2467

Загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова.

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття про загальновживані та стилістично забарвлені слова, навчити розпізнавати і використовувати їх у власному мовленні, виховувати любов до слова.

Украинкский

2013-01-06

33.86 KB

375 чел.

Гончар Юлії

305 УРЕД групи

5 клас

 Тема. Загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова.

 Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття про загальновживані та стилістично забарвлені слова; навчити розпізнавати і використовувати їх у власному мовленні; виховувати любов до слова.

 Учні мають знати :

  1.  за значенням усі слова поділяються на загальновживані та стилістично забарвлені;
  2.  загальновживані слова (їх ще називають стилістично нейтральними) використовують усі люди в усному і писемному мовленні : мати, батько, син, дочка, брат, сестра, хліб, сіль, вода пшениця, яблуня, вишня, вітер, дощ, будинок, сорочка, зелений, великий, жити, думати, тут, завтра;
  3.  загальновживаними (нейтральними) є слова, що виступають назвами :

1) явищ природи (вода, сніг, повітря, мороз, повінь, відлига);

2) рослин і тварин (дуб, верба, яблуня, ячмінь, жито, корова, кінь, сорока, лелека);

3) осіб за родинною спорідненістю (батько, мати, син, дочка, брат, сестра, дід, баба, онук);

4) осіб за професійною або службовою приналежністю (учитель, артист, інженер, хірург, секретер, директор, інспектор);

5) найрізноманітніших предметів побутового середовища (ніж, стіл, стілець, костюм, сорочка, будинок, стеля, телефон, хліб);

6) ознак (білий, червоний, зелений, голубий,синій, малий, великий, широкий, вузький, далекий, близький, прямий, кривий, квадратний, круглий);

7) дій, процесів і станів (ходити, сидіти, спати, будувати, копати, орати, ремонтував, розмовляти, мислити, хворіти, переживати, мріяти);

8) просторових і часових понять (день, ніч, рік, місяць, тиждень, століття, хвилина, година, тут, там, тепер, тоді, колись, десь, південь, північ, захід, схід);

9) кількісних відношень (один, п»ять, десять, сотня, десяток, багато, мало);

10) одиниць ваги (грам, кілограм, тонна, центнер, міліграм);

11) службові слова (і, а, але, щоб, бо, у, на, за, перед, під, через) тощо.

  1.  до стилістично забарвлених слів належить: (слова, властиві передовсім писемному мовленню, книжна лексика включає в себе слова, що позначають абстрактні поняття:здатність, старанність, обрання, мистецтво; слова із забарвленням урочистості :воїн, стражденний, благословенний) та розмовна лексика (слова, що їх уживають у побутовому мовленні і які виразно передають оцінку осіб, предметів, явищ і почуття:плакса, розбишака, здоровань, смакота, вештатися, швендяти, горлопанити, шастати, байдикувати, багатоповерхівка (багатоповерховий будинок – специфічні слова – семантичне стягнення назв-словосполучень);
  2.  книжну лексику використовують не тільки в писемному мовленні. У щоденному усному спілкуванні люди часто порушують теми, які передбачають уживання книжних слів. Книжна лексика поділяється на такі групи: 
  3.  суспільно-політична лексика — слова, пов'язані з політичним і громадським життям суспільства і людини в суспільстві: Верховна Рада, Рада Європи, без'ядерна держава, мітинг, вибори, телеміст, преса, пікетування;
  4.   наукова лексика — слова, що вживаються в науковій літературі та в мовленні науковців: експеримент, аргумент, дослід, спостереження, зіставлення, префікс, іменник, відмінювання, словосполучення, речення, радіус, клітина, пульсари, магнітні хвилі;
  5.  офіційно-ділова лексика — слова, уживані у діловому спілкуванні, зокрема під час складання документів (ділових паперів): наказ, закон, заява, розписка, реєстрація, інструкція, посвідчення, відрядження, угода, протокол.
  6.  стилістично забарвлені слова використовують у текстах різних стилів;
  7.  людині, яка висловлює свої позитивні чи негативні емоції, завжди допомагає експресія (сила вияву почуттів, виразність).

Учні мають уміти: 

  1.  розпізнавати загальновживані та стилістично забарвлені слова;
  2.  аргументувати належність слова до певної лексики;
  3.  визначати вид книжної і розмовної лексики;
  4.  визначати значення слова та приналежність його до певного стилю мовлення;
  5.  доречно використовувати загальновживані та стилістично забарвлені слова у власному мовленні;

Завдання 1. Прочитайте виразно текст, на місці крапок добирайте з довідки слова.Чи відоме їхнє значення всім людям? З якою метою вам подається цей текст? Про що він? Яка його основна думка? Перекажіть текст. Запишіть в зошити значення слів із довідки.

У родинах художників діти змалечку стають свідками чуда. Щодня вони бачать, як батько стоїть за ... , в одній руці в нього — ... , у другій — ... . Полотно спочатку чисте, біле. Та ось художник наносить ... . Далі бере вугіль, робить рисунок, стирає, знову накреслює. Нарешті митець видавлює з тюбика на ... відразу кілька фарб. Пензлем він торкає одну, другу, третю й починає їх змішувати. Після цього торкається ...полотна. З'являються якісь лінії, обриси, мазки. День за днем стоїть художник біля ... й пише картину. (Живописець ніколи не скаже, що він малює). Поступово тьмяне стає чітким, вже не мазки й не лінії, а небо й хмари, простір і повітря, рослини й будівлі, людські постаті й обличчя з'являються на полотні.

Довідка : Мольберт, пензель, палітра, ґрунт.

(Панасенко К. Діти художників // Українська мова і література в школі. 2001. - № =11. – С.12.)

Очікувана відповідь. У родинах художників діти змалечку стають свідками чуда. Щодня вони бачать, як батько стоїть за ...(мольбертом) , в одній руці в нього — ...(пензель) , у другій — ..(палітра). . Полотно спочатку чисте, біле. Та ось художник наносить ...(грунт) . Далі бере вугіль, робить рисунок, стирає, знову накреслює. Нарешті митець видавлює з тюбика на ...(палітру) відразу кілька фарб. Пензлем він торкає одну, другу, третю й починає їх змішувати. Після цього торкається ...(пензлем) полотна. З'являються якісь лінії, обриси, мазки. День за днем стоїть художник біля ...(мольберта) й пише картину. (Живописець ніколи не скаже, що він малює). Поступово тьмяне стає чітким, вже не мазки й не лінії, а небо й хмари, простір і повітря, рослини й будівлі, людські постаті й обличчя з'являються на полотні.

Мольберт – підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і таке інше для малювання.

Пензель – прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби на якусь поверхню.

Палітра – чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби.

Грунт –  тонкий шар спеціальної складної речовини, що знаходиться між шаром фарб і підґрунтям у вигляді полотна, дерев'яної дошки, картону тощо; надає поверхні картини або розпису однорідного тону й фактури, дозволяє найкраще поєднати фарби з підґрунтям, створює при потребі загальну кольорову гаму.

Завдання 2. Прочитайте виразно текст. Про що він? До якого стилю мовлення він належить? Знайдіть у ньому ознаки розмовного стилю. Які емоції викликав у вас цей текст? Назвіть стилістично забарвлені слова та загальновживані (нейтральні). Знайдіть зменшено-пестливі лексичні одиниці в тексті, ще знайдіть слова, які вже в своєму значенні містять позитивну чи негативну оцінку і називають відчуття, настрої. Перекажіть текст усно.

Жили собі дід та баба. Вже й кінець життя близенько, а діточок немає. Журяться дід та баба : «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда : «Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!»

(Тютюнник Г. Казки та оповідання : для дошк. та мол. шк. віку. – К.: Веселка, 2007. – 22с.)    

          

Очікувана відповідь. Текст розмовного стилю, йому властиві невимушеність, спонтанність спілкування без попередньої підготовки, учасники спілкуються і ми можемо уявити собі повну ситуацію, переважно діалогічна форма обміну інформацією, використання слів з виразними експресивно-оцінними позитивними і негативними значеннями. Зменшено-пестливі лексичні одиниці : близенько, діточок, деревинку, колисочку. Загальновживані слова : жили, дід, баба, собі,вже, й, кінець, життя, а, немає і т. п. Слова, які вже в своєму значенні містять позитивну чи негативну оцінку і називають відчуття, настрої : журяться.

Завдання 3. Прочитайте виразно текст. До якого стилю мовлення він належить? Знайдіть у ньому характерні ознаки офіційно-ділового стилю. Знайдіть в тексті загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова.

      Довідка

Видана Петренкові Миколі про те, що він навчається в 5-А класі Київського гуманітарного ліцею.

Довідку видано на вимогу районної бібліотеки.

Директор ліцею         Г.П. Кузьменчук

Очікувана відповідь. Текст офіційно-ділового стилю, йому властиві точність, конкретність, лаконічність, неприпустимість експресивно-оцінних значень слів, вживаних тільки в прямих значеннях, спеціальна термінологія. Офіційно- ділова лексика використовується в різного типу ділових паперах, законах, постановах і розпорядженнях, договорах і угодах, нотах, наприклад: акт, наказ, протокол, злочин, нота, допит.Стилістично забарвлені слова: довідка, гуманітарного, ліцею, видано, вимогу.

Завдання 4. Прочитайте виразно текст. Про що він? До якого стилю мовлення він належить? Знайдіть у ньому ознаки публіцистичного стилю. Які емоції викликав у вас цей текст? Назвіть стилістично забарвлені слова та загальновживані (нейтральні).

Ще міг би серед нас бути той сивий, завжди замислений митець, вшанувати котрого ми зібралися, блискучий майстер, яким пишається українська література. Юрій Яновський – талановита людина. Хоч не судилося йому бути довгожителем, зате довгожителями стали його прекрасні книги. Він душею вбирав героїчний настрій грандіозних подій того часу…

( Шамрай О. Юрій Яновський // Нова доба. - 2000. - № 60 (888). – С.5.)

Очікувана відповідь. Текст публіцистичного стилю. Емоційно-експресивна лексика відіграє тут особливо важливу роль, автор не просто характеризує явище, а створює емоційно-експресивну атмосферу тексту, автор хоче переконати читача, хоче викликати потрібні нам емоції. Публіцистична лексика різна, у ній є слова на позначення суспільно-політичних явищ (боротьба, ідея, суспільний ідеал, добробут, свобода), слова урочисто-піднесеного звучання (безсмертя, героїзм).

Завдання 5. Прочитайте виразно. До якого стилю мовлення він належить? Які ознаки у ньому наукового стилю? Обгрунтуйте свою думку. Знайдіть в текстах загальновживані і стилістично забарвлені слова.

Асканія – Нова – перший заповідник, заснований в Україні в дев»ятнадцятому столітті. Це заповідний цілинний степ із зоопарком, дендропарком. Асканія – Нова залишається єдиною в Європі ділянкою первісної природи Причорномор»я.

(Великий довідник школяра. – К.: Ранок, 2000, - С. 84.)

Очікувана відповідь. Текст – науковий стиль. Науковому стилі властиве широке використання термінів, складних речень.

Завдання 6. Прочитайте і запишіть слова в зошити, розподіливши їх у два стовпчики : у перший – стилістично нейтральні (загальновживані), у другий – стилістично забарвлені. Аргументуйте ваш поділ.

Ходити, спати, здоровань, розбишака, щоб, десять, день, на, білий, воїн, золотокосий, прямий, здатність, брат, сестра, хліб, сіль, будинок, стеля, багатоповерхівка, мистецтво, горлопанити, швендяти, грам, стражденний, тоді, смакота, байдикувати, благословенний, учитель, ніж, сорочка,дощ, верба,дуб, кінь, секретар, телефон,обрання.

Очікувана відповідь.

Загальновживані : ходити, спати, щоб, десять, день, на, білий, прямий, брат, сестра, хліб, сіль, будинок, стеля, грам, тоді, учитель, ніж, сорочка, дощ, верба, дуб, кінь, секретар, телефон.

Стилістично забарвлені:здоровань, розбишака, воїн, золотокосий, здатність, багатоповерхівка, мистецтво, горлопанити, швендяти, стражденний ,смакота,байдикувати, благословенний, обрання.

Завдання 7. Прочитати виразно віршований текст Ліни Костенко «Вербові сережки», на місці крапок поставте слова , які б римувалися та підходили за змістом. До якого типу мовлення він належить? Чому? Аргументуйте свою відповідь? Яка пора року зображається? Який настрій у вас після прочитання цього вірша? Знайдіть загальновживані і стилістично забарвлені слова. Пояснити лексичне значення слова сережки, скласти з ним словосполучення так, щоб показати всі значення цього слова.

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки

Одягла верба … .

Головою хилитала,

Потихесеньку …:

  1.  Де ота біленька хатка,

Що гарнесенькі …?

Хай би вибігли до стежки,

Подарую їм … .

Очікувана відповідь.

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки

Одягла верба … (сережки).

Головою хилитала,

Потихесеньку …(питала):

  1.  Де ота біленька хатка,

Що гарнесенькі …(дівчатка)?

Хай би вибігли до стежки,

Подарую їм …(сережки).

  1.  Сережки – суцвіття деяких деревних рослин у вигляді китиці з дрібних квітів (березові сережки, сережки молодого деревця).
  2.  Сережки – жіноча прикраса (золоті сережки мами, срібні сережки на вусі).

Опис стану природи.

Домашнє завдання : Опишіть стан природи вкінці квітня, використовуючи загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова. Стиль опису оберіть самостійно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30652. Поиском истины пронизана вся русская литература девятнадцатого века 19.29 KB
  Но что же явилось причиной возникновения такой страшной мысли Если проанализировать ситуацию выясняется что он мечется в поисках смысла жизни в поисках справедливости и истины. Что же после признания Нашел ли Раскольников ответы на свои вопросы Открылась ли для него частица истины На первый взгляд Раскольников изменился стал читать Евангелие спокойно созерцать мир вместе с Соней. Конечно нельзя забыть то что с ним произошло но тут же возникает вопрос: а не смирился ли Раскольников со своей участью Быть может он отказался от...
30653. Анализ стихотворения Владимира Маяковского «Послушайте!» 15.68 KB
  Оно начинается просьбой обращенной к людям: Послушайте Таким восклицанием каждый из нас очень часто прерывает свою речь надеясь быть услышанным и понятым. Весь строй речи в стихотворении Послушайте именно такой какой бывает когда ведется острая дискуссия полемика когда тебя не понимают а ты лихорадочно ищешь аргументы убедительные доводы и надеешься: поймут поймут. Послушайте взволнованный и напряженный монолог лирического героя.
30654. Почему для Катерины невозможен путь Варвары? (По пьесе А.Н. Островского «Гроза») 13.29 KB
  Представительницами двух миров старого и нового являются в пьесе Катерина и Варвара. Но при всей своей хитрости приспособляемости и нравственной убогости Варвара не смогла вынести домашней тирании. Варвара бы так никогда не поступила.
30655. Поэма Н.А. Некрасова «Кому на Руси жить хорошо» как движущаяся панорама народной жизни 14.57 KB
  Некрасова Кому на Руси жить хорошо как движущаяся панорама народной жизни.Большую часть поэмы Некрасов посвящает обзору именно народной жизни ведь главным героем произведения является русский народ.Уже в первой главе Поп создаются масштабные картины народной жизни. Из рассказа попа мы узнаем не только о жизни духовного сословия в России после отмены крепостного права но и бедственном положении большинства крестьянских семей не способных заплатить священнику за его работу.
30656. Чем отличается народное и барское представление о счастье? (По поэме Н.А. Некрасова «Кому на Руси жить хорошо») 16.89 KB
  Некрасов остро ставит вопрос о счастье.Счастливых людей трудно найти потому что у каждого свое представление о счастье. Таким образом представление о счастье у крестьян напрямую связано с общественной иерархией.
30657. Предыстория героя как способ характеристики героя в произведениях отечественной классики XIX века 12.52 KB
  Так показав детство главного героя Гончаров раскрыл суть всего крепостного уклада калечащего жизни дворянского класса.
30658. Каковы главные причины «лежания» Ильи Ильича Обломова? (По роману И.А.Гончарова «Обломов») 13.12 KB
  Именно такая жизнь для Обломова является идеальной поэтому герой не принимает петербургскую жизнь для него она холодна и лишена души. Ничегонеделание Обломова это своеобразный протест и отрицательное отношение к жизни и интересам современных герою людей.Штольц пытается вывести Обломова из апатичного состояния знакомит его с Ольгой Ильинской.
30659. Роль пейзажа в произведениях отечественной литературы 13.54 KB
  Так например в повести Бедная Лиза Карамзина живописные картины природы на первый взгляд можно счесть случайными эпизодами которые являются всего лишь красивым фоном для основного действия. Таким образом здесь описание природы служит для выражения авторской позиции. Здесь картина природы раскрывает не только душевное состояние Лизы но и предвещает трагичный финал данной истории. Его характер отражается в принадлежащих ему описаниях природы Фаталист Тамань Княжна Мери.
30660. Сны героев. Их художественная функция в произведениях отечественной литературы 12.95 KB
  Так сон Татьяны в Евгении Онегине заключает в себе идею о близости героини к народу. Татьяна исключительно романтическая натура что и доказывает её сон. Во многом сон носит символический характер таким образом автор переплетает народные представления о сне образ ручья медведя леса и т. Иной характер носит сон Обломова Гончаров Обломов в котором герой видит свою родную деревню и свое детство.