24642

Організація, зміст і методика проведення перспективного аналізу

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Організація зміст і методика проведення перспективного аналізу Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління. За допомогою перспективного аналізу визначаються можливі у перспективі економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки розробляються науково обгрунтовані програми соціального економічного і технічного розвитку галузей народного господарства оптимальні управлінські рішення які забезпечують досягнення стратегічних цілей. Аналіз фактичних результатів діяльності за довготерміновий...

Украинкский

2013-08-09

28.5 KB

0 чел.

28.Організація, зміст і методика проведення перспективного аналізу

Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління. Він покликаний забезпечити обгрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені в довгострокових планах і програмах на 5, 10, 15 та більше років, давати оцінку очікуваного і фактичного виконання цих програм.

За допомогою перспективного аналізу визначаються можливі у перспективі економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки, розробляються науково обгрунтовані програми соціального, економічного і технічного розвитку галузей народного господарства, оптимальні управлінські рішення, які забезпечують досягнення стратегічних цілей.

На рівні підприємств такий аналіз являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, їх взаємозв’язку та впливу на результативні показники в динаміці за довгий період часу.

У перспективному аналізі головна увага приділяється з’ясуванню можливих причинно-наслідкових зв’язків, які у майбутньому будуть обумовлювати формування результативних показників, тобто аналіз проводиться до здійснення господарських процесів, попередньо. Ця особливість тісно пов’язує його з прогнозуванням довгострокової перспективи. При такому аналізі вивчається стійкість чинників, зміна показників у минулому з метою з’ясування тих факторів, які будуть відігравати суттєву роль у майбутніх періодах.

Аналіз фактичних результатів діяльності за довготерміновий звітний період свідчить про наявність у ньому елементів ретроспективного аналізу, тобто аналізу здійснених процесів та їх результатів.

Оцінка очікуваного виконання перспективних планів та програм – важливе завдання перспективного аналізу. Вона грунтується на результатах вивчення фактичних чинників формування показників на минулу частину планового періоду і прогнозування їх прояву на частину періоду, що залишилася. У ході аналізу встановлюються напрями дії чинників (позитивних і негативних), їх розмір і сталість на фактично отримані та майбутні результати, які сприяють чи гальмують розвиток. Таким чином можна своєчасно виявити слабкі місця, нові резерви і прийняти необхідні управлінські рішення. Такий аналіз часто називають аналізом очікуваного виконання програм і виділяють в окремий вид. З його допомогою визначається найближча, поточна та довгострокова перспектива.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24143. Предпосылки образования русского централизованного государства 26.01 KB
  Особенности русского централизованного государства Русское централизованное государство сложилось в XIVXVI вв. Группы предпосылок образования русского централизованного государства. Его князья строят государственный аппарат для укрепления своей власти; внешнеполитические: главная внешнеполитическая задача Руси заключалась в необходимости свергнуть татаромонгольское иго которое тормозило развитие Русского государства.
24144. Этапы образования Русского централизованного государства 44.43 KB
  на северозападе русских земель возникло государство Великое княжество Литовское. на востоке от русских земель возникло другое сильное государство Золотая Орда. Видя слабость русских земель Литва стала очень активно присоединять русские земли. Литва на 3 4 стала состоять из русских земель.
24145. Российское государство при Иване III 29.71 KB
  Во внутренней политике Иван III как и его отец продолжает собирать русские земли под московским началом. Иван III присоединил к Москве Ростовское и Тверское Рязанское Белозерское и Дмитровское княжества. Такой ход дел не устраивал Ивана III стремившегося объединить все русские земли под московским началом.
24146. КУЛЬТУРА XIV-XV ВВ. 36.63 KB
  Со второй половины XIV в. Высокие образцы народнопоэтической речи дают и другие московские памятники XIV XV столетий. Составление летописей и других сочинений переписка рукописей переживают подъем со второй половины XIV в.
24147. Реформы Ивана 4 Грозного 27.57 KB
  После его смерти на Руси началось боярское правление. Особенностью его прихода к власти было то что впервые в истории Руси великий князь был венчан на царство и получил титул царя: термин царь пришел на Русь от монголотатар; до падения ига царем называл себя главный хан Золотой Орды; данным титулом золотоордынский царь подчеркивал свою власть над всеми как над другими ханами так и над русскими князьями которые ездили в Орду на поклон к царю; впервые приняв титул царь Иван Грозный показал свою абсолютную суверенность...
24149. Культура России в XVI в. 32.19 KB
  Фольклор Фольклор XVI в. в XVI в. Публицистика XVI в.
24150. Культура России в 1598-1613 гг 25.48 KB
  Первый период смуты характеризуется борьбой за престол различных претендентов. Таким образом первый этап смуты был отмечен правлением Лжедмитрия I 1605 1606 гг. Второй период смуты. Третий период смуты характеризуется борьбой с иноземными захватчиками.
24151. Экономическое развитие России в XVII в. XVII в 21.87 KB
  XVII в время массового заселения Волги Предуралья начало освоения Сибири. Новым было в XVII в. Всего в XVII в.