2465

Письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку. Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему, розвивати усне і писемне мовлення, сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні.

Украинкский

2013-01-06

39 KB

263 чел.

Герасименко Вероніки 305-ур

Тема. Письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю

8-й клас

Мета організації уроку. Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему; розвивати усне і писемне мовлення; сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні. 

Учні мають знати:

– роздум — це текст, у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

–змістом розповіді та опису є навколишня дійсність, а роздумом (міркуванням) – зв’язки між предметами чи явищами, які встановлює людина;

– основними ознаками роздуму є: 1) наявність провідної ідеї; 2) наявність тез; 3) достатність аргументації;

– Ідея – форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення. Особливістю ідеї є здатність виявляти найсуттєвіші, всепідпорядковуючі риси і закони об`єктивних процесів і створювати цілісний, взірцевий образ предмета в пізнанні або творчості. З цього погляду ідея споріднена з ідеалом, оскільки спрямована на досягнення вищої істинності й довершеності у відображенні й перетворенні існуючого.

Аргумент – істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюється істинність тези. Основними видами аргументу є: очевидні положення, аксіоми, факти, закони науки, визначення понять і т. ін.

Теза – положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь. Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. Вихідне положення, що вимагає доведення.

 – за змістом роздуми бувають: морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі), а також лінгвістичні теми (у науковому стилі);

 – роздумом називається тип мовлення, у якому для доведення чи заперечення чогось використовуються міркування, наводяться приклади, робляться зіставлення і висновки, що приводять до нових суджень;

 роздум буває розгорнутий і стягнений. 

Розгорнутий роздум складається з трьох частин: у першій висловлюється основна думка, яку потрібно довести - тези. У другій наводиться доказ (або кілька доказів) на підтвердження тези. У третій міститься висновок.

Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу. Теза та доказ, як правило, поєднуються словами: тому що, через те, що.

Висновок може поєднуватися словами: отже, таким чином;

Учні мають уміти:

аналізувати тему роздуму;

– формулювати тезу роздуму, підпорядковуючи тезу темі висловлювання;

– добирали переконливі докази;

– робити обґрунтовані висновки;

– будували роздуми композиційно закінченими й логічно стрункими;

– дбати про мовну виразність.

Завдання 1.

Прочитайте текст і проаналізуйте його.

Учітеся, брати мої.

Незаперечна істина: не знаючи рідної мови, не можна вважати себе повноцінною часткою свого народу. Бо ж вона, літературна мова для кожного з нас як повітря, цілюще джерело, з якого черпаємо духовну наснагу.

А погляньмо навколо себе, прислухаймося до своїх земляків-українців, як вони іноді розмовляють між собою. Тут почуємо суцільний так званий суржик, або, у кращому разі, кальку з російської на зразок: «такоє й скажеш», «увечерє я провєдала сусідку Марію Пєтровну», «вчора приобрела очень інтєрєсною кнігу на русском язику», «хочу висказатися» замість «хочу висловитися», «моє відношення до цього таке» замість «моє ставлення до цього таке», «на цій неділі» замість «на цьому тижні». Як правило, вживаємо «дійсно» замість «справді», «між тим» замість «тим часом», «кидається в очі» замість «впадає в око (очі) », «не мішайте мені» замість «не заважайте мені» тощо.

Виникає запитання: як же всього цього позбутися? Як кожному українцеві прилучитися до багатющої скарбниці рідної літературної мови? Скажу відверто: для цього насамперед потрібне щире бажання досягти цього. І якщо воно в людини з’явиться, то можна сподіватися на безперечний успіх (Максим Чепурний. «Учітеся, брати мої... ». 170 слів).

Очікувана відповідь (Цей текст є роздумом, у ньому висловлено думки автора про певне явище в суспільстві, а саме – про низький рівень мовленнєвої культури українців у побутовому спілкуванні. Автор дає відповідь на запитання, чому потрібно вивчати літературну мову, уважно ставитися до свого мовлення, як підвищити рівень мовленнєвої культури. Заголовок відображає основну думку (висновок). Вибудовуючи роздум, автор іде шляхом індукції – спершу розглядаються і аналізуються факти, а потім робиться умовивід, оформляється основна думка.

Поданий текст належить до публіцистичного стилю мовлення, призначенням якого є висвітлення певних подій, суспільно-політичних процесів у житті народу (рівень мовленнєвої культури все же є низьким), активний вплив на громадян, читачів, спонукання до діяльності (вивчати мову, прагнути залучитись до її багатющої скарбниці), пропаганда певних думок, дій (про важливість рідної мови для кожної людини). Розкриваючи значення рідної мови для кожного носія української спільноти, підкреслюючи багатство української літературної мови, автор (журналіст) привертає увагу до проблеми низького рівня мовленнєвої культури деяких українців. Питання досить актуальне, злободенне.)

Завдання 2.

Напишіть твір-роздум на морально-етичну тему.

«Право називатися людиною»

(«Людина» — таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: «Ось народилася ще одна людина», «Він буде великою людиною», «Оце так людина!» і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами. Хтось сказав: «Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу». Він ніякий — ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною? Я вважаю, що людина сама формує свою особистість. І найвищих форм підлості, так само як і благородства, людина може досягти сама саме тому, що вона людина. І їй самій необхідно обрати свій життєвий шлях. Тільки треба пам'ятати, що, на відміну від написаного на аркуші чистого паперу, вчинки людини не можна просто викреслити чи виправити. Ми говоримо «зла людина» і «добра людина». Отже, всі — люди? Але ж ні, існує ще таке слово, як «людяність». І вже зла людина ніяк не може бути гуманною. А гуманність — це і щирість, і чесність, і порядність, і вихованість. Людина, що має такі риси, поєднує в собі духовне багатство, високу моральність і виявляє себе як неповторна індивідуальність. Тож з погляду біології всі ми можемо називатися людьми. А от чи кожен гідний називатися людиною з погляду моралі? Над цим запитанням повинен замислитися кожен.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1727. ЭВОЛЮЦИЯ АНГЛИЙСКОЙ МОНАРХИИ В ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ ХХ ВЕКА. 1002.89 KB
  Эдвардианство в общественной и политической жизни Великобритании. Британская монархия в межвоенный период. Эволюция монархии в период правления короля Георга V. Британская монархия в годы Второй мировой войны и первое послевоенной десятилетие. Британский королевский двор в годы Второй мировой войны.
1728. КАТЕГОРИЯ СЛЕДСТВИЯ И СРЕДСТВА ЕЕ РЕАЛИЗАЦИИ НА РАЗНЫХ ЯРУСАХ СИНТАКСИСА В СОВРЕМЕННОМ РУССКОМ ЯЗЫКЕ 1000.96 KB
  Следствие как универсальная категория в языке. История вопроса о причинно-следственных отношениях в современном русском языке. Категория следствия и ее реализация в простом предложении. Наречие как средство выражения категории следствия в структуре простого предложения. Конструкции с обособленными определениями, выраженными причастным оборотом, как средство репрезентации категории следствия. Соотношение глагольных форм сказуемых как средство выражения категории следствия. Категория следствия в сложном синтаксическом целом.
1729. ФИЗИОЛОГО-АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗМА ЗДОРОВЫХ И СТРАДАЮЩИХ ХГД МАЛЬЧИКОВ В ПЕРИОДЕ ВТОРОГО ДЕТСТВА 1000.62 KB
  Физиологические и морфологические особенности организма детей в период второго детства. Особенности функционирования сердечно-сосудистой системы детей в период второго детства. Методы статистической обработки результатов исследования. Корреляционный анализ. Особенности морфотипа здоровых мальчиков в периоде второго детства. Дерматоглифические особенности здоровых мальчиков в периоде второго детства.
1730. ОПЫТ ЛИНГВОКОГНИТИВНОГО АНАЛИЗА МЕТАФОР И ИДИОМ КОНЦЕПТА FOOD 999.91 KB
  Анализ языковых средств онтологизации концепта FOOD (метафор и идиом) как способ выявления национально-культурной специфики исследуемого концепта в английском языковом сознании, а также выявление динамики взаимодействия конвенциональных и феноменологических концептуальных признаков FOOD.
1731. КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ПРИОБРЕТЕНИЯ И ПРЕКРАЩЕНИЯ ГРАЖДАНСТВА В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 999.81 KB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И ИСТОРИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРИОБРЕТЕНИЯ И ПРЕКРАЩЕНИЯ ГРАЖДАНСТВА В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ. КОНСТИТУЦИОННЫЕ ОСНОВЫ РЕГУЛИРОВАНИЯ ПРИОБРЕТЕНИЯ И ПРЕКРАЩЕНИЯ ГРАЖДАНСТВА В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ.
1732. Синтез композиционных аффинных сорбентов с магнитными свойствами и их технологическое использование при изготовлении чумных иммунобиологических препаратов 994.91 KB
  Синтез и исследование магнитосорбционных органокремнеземных материалов с иммобилизованными биологически активными лигандами. Способы получения антигенов чумы, выделения специфических иммуноглобулинов, получения иммунопероксидазных коньюгатов и их контроль. Применение магнитных иммуносорбентов для диагностики особо опасных инфекционных заболеваний и индикации их возбудителей.
1733. Математическое моделирование биомеханических процессов в неоднородном миокарде 1.53 MB
  Механическая неоднородность миокарда, модель мышечного сокращения, используемая для виртуального и гибридного дуплета, алгоритмы и программа организации взаимодействия элементов гибридного дуплета в физиологическом эксперименте.
1734. ДУБЛИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИИ КАК СРЕДСТВО ПОВЫШЕНИЯ УСТОЙЧИВОСТИ НЕЙРОСЕТЕВЫХ РЕШЕНИЙ 2.69 MB
  Информация и информационная технология. Формализация основных понятий и классификация дублей. Дублирование в процессе решения задачи классификации предсказаний летального исхода в случае наступления инфаркта миокарда.
1735. СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ЭЛЕКТОРАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ 1.52 MB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИЗУЧЕНИЯ ЭЛЕКТОРАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ. МЕТОДИЧЕСКИЕ ПРИЕМЫ ИЗУЧЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНОГО ЭЛЕКТОРАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ. ИССЛЕДОВАНИЕ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ДЕТЕРМИНАНТ ЭЛЕКТОРАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ.