2465

Письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку. Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему, розвивати усне і писемне мовлення, сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні.

Украинкский

2013-01-06

39 KB

263 чел.

Герасименко Вероніки 305-ур

Тема. Письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю

8-й клас

Мета організації уроку. Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему; розвивати усне і писемне мовлення; сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні. 

Учні мають знати:

– роздум — це текст, у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

–змістом розповіді та опису є навколишня дійсність, а роздумом (міркуванням) – зв’язки між предметами чи явищами, які встановлює людина;

– основними ознаками роздуму є: 1) наявність провідної ідеї; 2) наявність тез; 3) достатність аргументації;

– Ідея – форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення. Особливістю ідеї є здатність виявляти найсуттєвіші, всепідпорядковуючі риси і закони об`єктивних процесів і створювати цілісний, взірцевий образ предмета в пізнанні або творчості. З цього погляду ідея споріднена з ідеалом, оскільки спрямована на досягнення вищої істинності й довершеності у відображенні й перетворенні існуючого.

Аргумент – істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюється істинність тези. Основними видами аргументу є: очевидні положення, аксіоми, факти, закони науки, визначення понять і т. ін.

Теза – положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь. Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. Вихідне положення, що вимагає доведення.

 – за змістом роздуми бувають: морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі), а також лінгвістичні теми (у науковому стилі);

 – роздумом називається тип мовлення, у якому для доведення чи заперечення чогось використовуються міркування, наводяться приклади, робляться зіставлення і висновки, що приводять до нових суджень;

 роздум буває розгорнутий і стягнений. 

Розгорнутий роздум складається з трьох частин: у першій висловлюється основна думка, яку потрібно довести - тези. У другій наводиться доказ (або кілька доказів) на підтвердження тези. У третій міститься висновок.

Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу. Теза та доказ, як правило, поєднуються словами: тому що, через те, що.

Висновок може поєднуватися словами: отже, таким чином;

Учні мають уміти:

аналізувати тему роздуму;

– формулювати тезу роздуму, підпорядковуючи тезу темі висловлювання;

– добирали переконливі докази;

– робити обґрунтовані висновки;

– будували роздуми композиційно закінченими й логічно стрункими;

– дбати про мовну виразність.

Завдання 1.

Прочитайте текст і проаналізуйте його.

Учітеся, брати мої.

Незаперечна істина: не знаючи рідної мови, не можна вважати себе повноцінною часткою свого народу. Бо ж вона, літературна мова для кожного з нас як повітря, цілюще джерело, з якого черпаємо духовну наснагу.

А погляньмо навколо себе, прислухаймося до своїх земляків-українців, як вони іноді розмовляють між собою. Тут почуємо суцільний так званий суржик, або, у кращому разі, кальку з російської на зразок: «такоє й скажеш», «увечерє я провєдала сусідку Марію Пєтровну», «вчора приобрела очень інтєрєсною кнігу на русском язику», «хочу висказатися» замість «хочу висловитися», «моє відношення до цього таке» замість «моє ставлення до цього таке», «на цій неділі» замість «на цьому тижні». Як правило, вживаємо «дійсно» замість «справді», «між тим» замість «тим часом», «кидається в очі» замість «впадає в око (очі) », «не мішайте мені» замість «не заважайте мені» тощо.

Виникає запитання: як же всього цього позбутися? Як кожному українцеві прилучитися до багатющої скарбниці рідної літературної мови? Скажу відверто: для цього насамперед потрібне щире бажання досягти цього. І якщо воно в людини з’явиться, то можна сподіватися на безперечний успіх (Максим Чепурний. «Учітеся, брати мої... ». 170 слів).

Очікувана відповідь (Цей текст є роздумом, у ньому висловлено думки автора про певне явище в суспільстві, а саме – про низький рівень мовленнєвої культури українців у побутовому спілкуванні. Автор дає відповідь на запитання, чому потрібно вивчати літературну мову, уважно ставитися до свого мовлення, як підвищити рівень мовленнєвої культури. Заголовок відображає основну думку (висновок). Вибудовуючи роздум, автор іде шляхом індукції – спершу розглядаються і аналізуються факти, а потім робиться умовивід, оформляється основна думка.

Поданий текст належить до публіцистичного стилю мовлення, призначенням якого є висвітлення певних подій, суспільно-політичних процесів у житті народу (рівень мовленнєвої культури все же є низьким), активний вплив на громадян, читачів, спонукання до діяльності (вивчати мову, прагнути залучитись до її багатющої скарбниці), пропаганда певних думок, дій (про важливість рідної мови для кожної людини). Розкриваючи значення рідної мови для кожного носія української спільноти, підкреслюючи багатство української літературної мови, автор (журналіст) привертає увагу до проблеми низького рівня мовленнєвої культури деяких українців. Питання досить актуальне, злободенне.)

Завдання 2.

Напишіть твір-роздум на морально-етичну тему.

«Право називатися людиною»

(«Людина» — таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: «Ось народилася ще одна людина», «Він буде великою людиною», «Оце так людина!» і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами. Хтось сказав: «Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу». Він ніякий — ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною? Я вважаю, що людина сама формує свою особистість. І найвищих форм підлості, так само як і благородства, людина може досягти сама саме тому, що вона людина. І їй самій необхідно обрати свій життєвий шлях. Тільки треба пам'ятати, що, на відміну від написаного на аркуші чистого паперу, вчинки людини не можна просто викреслити чи виправити. Ми говоримо «зла людина» і «добра людина». Отже, всі — люди? Але ж ні, існує ще таке слово, як «людяність». І вже зла людина ніяк не може бути гуманною. А гуманність — це і щирість, і чесність, і порядність, і вихованість. Людина, що має такі риси, поєднує в собі духовне багатство, високу моральність і виявляє себе як неповторна індивідуальність. Тож з погляду біології всі ми можемо називатися людьми. А от чи кожен гідний називатися людиною з погляду моралі? Над цим запитанням повинен замислитися кожен.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81665. Особенности развития русской литературной критики 1830-х гг. Романтическая критика на страницах ж-ла Н.А.Полевого «Московский телеграф» 35.24 KB
  Полевого создавал атмосферу новизны непрестанного поиска. Полевого; с романтических повестей Вечера на хуторе близ Диканьки начинает писательское поприще И. Полевого ярко раскрылись и в его рецензии на книгу АГалича Опыт науки изящного 1826. Полевого О романах Виктора Гюго и вообще о новейших романах 1832 обнаруживала ориентацию автора на романтизм в его французской разновидности.
81666. Философская критика (Д.В.Веневитинов, И.В.Киреевский и др.). Литературно-критическая и журналистская деятельность Надеждина 37.23 KB
  Манна философская предоснова восприятия искусства строго говоря присущая любой художественной теории в том числе классицизму романтизму и т. здесь уже ощущается недостаточной и уступает место целенаправленному включению искусства в философское наукоучение. Высокую оценку Галича получали идеи натурфилософии Шеллинга понимание природы как целесообразного целого где происходит взаимодействие противоположно направленных сил и основные положения шеллинговой философии искусства: представление о самоценности искусства об идеале как...
81667. А.С. Пушкин как литературный критик. Проблематика его литературно-критических статей и заметок; жанровое, стилевое своеобразие. Типологический анализ одной из работ 35.6 KB
  Его статьи и художественные произведения становились итогом долгих и основательных раздумий о самых разнообразных теоретических проблемах художественного творчества о предмете и назначении искусства о взаимосвязи писателя и общества об историзме и народности литературы роли критики в развитии эстетического вкуса читателей путях становления русского литературного языка и т. В многообразном по своему составу литературнокритическом наследии Пушкина есть и опыты больших историколитературных обобщений незавершенная статья О ничтожестве...
81668. Творчество А. С. Пушкина в критике разных эпох. Сравнительный типологический анализ статей В. Г. Белинского (8-я, 9-я, из цикла «Сочинения Александра Пушкина»), Д. И. Писарева («Пушкин и Белинский»), Д. С. Мережковского («Пушкин») 39.06 KB
  Пушкина в критике разных эпох. Белинского 8я 9я из цикла Сочинения Александра Пушкина Д. Вообще творчеству Пушкина Белинский посвящает огромное количество критических статей и сочинений. Обратимся к 89 статьям сочинения Александра Пушкина.
81669. Литературно-критическое тв-во Н.В.Гоголя. Типологический анализ одной из статей 40.33 KB
  Статья Плетнева Чичиков или Мертвые души Гоголя опубликованная в июльском номере Современника за 1842 г. Плетнев как и Белинский ставил Гоголя в первый ряд среди современных писателей отмечая удивительную верность автора действительности. В произведениях Гоголя П. Вяземский решительно противился тому что именем Гоголя теоретики натуральной школы пытались придать ей идейную и эстетическую целостность.
81670. Особенности развития литературной критики в 1840-е гг. Литер.критика «Отечественных записок». Славянофильская критика. Литературно-критическая позиция журнала «Современник» 34.72 KB
  Анненков определялись противостоянием двух сформировавшихся на рубеже 1830 1840х годов течений русской общественной мысли западничества и славянофильства. отстаивали необходимость исторического движения России по европейскому пути выдвигали на первый план идею свободы и самоценности человеческой личности подчеркивали исчерпанность тех начал которые составляли основу древнерусской жизни. – публиковали свои статьи на страницах Москвитянина Московских литературных и ученых сборниковРусской беседы выступили против перенесения...
81671. Понятие о литературной критике, ее происхождение. Значение термина «критика» 28.26 KB
  Значение термина критика. В широком общекультурном смысле литературная критика обозначение восходящей к глубокой древности филологической рефлексии по поводу любого словесно-организованного текста. В современной западной культуре понятия литературная наука и литературная критика часто совпадают и употребляются на правах синонимов. В специальном литературоведческом смысле закрепленном отечественной гуманитарной традицией литературная критика род литературно-творческой и литературно-коммуникативной деятельности направленной на...
81672. Природа и предмет литературной критики. Взаимодействие критики с различными отраслями искусства и науки. Соотношение критики и литературоведения. Основные функции критики 31.97 KB
  Литературная критика двойственна по своей природе. Литературная критика естественно соотносится со многими областями науки и культуры: с филологией философией историей эстетикой герменевтикой культурологией психологией социологией книговедением с публицистикой и журналистикой с критикой художественное музыкальной театральной с кинокритикой телевизионной критикой и др. Испытывая непосредственное влияние близких или смежных гуманитарных сфер литературная критика в слою очередь способствует их развитию. Литературная критика одна...
81673. Типология литературной критики с точки зрения субъекта критической деятельности 38.99 KB
  Для критики словесного искусства нужны люди которые бы показывали бессмыслицу отыскивания мыслей в художественном произволении м постоянно руководили бы читателем в том бесконечном лабиринте сцеплений в котором и состоит сущность искусства и к тем законам которые служат основанием этих сцеплений. Сопряжение собственного эстетического опыта и литературной неизведанности явленной в оцениваемых словеснохудожественных произведениях одна из постоянно одолеваемых сложностей профессиональной литературной критики. Лидеров профессиональной...