24929

Договор страхования

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Договор страхования. Поэтому следует различать два вида договоров как оснований возникновения обязательств по страхованию: договор страхования как классическая модель частной автономии воли; договор страхования как ограниченный договор особая разновидность принудительного договора. ГК отказался от единой конструкции договора страхования закрепляя два самостоятельных страховых договора договор имущественного страхования ст. 929 и договор личного страхования ст.

Русский

2013-08-09

33 KB

0 чел.

Вопрос № 91. Договор страхования.

Договор, лежащий в основании страховых обязательств, по своей сущности (природе) различен. В одних случаях обязанность его заключения императивно установлена самим законом (жизни и здоровья), в других - его создание зависит исключительно от собственного усмотрения сторон. Поэтому следует различать два вида договоров как оснований возникновения обязательств по страхованию:

- договор страхования как классическая модель частной автономии воли;

- договор страхования как ограниченный договор, особая разновидность принудительного договора.

ГК отказался от единой конструкции договора страхования, закрепляя два самостоятельных страховых договора - договор имущественного страхования (ст. 929) и договор личного страхования (ст. 934), тем самым определив его наиболее оптимальную законодательную регламентацию (начало которой уже было положено Основами гражданского законодательства 1991 г. в ст. 107).

Для заключения договоров имущественного и личного страхования ГК предусматривает исчерпывающий перечень однотипных существенных условий, по которым должно быть достигнуто соглашение между страхователем и страховщиком (ст. 942):

- об объекте страхования;

- о характере страхового случая, ввиду наступления которого осуществляется страхование;

- о размере страховой суммы;

- о сроке действия договора.

Однако каждое из четырех перечисленных существенных условий отличается характерными особенностями, обусловленными самой сущностью опосредуемых договором отношений имущественного и личного страхования. Стороны вправе включать в содержание договора страхования любые другие условия, которые могут привести к возникновению в том числе и смешанного договора. Отсутствие в договоре страхования какого-либо существенного условия не должно рассматриваться как основание признания его незаключенным, если на это обстоятельство не ссылается ни одна из сторон. Пропущенное существенное условие может быть восполнено посредством составления аддендума (лат. addere - присоединять), т.е. документа, содержащего дополняющие договор страхования условия.

ГК устанавливает также требования относительно формы договора страхования, предусматривая обязательность письменной формы его заключения, несоблюдение которой влечет признание договора недействительным, за исключением случаев оформления договором обязательного государственного страхования. В процессе исторического развития института страхования выработалась специфическая - непосредственно "страховая" - его форма: страховой полис (свидетельство, сертификат, квитанция). Такие страховые документы выдаются страховщиком (с его подписью) на основании письменного или устного заявления страхователя. В этом случае согласие страхователя (акцепт) заключить договор на предложенных страховщиком условиях подтверждается принятием этих документов от страховщика.

Страховой полис, свидетельство, сертификат, квитанция - тождественные по своей юридической силе документы и по общему правилу являются именными, хотя допускается выдача их и на предъявителя.

В коммерческой практике широкое хождение имеют генеральные полисы, выдаваемые страховщиком при регулярном страховании разных партий однородного имущества на сходных условиях в течение согласованного сторонами срок. Однако и при этом для страхователя не исключается возможность получения страховых полисов по отдельным партиям имущества, подпадающим под действие генерального полиса.

Для упрощения процедуры заключения договора страхования страховщики (объединения страховщиков) разрабатывают и широко внедряют в практическую сферу своей деятельности стандартные формы договора (страхового полиса) по отдельным видам страхования . В рамках таких стандартных форм - "формуляров" - происходит типизация (стандартизация) условий договора, совершение которого происходит посредством присоединения к ним (в противном случае страхователь вынужден отказаться от вступления в договор). Таким образом, договор страхования становится особого рода разновидностью договора присоединения.

Страховой полис является основным доказательством факта заключения договора страхования. Необходимость предъявления страхового полиса страхователем для получения в связи с наступившим страховым случаем обозначенных в нем страховых выплат не превращает страховой полис в ценную бумагу. Страховой полис не предоставляет правомерному держателю права требовать исполнения того, что написано на этой бумаге. Страховой полис является исключительно принадлежностью страхового требования: бумага следует за требованием, а не требование за бумагой, как это имеет место в ценной бумаге.

Для получения страховой выплаты требуется наличие ряда юридических фактов: своевременная уплата страховой премии, наличие страхового интереса и страхового риска в период действия договора, наступление страхового случая, помимо умысла или грубой неосторожности страхователя (выгодоприобретателя, застрахованного лица), и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33080. Зіґмунд Фройд 15.06 KB
  Як лікарпсихіатр Зіґмунд Фройд 18561939 досліджував причини і методи лікування неврозів психічних розладів для чого й розробив метод психоаналізу. Фройд першим в історії західної філософії обґрунтував учення про те що людська свідомість яка доти вважалася цілісною єдністю що панує над усіма іншими людськими якостями насправді є складним багаторівневим явищем де власне свідомості відводиться далеко не перше місце.Згідно з фройдівською концепцією у структурі особистості виділяються три елементи: Воно неусвідомлена...
33081. Екзистенціалізм 14.48 KB
  exstenti існування. який визначив три рівні на шляху до справжнього існування: етичний акцентування обов'язку естетичний настанова на насолоду релігійний страждання прилучення до долі Христа як принцип життєвої діяльності. Екзистенціалісти акцентують увагу на індивідуальному самовираженні людини твердять що людина XX століття переживає абсурдність існування відчуженість тому невдоволена перебуває у відчаї. Онишкевич для повного осягнення справжнього сенсу свого існування людина повинна пройти такі етапи: етап відчуття...
33082. Позитивізм 14.25 KB
  Його шеститомна праця Курс позитивної філософії зявляється в 18301842 рр. Третя позитивна на якій відкинувши вигадки теології та метафізики мислителі переходять до дослідження світу конкретнонауковими способами завданням філософії стає констатація найбільш загальних законів які відкривають позитивні науки. Конт допускав існування філософії лише у вигляді загальних висновків з природничих та суспільних наук і претендуючи на подолання матеріалізму та ідеалізму відстоював феноменалізм. Отже позитивізм заперечував можливість пізнання...
33083. Феноменологія 13.77 KB
  Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен – це філософське поняття, яке означає: 1) явище, яке осягається в чуттєвому досвіді; 2) об'єкт чуттєвого споглядання на відміну від його сутнісної основи.
33084. Релігійна філософія 16.57 KB
  Жільсону належить відкриття оригінальності філософії буття у Томи Аквінського в порівнянні з усією попередньою філософією включаючи Арістотеля. Згідно з Жільсоном ця оригінальність полягає в розрізненні сутності та буття. Свою доктрину вони називають реалістичною на тій підставі що вона визнає зовнішній матеріальний світ як частину більш широкого загального буття Бога. Матеріальний світ залежить не від людської свідомості а від абсолютного буття.
33085. Постмодернізм 12.86 KB
  Цей напрям продукт постіндустріальної епохи епохи розпаду цілісного погляду на світ руйнування систем світогляднофілософських економічних політичних. Постмодерністи завдяки гіркому історичному досвідові переконалися у марноті спроб поліпшити світ втратили ідеологічні ілюзії вважаючи що людина позбавлена змоги не лише змінити світ а й осягнути систематизувати його що подія завжди випереджає теорію.
33086. Поява української філософії 16.81 KB
  На час хрещення Русі християнська думка у Візантії набула вже розвиненого деталізованого та витонченого характеру. Разом із християнством та книжковою премудрістю вони стали елементом духовної культури Київської Русі. Звичайно розглядаючи духовну культуру Київської Русі ми повинні враховувати й традиції попередньої язичницької культури.
33087. Філософія 16-17 століття 13.27 KB
  Проте філософське мислення і пошук відповідей на основні життєві питання були притаманні українському народові здавна вони пов'язувалися з його світоглядом і релігією ще за дохристиянських часів. Все ж слов'янськоукраїнська основа і підхід мислення менш спекулятивний радше контемплятивний визначили характер філософської думки в Україні та її поширення. Серед українців назагал знаходимо мало чистих філософів зате філософське мислення прикметне для багатьох письменників мистців істориків суспільних теоретиків. Так само властивою для...
33088. Філософські погляди Г.Сковороди 18.33 KB
  Сковорода 1722-1794. Науку про людину та її щастя Сковорода вважав найважливішою з усіх наук. Не втративши авторитету проповідника та вчителя Сковорода прагнучи навчити як власним прикладом так і словом закликав почати філософське освоєння світу з простого: пізнати віру та любов у всій їхній повноті бо це і є пізнання людини. Поділяючи світ надвоє – на істинне та тлінне віддаючи перевагу Вічності Богу Сковорода по суті пропонує подвійне співвідношення духовного та тілесного.