ID: 2469

Название работы: Омоніми та їх використання

Категория: Конспект урока

Предметная область: Иностранные языки, филология и лингвистика

Описание: Мета організації уроку: розширити уявлення учнів про омоніми; поглибити отримані на попередньому уроці знань, навчити учнів розрізняти омоніми, свідомо підходити до розуміння значення і використання омонімів у мовленні.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-01-06

Размер файла: 25.79 KB

Работу скачали: 110 чел.

Проект уроку

з української мови

для 5-го класу

студентки 305 ур групи

Хабарової Анни

Тема: Омоніми та їх використання

Мета організації уроку: розширити уявлення учнів про омоніми; поглибити отримані на попередньому уроці знань; навчити учнів розрізняти омоніми,  свідомо підходити до розуміння значення і використання омонімів у мовленні.

Учні мають знати:

1.   Омонімами (від грец. homos –однаковий та onyma – ім’я) називаються слова, які вимовляються і пишуться однаково, але мають зовсім різні значення: руса коса – морська коса, топити (піч) – топити (занурювати у воду), кує зозуля – коваль кує залізо.
2.  Омоніми утворилися внаслідок випадкового збігу звучання слів, наприклад: прозора пара – пара коней, спритна ласка – мамина ласка.
3.  Найчастіше омонімічні пари виникають унаслідок запозичення слів з інших мов, за звуковим складом тотожних зі словами що вже були у вжитку: тур – дикий бик і тур – коло в танці (з французької), лава – предмет меблів для сидіння та лава – розпечена вулканічна маса (з італійської).
4.  Чимало омонімів виникло на власне українському ґрунті. Впродовж багатьох років, внаслідок різних процесів у мові виникали слова однакові за написанням та звучанням але різні за значенням. Наприклад: лютий (від лютувати) та лютий (місяць); ключ (від дверей), ключ (журавлиний) та ключ (джерело).

 

Народ завжди помічав такі особливості нашої мови і використовував їх у своїй творчості. Наприклад:

1.  Та ж їж.
2.  Я ж їм.
3.  А ти не їм, а собі.  

Учні мають уміти:

1.  розрізняти омоніми;
2.  розповідати про походження омонімії;
3.  розуміти значення слова в певному контексті;
4.  не сплутувати омоніми під час мовлення;
5.  точно доносити власну думку до реципієнта.

Завдання 1.

Прочитайте вірші. Про що в них розповідається. Знайдіть в них омоніми та поясніть їхнє значення.

Я візьму легенький прут,

Пожену гусят на Прут.

Хоч купатиму не в милі –

Стануть чисті всі та милі.

Гей, стрільці, хапайте луки,

Тай біжіть бігом на луки!

Комарня там вельми сита –

Настріляйте зо три сита!

ну й охочий мій брат Ігор

до усяких живих ігор.

Де яка у світі гра є –

Залюбки у неї грає.

У стоніжок

По сто

Ніжок.

Всі сто

Милися,

Всі стомилися. (Г. Бойко)

Ці вірші написав чудовий український поет – Григорій Бойко, що писав свої твори для дітей. Сам поет з Кіровоградщини там він народився і працював. В його творчому доробку такі збірки: «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки».

Прогнозована відповідь:

У першому вірші розповідається про пастушка, який жене гусенят купатися на річку Прут. Омоніми: прут - 1. Тонка гнучка гілка без листя; 2. Річка, що протікає в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, оминаючи гору Говерла. Гора Говерла – найвища точка в Україні. Милі – 1. Тверда, напіврідка або рідка речовина, що добре розчиняється у воді і використовується для миття або прання; 2. Дуже приємний, лагідний.

У другому – йдеться про стрільців, що відправилися на полювання. Омоніми: луки – 1. Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги; 2. Рівна місцевість вкрита травою. Сита – 1. Добре вгодований, гладкий; 2. Натягнута на обруч густа сітка, через яку просівають сито.

У третьому – розповідається про хлопчика Ігоря який полюбляє гратися у різні ігри. Омоніми: Ігор – 1. Ім’я хлопчика; 2. Іменник у множині, має значення -  забава, забавка. Гра є – іменник з дієсловом; грає – дія.

У четвертому – йдеться про стоніжок які мили свої ніжки. Омоніми: стоніжок – гусінь, сто ніжок – числівник плюс іменник. Сто милися – числівник та дієслово, стомилися – дієслово.

Завдання 2.

Прочитайте речення. Визначте в них омоніми. Перебудуйте або доповніть кожне так, щоб думка, висловлена в них, була чіткою і недвозначною.

Наприклад: Це була угорка, що приїхала з Будапешта. Зацвіла угорка, яку дідусь посадив восени.

1.  Леся розгорнула атлас. 2. На підвіконні лежав лист. 3. Кран не працює.

Прогнозована відповідь:

1.  Атлас – 1. Укладений за певною системою та виданий у формі альбому або книжки збірник географічних, історичних та інших карт. 2. Шовкова або напівшовкова тканина, гладенька і блискуча з лиця.

Леся розгорнула рожевий атлас. – Леся розгорнула атлас і побачила Африку.

1.  Лист – 1. Орган рослини яким вона дихає і живиться, тоненька зелена пластинка. 2. Писаний текст призначений для повідомлення кого-небудь про що-небудь, для передачі інформації на відстань.

На підвіконні лежав жовтий кленовий лист. На підвіконні лежав написаний Сашком лист.

1.  Кран – 1. Трубка прикріплена до водопроводу для випускання рідини. 2.механізм для підіймання чи опускання вантажів.

На нашій вулиці працює кран який допомагає будувати новий будинок. У ванній не працює кран і мама викликала сантехніка.

Завдання 3.

Відгадайте загадки з омонімами.

1.  Яким птахом можна дістати воду з колодязя?
2.  Зрізаю я траву, колосся,

В дівчат я сплетена з волосся,

А ще я суші довга стрічка

Що збігає в море, річку.(коса)

1.  Я місце де лежать товари,

Звичайно в тарі чи без тари.

А мій омонім є у слові,

Один чи кілька звуків мови.(склад)

1.  Відбиток ніг я на дорозі

Чи на траві, чи на підлозі.

Та є у мене ще омонім –

Слів треба, варто він синонім.(слід)

Невідомі слова:

Суша – земля, материк.

Тара – те в що упаковується товар для зберігання або транспортування, пакувальний матеріал.

Синоніми – близькі за значенням слова.

Завдання 4.

Вставити пропущені слова-омоніми з додатка. Про що розповідається у вірші?  Пояснити значення омонімів.

Під парканом бачать…

Цуценятко ледь…

Що робити з ним? Де…?

Каже Гриць: «Хай в нас…

Я зроблю для нього…

Й доглядати його…». (В. Плахотников)

Був холодний місяць…

Лис ходив голодний…

Всюди ліз, куди й не…

Замітав хвостищем…

До курей поліз у…

Жук піймав звірину…

Пес до лиса мав…

І загриз його…(І. Чорнобицька)

Додаток: лютий-лютий, хижу-хижу, діти-діти, буду-буду, слід-слід, живе-живе, відразу-відразу.

Прогнозована відповідь:

У вірші Плахотникова розповідається про дітей які знайшли під парканом цуцика й забрали його додому.

1-рядок: діти – маленькі дівчата та хлопчики, малеча.

2-рядок: живе – який існує (ледь живе – у надзвичайна важкому стані.)

3-рядок: діти – від дієслова дівати – знаходити для когось, чогось місце.

4-рядок: живе – від дієслова жити – існувати.

5-рядок: буду – невелика будівля для захисту від негоди.

6-рядок: буду – дієслово в майбутньому часі.

Діти, а ви любите цуценят? Що б ви зробили, якби знайшли маленького цуцика під парканом? А в кого вдома є собака? Як його звати?

У вірші Чорнобицької розповідається про голодного лютого лиса який заліз у хижу до курей. Але Жук його спіймав та загриз.

1-рядок: лютий – зимовий місяць.

2-рядок: лютий – злий.

3-рядок: слід – варто, треба.

4-рядок: слід – відбиток ноги, лапи на якій-небудь поверхні.

5-рядок: хижу (хижа) – невелика господарська будівля.

6-рядок: хижу – хижа тварина.

7-рядок: відразу – почуття огиди до кого- , чого-небудь.

8-рядок: відразу – в той самий момент, одразу.

Чи знаєте ви де живуть лиси? Які в них хатки?

Завдання 5.

Дайте відповіді на питання.

1.  Поясніть чому однакові за значенням і написанням слова не заважають нам спілкуватися?

Прогнозована відповідь:

Однакові за значенням і написанням слова не заважають нам спілкуватися тому, що ми вживаємо їх у контексті.

Контекст – закінчений за змістом уривок тексту, що дає можливість встановити значення слова або речення, які входять до його складу.

1.  Чи доцільно вживати омоніми у науково-навчальній сфері?

Прогнозована відповідь:

Ні, адже може відбутися сплутування і тоді читач не зрозуміє того, що хотів сказати автор у своїй статті.

Література до уроку:

1.  Бойко Г. Твори для дітей. / К., «Веселка», 2002.
2.  Сучасна українська літературна мова. – / К., «Вища школа», 2005.
3.  Новий тлумачний словник української мови. 3 т./ К.: Аконіт, 2008.
4.  Під блакитними вітрилами./ К., Веселка. – 1997.