2469

Омоніми та їх використання

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мета організації уроку: розширити уявлення учнів про омоніми; поглибити отримані на попередньому уроці знань, навчити учнів розрізняти омоніми, свідомо підходити до розуміння значення і використання омонімів у мовленні.

Украинкский

2013-01-06

25.79 KB

109 чел.

Проект уроку

з української мови

для 5-го класу

студентки 305 ур групи

Хабарової Анни

Тема: Омоніми та їх використання

Мета організації уроку: розширити уявлення учнів про омоніми; поглибити отримані на попередньому уроці знань; навчити учнів розрізняти омоніми,  свідомо підходити до розуміння значення і використання омонімів у мовленні.

Учні мають знати:

  1.   Омонімами (від грец. homosоднаковий та onyma – ім’я) називаються слова, які вимовляються і пишуться однаково, але мають зовсім різні значення: руса коса – морська коса, топити (піч) – топити (занурювати у воду), кує зозуля – коваль кує залізо.
  2.  Омоніми утворилися внаслідок випадкового збігу звучання слів, наприклад: прозора пара – пара коней, спритна ласка – мамина ласка.
  3.  Найчастіше омонімічні пари виникають унаслідок запозичення слів з інших мов, за звуковим складом тотожних зі словами що вже були у вжитку: тур – дикий бик і тур – коло в танці (з французької), лава – предмет меблів для сидіння та лава – розпечена вулканічна маса (з італійської).
  4.  Чимало омонімів виникло на власне українському ґрунті. Впродовж багатьох років, внаслідок різних процесів у мові виникали слова однакові за написанням та звучанням але різні за значенням. Наприклад: лютий (від лютувати) та лютий (місяць); ключ (від дверей), ключ (журавлиний) та ключ (джерело).

 

Народ завжди помічав такі особливості нашої мови і використовував їх у своїй творчості. Наприклад:

  1.  Та ж їж.
  2.  Я ж їм.
  3.  А ти не їм, а собі.  

Учні мають уміти:

  1.  розрізняти омоніми;
  2.  розповідати про походження омонімії;
  3.  розуміти значення слова в певному контексті;
  4.  не сплутувати омоніми під час мовлення;
  5.  точно доносити власну думку до реципієнта.

Завдання 1.

Прочитайте вірші. Про що в них розповідається. Знайдіть в них омоніми та поясніть їхнє значення.

Я візьму легенький прут,

Пожену гусят на Прут.

Хоч купатиму не в милі –

Стануть чисті всі та милі.

Гей, стрільці, хапайте луки,

Тай біжіть бігом на луки!

Комарня там вельми сита –

Настріляйте зо три сита!

ну й охочий мій брат Ігор

до усяких живих ігор.

Де яка у світі гра є –

Залюбки у неї грає.

У стоніжок

По сто

Ніжок.

Всі сто

Милися,

Всі стомилися. (Г. Бойко)

Ці вірші написав чудовий український поет – Григорій Бойко, що писав свої твори для дітей. Сам поет з Кіровоградщини там він народився і працював. В його творчому доробку такі збірки: «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки».

Прогнозована відповідь:

У першому вірші розповідається про пастушка, який жене гусенят купатися на річку Прут. Омоніми: прут - 1. Тонка гнучка гілка без листя; 2. Річка, що протікає в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, оминаючи гору Говерла. Гора Говерла – найвища точка в Україні. Милі – 1. Тверда, напіврідка або рідка речовина, що добре розчиняється у воді і використовується для миття або прання; 2. Дуже приємний, лагідний.

У другому – йдеться про стрільців, що відправилися на полювання. Омоніми: луки – 1. Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги; 2. Рівна місцевість вкрита травою. Сита – 1. Добре вгодований, гладкий; 2. Натягнута на обруч густа сітка, через яку просівають сито.

У третьому – розповідається про хлопчика Ігоря який полюбляє гратися у різні ігри. Омоніми: Ігор – 1. Ім’я хлопчика; 2. Іменник у множині, має значення -  забава, забавка. Гра є – іменник з дієсловом; грає – дія.

У четвертому – йдеться про стоніжок які мили свої ніжки. Омоніми: стоніжок – гусінь, сто ніжок – числівник плюс іменник. Сто милися – числівник та дієслово, стомилися – дієслово.

Завдання 2.

Прочитайте речення. Визначте в них омоніми. Перебудуйте або доповніть кожне так, щоб думка, висловлена в них, була чіткою і недвозначною.

Наприклад: Це була угорка, що приїхала з Будапешта. Зацвіла угорка, яку дідусь посадив восени.

  1.  Леся розгорнула атлас. 2. На підвіконні лежав лист. 3. Кран не працює.

Прогнозована відповідь:

  1.  Атлас – 1. Укладений за певною системою та виданий у формі альбому або книжки збірник географічних, історичних та інших карт. 2. Шовкова або напівшовкова тканина, гладенька і блискуча з лиця.

Леся розгорнула рожевий атлас. – Леся розгорнула атлас і побачила Африку.

  1.  Лист – 1. Орган рослини яким вона дихає і живиться, тоненька зелена пластинка. 2. Писаний текст призначений для повідомлення кого-небудь про що-небудь, для передачі інформації на відстань.

На підвіконні лежав жовтий кленовий лист. На підвіконні лежав написаний Сашком лист.

  1.  Кран – 1. Трубка прикріплена до водопроводу для випускання рідини. 2.механізм для підіймання чи опускання вантажів.

На нашій вулиці працює кран який допомагає будувати новий будинок. У ванній не працює кран і мама викликала сантехніка.

Завдання 3.

Відгадайте загадки з омонімами.

  1.  Яким птахом можна дістати воду з колодязя?
  2.  Зрізаю я траву, колосся,

В дівчат я сплетена з волосся,

А ще я суші довга стрічка

Що збігає в море, річку.(коса)

  1.  Я місце де лежать товари,

Звичайно в тарі чи без тари.

А мій омонім є у слові,

Один чи кілька звуків мови.(склад)

  1.  Відбиток ніг я на дорозі

Чи на траві, чи на підлозі.

Та є у мене ще омонім –

Слів треба, варто він синонім.(слід)

Невідомі слова:

Суша – земля, материк.

Тара – те в що упаковується товар для зберігання або транспортування, пакувальний матеріал.

Синоніми – близькі за значенням слова.

Завдання 4.

Вставити пропущені слова-омоніми з додатка. Про що розповідається у вірші?  Пояснити значення омонімів.

Під парканом бачать…

Цуценятко ледь…

Що робити з ним? Де…?

Каже Гриць: «Хай в нас…

Я зроблю для нього…

Й доглядати його…». (В. Плахотников)

Був холодний місяць…

Лис ходив голодний…

Всюди ліз, куди й не…

Замітав хвостищем…

До курей поліз у…

Жук піймав звірину…

Пес до лиса мав…

І загриз його…(І. Чорнобицька)

Додаток: лютий-лютий, хижу-хижу, діти-діти, буду-буду, слід-слід, живе-живе, відразу-відразу.

Прогнозована відповідь:

У вірші Плахотникова розповідається про дітей які знайшли під парканом цуцика й забрали його додому.

1-рядок: діти – маленькі дівчата та хлопчики, малеча.

2-рядок: живе – який існує (ледь живе – у надзвичайна важкому стані.)

3-рядок: діти – від дієслова дівати – знаходити для когось, чогось місце.

4-рядок: живе – від дієслова жити – існувати.

5-рядок: буду – невелика будівля для захисту від негоди.

6-рядок: буду – дієслово в майбутньому часі.

Діти, а ви любите цуценят? Що б ви зробили, якби знайшли маленького цуцика під парканом? А в кого вдома є собака? Як його звати?

У вірші Чорнобицької розповідається про голодного лютого лиса який заліз у хижу до курей. Але Жук його спіймав та загриз.

1-рядок: лютий – зимовий місяць.

2-рядок: лютий – злий.

3-рядок: слід – варто, треба.

4-рядок: слід – відбиток ноги, лапи на якій-небудь поверхні.

5-рядок: хижу (хижа) – невелика господарська будівля.

6-рядок: хижу – хижа тварина.

7-рядок: відразу – почуття огиди до кого- , чого-небудь.

8-рядок: відразу – в той самий момент, одразу.

Чи знаєте ви де живуть лиси? Які в них хатки?

Завдання 5.

Дайте відповіді на питання.

  1.  Поясніть чому однакові за значенням і написанням слова не заважають нам спілкуватися?

Прогнозована відповідь:

Однакові за значенням і написанням слова не заважають нам спілкуватися тому, що ми вживаємо їх у контексті.

Контекст – закінчений за змістом уривок тексту, що дає можливість встановити значення слова або речення, які входять до його складу.

  1.  Чи доцільно вживати омоніми у науково-навчальній сфері?

Прогнозована відповідь:

Ні, адже може відбутися сплутування і тоді читач не зрозуміє того, що хотів сказати автор у своїй статті.

Література до уроку:

  1.  Бойко Г. Твори для дітей. / К., «Веселка», 2002.
  2.  Сучасна українська літературна мова. – / К., «Вища школа», 2005.
  3.  Новий тлумачний словник української мови. 3 т./ К.: Аконіт, 2008.
  4.  Під блакитними вітрилами./ К., Веселка. – 1997.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28638. Простые операторы и программы с линейной структурой 61.5 KB
  Простые операторы ввода и вывода. Простые операторы ввода и вывода. Эти операторы Турбо Паскаля обеспечивают простейшие формы ввода с клавиатуры и вывода на экран дисплея в текстовом режиме. К простым операторам ввода и вывода относятся операторы read readln write writeln реализующие так называемый потоковый вводвывод при котором ввод и вывод рассматриваются как непрерывный поток символов и строк протекающий через экран дисплея.
28639. Процедуры и функции в Турбо Паскале 90 KB
  Концепция подпрограммы в Турбо Паскале. Концепция подпрограммы в Турбо Паскале. Понятие подпрограммы одно из фундаментальных понятий в программировании возникшее фактически вместе с понятием программы. Одна подпрограмма может включать в себя другие подпрограммы и т.
28640. Модули и их использование 83.5 KB
  Рассмотренный ранее механизм подпрограмм (процедур и функций) действует только внутри одной программы. Поэтому такие процедуры и функции называются внутренними подпрограммами. Ограниченность применения внутренних подпрограмм очевидна
28641. Основные задачи обработки файлов 100 KB
  К числу таких задач мы отнесли:  создание файла т. ввод данных в новый или в существующий файл;  анализ файла т. просмотр чтение всего содержимого файла и вычисление некоторых интегральных характеристик или показателей этого содержимого;  сортировка файла предполагающая упорядочение записей файла по заданному логическому критерию зависящему от содержания записей;  коррекция файла т. изменение содержимого файла либо путем обновления записей либо коррекции по некоторым глобальным критериям например удаление лишних записей;  поиск...
28642. Использование указателей для представления динамически структур данных 59 KB
  Оригинальные функции для ASCIIZ-строк включают функции сравнения строк (с учётом или без учёта регистра символа), инициализации строки, стирания строки, определения вхождения символа в строку (первого или последнего вхождения), специальные функции копирования и некоторые другие. Работа с этими функциями требует некоторых знаний механизма указателей.
28643. Развитие феодальной раздробленности и ослабление Золотой Орды 13.79 KB
  Развитие феодальных отношений в Древнерусском госве укрепление вотчинной земельной собствти сосредоточение в руках верхушки феодалов все большего объема полит. к окончательному распаду раннефеодального Древнерусского госува на отдельные земли самостоятельные княжества. Постепенно из состава госва выделилось и образовалось 12 княжеств в дальнейшем дробление продолжалось к нач.часть – ПольскоЛитовскому госву вост.
28644. Развитие права и первый общерусский сборник 1497 г 13.52 KB
  Первым кодифицированным актом является Судебник Ивана III 1497 г. Судебник составлен дьяком Владимиром Гусевым одобрен царем и Боярской думой. В отличие от РП котя содержала обычные нормы и судебные прецеденты и была своеобразным справочником для поиска правды Судебник уделяет основное внимание организации судебного процесса – суда. Судебник регулирует земельные отношения котые характся полным исчезновением самостоятой собствти общины на землю и оформлением вотчинного и поместного землевладения.
28645. Причины усиления закрепощения в 15-16 вв. Введение Юрьева дня. Заповедные и урочные лета. Полное закрепощение холопов в 15-16 вв. 12.88 KB
  Период сословнопредставительской монархии который в свою очередь является периодом развитого феодализма характеризуется одним из наиболее важных событий в этой сфере – полным закрепощением крестьян. Этому способствовало укрепление государственного аппарата создание специальных органов Разбойный приказ губные избы по борьбе с беглыми крестьянами лихими людьми. В Юрьев День крестьяне свободно могли оставить землю на которой они проживали ранее и перейти к другому землевладельцу уплатив прежнему хозяину долги и пошлину за пользование...
28646. Московское княжество – центр формирования великорусской народности. Расширение его территории 14.21 KB
  Московское княжество – центр формирования великорусской народности. Центром объединения стало Моск. моск. В Моск.