2468

Розряди займенників за значенням

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку. Сформувати загальне поняття про розряди займенників, їх диференційні ознаки, повторити співвідносні з ними частини мови, закріпити поняття про текст і використання займенників як засобів зв’язку в ньому.

Украинкский

2013-01-06

30.37 KB

117 чел.

Проект уроку

Шовкопляс Марини, 305уред

Тема. Розряди займенників за значенням. 6 клас

Мета організації уроку. Сформувати загальне поняття про розряди займенників, їх диференційні ознаки; повторити співвідносні з ними частини мови, закріпити поняття про текст і використання займенників як засобів зв’язку в ньому.

У ЧНІ МАЮТЬ ЗНАТИ:

–  займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмет,          ознаку  та кількість, але не називає їх;

  1.  займенник відповідає на питання : Хто? Що? Який?Чий? Скільки?
  2.  займенники за значенням поділяються на такі розряди: особові, зворотний, питальні, відносні, неозначені, заперечні, присвійні, означальні, вказівні;
  3.  є три особи особових займенників;
  4.  особовий займенник не має називного відмінка, не має роду та числа;
  5.  питальні займенники використовуються для вираження питань про особу чи предмет, їхню ознаку, кількість предметів;
  6.  відносні займенники використовуються для зв’язку частин складного речення;
  7.  заперечні займенники вказують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак чи кількості;
  8.  неозначені займенники вказують на невідомі, неозначені предмети, їхні ознаки, кількість;
  9.  займенники використовуються як один із засобів зв’язку  між реченнями у тексті

УЧНІ МАЮТЬ ВМІТИ:

  1.  знаходити займенники в тексті;
  2.  розпізнавати займенники за їх істотними ознаками;
  3.  розрізняти займенники за значенням;
  4.  визначати їх морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні;
  5.  використовувати займенники для зв’язку речень у тексті;
  6.  виділяти займенники серед інших частин мови.

Інформація на інтерактивній дошці.

Займенники(розряди)

Особові

1-а особа:Я, ми.

2-а особа: ти, ви.

3-а особа : він, вона, воно, вони.

Зворотний

Себе

Питальні

Хто? Що? Який? Чий? Котрий? Скільки?

Відносні

Хто, що, який, чий, котрий, скільки

Неозначені

Хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, дехто, хтозна-який.

Заперечні

Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.

Присвійні

Мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх.

Вказівні

Той, цей, такий, стільки.

означальні

Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.

Завдання 1. 

Прочитайте вірш П. Воронька « З вокзалу в станцію метро»,про що в ньому розповідається? Чи ви знаєте щось про автора? Виділіть особові займенники. На які питання вони відповідають?Для чого автор використовує їх?

З вокзалу в станцію метро
Я ескалатором спускаюсь
І їду глянуть на Дніпро,
Коли у Київ повертаюсь.

Підземний шлях! Яке добро!
Й забути можна, де ти є -
В Москві? У Лондоні? В Парижі?
Але у Києві своє
Дихання у підземній тиші,
Воно свої нитки снує.
Снує з легенького проміння
Від мідних літер: «Арсенал».
Від того сизого каміння,
Яке дробилось на креміння
В козацький кріс і самопал.
Воно з Шевченкового зору,
З очей Франка, Сковороди,
Що проводжають нас угору
В ранкову, у робочу пору
Щодня на подвиги-труди.
Воно снує із кіс русявки,
Що тут розводила вапно
Чи мила ці дубові лавки.
Кияни любі і киянки, -
З усього рідного воно.

Очікувана відповідь.

У вірші розповідається про київське метро, його будівництво.  Платон Воронько український письменник, публіцист, що жив і працював у минулому столітті. У поезії автор використовує такі займенники, як : Я(хто?), ти(хто?), Воно(хто?), Нас (кого?) для зв’язку речень, а також заміни слова «метро».

Завдання 2.

Прочитайте текст. Сформулюйте його основну думку.  Які народні пісні ви знаєте? Знайдіть питальні займенники? З якою метою вони вживаються?

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Який трудівник в лузі та ще й при березі, чи у полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи у шахті під землею, чи на заводі за верстатом не почував легкості і бадьорості від її геніального ритму?

Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?

Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах?

Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови» на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!

(За О. Довженком)

Очікувана відповідь.

Розповідається про українську пісню – історію українського народу.Я знаю такі українські народні пісні : «Грицю, Грицю, до роботи», « В неділю рано зілля копала»  Питальні займенники – Хто? Який? Яка? . Вживаються для утворення питальних речень.

Завдання 3.

Прочитайте прислів’я і приказки. Як ви їх розумієте?Знайдіть займенники. Яку роль вони виконують?До якого розряду вони належать? Чому?

1.Гарно того вчити, хто хоче все знати.

2.Скільки голів, стільки й умів!

3.Яка головонька, така й розмовонька!

4.Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.

5. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться. 

Очікувана відповідь.

Займенники : того, хто, скільки, стільки, яка, така, ту, яку, сам, тебе, того, що. Того, ту – вказівні займенники, вказують на особу; скільки, яку, що, хто –відносні, використовуються для зв’язку  частин складного речення.

Завдання 4.

Прочитайте вірш В. Симоненка. Що ви знаєте про автора?Про що розповідається у вірші? Знайдіть  у ньому особові, заперечні, присвійні, означальні займенники. Яку функцію вони виконують?

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоб
а не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

Очікувана відповідь.

Василь Симоненко – відомий український письменник, народився у с. Бієвці. Працював журналістом. У поезії є особові займенники: в, ваша, ваших,його; присвійні : мій; заперечні : ніхто; означальні  всі. Займенники зв’язують речення в текст, замінюють інші частини мови.

Завдання 5.

Прочитайте уривок з роману О. Гончара «Собор». Що ви знаєте про автора? До якого стилю і типу мовлення належить уривок?Знайдіть у ньому займенники? Яку роль вони відіграють у тексті?Якими членами речення виступають?Які частини мови співвідносяться із займенниками?

У жоднiй енциклопедiї свiту не знайти вам цiєї Зачiплянки. А вона є, iснує в реальностi. Без звички навiть трохи дивно звучить: Зачiплянка. Хтось колись тут за щось зачепився. I так пiшло. В давнi, в дозаводськi часи було, кажуть, на цьому мiсцi велике село, що робило списи запорожцям. I коли мандрували козаки на Сiч, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отодi, може, котрийсь козак i зачепився тут за якусь молодицю, поклавши початок династiї.
Живуть на Зачiплянцi здебiльшого праведнi люди, або, як Микола-студент сказав би, правильнi. Роботяги. Металурги. Тi, чиє життя розбите на змiни, деннi i нiчнi. З одного краю селища сага блищить, з другого - облуплений собор бiлiє. Старовинний, козацький. А перед вiкнами селища, за вишняками, за Днiпром, нiч крiзь нiч палахкотить ятриво домен, вулканиться червоно. Там народжується метал. Небо тремтить i глибшим стає щоразу, коли металургiйний виплiскує заграви, бурхаючи з крутого берега лавою розпечених шлакiв.
Очікувана відповідь.

Олесь Гончар – український письменник, літературний критик, громадський діяч. Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. У вересні 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. Працю на ниві художньої прози Олесь Гончар постійно поєднує з літературно-критичною творчістю. Художній стиль, текс-розповідь. Займенники: вам, вона, хтось, на цьому, котрийсь, ті,чиє – виступають засобом зв’язку речень у тексті, замінюють одні слова іншими. Вам- іменник, вона- іменник,хтось- іменник, на цьому – прикметник, котрийсь – прикметник, ті – іменник, чиє – прикметник.

Завдання 6. 

Відредагуйте текст. Які слова треба замінити? Чому? Яка роль займенників у тексті?

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську Миколаївської області. Микола Вінграновський виростав здібною, обдарованою дитиною, прагнув учитися, любив читати книги, спілкуватися з природою рідного краю. Рано проявився  у Миколи Вінграновського хист до віршування. Доля послала поетові талант поета, сценариста, кінорежисера й кіноактора.

Очікувана відповідь.

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську Миколаївської області. Він  виростав здібною, обдарованою дитиною, прагнув учитися, любив читати книги, спілкуватися з природою рідного краю. Рано проявився  у нього хист до віршування. Доля послала йому талант поета, сценариста, кінорежисера й кіноактора.

Завдання 7.

Напишіть твір-роздум (2-5 речень) на одне із прислів’їв, використовуючи розряди займенників.

Домашнє завдання. Знайдіть текст із займенниками, визначте їх розряди, синтаксичну функцію в реченні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22433. ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ КООПЕРАТИВОВ ЗА РУБЕЖОМ 277.5 KB
  В США кооперативам принадлежит 15 всего экспорта значительная доля рынка принадлежит потребительским кооперативам в Дании 33 в Норвегии 25. В мировой практике сложились два типа сельскохозяйственных кооперативов: кооперативы производителей называемые также обслуживающими или вертикальными кооперативами и производственные кооперативы называемые также артелями или горизонтальными кооперативами. Второй тип кооперативов производственных предполагает объединение крестьян для совместного производства продукции растениеводства...
22434. МЕЖОТРАСЛЕВЫЕ ИНТЕГРАЦИОННЫЕ СВЯЗИ В ПРОДУКТОВЫХ ПОДКОМПЛЕКСАХ 243.5 KB
  К продовольственному комплексу относятся отрасли или подотрасли а также виды деятельности материального производства при наличии следующих условий: прямого влияния производства на достижение основных целей комплекса; межотраслевых связей по поставкам и использованию продукции; обратных связей между отрасльюпотребителем и отрасльюпоставщиком. объединения отраслей подотраслей видов деятельности взаимоувязанных в экономическом технологическом отношении в процессе производства конечных продуктов. Формирование продуктовых подкомплексов...
22435. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КООПЕРАЦИИ 117 KB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КООПЕРАЦИИ 1. Сущность кооперации. Формы и виды кооперации. Понятие межхозяйственной кооперации и направления ее развития.
22436. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АГРОПРОМЫШЛЕННОЙ ИНТЕГРАЦИИ 86 KB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АГРОПРОМЫШЛЕННОЙ ИНТЕГРАЦИИ 1. Теоретические основы агропромышленной интеграции. Типы и виды агропромышленной интеграции. Факторы агропромышленной интеграции.
22437. ИСТОРИЯ УЧЕНИЙ О КООПЕРАЦИИ 1.88 MB
  ИСТОРИЯ УЧЕНИЙ О КООПЕРАЦИИ 1. Развитие кооперации во второй половине XIX века 3. Чаянова о кооперации 7. Колыбелью и родиной кооперации является Западная Европа.
22438. АПК как объект межотраслевых связей 107.5 KB
  АПК как объект межотраслевых связей Сущность АПК его место и роль в народном хозяйстве Республики Беларусь 2. Предпосылки и объективная необходимость формирования АПК сущность его взаимосвязей 3. Современное состояние и перспективы развития АПК 1. Сущность АПК его место и роль в народном хозяйстве Республики Беларусь В ходе исторического развития сельское хозяйство все больше теряет свою былую изолированность и неуклонно интегрируется со многими отраслями экономики.
22439. ОРГАНИЗАЦИЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РАБОЧЕЙ СИЛЫ 66 KB
  Содержание принципы задачи и основные направления организации труда в сельском хозяйстве. Основные формы организации труда. Внутрибригадная организация труда. Содержание принципы задачи и основные направления организации труда в сельском хозяйстве Одним из важнейших условий обеспечивающих высокие темпы развития сельского хозяйства является широкое применение прогрессивных форм организации труда сокращение потерь рабочего времени всемерная активизация человеческого фактора.
22440. СИСТЕМА ВЕДЕНИЯ ХОЗЯЙСТВА 49 KB
  Система растениеводства. Система животноводства. Экономическая сущность и основные принципы построения системы ведения хозяйства Система – это множество взаимосвязанных элементов образующих определённую целостность единство. Система ведения сельского хозяйства – это совокупность социальноэкономических организационных технических и технологических принципов построения и ведения производства для конкретных условий с целью удовлетворения потребностей общества в сельскохозяйственных продуктах.
22441. ПЛАНИРОВАНИЕ (ПРОГНОЗИРОВАНИЕ) ПРОИЗВОДСТВА 66.5 KB
  Задачи и основные принципы планирования экономического и социального развития. Методы планирования. Система внутрихозяйственного планирования. Задачи и основные принципы планирования экономического и социального развития В системе экономических законов действует закон планомерного и пропорционального развития народного хозяйства.