2468

Розряди займенників за значенням

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку. Сформувати загальне поняття про розряди займенників, їх диференційні ознаки, повторити співвідносні з ними частини мови, закріпити поняття про текст і використання займенників як засобів зв’язку в ньому.

Украинкский

2013-01-06

30.37 KB

121 чел.

Проект уроку

Шовкопляс Марини, 305уред

Тема. Розряди займенників за значенням. 6 клас

Мета організації уроку. Сформувати загальне поняття про розряди займенників, їх диференційні ознаки; повторити співвідносні з ними частини мови, закріпити поняття про текст і використання займенників як засобів зв’язку в ньому.

У ЧНІ МАЮТЬ ЗНАТИ:

–  займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмет,          ознаку  та кількість, але не називає їх;

  1.  займенник відповідає на питання : Хто? Що? Який?Чий? Скільки?
  2.  займенники за значенням поділяються на такі розряди: особові, зворотний, питальні, відносні, неозначені, заперечні, присвійні, означальні, вказівні;
  3.  є три особи особових займенників;
  4.  особовий займенник не має називного відмінка, не має роду та числа;
  5.  питальні займенники використовуються для вираження питань про особу чи предмет, їхню ознаку, кількість предметів;
  6.  відносні займенники використовуються для зв’язку частин складного речення;
  7.  заперечні займенники вказують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак чи кількості;
  8.  неозначені займенники вказують на невідомі, неозначені предмети, їхні ознаки, кількість;
  9.  займенники використовуються як один із засобів зв’язку  між реченнями у тексті

УЧНІ МАЮТЬ ВМІТИ:

  1.  знаходити займенники в тексті;
  2.  розпізнавати займенники за їх істотними ознаками;
  3.  розрізняти займенники за значенням;
  4.  визначати їх морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні;
  5.  використовувати займенники для зв’язку речень у тексті;
  6.  виділяти займенники серед інших частин мови.

Інформація на інтерактивній дошці.

Займенники(розряди)

Особові

1-а особа:Я, ми.

2-а особа: ти, ви.

3-а особа : він, вона, воно, вони.

Зворотний

Себе

Питальні

Хто? Що? Який? Чий? Котрий? Скільки?

Відносні

Хто, що, який, чий, котрий, скільки

Неозначені

Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, дехто, хтозна-який.

Заперечні

Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.

Присвійні

Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.

Вказівні

Той, цей, такий, стільки.

означальні

Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

Завдання 1. 

Прочитайте вірш П. Воронька « З вокзалу в станцію метро»,про що в ньому розповідається? Чи ви знаєте щось про автора? Виділіть особові займенники. На які питання вони відповідають?Для чого автор використовує їх?

З вокзалу в станцію метро
Я ескалатором спускаюсь
І їду глянуть на Дніпро,
Коли у Київ повертаюсь.

Підземний шлях! Яке добро!
Й забути можна, де ти є -
В Москві? У Лондоні? В Парижі?
Але у Києві своє
Дихання у підземній тиші,
Воно свої нитки снує.
Снує з легенького проміння
Від мідних літер: «Арсенал».
Від того сизого каміння,
Яке дробилось на креміння
В козацький кріс і самопал.
Воно з Шевченкового зору,
З очей Франка, Сковороди,
Що проводжають нас угору
В ранкову, у робочу пору
Щодня на подвиги-труди.
Воно снує із кіс русявки,
Що тут розводила вапно
Чи мила ці дубові лавки.
Кияни любі і киянки, -
З усього рідного воно.

Очікувана відповідь.

У вірші розповідається про київське метро, його будівництво.  Платон Воронько український письменник, публіцист, що жив і працював у минулому столітті. У поезії автор використовує такі займенники, як : Я(хто?), ти(хто?), Воно(хто?), Нас (кого?) для зв’язку речень, а також заміни слова «метро».

Завдання 2.

Прочитайте текст. Сформулюйте його основну думку.  Які народні пісні ви знаєте? Знайдіть питальні займенники? З якою метою вони вживаються?

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Який трудівник в лузі та ще й при березі, чи у полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи у шахті під землею, чи на заводі за верстатом не почував легкості і бадьорості від її геніального ритму?

Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?

Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах?

Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови» на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!

(За О. Довженком)

Очікувана відповідь.

Розповідається про українську пісню – історію українського народу.Я знаю такі українські народні пісні : «Грицю, Грицю, до роботи», « В неділю рано зілля копала»  Питальні займенники – Хто? Який? Яка? . Вживаються для утворення питальних речень.

Завдання 3.

Прочитайте прислів’я і приказки. Як ви їх розумієте?Знайдіть займенники. Яку роль вони виконують?До якого розряду вони належать? Чому?

1.Гарно того вчити, хто хоче все знати.

2.Скільки голів, стільки й умів!

3.Яка головонька, така й розмовонька!

4.Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.

5. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться. 

Очікувана відповідь.

Займенники : того, хто, скільки, стільки, яка, така, ту, яку, сам, тебе, того, що. Того, ту – вказівні займенники, вказують на особу; скільки, яку, що, хто –відносні, використовуються для зв’язку  частин складного речення.

Завдання 4.

Прочитайте вірш В. Симоненка. Що ви знаєте про автора?Про що розповідається у вірші? Знайдіть  у ньому особові, заперечні, присвійні, означальні займенники. Яку функцію вони виконують?

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоб
а не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

Очікувана відповідь.

Василь Симоненко – відомий український письменник, народився у с. Бієвці. Працював журналістом. У поезії є особові займенники: в, ваша, ваших,його; присвійні : мій; заперечні : ніхто; означальні  всі. Займенники зв’язують речення в текст, замінюють інші частини мови.

Завдання 5.

Прочитайте уривок з роману О. Гончара «Собор». Що ви знаєте про автора? До якого стилю і типу мовлення належить уривок?Знайдіть у ньому займенники? Яку роль вони відіграють у тексті?Якими членами речення виступають?Які частини мови співвідносяться із займенниками?

У жоднiй енциклопедiї свiту не знайти вам цiєї Зачiплянки. А вона є, iснує в реальностi. Без звички навiть трохи дивно звучить: Зачiплянка. Хтось колись тут за щось зачепився. I так пiшло. В давнi, в дозаводськi часи було, кажуть, на цьому мiсцi велике село, що робило списи запорожцям. I коли мандрували козаки на Сiч, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отодi, може, котрийсь козак i зачепився тут за якусь молодицю, поклавши початок династiї.
Живуть на Зачiплянцi здебiльшого праведнi люди, або, як Микола-студент сказав би, правильнi. Роботяги. Металурги. Тi, чиє життя розбите на змiни, деннi i нiчнi. З одного краю селища сага блищить, з другого - облуплений собор бiлiє. Старовинний, козацький. А перед вiкнами селища, за вишняками, за Днiпром, нiч крiзь нiч палахкотить ятриво домен, вулканиться червоно. Там народжується метал. Небо тремтить i глибшим стає щоразу, коли металургiйний виплiскує заграви, бурхаючи з крутого берега лавою розпечених шлакiв.
Очікувана відповідь.

Олесь Гончар – український письменник, літературний критик, громадський діяч. Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. У вересні 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. Працю на ниві художньої прози Олесь Гончар постійно поєднує з літературно-критичною творчістю. Художній стиль, текс-розповідь. Займенники: вам, вона, хтось, на цьому, котрийсь, ті,чиє – виступають засобом зв’язку речень у тексті, замінюють одні слова іншими. Вам- іменник, вона- іменник,хтось- іменник, на цьому – прикметник, котрийсь – прикметник, ті – іменник, чиє – прикметник.

Завдання 6. 

Відредагуйте текст. Які слова треба замінити? Чому? Яка роль займенників у тексті?

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську Миколаївської області. Микола Вінграновський виростав здібною, обдарованою дитиною, прагнув учитися, любив читати книги, спілкуватися з природою рідного краю. Рано проявився  у Миколи Вінграновського хист до віршування. Доля послала поетові талант поета, сценариста, кінорежисера й кіноактора.

Очікувана відповідь.

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську Миколаївської області. Він  виростав здібною, обдарованою дитиною, прагнув учитися, любив читати книги, спілкуватися з природою рідного краю. Рано проявився  у нього хист до віршування. Доля послала йому талант поета, сценариста, кінорежисера й кіноактора.

Завдання 7.

Напишіть твір-роздум (2-5 речень) на одне із прислів’їв, використовуючи розряди займенників.

Домашнє завдання. Знайдіть текст із займенниками, визначте їх розряди, синтаксичну функцію в реченні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82852. Слова, що означають назви предметів. Складання усної розповіді за малюнком 105 KB
  Закріпити знання учнів про слова що означають назви предметів. Сьогодні ми будемо закріплювати знання про слова що означають назви предметів будемо розпізнавати ці слова і ставити до них питання. Дрізд до дятла Добрий день Дуб здоровий не впаде Дятел дзьобом дріботить: Двісті років простоїть...
82853. Головні слова у реченні. Складання речень за графічними схемами 98 KB
  Мета: формувати поняття головні слова в реченні вчити знаходити їх у реченні; закріплювати знання про речення його види за метою висловлювання; розвивати інтерес до мовних явищ мовлення та мислення; розвивати вміння аналізувати доводити синтезувати інформацію; виховувати любов до своїх рідних...
82854. Слова, близькі за значенням (синоніми) 75.5 KB
  Мета: ознайомити учнів із синонімами (словами, близькими за значенням), визначити їх роль у мовленні, познайомити з окремими стійкими сполученнями слів; вчити спостерігати за роллю слів, що мають декілька значень, звучать і пишуться однаково; збагачувати словниковий запас...
82855. Мандрівка до квітучого саду. (Складання тексту-опису квітки або казки) 72.5 KB
  Мета: познайомити учнів з походженням деяких назв квітів, із значенням квітів в житті людей; вчити добирати вдалі образні вислови, порівняння, збагачувати активний і пасивний словник дітей; працювати творчо; виховувати прагнення берегти і примножувати красу рідної землі.
82857. Часи дієслова 185 KB
  Актуалізувати знання учнів про дієслово навчитися визначати часи дієслова засвоїти українські терміни. Давайте подивимось як сумно стало Вовченяті без Капітошки та під час перегляду знайдемо дієслова і запишемо їх у зошит Діти дивляться уривок із мультфільму Капітошка та знаходять дієслова...
82858. Прислівник як частина мови 74 KB
  Мета: ознайомити учнів з новою частиною мови прислівником його граматичними ознаками; формувати вміння знаходити прислівники у тексті; розвивати звязне мовлення вміння аналізувати і порівнювати мовні явища; виховувати бажання активно працювати на уроці.
82859. Прикметники – синоніми, прикметники – антоніми. Пряме й переносне значення прикметників 237.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, розкривати багатозначність; розвивати вміння добирати та використовувати прикметники – синоніми та антоніми у мовленні...
82860. Які бувають рослини 39 KB
  Ці рослини кольорові Запашні такі чудові. На скільки груп розподілено рослини Назвіть рослини першої групи другої третьої Як можна назвати одним словом березу дуб тополю клен Як можна одним словом назвати смородину калину бузок малину Чим відрізняються кущі від дерев...