відповідь.

Дуже цікавий епізод у кінці твору, коли Семен втікає від матері на луг, а там відчуває себе вільним, поєднавшись з природою – густим лісом, квіточками, волохатим джмелем, і  б’є у дзвони на службі у диякона-джмеля, уявивши себе паламарем. Мати лаяла хлопчика за те, що він не слухав її і не хотів молитися. Але він не хоче робити цього примусово, насильно, насправді ж він дуже чутлива натура, через єдність з природою відчуває і розуміє божественний світ, Бога.

Завдання 3

Які слова та словосполучення вам видались незнайомими чи незрозумілими?

Очікувана відповідь.

Басурмен – у творі це слово вживається як лайливе, що означає «невіруючий», «не християнської віри».

Очіпок – головний убір заміжньої жінки в давні часи.

Рогач – пристрій на довгій палиці, яким знімали чавуни й горщики з вогню в печі.

Не брати тріски в рот – нічого не їсти.

Лобань – великий.

Брати привод – брати приклад.

Шибеник, махамет, невіра, кателик, лобур, харцизяка – лайливі слова.

Всовіщати -  закликати до совісті.

Куці – чорти.

Шелевіють – колишуться, ворушаться.

Регент – керівник церковного хору.

Паламар – дзвонар.

Завдання 4

Виразно прочитайте оповідання «Свекор», звертаючи увагу на художні засоби і прийоми (портрети, діалоги, фразеологізми, антоніми, метафори, епітети), описи та їх роль в оповіданні та які звичаї, традиції української родини показані у творі.

Завдання 5

Що вам найбільше сподобалось в оповіданні? Про що розповідається у цьому творі? Яким автор зображує Василька? Яким чином батьки вирішили виховати хлопчика? Що у вас викликає сміх у цьому оповіданні? Який висновок можемо зробити з поведінки Василька?

Очікувана відповідь.

У цьому творі розповідається про маленького Василька, який хоче одружитися, бути господарем, але коли він дізнається, що це не лише задоволення, а справа відповідальна й обтяжлива, що це серйозні й важкі обов’язки,  то він зразу відмовляється від шлюбу. Василько – розсудлива дитина, очевидно, від народження, за своєю природою, добрий, поважає батьків, працьовитий, любить порядок, чемність. В усьому намагається наслідувати дорослих, поводиться, як глава сімї. Але він ще дитина – любить гратися іграшками, вчитися не хоче. Батьки вирішили виховати хлопчика, щоб підвести його до відповідальності, розуміння родинних обов’язків і обіграли ситуацію сватання Василька до Ганни, яка врятувала його з багнюки. Грою вони виховали хлопчика і це допомогло йому зрозуміти, що треба працювати, вчитися, бути відповідальним. До цього він не розумів і не знав обов’язків глави сім’ї, що це тяжка праця, треба забезпечувати усю велику родину, платити податки.

Завдання 6

Які слова видалися вам незнайомими у цьому оповіданні? Чи знаєте ви хто такий свекор?

Очікувана відповідь.

Свекор – батько дружини по відношенню до чоловіка.

Шмаруєшся – лазиш, вимазуєшся.

На полу – на ліжку.

Молода – наречена.

Придане – те, що дають дівчині з майна, коли вона йде заміж.

По рушники підемо – підемо свататися.

Свитка – селянський верхній одяг.

Піти з торбинками попідвіконню – жебракувати.

Завдання 7

Порівняйте Василька оповідання «Свекор» та Семена з твору «Басурмен»? Це негативні чи позитивні герої?

Очікувана відповідь.

Василько і Семен наділені характерними рисами селянських дітей:  це спостережливі, кмітливі хлопчаки, один з яких любить розсудливо «старувати», а інший сперечатися з матір’ю, хоча обидва в усьому залишаються дітьми. Вони обидва жваві, допитливі, сповнені енергії, веселі. Це безперечно позитивні герої.

Завдання 8

Знайдіть відповідність – складіть прислів’я з двох частин. Як ви розумієте ці прислів’я? Який висновок можна зробити з цих трьох приказок.

Шануй батька й неньку

учи дітей, поки малі

Гни дерево поки молоде

а злі діти - кінець

Добрі діти – батькам вінець

буде тобі скрізь гладенько

Очікувана відповідь.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. (Це прислів’я вчить нас поважати батьків, турбуватися, допомагати їм, адже вони – наша підтримка, опора).

Гни дерево поки молоде, учи дітей, поки малі. (Людину треба вчити добрим звичкам ще змалечку. Прищеплювати їй любов, повагу до старших, працьовитість, відповідальність з дитинства і тоді вона виросте чесною духовно багатою та розумною особистістю).

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти - кінець. (Гарними розумними дітьми батьки гордяться, а з неслухняними, поганими - одні проблеми, вони безвідповідальні, несерйозні, не хочуть вчитися і працювати).

Домашнє завдання

Виписати  художні засоби, які використав автор в оповіданнях «Басурмен» і «Свекір».

Написати міні-твір на тему «Моя родина – світ добра, любові та поваги»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79035. Мировоззренческие понятия пантеизма и деизма и их значение для становления научной картины мира (в философии Н.Кузанского, Д.Бруно, Б.Спинозы и французских просветителей 18-го века) 43.5 KB
  Николай Кузанский внёс вклад в развитие представлений, прокладывавших дорогу натурфилософии и пантеистическим тенденциям XVI в. В отличие от современных ему итальянских гуманистов
79036. Философия познания Ф.Бэкона и ее значение для превращения преднауки в науку 42 KB
  Родоначальником нового подхода к науке является знаменитый английский политический деятель философматериалист и один из основоположников науки Фрэнсис Бэкон 1561 1626. Бэкон дал философское обоснование нового взгляда на цель и предназначение науки разработал основные принципы индуктивного метода исследования. Бэконовский афоризм Знание сила в течение трех веков является символом науки. Бэкон предпринимает Великое восстановление наук в книге оставшейся не законченной и фиксирует возникновение науки как триединого целого система...
79037. Философия познания Р.Декарта и ее значение для превращения преднауки в науку 35 KB
  В основе философии Декарта дуализм души и тела мыслящей и протяженной субстанции. Общая причина движения по Декарту Бог который сотворил материю движение и покой. В учении о познании Декарт родоначальник рационализма и сторонник учения о врожденных идеях.
79038. Становление классической науки (XVII век) 35.5 KB
  Становление классической науки XVII век. также научная революция Этап становления классической науки относится к XVII. Этап становления классической науки связан прежде всего с деятельностью таких мыслителей как Г. При этом предметом науки являются законы общие положения обладающие абсолютностью и безусловной значимостью для всех.
79039. Развитие естествознания в XVII - XIX веках 34.5 KB
  Хорошо известно что идея развития пробила себе дорогу в естествознании уже в конце XVIII в. Однако конкретная форма идеи развития в естествознании того времени форма механистического эволюционизма была еще крайне несовершенна. рассматривали развитие как механический круговорот в котором происходит интеграция систем из некоторых простейших элементов и последующий распад их на эти же элементы причем каждый цикл развития завершается возвращением к исходному пункту. Правда дальнейшее проникновение идеи развития в естественные науки все...
79040. Натурфилософия как предшественник и антипод научного знания о природе. Преодоление натурфилософии (XIX в) 45 KB
  Преодоление натурфилософии XIX в. Натурфилософская и позитивистская и диалектическая концепции взаимосвязи философии и науки. явилась по существу первой исторической формой философии вообще. Сосуществования философии и науки как самостоятельных и во многом различающихся по предметам средствам методам и функциям форм познавательной и ориентировочной деятельности человека был сформулирован ряд концепций об их взаимоотношении.
79041. Достижения социально-гуманитарного знания в XVII - XIX веках 35 KB
  Достижения социальногуманитарного знания в XVII XIX вв. В решении проблемы о соотношении социальногуманитарного и естественнонаучного познания исторически сложились и существуют две альтернативные позиции: натурализм и антинатурализм. Данный подход казался безупречным в качестве метода научного познания и использовался для объяснения всех явлений в контексте имеющегося тогда знания. Но принцип редукционизма продолжал существовать в смысловом поле научного познания.
79042. Философия познания И.Канта и ее значение для развития науки XVIII - XIX веках 36.5 KB
  Философия познания И. В рамках этого течения была переосмыслена и заново сформулирована проблема отношения субъекта и объекта разработан диалектический метод познания и преобразования действительности. Основной период критический ознаменовался созданием трех главных произведений: Критика чистого разума 1781 Кри тика практического разума 1788 и Критика способности суждения 1790 В свете философии науки и техники наибольший интерес представляет первое из этих произведений поскольку именно в нем исследуется процесс...
79043. Система и метод Г.Гегеля и их значение для развития науки XIX века 56.5 KB
  Его диалектический метод ГЕГЕЛЬ Hegel Георг Вильгельм Фридрих 17701831 немецкий философ создавший на объективно-идеалистической основе систематическую теорию диалектики. Что Гегель понимал под свободой Свобода–это осознанная необходимость. Хотя Гегель и утверждает что спекулятивный метод и его правила дедуцируются самим движением мысли а не предпосылаются его системе но на деле подобная дедукция возможна только в сфере спекулятивного мышления приемы которого должны быть известны заранее. Гегель считает что разум должен не...