24648

Метод економічного аналізу. Класифікація методів економічного аналізу

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Економіко математичні методи – дослідження яке проводять шляхом анкетування опитування співбесіди. Загальнонаукові методи: Методи теорії пізнання аналіз синтез індукція дедукція. Евристичні методи Метод мозкового штурму анкетування морфологічний метод метод семикратного пошуку Метод асоціацій та аналогій. Економікологічні методи Методи детермінованого факторного аналізу методи елімінування логарифмічний метод інтегральний метод Методи загального аналізу методи порівняння і групування методи середніх величин та...

Украинкский

2013-08-09

51.5 KB

10 чел.

4.Метод економічного аналізу. Класифікація методів економічного аналізу.

Ме́тод економі́чного ана́лізу — це науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів й способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і змін його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів й їх сукупності на ці зміни.

Повнота і глибина вивчення діяльності підприємств значною мірою досягається застосування різноманітних технічних прийомів обробки джерел інформації що використовуються в економічному аналізі.

1.порівняння – це один із самих розповсюджених, аналіз будь якого показника починаючи із порівняння звітних даних з плановими, за попередній період, з базисним, показниками аналітичних підприємств – конкурентів; аналіз порівняння до і після впровадження інвестицій, порівняння якісних ознак фактично випущеної продукції зі стандартами і технічними умовами, що дає можливість визначити.

Види порівняльного аналізу:

-горизонтальний використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень показників що досліджуються від базових

-вертикальний за його допомогою вивчається структура економічних явищ і процесів шляхом визначення питомої ваги частин у загально цілому або співвідношення частин цілого між собою.

-трендовий застосовується для вивчення відносних показників темпів росту або приросту показників за ряд років до рівня базового року

2.Прийом групувань економічного явища і процеси характеризуються безлічу первинихданих для того щоб сукупність цього матеріалу могла бути використана для аналітичних висновків необхідна певна їх систематизація – це досягається аналітичними групуванням

Види групувань:

-типологічні – призначені для розподілу цієї сукупності на одноякісні групи або класи

- структурні використовуються для наступного вивчення внутрішніх складових досліджувальної сукупності

-факторні – служать для встановлення причино-наслідкових зв’язків між досліджу вальними ознаками явищ

3.Деталізація показників явищ процесів проводиться по напрямках; по утворюючим факторам – здійснюються для виявлення найважливіших причин зміни показників

- по підрозділах являє собою розкладання якого небудь загального показника по місцях здійснення відповідних операцій

-по періодах – розкладання загального показника по календарних періодах

Також широко використовується комбінування цих видів утилізації

4.Прийом відносних величин застосовується для характеристики ступеня виконання плану, виміру темпів розвитку виробництва в порівнянні з планом і в динаміці, порівняння показників одного підприємства з даними іншого

5.Балансовий метод використовується коли необхідно встановити наявність відповідності між аналізованими величинами; використовується для визначення забезпеченості підприємств кадрами шляхом ув’язки фактичної чисельності персоналу і необхідної чисельності по професіях, кваліфікації, освіти.Якщо такої відповідності немає баланс досягається за рахунок додаткового набору робочої сили, підвищення кваліфікації, перепідготовка персоналу.

6.Ланцюгові підстановки застосовуються для визначення роздільної дії кожного з факторів, що впливають на зміну величини узагальненого показника і полягає в послідовній заміні базової величини кожного з взаємодіючих факторів його величиною що досліджується і зіставлені результатів одержуваних при кожній такій заміні.

Величина зміни узагальнюючого показника під впливом даного окремого показника залежить від прийнятої в розрахунку послідовності постановок.Ця послідовність не може бути довільною, а повинна бути обґрунтована попереднім якісним аналізом взаємозв’язку факторів у процесі їхньої спільної дії.

7.Використання середніх величин це спосіб який дозволяє дати узагальнюючу характеристику ряду показників діяльноті підприємства його підрозділів.

8.Графічний метод наглядно демонструють ті закономірності і тенденції що містить числова інформація;використовується для розрахунків деяких показників.

9.Економіко математичні методи – дослідження яке проводять шляхом анкетування, опитування, співбесіди.

Класифікація методів економічного аналізу.

Залежно від способу пізнання економічних систем, вони поділяються на три групи:

  1.  загальнонаукові;
  2.  економіко-логічні;
  3.  економіко-математичні.

Загальнонаукові методи:

  1.  Методи теорії пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція).
  2.  Евристичні методи (Метод «мозкового штурму», анкетування, морфологічний метод, метод семикратного пошуку, Метод асоціацій та аналогій.)

Економіко-логічні методи

  1.  Методи детермінованого факторного аналізу (методи елімінування, логарифмічний метод, інтегральний метод)
  2.  Методи загального аналізу (методи порівняння і групування, методи середніх величин та індексів, методи балансового зв'язку, графічні методи, методи комплексної оцінки)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40484. Миф и фольклор 28.5 KB
  Зооморфные мифы – человек отождествляется с тем или иным животным. Космогонические мифы – мифы о сотворении мира. Древние мифы исчезают = отношение к ним исчезает. Пустые мифы – первые фольклорные тексты.
40485. Мифологическая школа в русской фольклористике 21 KB
  В XIX веке существовали две теории что такое миф: солярная – мифы – обожествление небесных светил метеорологическая – мифы – обожествление природных явлений Недостатки Фольклор только память о мифе – это преувеличенная точка зрения.
40486. Народная несказочная проза 22.5 KB
  Также бывают историкопатриотические легенды. Классификация легенд: легенды о сотворении мира о происхождении солнца месяца звезд земли и неба; легенды о животных; легенды о Боге Христе святых; легенды о наказании злых и прощении грешников; социальноутопические легенды; семейные легенды; легенды с сатирическими мотивами.
40487. Натурфилософия русской волшебной сказки 20 KB
  1 Борьба добра и зла где: добро – бескорыстие благородство качества Ивана Дурака; жизнь зло – отсутствие этих качеств старшие братья; смерть. 2 Жизнь порождает новую жизнь.
40488. Образ Бабы Яги 21.5 KB
  Баба Яга живет в избушке находящейся на границе двух миров в тёмном лесу. Баба Яга безусловно злой персонаж но делает добрые дела. Костяная нога лежит на печи: нос в потолок врос а пятки в дверь упираются атрибуты смерти – Баба Яга живет в гробу С одной стороны Баба Яга окружена атрибутами смерти а с другой – атрибуты кухни. В XVIII веке в Европе – добрая волшебница и злая колдунья; в России – одна Баба Яга.
40489. Образ врагов в былинах 20 KB
  Образ врагов в былинах. Эволюция образа: Змей Горыныч – самый древний зооморфный СоловейРазбойник – промежуточный образ терратоморфный Тугарин – человек но остается змеиное – крылья от Горыныча антропоморфный король литовский Калин – антропоморфные сам богатырь если отпадет от земли русской – Дунай.
40490. Образ Ивана Дурака 24 KB
  Образ Ивана Дурака. Иван Дурак открывает ряд литературных персонажей который заканчивается Христом. В волшебной сказке Иван – дурак в архетипичном смысле слова. Иван Дурак – высокий дурак ср.
40491. Образ Ильи Муромца в былине Илья и Святогор 20.5 KB
  Образ Ильи Муромца в былине 'Илья и Святогор'. Инвариант: Святогор и велик и высок его земля не держит и он ездит по горам всё что находится в горизонтальной плоскости – хорошо всё что в вертикальной – плохо. Святогор и Русь – несовместимые понятия. Святогор – символ природы гора камень.
40492. Образ Князя Владимира в былинах 21 KB
  Образ Князя Владимира в былинах. Основную часть русских былин прежде всего киевского цикла ученые связывают с Киевской Русью и правлением князя Владимира. Время князя Владимира – время больших событий. Былинный образ Владимира прошел сложную историю.