250

Реалізація логістичних функцій складів в процесі товарного перевезення

Курсовая

Логистика и транспорт

Підйомно-транспортне обладнання: конвеєри, підйомні столи та платформи, крани, шківи, вантажозахватні пристрої. Управління багатономенклатурними постачаннями (ABC-XYZ). Розрахунок оптимальної партії постачання (EOQ).

Украинкский

2012-11-14

597.5 KB

17 чел.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………….…….3

    1. Розділ 1. Підйомно-транспортне обладнання: конвеєри, підйомні столи та платформи, крани, шківи, вантажозахватні пристрої ………………….……....4

    2. Розділ 2…………….………………………………………………………..28

2.1 Управління багатономенклатурними постачаннями (ABC-XYZ)……………………………………….……...28

  1.   Розрахунок оптимальної партії постачання (EOQ)…………………….37
    1.   Розрахунок вантажної площі складу………………………………………39

Висновок…………………………………………………………………………….42

Список використаної літератури…………………………………………..……..43

Додаток 1……………………………………………………………………..……44

ВСТУП

Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення суб’єктів підприємництва матеріальними ресурсами. Основною метою закупівельної логістики в країнах з ринковою економікою є задоволення потреб виробництва з максимально можливою економічною ефективністю. Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виробництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характеристикам діючого і потенційного попиту.

Управління запасами - це функціональна діяльність, мета якої - довести загальну суму щорічних витрат на утримування запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.

Створення та зберігання запасів потребують значних витрат, і Щорічна їх сума перевищує чверть вартості самих запасів. Тому важливо керувати запасами, щоб зазначені витрати були мінімальними і щоб забезпечувався той рівень обслуговування та задоволення запитів клієнтів, до якого прагне компанія.

Логістичні функції складів реалізуються в процесі здійснення окремих логістичних операцій. В залежності від типів і видів складів відповідно є і різні комплекси виконуваних складських операцій. Система складування (СС) передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління його рухом. При розробці СС необхідно враховувати всі взаємозв’язки і взаємозалежності між зовнішніми (такими, що входять на склад і виходять із нього) і внутрішніми (складськими) потоками об’єкту і зв’язані з ним фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу і т.д.).

РОЗДІЛ 1

  1.  Підйомно-транспортне обладнання: конвейєри, підйомні столи та платформи, крани, шківи, вантажозахватні пристрої

Класифікація підйомно-транспортного обладнання

Призначення підйомно-транспортного обладнання

Підйомно-транспортне обладнання призначається для механізації праці при виконанні таких операцій: розвантаження і навантаження транспортних засобів; переміщення і підйом вантажів на різні рівні будівлі; укладання їх штабелями, на стелажі і в підсобні приміщення; внутрішньо-складське і внутрішньо-магазинне переміщення вантажів до місця їх дальшої обробки.

Підйомно-транспортне обладнання поділяють за такими основними ознаками: функціональним призначенням; ступенем механізації праці; періодичністю дії; родом перероблюваного вантажу; типом приводу.

За функціональним призначенням обладнання поділяють на три групи: вантажопідйомні машини (електричні талі, вантажні ліфти, вантажопідйомні крани); транспортувальні машини (конвеєри, транспортери); вантажно-розвантажувальні (електричні навантажувачі, штабелери, електричні візки) й штабелювальні машини (електроштабелери, крани-штабелери).

За ступенем механізації праці вирізняють засоби механізації, комплексної механізації й автоматизації (вантажопідйомні крани, конвеєри, електронавантажувачі, автоматизовані крани-штабелери); засоби малої механізації (ручні вантажні візки, домкрати).

За періодичністю дії підйомно-транспортне обладнання поділяють на два види: машини безперервної дії (конвеєри, елеватори); машини циклічної (періодичної) дії (електричні навантажувачі, штабелери, вантажопідйомні крани, ліфти).

За родом перероблюваного вантажу виділяють обладнання для перевантаження тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках, мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі, автонавантажувачі); обладнання для перекачування й транспортування трубопроводами наливних вантажів.

За типом приводу обладнання поділяють на механізми ручної дії (ручні вантажні візки); машини з механічним приводом (електронавантажувачі), гравітаційні пристрої (роликові транспортери).

Підйомно-транспортне обладнання має бути безпечним в експлуатації; гарантувати високу продуктивність і мати високий коефіцієнт корисної дії; бути зручним у роботі й легким в керуванні; мати необхідну конструктивну міцність і довговічність; бути економічним у виготовленні та користуванні.

Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання

Види вантажопідйомних машин

Вантажопідйомні машини призначаються для механізації піднімання й опускання вантажів. За допомогою окремих машин можна також переміщувати вантажі в певних межах у горизонтальній площині. Вони використовуються для виконання вантажно-розвантажувальних робіт

Основними параметрами, що характеризують вантажопідйомні машини, є: вантажопідйомність, швидкість піднімання й пересування, висота підйому, габарити, тип приводу, маса. До вантажопідйомних машин належать талі, тельфери, лебідки, підйомники, вантажні ліфти, крани.

Талі і тельфери — це підвісні вантажопідйомні механізми періодичної дії. Ручний таль — це компактний механізм з вантажо-упорним гальмом. Механізм таля змонтований в обоймі, підвішуваній на гаку. Елементом, що піднімає вантаж, служить ланцюг, який переміщується за допомогою вантажної зірочки. Зірочка через передатний механізм зв'язана з тяговим колесом, що обертається вручну.

Електроталь (рис. 10.3)— це вантажопідйомна машина, яка складається з лебідки й барабана, змонтованих в одному корпусі, а також вантажозахватного пристрою. Кінцевий вимикач призначається для вимикання електродвигуна лебідки при досягненні вантажозахватним пристроєм крайнього верхнього положення.

Рис. 1. Електричний таль; а — зовнішній вигляд; б — схема: 1 — магнітний пускач; 2 — електродвигун для пересування; 3 — рейка; 4 – ходовий візок; 5 — електродвигун для підіймання; 6 — корпус вантажного механізму; 7 — канат; 8 — підвіска; 9 — кнопки керування

Тельфером називається електроталь, об'єднаний з монорейковим візком, який пересувається під стелею будівлі по монорейці. Керування тельферами здійснюється за допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнучкому кабелі на висоті 1,2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажопідйомністю 0,25—5 т і висотою піднімання до 6 м. Швидкість піднімання вантажу становить 8—10 м/хв., швидкість пересування — 20 м/хв.

Підйомник — це пристрій для піднімання вантажу або людей у спеціальних вантажонесучих пристроях, які переміщуються по жорстких напрямних. Похилі підйомники призначаються для транспортування вантажів, упакованих в ящики чи мішки між двома поверхами. Похилий підйомник ПН-200 (рис, 10.4) встановлюється всередині будівель і має найбільшу висоту підйому платформи 3,3 м, швидкість руху 0,35 М/с. Підйомник складається з верхньої і нижньої огорожі, ферми, платформи і приводу.

Рис. 2. Похилий підйомник ПН-200: 1 _ нижня огорожа; 2 — ферма; 3 — платформа; 4 — верхня огорожа; 5 — блок; б — розкоси; 7 — привод

Огорожі встановлюються на поверхах для додержання правил техніки безпеки. Ферма кріпиться до підлоги і стіни. У верхній частині ферми встановлюється блок, через який проходить канат, а в нижній — барабан. Канат одним кінцем прикріплюється до барабана приводу, а другим — до вантажної платформи. Зупинення платформи на рівні поверху відбувається автоматично за допомогою кінцевого вимикача, встановленого на фермі.

Для безпечної роботи підйомника на його дверях розміщено механічний та електричний блоківники. Оснащений він також уловлювачами, блокувальними і сигнальними пристроями.

Підйомник з вертикальним рухом кабіни по встановлених в закритій шахті напрямних називається ліфтом. Ліфти різної вантажопідйомності широко застосовуються на складах, у холодильниках і в магазинах.

Вони працюють у повторно-короткостроковому режимі і призначаються для піднімання і спускання вантажів з одного рівня на інший. Ліфт складається з шахти, кабіни, лебідки, противаги, обмежувача швидкості, електрообладнання і електроапаратури.

Ліфти, що використовуються в торгівлі, поділяються на ліфти загального призначення, вантажні вижимні, вантажні тротуарні, вантажні малі магазинні. У вижимних ліфтів кабіна приводиться в рух силою, яка діє знизу, у тротуарних — кабіна на верхній зупинці виходить крізь люк шахти на рівень підлоги або вище на 1 м для безпосереднього навантаження товарів у автотранспорт.

Ліфти комплектують місцевим або дистанційним керуванням, вантажопідйомність ліфтів становить від 100 кг до 5 т, швидкість руху кабіни — 0,2—0,5 м/с, висота підіймання кабіни — 5,2—45 м.

Кранами називають вантажопідйомні машини періодичної дії, за допомогою яких піднімають вертикально і переміщують горизонтально штучні, затарені й сипкі вантажі, утримувані вантажо-затискним органом.

Залежно від конструкції вирізняють крани вантажопідйомні мостові, козлові, крани-штабелери, автомобільні крани тощо. У підприємствах оптової торгівлі, а також на товарних дворах при станціях залізниць використовують вантажопідйомні мостові і козлові крани, крани-штабелери, автомобільні крани. Мостові крани дістали таку назву від основного несучого органу (металевої конструкції прогонної будови), так званого мосту, перекинутого через складські приміщення від однієї стіни до іншої.

На мосту крана встановлено кілька механізмів: піднімання вантажу; пересування крана; пересування вантажного візка (вантажного затискача). Міст пересувається по підкрановому шляху на сталевих колесах, які приводяться в дію електродвигуном. Вантажний візок крана піднімає і пересуває вантаж упоперек складу, а міст пересувається вздовж складу.

Краном керують з підвішеної до мосту кабіни або за допомогою кнопкової станції, розміщеної всередині складу на підлозі. Мостові крани застосовують переважно в закритих складських приміщеннях і під навісами. Порівняно з іншими вантажопідйомними машинами такі крани дають змогу повніше використовувати складські площі, переміщувати вантажі по всій площі складу, укладати їх високими штабелями.

Козлові крани (рис. 3) використовуються для механізації вантажно-розвантажувальних робіт переважно на відкритих складах. Козловий кран відрізняється від мостового тим, що його прогонні конструкції спираються на стійки. Конструкція кожного крана спирається на дві пари жорстких стояків, які розташовані під кутом один до одного у вигляді козлів. Кран пересувається по спеціальних підкранових шляхах (рейках), укладених на напівшпалах на баласті.

Рис. 3. Козлові крани: а — без консолей; б, в — двоконсольні

Вантажопідйомним механізмом на козловому крані служать електроталі або вантажні візки, що пересуваються по фермі крана. Для збільшення робочої зони козлові крани можуть мати консолі, що виходять за межі опор. Козлові крани оснащують універсальним набором вантажо-затискних пристосувань. Козлові крани мають такі основні техніко-економічні показники: вантажопідйомність — від 3,2 до 32 т; прогін крана — від 10 до 32 м; висота підіймання вантажу — 7—10 м; швидкість піднімання — 0,1—0,3 м/с; швидкість пересування крана — 0,5—2 м/с; загальна маса кранів, що керуються з кабіни, — 8—87 т.

Транспортувальні машини і механізми

Транспортувальні машини і механізми призначаються для горизонтального і слабо-похилого пересування сипких і штучних вантажів на відносно невеликі відстані в межах одного або кількох сполучених складських приміщень, а також при навантаженні транспортних засобів. За принципом дії транспортувальні машини і механізми поділяють на дві групи: безперервної дії — конвеєри, транспортери (стрічкові, пластинчасті, роликові) і періодичної дії — візки ручні, електричні, кабельні, з двигуном внутрішнього згоряння, тягачі.

На складах оптової і роздрібної торгівлі і в магазинах для вантажно-розвантажувальних робіт використовують конвеєри (транспортери) як транспортні засоби для переміщення вантажів у горизонтальному напрямку, а також для штабелювання. За характером несучої поверхні розрізняють стрічкові, пластинчасті й роликові конвеєри. За конструкцією конвеєри поділяються на пересувні і стаціонарні, з постійним і змінним кутом нахилу.

Найпоширенішим конвеєром є стрічковий (рис. 10.6 а), який призначається для механізації переміщення в горизонтальному і слабо похилому напрямках сипких і тарно-штучних вантажів.

Стрічкові конвеєри бувають з плоскою стрічкою для пересування штучних вантажів у мішках, ящиках, коробках, а також зі стрічкою, в згині якої утворюється жолоб для переміщення сипких вантажів (солі, картоплі, овочів).

Рис. 4. Конвеєри: а — пересувний стрічковий зі змінним кутом нахилу; б — пластинчастий з пристосуванням для навантаження і розвантаження товарів у ящиках і бочковій тарі

Випускаються конвеєри з відстанню між барабанами від 5 до 15 м і стрічкою завширшки 400—500 мм. Швидкість руху стрічки — 1—3 м/с; найбільша висота підйому вантажу — від 1 до 5,4 м.

Пластинчастий конвеєр (рис. 4 б) призначається для транспортування штучних і затарених вантажів у горизонтальному напрямку або під кутом до 35°. Вантажонесучий елемент його складається з окремих пластин, кожна сьома з яких має упорну планку, що запобігає ковзанню вантажу при нахилі конвеєра. Такі конвеєри використовують при розвантаженні вагонів і автомашин, спусканні і підніманні вантажів з одного поверху на інший, а також для укладання вантажів штабелями. Пластинчасті конвеєри мають довжину від 4 до 40 м, ширину настилу — 400—1600 мм, швидкість руху ходової частини — від 0,1 до 1 м/с.

У роликових конвеєрах, на відміну від пластинчастих, використовується система роликів, закріплених на нерухомій рамі, по яких перемішується вантаж у тарі. За принципом дії роликові конвеєри бувають привідними й не привідними (гравітаційними).

Електричні візки (рис. 5) використовують для горизонтального і слабо-похилого транспортування вантажів у складських приміщеннях. Електровізки живляться електроенергією акумуляторної батареї, розміщеної безпосередньо на візку. Вантажні платформи візків поділяються на підйомні (до 100 мм) і не підйомні. Вантажопідйомність візків становить від 125 до 2000 кг. Швидкість пересування візка з вантажем —16—18 км/год., без вантажу — 20—22 км/год.

1 — ведучий міст; 2 — пружинні амортизатори батареї; 3 — вилковий роз'єднувач; 4 — ресорні пружини; 5 – кронштейн; 6 — ящик електроприладів; 7 — ведений міст, 8 — карданний вал

Ручні візки (рис. 6) — найпростіший і найпоширеніший засіб малої механізації для горизонтального транспортування вантажів. Перевагою цих пристроїв є їх велика маневреність і простота конструкції. Залежно від призначення ручні візки випускаються вантажопідйомністю від 50 до 3200 кг. Кожний тип візків має буквено-цифрову індексацію, де буквами позначають призначення, а цифрами — вантажопідйомність.

Візок ТГВ-500М (рис. 6 д) з гідравлічним підйомом вилок вантажопідйомністю 500 кг призначається для переміщення вантажів у тарі, укладених на стандартних піддонах. Складається з двох підйомних вилок з установленою на них поворотною опорою, на якій закріплюється ручний плунжерний гідравлічний насос. Поворотна опора сполучена з поршневим гідроциліндром і масляним баком. На ній установлено два колеса з гумовими шинами. Шток гідроциліндра закріплюється на рамі підйомних вилок. Підйомні вилки — це П-подібна ходова рама. На кінцях вилок установлено чотири шарнірних колеса (парами — одна за одною). Висота піднімання вантажу над рівнем підлоги становить 125 мм, маса візка—73 кг.

Рис. 6. Вантажні візки: а—ТГ-125; б—ТГМ-125; в — ТГ-1000М; г — ТГ-400; д — ТГВ-500М; в — ТГ-50

Вантажно-розвантажувальні і штабелювальні машини призначаються для завантаження транспортних засобів, їх розвантаження, а також для проведення вантажно-розвантажувальних робіт на складах. Залежно від конструктивних особливостей вони поділяються на електричні навантажувачі й електричні штабелери.

Електричні навантажувачі (рис. 7) призначаються для транспортування і штабелювання товарів у ящиках, мішках і коробах, укладених на однонастильні або двонастильні піддони, товарів у дрібній упаковці і сипких вантажів у контейнерах.

Рис. 7. Електричний навантажувач: 1 — кузов; 2 — кермо; 3 — вантажопідйомний механізм; 4 — ведучий міст

Електронавантажувач має такі основні вузли: кузов машини з рамою; вантажопідйомний механізм; передній (ведучий) і задній мости; електродвигун; апаратуру керування навантажувачем. Як джерелом енергії користуються акумуляторною батареєю. На всіх вилкових навантажувачах загального призначення використовується чотириколісна схема ходової частини, колеса — гумові. Це забезпечує стійкість машини при відносно великій висоті штабелювання і швидкості пересування. Триколісна схема застосовується у спеціальних вилкових навантажувачах підвищеної маневреності для роботи у вузьких проходах.

Граничні рекомендовані відстані транспортування вантажів становлять до 100— 200 м, вантажопідйомність — від 250 до S000 кг, висота підйому вилок — до 4,5 м, швидкість руху — 20 км/год.

Універсальність електронавантажувач а забезпечується змінними вантажозатискними пристосуваннями: кантувачем, бічним затискачем, вилковим затискачем, стрілою, ковшем.

Автонавантажувач (рис. 8) є вантажно-розвантажувальною машиною з двигуном внутрішнього згоряння для виконання складських операцій на відкритих складах і майданчиках.

Рис. 8. Автонавантажувач: 1 — двигун; 2—кабіна керування; 3 — вантажопідйомник; 4 — вилка захоплення вантажу

Складається автонавантажувач з корпусу, вантажопідйомника з вилками, гідроприводу для підняття вантажопідйомника, рульового керування й силового органу. Наявність знімних вантажозатискних пристосувань (штирів грейдерів, ковшів, бічних затискачів, кранових стріл), відносно висока маневреність, здатність транспортування вантажів на території баз — відмітна особливість автонавантажувачів. На оптових базах і складах споживчої кооперації найпоширеніші автонавантажувачі вантажопідйомністю 5 т з висотою підняття вантажу від 2,8 до 4,5 м.

Різновидом електронавантажувачів є штабелери (рис. 10.11), які призначаються для штабелювання і стелажування вантажів у складських приміщеннях з вузькими проходами (до 1,4 м) на відносно велику висоту. Основна особливість їх полягає в тому, що при перевезенні вантажу його центр ваги розміщується всередині опорного контуру машини, що разом з великою колісною базою забезпечує їхню стійкість і дає змогу не передбачати в їх конструкції противаги, як у електронавантажувачів.

Електроштабелер ЕШ-186 (рис. 10.11 в) має вантажопідйомність 500 кг, висоту підняття вилок — 4,5 м, масу — 2,3 т і невеликі габарити. Складається з корпусу, ведучого моста, передніх коліс, вантажопідйомного механізму, кареток висування і зміщення, електрообладнання, гальмівної системи, гідроприводу, рульового керування і коліс, що піддаються керуванню. Джерелом енергії є акумуляторна батарея. Крани-штабелери (рис. 10.11 б) класифікують за типами (мостові, стелажні), видами (опорні, підвісні, підлогові), вантажопідйомністю 0,125—12,5 т і керуванням з підлоги, кабіни або автоматично.

Рис. 9. Єлектроштабелери: а — опорний; б — підвісний кран-штабелер; 9— електроштабелер еш-186

Мостовий кран-штабелер застосовується на складах, де товари зберігаються штабелями і на стелажах. Від мостового крана відрізняється лише тим, що візок обладнаний вертикальною колоною, по якій рухається вантажний затискач, а також є вилковий затискач для вантажів у стандартній тарі або на піддонах.

Стелажний кран-штабелер використовується для роботи між стелажами. Сконструйований він як візок, що має вертикальну колону і напрямні для підйомної платформи, на якій міститься вантажозатискач. Пересувається по рейках у проході між двома рядами стелажів. Кран забезпечує укладання вантажу заввишки до 16 м.

Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

Для складської переробки вантажів застосовуються підйомно-транспортні машини і механізми різних типів. Зручність і економічна вигідність застосування певного виду обладнання залежать від вантажообігу, характеру перероблюваних вантажів, їх маси і розмірів. Тільки ретельний аналіз і економічні розрахунки дають змогу вибрати найвигідніший для даного підприємства тип підйомно-транспортного обладнання і його потрібну кількість.

Схема механізації торговельного підприємства

При розробці схеми механізації торговельного підприємства й оснащення його підйомно-транспортним обладнанням слід ураховувати конструктивні особливості будівлі (поверховість, габарити приміщень, граничні навантаження на перекриття" розміщення опірних колон); обсяг вантажообігу; відстань переміщення вантажів; номенклатуру товарів, їх особливості, консистенцію і габарити; вид і розміри тари, масу одиничного вантажу, використання тари-обладнання.

Добір підйомно-транспортного обладнання

При доборі підйомно-транспортних машин і механізмів для товарного складу необхідно виходити з таких принципів: вибирати такі типи машин, які б відповідали технології обробки вантажів, мали експлуатаційну надійність у роботі, полегшували працю, були безпечними для обслуговуючого персоналу; продуктивна потужність обладнання має відповідати умовам і обсягам робіт; упровадження механізації складських операцій має бути економічним і ефективним.

Необхідним для вибору засобів механізації і визначення належної кількості обладнання є детальна розробка схеми складського торговельно-технологічного процесу. Найбільш прийнятна технологічна схема переробки вантажів на складах баз площею 5, 10,15 тис. м2 складається з таких операцій: розвантаження залізничного рухомого складу й автомобільного транспорту і переміщення товарів у експедицію; транспортування товарів з експедиції в місця зберігання; укладання товарів на зберігання; відбирання і сортування товарів на замовлення покупців; переміщення товарів в експедицію; подача товарів з експедиції на платформу для навантаження в автомобілі.

На основі розробленої технологічної схеми переробки вантажів на загально-товарних складах мають широко застосовуватись акумуляторні навантажувачі, штабелери, автонавантажувачі.

Для того щоб правильно вибрати необхідні типи машин, треба врахувати поділ вантажно-розвантажувальних робіт на роботи на відкритих складських майданчиках і в закритих складських приміщеннях. На відкритих складах передбачають використання візків з двигунами внутрішнього згоряння, у закритих приміщеннях — механізми з електроприводами. Вантажопідйомність необхідного обладнання визначається в кожному окремому випадку залежно від середньої ваги переміщуваної одиниці вантажу та його кількості.

Продуктивність обладнання

Поряд з визначенням номенклатури потрібного обладнання розраховують його продуктивність. Продуктивність є важливим техніко-економічним показником підйомно-транспортного обладнання. Розрізняють технічну, експлуатаційну і фактичну продуктивність.

Під технічною продуктивністю розуміють ту кількість вантажу в натуральному виразі (т, м3), яку можна переробити механізмом протягом певного часу (години, зміни) безперервної роботи при оптимальних умовах, тобто таких, які повністю відповідають його призначенню.

Годинну технічну продуктивність обладнання циклічної дії визначають за формулою

де Птех — годинна технічна продуктивність, т/год.; 60 — перевідний коефіцієнт, що означає кількість хвилин у годині; Вм — вантажопідйомність механізму, т; Т — тривалість одного циклу, хв.

Тривалість одного циклу роботи механізму циклічної дії визначається за формулою

де Т— тривалість одного циклу роботи механізму, хв.; Ті — час на завантаження механізму, хв..; Т1— час на розвантаження механізму, хв.; Д— середня дальність переміщення вантажу, м; Ш1 — швидкість переміщення механізму з вантажем, м/хв.; Ш2 — швидкість переміщення механізму без вантажу, м/хв.

Експлуатаційною продуктивністю називають таку кількість вантажів у натуральному виразі, яка може бути перероблена механізмом у певних умовах роботи. При визначенні експлуатаційної продуктивності беруть до уваги коефіцієнти використання вантажопідйомності і використання механізму за часом.

Фактична продуктивність становить кількість вантажу, фактично переробленого механізмом у даному підприємстві за певний період часу.

Годинна експлуатаційна продуктивність механізму безперервної дії при переміщенні штучних вантажів з однаковою вагою одиниці вантажу визначається за формулою

де Пс — годинна експлуатаційна продуктивність механізму, т/год; 3600 — перевідний коефіцієнт, що означає кількість секунд у годині; В — маса однієї одиниці вантажу, т; Від — відстань між серединами двох сусідніх вантажів, м; Ш — швидкість руху транспортувального органу, м/с; Кі — коефіцієнт використання вантажопідйомності механізму; K2 — коефіцієнт використання механізму за часом. Потрібна кількість механізмів визначається за формулою

де М — потрібна кількість механізмів, од.; Вд — добовий вантажооборот, що підлягає переробці механізмом, т; Пе — годинна експлуатаційна продуктивність механізму, т/год; Тд — кількість годин роботи механізму за добу, год.

Кінцевий вибір підйомно-транспортного обладнання і варіанта механізації можна зробити після порівняння варіантів за основними економічними показниками: собівартості переробки 1 т вантажу і терміну окупності витрат на техніку.

Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

Експлуатація обладнання

Ефективне використання підйомно-транспортного обладнання передбачає додержання правил його експлуатації, високоякісно і своєчасно виконувані технічне обслуговування і ремонт. У широкому розумінні експлуатація обладнання — це не тільки виконання робіт з його безпосереднім використанням, а й комплекс різноманітних заходів, здійснюваних для підтримки тривалої працездатності і надійності обладнання, здобуття необхідної ефективності від його застосування.

Власне експлуатація — це сукупність цілеспрямованих заходів і способів технічного характеру, пов'язаних з безпосереднім використанням обладнання за призначенням. Тривалість і безвідмовність роботи обладнання залежать від додержання правил його експлуатації і технічного використання, викладених в експлуатаційно-технічній документації (настанови, інструкції, паспорти).

За організацію експлуатації і технічного обслуговування обладнання відповідають спеціалісти ремонтно-монтажних комбінатів і адміністрація підприємства. Усі вантажопідйомні машини і вантажозатискні пристосування мають бути оглянуті і випробувані. Необхідно мати дозвіл на запуск їх у роботу, який видається органами Держгіртехнагляду (на обладнання, що реєструється в цій Інспекції*3) або особою, яка здійснює в даній організації нагляд за обладнанням, що не підлягає реєстрації в органах Держтехнагляду. Підставою для видачі дозволу є документація заводу-виготовлювача і результати технічного огляду.

Реєстрації підлягають усі підйомні пристрої з електричним приводом вантажопідйомністю 150 кг і вище (крани усіх типів, тельфери, електричні ліфти, підйомники, лебідки). Реєстрації не підлягають ручні підйомні механізми, автонавантажувачі і штабелеукладачі, а також електричні підйомні пристрої вантажопідйомністю менше ніж 150 кг.

Вантажопідйомні машини, а також знімні вантажозатискні пристосування, що не реєструються в органах Держгіртехнагляду, мають індивідуальний номер, під яким вони записуються в журнал обліку кооперативної організації чи підприємства.

Вантажопідйомні машини, якими постійно користуються, мають періодично оглядатися — не рідше ніж один раз на рік — спеціальним працівником з нагляду.

На вантажопідйомних машинах забороняється працювати: не атестованим особам; у випадках, якщо не призначені особи, відповідальні за справний стан і безпечне проведення робіт; після закінчення терміну технічного огляду; до усунення порушень, указаних у приписах органів нагляду; за браку захисного заземлення.

Перед початком роботи вантажопідйомних кранів потрібно провести контрольні рухи механізмів і гальм. Підйом і спуск вантажів краном здійснюється за встановленими сигналами. Вантаж має переноситися без ривків, забороняється переносити вантаж над службовими приміщеннями та перебувати під піднятим вантажем.

Шахти ліфтів повинні мати огорожу з всіх боків і на усій висоті. Для попередження можливості відкривання дверей шахт і ліфтів при русі обладнують блокувальні контакти.

Керування вантажними ліфтами має бути зовнішнім. При використанні для транспортування вантажів самохідних візків, електрокарів, штабелеукладачів слід забезпечити їх звуковою сигналізацією, надійними гальмами, справність яких перевіряється перед початком робіт.

Швидкість руху самохідних механізмів усередині складських приміщень не може перевищувати 6 км/год при русі по головних проходах і 3 км/год — при русі по допоміжних. Перед початком роботи на пересувних конвеєрах і транспортерах перевіряється правильність їх установки і стійкість. Установлюють їх так, щоби було передбачено проходи вздовж транспортера завширшки не менше ніж 1 м.

Під час роботи транспортера стрічка або пластинчастий настил мають завантажуватись рівномірно, вага одного місця, а також вага вантажу, що встановлений на транспортері, має не перевищувати допустимих показників.

Не можна виправляти на ходу нестійко встановлений вантаж, а також вантаж, що застряг. Вимикати електродвигун можна лише після того, як вантаж, що перемішується, повністю зійде зі стрічки.

Перед роботою талів, блоків, лебідок, тельферів механізми уважно оглядають. Прикріплювати стропи до вантажу слід дуже акуратно. Перебувати під вантажем у момент його підйому категорично забороняється.

До експлуатації вантажопідйомних машин допускаються особи від 18 років, навчені за програмами, затвердженими органами профосвіти, й атестовані кваліфікаційною комісією.

Обладнання для фасування та пакування товарів

З утвердженням ринкових відносин зростає потреба в підвищенні якості торговельного обслуговування покупців. Важливою умовою високої культури обслуговування покупців є продаж фасованих товарів. Фасування товарів сприяє збереженню якості продуктів, покращує їх зовнішній вигляд, скорочує час на придбання товарів і створює зручності при їх споживанні. При цьому зростає пропускна спроможність торговельних підприємств і підвищується їх конкурентоспроможність і ефективність.

За останні роки обсяг продукції у фасованому й упакованому вигляді, що надходить у торгівлю як від зарубіжних, так і вітчизняних постачальників, значно зріс. Однак у цілому обсяг виробництва фасованих товарів, що надходять насамперед від вітчизняних виробників, ще недостатній, повністю не задовольняє потреби у фасованих товарах. Це змушує оптові бази і склади організовувати власне фасування харчових продуктів, застосовуючи різне фасувально-пакувальне обладнання.

Ознаки класифікації обладнання

Обладнання для фасування і пакування товарів класифікується за такими ознаками:

за призначенням — для фасування товарів (автоматичні і напівавтоматичні дозатори); для пакування товарів (дротозшивні машини, пакувальні машини, автомати для пакування овочів, фруктів і картоплі тощо); для фасування і пакування товарів (механізовані потокові лінії); для виготовлення пакетів, фасування і пакування товарів (фасувальні автомати, автоматизовані потокові лінії); для укладання фасованої продукції в тару-обладнання (самозавантажувальні машини);

за товарним профілем — для фасування і пакування бакалійних і гастрономічних товарів (цукрового піску, круп, кухонної солі, сиру тощо); для фасування і пакування картоплі, овочів і фруктів;

за способом дозування — об'ємне, об'ємно-вагове та за часом витікання продукту. При об'ємному дозуванні порція товару відміряється в мірній камері з регульованим об'ємом. Такий спосіб забезпечує високу продуктивність обладнання, але не досить точно відмірюється порція внаслідок різної густини товару, розмірів і форми його частинок. При об'ємно-ваговому дозуванні спочатку основна маса продукту дозується за об'ємом, з невеликим недовантаженням, а потім точна маса порції визначається на вагах при повільному надходженні товару. Цей спосіб забезпечує високу точність відмірювання маси порції і достатню продуктивність машини;

за ступенем автоматизації — неавтоматичне, напівавтоматичне, автоматичне. В неавтоматичному обладнанні всі операції виконуються вручну, в напівавтоматичному — лише деякі основні операції виконуються вручну, в автоматичному — за певною програмою без участі оператора;

за видом використовуваної тари — для фасування і пакування в рукавну бавовняну і полімерну сітку, в паперові пакети та пакети з плівкових полімерних матеріалів;

за принципом дії — безперервної і періодичної дії.

Фасувально-пакувальному обладнанню надають індекси, в яких букви означають назву обладнання, його призначення, а цифри — найбільшу масу однієї порції або продуктивність машини. Наприклад, ДРК-ІМ — дозатор ваговий для фасування крупи і цукру-піску з найбільшою масою однієї порції 1 кг, модернізований.

На оптових підприємствах для фасування та пакування бакалійних і гастрономічних товарів використовують дозатори вагові автоматичні для крупи і цукру-піску, фасувальні автомати, автомати для виготовлення пакетів, потокові лінії.

Дозатор автоматичний ваговий призначений для зважування крупи, цукру-піску і насипання зважених порцій у пакети. Зважування здійснюється порівнянням маси продукту, що є у ковші ваги, з масою гир, установлених у гиретримачі. Дозатор установлений на зварній тумбі з ніжками, що регулюються по висоті. На тумбі розташована панель управління (кнопки "Пуск", "Стоп", сигнальна лампочка, пакетний вимикач електроживлення дозатора і тумблер).

Дозатор працює за принципом подвійного зважування: продукт, що надходить у дозатор з накопичувального бункера, крізь воронку направляється в об'ємну камеру, де відбирається доза з недовантаженням і доводиться до заданого значення маси на рівноплечому коромислі. Сформована доза крізь випускну воронку потрапляє в пакет, розміщений на робочому столі. Пакети пакують, закладаючи вручну, або запечатують скобками за допомогою дротозшивної машини. Межі зважування: найбільша — 1000, найменша — 500 г. Насипна маса продукту, що зважується, — 0,8 т/м3. Об'єм ковша — 0,0019 м3. Продуктивність: для порції 0,5 кг — 20—30, для 1 кг — 20—25 відважувань за хвилину. Живитель ваги — завантажувальна воронка з камерою об'ємного дозування і вібратор для досипання. Управління роботою ваги — електричне, випуск порції — від ніжного управління. Напруга електромережі — 220 В, номінальна потужність 0,4 кВт. Габаритні розміри автоматичного вагового дозатора — 935 х 800 х 1950 мм, маса — 250 кг.

Фасувальні автомати А5-АФА і А5-АФБ призначаються для фасування і пакування цукру-піску порціями 1 кг. Автомати виконують такі операції: друкування фарбою на паперовому рулоні написів і малюнків, виготовлення подвійного паперового пакета, заповнення пакета порцією товару, відміряного об'ємним способом, контроль маси порції, складання, склеювання і запечатування пакета, виштовхування готового пакета на конвеєр. Матеріал для виготовлення пакетів — папір для пакування продуктів на автоматах, ширина рулонів — 334 мм, діаметр рулонів 600—900 мм. Продуктивність автомата А5-АФА становить 3900 кг/год, А5-АФБ — 2700 кг/год. Допустима похибка дози становить ±1,5 %. Місткість мірних стаканів регулюється натискуванням кнопок "Більше", "Менше". Габаритні розміри фасувального автомата А5-АФА— 8000 х 4900 х 3000 мм, маса — 17650 кг.

Потокові лінії являють собою сукупність машин і допоміжного обладнання, розміщених послідовно, відповідно до технологічного процесу фасування і пакування товарів. У механізованих потокових лініях більшість або всі технологічні операцій виконуються за допомогою машин, керованих персоналом, а автоматизовані потокові лінії обладнані комплексом машин, які автоматично виконують усі технологічні операції.

Лінія ЛРГТ-700 для фасування гастрономічних товарів у термоусадочну плівку призначена для нарізування гастрономічних товарів, упаковки їх у термоусадочну плівку, зважування упакованих товарів, автоматичного визначення вартості товару, друкування і наклеювання етикетки на автоматично поданий пакет.

До складу лінії входять: машина для нарізання продуктів МРЗП, машина для пакування гастрономічних товарів у термоусадочну плівку МУГТ-700, установка для зважування та етикетування УВЭ-700 з ваговим регулювальним комплексом 1817ВРК-ЗА, виробничий стіл СР-1. На цій лінії гастрономічні товари нарізаються на скибки, загортаються в плівку, заварюються в пакет з дальшою усадкою його в термокамері, потім визначають вартість порції за заданою ціною, друкують етикетки і наклеюють їх на пакет з продуктом. Продуктивність лінії ЛРГТ-700 — 700 пакетів/год, мінімальна маса порції — 200 г, максимальна — 700 г. Розміри товару що пакується,— 160x 180x 100 мм. Напруга електромережі — 220 В, потужність — 11,5 кВт. Габарити лінії — 6000 х 1800 х 1550 мм, маса — 1540 кг. Лінію обслуговують два оператора.

Машина МУПС-1 для пакування овочів і фруктів призначена для укладання попередньо зважених порцій овочів і фруктів у поліетиленову рукавну сітку з наступним відрізанням і зварюванням торців одержаних пакетів. Машина являє собою зварну станину, верхня частина якої слугує столом зі спеціальним пристосуванням для зварювання і відрізання пакетів. Ліворуч столу на виносному кронштейні розміщений приймальний лоток, продовженням якого є патрубок з попередньо натягнутою на нього поліетиленовою рукавною сіткою. Довжина патрубка дозволяє розмістити на ньому до 30—32 м сітки, що відповідає в середньому 80—90 пакетам. Найбільша маса пакета — 3 кг, продуктивність машини — 6—10 пакетів /год.

Механізована потокова лінія ЛФКС-600А застосовується на плодоовочевих базах із контейнерним зберіганням картоплі для фасування і пакування картоплі в пакети з полімерної сітки порціями до 3 кг. За допомогою електронавантажувача встановлюють контейнер у кліть контейнеро-перекидача. Кліть піднімають і повертають для вивантаження картоплі у приймальний бункер. З бункера картопля надходить на першу перебиральну машину для ручного видалення гнилої картоплі і сторонніх домішок. Потім картопля послідовно проходить ванну замочування, мийно-очисну машину або машину сухого очищення, машину волого вилучення гарячим повітрям. Чиста і суха картопля потрапляє у другу перебиральну машину, а потім — у калібрувальну машину для розділення дрібних і великих бульб, накопичуваних у окремих бункерах. Звідси вони подаються на двоє автоматичних ваг. Спочатку подаються великі бульби, а потім — дрібні. Сформовані порції, до яких додаються етикетки з назвою товару, масою, вартістю і датою фасування, пересуваються в пакувальній автомат. Сформовані пакети вручну чи за допомогою завантажувальної машини укладаються в тару-обладнання. Продуктивність лінії становить 600 пакетів/год.

Вихідні дані:

Таблиця 1.1

Дані про реалізацію продуктів

Найменування

Ціна за одиницю, грн

Річна реалізація продукту, тис. грн

1 кв

2кв

3кв

4кв

1

Аспірин

5

1750

50

700

600

400

2

Анальгін

7

1550

550

300

400

300

3

Но-шпа

18

950

25

125

400

400

4

Колдрекс

15

560

30

200

300

30

5

Гивалекс

25

1110

105

205

350

450

6

Біла глина

4

50

15

15

5

15

7

Ністатін

12

680

40

120

220

300

8

Прегнавіт

40

1345

45

300

450

550

9

Найз

22

1230

115

215

400

500

10

Вермокс

14

740

40

150

250

300

11

Метронидазол

28

1670

70

400

650

550

12

Йод

2

170

15

40

115

13

Саліцилова кислота

2

70

10

15

30

15

14

Перекис водню

3

110

15

25

25

45

15

Фастум гель

25

460

35

115

205

105

16

Краплі живокосту

17

150

45

35

45

25

17

Вата

4

85

15

15

25

25

18

Бінт

5

90

10

20

25

35

19

Аевіт

60

245

55

65

65

60

20

Ентеросгель

50

480

80

150

150

100

21

Нітрофунгін

15

375

75

100

90

110

22

Камфорна олія

9

40

10

10

10

10

23

Дігтярне мило

7

25

7

8

5

5

24

Хофітол

60

1800

450

350

400

600

25

Мезим форте

35

1255

155

200

500

400

Загалом

16990

Таблиця 1.2

Найменування

База 1

База 2

База 3

зам

надх

зам

надх

зам

надх

1

Аспірин

21

21

14

10

32

30

2

Анальгін

42

41

13

12

43

41

3

Но-шпа

34

33

23

20

35

35

4

Колдрекс

46

42

32

32

44

40

5

Гивалекс

57

53

43

43

55

50

6

Біла глина

68

65

55

51

68

61

7

Ністанін

78

74

64

65

73

72

8

Прегнавіт

45

43

63

60

40

40

9

Найз

35

32

22

20

31

30

10

Вермокс

24

20

25

21

22

22

11

Метронидазол

82

76

66

66

70

60

12

Йод

12

10

15

14

12

12

13

Саліцилова кислота

10

9

10

8

10

8

14

Перекис водню

34

34

24

22

30

25

15

Фастум гнль

25

25

35

25

26

24

16

Краплі живокосту

15

12

10

5

15

13

17

Вата

12

12

12

10

28

17

18

Бінт

14

14

12

10

50

18

19

Аевіт

55

34

34

22

54

32

20

Ентеросгель

30

19

29

25

59

27

21

Нітрофунгін

34

33

23

20

35

34

22

Камфорна олія

9

5

4

3

20

18

23

Дігтярне мило

12

7

9

8

23

20

24

Хофітол

77

77

67

65

50

48

25

Мезим форте

33

33

23

21

20

18

Таблиця 1.3

Найменування

Дані

Ціна за од

Прогноз річного товароберту,шт

1

Мазь вишневського

11

1110

2

Бромгексин

22

110

3

Термометр

54

230

4

Вітамін В

16

120

5

Кардио (капсули)

37

330

6

Трихопол

18

450

7

Легалон

48

640

8

Ап для вим тиску

225

530

9

Діазолін

15

1120

РОЗДІЛ 2

2.1. Закупівельна логістика. Управління багатономенклатурними постачаннями (ABC-XYZ)

Одним із методів систематизації та групування багатономенклатурних запасів є АВС-XYZ аналіз. Сутність АВС полягає у розподілі усієї номенклатури запасів на три нерівноцінні підмножини: А, В та С.

Ідея диференціації асортименту даним методом полягає в тому, щоб з множини однотипних об’єктів відокремити найбільш значимі. Таких об’єктів, як правило, не багато, проте ним необхідно приділяти при роботі найпильнішу увагу.

Проведення АВС аналізу.

Спочатку обираємо об’єкт аналізу. Згідно вихідних даних курсового проекту об’єктом є лікарські засоби (Таблиця 1.1)

Розраховуємо долю товарів в загальній реалізації беручи відношенням від річної реалізації всіх товарів (Таблиця 2.2)

Таблиця 2.2

Розрахунок долі продукту в загальній реалізації

Найменування

Річна реалізація продукту, тис. грн

Доля продукту в загальній реалізації, %

Аспірин

1750

10,3

Анальгін

1550

9,12

Но-шпа

950

5,59

Колдрекс

560

3,29

Гивалекс

1110

6,53

Біла глина

50

0,29

Ністатін

680

4

Прегнавіт

1345

7,91

Найз

1230

7,23

Вермокс

740

4,35

Метронидазол

1670

9,82

Йод

170

1

Саліцилова кислота

70

0,41

Перекис водню

110

0,64

Фастум гель

460

2,7

Краплі живокосту

150

0,88

Вата

85

0,5

Бінт

90

0,52

Аевіт

245

1,44

Ентеросгель

480

2,82

Нітрофунгін

375

2,2

Камфорна олія

40

0,23

Дігтярне мило

25

0,14

Хофітол

1800

10,59

Мезим форте

1255

7,38

Впорядковуємо позиції у порядку зменшення долі у загальній реалізації – від більшого до меншого значення відсотку. Наприклад: позиція 1 – 20% від загалу, позиція 2 – 15%, позиція 3 – 11% від загалу (Таблиця 2.3).

Розраховуємо долю позицій накопичувальним підсумком. Для цього значення відсотку за першою позицією лишається сталим, а для розрахунку накопичувального відсотку за другою позицією необхідно додати до значення першої значення відсотку другої позиції. Наприклад: накопичувальний підсумок позиції 1 – 20%, накопичувальний підсумок позиції 2 – 20%+15% = 35%, позиція 3 – 35%+11% = 46% і так далі за всіма позиціями у номенклатурі (Таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Найменування

Річна реалізація продукту, тис. грн

Доля продукту в загальній реалізації, %

Кількість позицій асортименту упорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до загальної кількості позицій асортименту (вісь Х)

Доля продукту наростаючим підсумком (вісь У)

Хофітол

1800

10,59

1

2

10,52

Аспірин

1750

10,3

2

4

20,82

Метронидазол

1670

9,82

3

6

30,64

Анальгін

1550

9,12

4

8

39,76

Прегнавіт

1345

7,91

5

10

47,67

Мезим форте

1255

7,38

6

12

55,05

Найз

1230

7,23

7

14

62,28

Гивалекс

1110

6,53

8

16

68,81

Но-шпа

950

5,59

9

18

74,4

Вермокс

740

4,35

10

20

78,75

Ністатін

680

4

11

22

82,75

Колдрекс

560

3,29

12

24

86,04

Ентеросгель

480

2,82

13

26

88,86

Фастум гель

460

2,7

14

28

91,56

Нітрофунгін

375

2,2

15

30

93,76

Аевіт

245

1,44

16

32

95,2

Йод

170

1

17

34

96,2

Краплі живокосту

150

0,88

18

36

97,08

Перекис водню

110

0,64

19

38

97,72

Бінт

90

0,52

20

40

98,24

Вата

85

0,5

21

42

98,74

Саліцилова кислота

70

0,41

22

44

99,15

Біла глина

50

0,29

23

48

99,44

Камфорна олія

40

0,23

24

50

99,67

Дігтярне мило

25

0,14

25

52

99,81

За даними таблиці 2.3 будуємо графік кривої АВС (див Додаток 1) та визначаємо за допомогою дотичних до кривої середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С (Таблиця 2.4)

Таблиця 2.4

Середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С

Група

Доля в асортименті, %

Доля в реалізації, %

A

20

80

B

12

16

C

68

4

Надаємо позиціям певні значення груп: А, В, С. Ті товари (позиції), що становлять перші 50% накопичувального підсумку становлять групу А. Група В – це товари що мають значення накопичувального підсумку в діапазоні 50% до 80%. Група С – всі позиції що мають відсоток накопичувального підсумку більший за 80%. (Таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Найменування

Доля продукту в загальній реалізації, %

Доля продукту наростаючим підсумком (вісь У)

Група

Хофітол

10,59

10,52

А

Аспірин

10,3

20,82

А

Метронидазол

9,82

30,64

А

Анальгін

9,12

39,76

А

Прегнавіт

7,91

47,67

А

Мезим форте

7,38

55,05

В

Найз

7,23

62,28

В

Гивалекс

6,53

68,81

В

Но-шпа

5,59

74,4

В

Вермокс

4,35

78,75

В

Ністатін

4

82,75

С

Колдрекс

3,29

86,04

С

Ентеросгель

2,82

88,86

С

Фастум гель

2,7

91,56

С

Нітрофунгін

2,2

93,76

С

Аевіт

1,44

95,2

С

Йод

1

96,2

С

Краплі живокосту

0,88

97,08

С

Перекис водню

0,64

97,72

С

Бінт

0,52

98,24

С

Вата

0,5

98,74

С

Саліцилова кислота

0,41

99,15

С

Біла глина

0,29

99,44

С

Камфорна олія

0,23

99,67

С

Дігтярне мило

0,14

99,81

С

XYZ аналіз

XYZаналіз – математично-статистичний метод, який дозволяю аналізувати і прогнозувати сталість продажів і бачити коливання попиту на товари.

Якщо АВС показує долю товару у загальній реалізації, то XYZсталість продажів конкретного товару.

Для розрахунку сталості продажів використовують коефіцієнт варіації, який власне і показує наскільки значні коливання існують у продажах. В залежності від того яке значення коефіцієнту варіації має позиція (товар), він належить до певної групи (див таблицю внизу.)

Визначення коефіцієнтів варіації за окремими позиціями асортименту (Таблиця 2.6 )

  

де Xі – значення попиту за оцінюваною позицієї за і-тий квартал (період);

Xсередньо квартальне значення попиту за позицією;

n -  кількість кварталів (періодів).

Таблиця 2.6

Розрахунок коефіцієнту варіації

Найменування

Реалізація

Дисперсія(підкореневий вираз)

Середньоквадратичне відхилення(корінь із дисперсії)

Коефіцієнт варіації.

За рік

Середня за квартал

За квартал

I

II

III

IV

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Хофітол

1800

450

450

350

400

600

8750

93,5

21%

Аспірин

1750

437,5

50

700

600

400

61718,8

248,4

57%

Метронидазол

1670

417,5

70

400

650

550

48168,8

219,5

53%

Анальгін

1550

387,5

550

300

400

300

10468,8

102,3

26%

Прегнавіт

1345

336,25

45

300

450

550

36192,2

190,2

57%

Мезим форте

1255

313,75

155

200

500

400

20067,2

141,7

45%

Найз

1230

307,5

115

215

400

500

22806,3

151,0

49%

Гивалекс

1110

277,5

105

205

350

450

17506,3

132,3

48%

Но-шпа

950

237,5

25

125

400

400

27656,3

166,3

70%

Вермокс

740

185

40

150

250

300

9925

99,6

54%

Ністатін

680

170

40

120

220

300

9700

98,5

58%

Колдрекс

560

140

30

200

300

30

13350

115,5

83%

Ентеросгель

480

120

80

150

150

100

950

30,8

26%

Фастум гель

460

115

35

115

205

105

3650

60,4

53%

Нітрофунгін

375

93,75

75

100

90

110

167,2

12,9

14%

Аевіт

245

61,3

55

65

65

60

17,2

4,1

7%

Йод

170

56,7

15

40

115

1805,6

42,5

75%

Краплі живокосту

150

37,5

45

35

45

25

68,8

8,3

22%

Перекис водню

110

27,5

15

25

25

45

118,8

10,9

40%

Бінт

90

22,5

10

20

25

35

81,25

9,0

40%

Вата

85

20

15

15

25

25

25

5,0

25%

Саліцилова кислота

70

17,5

10

15

30

15

56,3

7,5

43%

Біла глина

50

12,5

15

15

5

15

18,8

4,3

35%

Камфорна олія

40

10

10

10

10

10

0

0,0

0%

Дігтярне мило

25

6,25

7

8

5

5

1,6875

1,3

21%

Розставляємо коефіцієнт варіації наростаючим підсумком та розподіляємо кожний товар за групами XYZ (Таблиця 2.8). (Групи XYZ  визначаються за допомогою таблиці 2.7)

Таблиця 2.7

Група

Інтервал

X

0 <=  <10%

Y

10% <= <25%

Z

25% <=  < 1000%

Таблиця 2.8

Найменування

Коефіцієнт варіації (Вісь OY)

Номер рядка упорядкованого списку

Кількість позицій асортименту упорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до загальної кількості позицій асортименту  (осьОХ)

Група (Х,Y,Z)

1

2

3

4

5

Хофітол

0%

1

2

X

Аспірин

7%

2

4

X

Метронидазол

14%

3

6

Y

Анальгін

21%

4

8

Y

Прегнавіт

21%

5

10

Y

Мезим форте

22%

6

12

Y

Найз

25%

7

14

Z

Гивалекс

26%

8

16

Z

Но-шпа

26%

9

18

Z

Вермокс

35%

10

20

Z

Ністатін

40%

11

22

Z

Колдрекс

40%

12

24

Z

Ентеросгель

43%

13

26

Z

Фастум гель

45%

14

28

Z

Нітрофунгін

48%

15

30

Z

Аевіт

49%

16

32

Z

Йод

53%

17

34

Z

Краплі живокосту

53%

18

36

Z

Перекис водню

54%

19

38

Z

Бінт

57%

20

40

Z

Вата

57%

21

42

Z

Саліцилова кислота

58%

22

44

Z

Біла глина

70%

23

46

Z

Камфорна олія

75%

24

48

Z

Дігтярне мило

83%

25

50

Z

Закінченням даних аналізів є матриця, яка дозволить угрупувати товари до певних груп і відповідно управлінські рішення будуть прийматися не для кожного окремого товару (що дуже складно і забирає багато часу), а для певної групи (Таблиця 2.9).

Таблиця 2.9

АХ

AY

AZ

Хофітол

Метронидазол

-

Аспірин

Анальгін

-

-

Прегнавіт

-

BX

BY

BZ

-

Мезим форте

Найз

-

-

Гивалекс

-

-

Но-шпа

-

-

Вермокс

CX

CY

CZ

-

-

Ністатін

-

-

Колдрекс

-

-

Ентеросгель

-

-

Фастум гель

-

-

Нітрофунгін

-

-

Аевіт

-

-

Йод

-

-

Краплі живокосту

-

-

Перекис водню

-

-

Бінт

-

-

Вата

-

-

Саліцилова кислота

-

-

Біла глина

-

-

Камфорна олія

-

-

Дігтярне мило

Провівши АВС і XYZ аналіз з групи товарів я виключив «Дігтярне мило».

Як видно з матриці (Таблиця 2.9) даний вид товару відноситься до групи СZ, а отже він має низьку ціну, та нестійкий попит. Доля в загальній реалізації товару дуже мала і складає лише 0,14%.

Розглянувши кількості замовлень і надходжень даного товару (Твблиця 1.2), можна також побачити, що «Дігтярне мило» має ще й значні проблеми з постачанням, оскільки його замовлення становить 12, а надходження складає лише половину обсягу (=7).

Новим інвестованим товаром буде «Легалон» (Таблиця 1.3), оскільки він має досить велику ціну 48 грн/од, при значному вантажооберті 640 шт.

  2.2. Розрахунок оптимальної партії постачання (EOQ)

Економічний розмір замовлення (economic order quantity EOQ)визначається за формулою Харрісома - Уілсона:

 EOQ =                                                     (1)

де, Со – витрати виконання замовлення, од;

Сі – закупівельна ціна одиниці товару, грн;

S – річний обсяг продажів, од;

U – частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

Маючи річну потребу у продажах та значення оптимального розміру замовлення можна знайти кількість таких замовлень на рік:

 N = S/EOQ;                          (2)

N = 640/553=1,22 , (замовл).

Також можна визначити мінімальні сумарні витрати на виконання замовлення і зберігання за період (рік):

 Cmin = ;                                     (3)

Тривалість інтервалу між замовленнями:

 Tз = Др \ N;                              (4)

Др – кількість робочих днів у періоді (як правило, 52 тижні, або 260 робочих дні);

Розрахунок в такий спосіб дозволить приблизно спланувати грошові кошти та періодичність постачань, що є невід’ємною частиною управління запасами підприємства.

На основі даних складаємо таблицю:

Таблиця 2.10

Показники

Дані

од.виміру

значення

1

Оберт за період

шт/рік

 640

2

Транспортно-заготівельні витрати на розміщення замовлення

грн/замовл

344

3

Доля витрат на зберігання у вартості середнього запасу

1/міс

0,03

4

Вартість одиниці товару без знижки

грн/шт

 48

5

Вартість одиниці товару зі знижкою

грн/шт

43 

6

Розмір партії за яку можна отримати знижку

шт

608 

2.3. Розрахунок вантажної площі складу

Визначити вантажну площу під зберігання запасу певного товару можна      методом, що ґрунтується на даних про обсяги середнього товарного запасу. Алгоритм  наведено нижче:

А) Визначити об’єм (м3) товарного запасу, що планується мати на складі.

В) Знайти необхідну для цього об’єму кількість палето-місць.

С) Визначити норму вантажної площі на одне палето-місце.

  1.  Визначити розмір вантажної площі, необхідної для даної кількості палето-місць.

Основні дані для розрахунку наведені в Таблиці 2.11

Таблиця 2.11

Показник

Од.виміру

Значення

1

Прогноз річного оберту за позицією

шт/рік

 640

2

Прогноз товарних запасів

дн

14

3

Кількість робочих днів на рік

дні/рік

255

4

Кількість шт. в ящику

шт/ящ

45

5

Довжина, висота, ширина

 

50,35,25

6

Коефіцієнт нерівномірності завантаження

 

1,25

7

Об’єм стандартної палети

м3

1

8

Коефіцієнт наповненості палетомісць

 

0,7

9

Норма вантажної площі на одне палетомісце

 

0,3

10

Коефіцієнт вантажної площі

 

0,32

  1.  Визначення об’єму не є складним, проте необхідно памтати про перерахунок вартісних значень (або штучних, вагових) у об’ємні (тобто у м3). Для цього можна користуватися або товарним довідником, або на підставі інформації про кількість одиниць товару у транспортній упаковці (вага нетто товару у транспортній упаковці),  і розмір упаковки (довжина * ширина * висота).

Середній запас товару і-ї позицій (Зсер і) розраховують за наступною формулою:

 З сер і = ;                                   (5)

де,  Оі – прогнозне значення оберту за період у натуральних одиницях (шт., кг, тощо) – іноді цю величину ще називають середній товарний запас,

а, в, с – довжина, ширина, висота (вказують у метрах),

Т – планова оборотність запасів (в днях оберту),

Д – кількість робочих днів за період,

Ч – кількість одиниць у транспортній упаковці (шт., кг, тощо).

Формула для розрахунку потреби кількості палето-місць для окремої товарної позиції (Ni) має вигляд: 

 Ni = ,                                   (6)

де Кнер – коефіцієнт нерівномірності завантаженості складу. Визначається як співвідношення загального вантажооберту найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажооберту складу. У розрахунках приймають на рівні К нер = 1.1 – 1.3

Кн.п. – коефіцієнт наповненості палет;

Vпал.сер – середньозважений об’єм однієї палети на складі, м3.

Формула для розрахунку розміру вантажної площі для розміщення на складі необхідної кількості палето-місць має вигляд:

 Sвант i  = Ni x q;                                 (7)

Отже розмір загальної площі складу (Sзаг) для і-ої товарної позиції (якщо приймати широко поширену думку на те, що вантажна площа дорівнює 30% від загалу) буде:

 Sзаг = Sвант і / Квант;                                   (8)


ВИСНОВОК:

В данному курсовому проекті було проведено дослідження питань в сфері закупівельної логістики, управління запасами та складської логістики.

В першому розділі було розглянуто питання підйомно-транспортного обладнання. Підйомно-транспортне обладнання призначається для механізації праці при виконанні таких операцій: розвантаження і навантаження транспортних засобів; переміщення і підйом вантажів на різні рівні будівлі; укладання їх штабелями, на стелажі і в підсобні приміщення; внутрішньо-складське і внутрішньо-магазинне переміщення вантажів до місця їх дальшої обробки.

  В другому розділі було проведено розрахунок управління багатономенклатурними постачаннями (АВС-XYZ). В АВС аналізі всі позиції товарів було розподілено на три групи А,В і С за ціною продажів. Група А - займає 20% в асортименті, та 80% від загальної реалізації. Група В – 12% в асортименті та 16% від загальної реалізації. Група С – 68% в асортименті та 4% від загальної реалізації.

 XYZ - аналіз показує стійкість попиту товарів. Розрахунок показав, що найбільш стійкий попит має товар «Хофітол» та «Аспірин». З постачання було виключено «Дігтярне мило» через його дуже малу долу в загальній реалізації, нестійкий попит, та значні проблеми з постачаннями даного товару.

Наступним кроком було обрання нового товару для інвестування. Було обрано «Легалон» (Таблиця 1.3), оскільки він має досить велику ціну 48 грн/од, при значному вантажооберті 640 шт. Оптимальна партія постачання якого – 553 од.; мінімальні сумарні витрати на виконання замовлення і зберігання за період (рік) – 796,3 грн., а розмір загальної площі складу (Sзаг) для даної товарної позиції 57189,4 м2.


Список використаної літератури:

1. И.Б. Миротини, В.И. Сергеева «Основы логистики»/Инфа.М./Москва 1999.286с

2.   Б.А. Аникин «Логістика»/Инфа.М./Москва 1999.358с


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18305. Логіка, 2 клас. Експериментальний навчальний посібник 3.45 MB
  Логіка 2 клас. Експериментальний навчальний посібник. Київ: Початкова школа 2002 112 с Кожна людина прагне передати свої думки іншим. Для того щоб інші розуміли плин твоїх думок треба чітко їх висловлювати. Якщо думку людини неможливо зрозуміти то кажуть: В його мірк
18308. ЛОГІКА З клас Експериментальний навчальний посібник 1.75 MB
  Олександр Митник ЛОГІКА З клас Експериментальний навчальний посібник Любий друже Дякую тобі що взяв до рук цю книгу. Отож ти вирішив продовжити освоювати стежки знань і мудрості. До цієї мандрівки запрошуються діти які люблять міркувати і прагнуть опанувати мис...
18310. ЛОГІКА 4 клас Експериментальний навчальний посібник 2.47 MB
  Митник О.Я. М 66 Логіка 4 клас. Навчальний посібник. Київ: Початкова школа 2009. 80 с. ІЗВМ 9789668087332 Навчальний посібник Логіка для 4 класу є продовженням певної системи ознайомлення дітей з основними поняттями сучасної логіки з основними видами логічних задач які...
18311. Умовиводи 97.5 KB
  Практичне заняття № 6 Тема: Умовиводи. І. Перетворення. Теоретичні питання. 1. Умовивід його структура. 2. Перетворення та його суть. 3. Схема перетворення для стверджувального судження загального і часткового. 4. Перетворення заперечного судження та його схема ...
18312. Математика. Практикум. Ч 1 3.21 MB
  Коберник Г.І. Чирва Г.М. Математика. Практикум. Ч 1. – Умань: РВЦ Софія 2009. – 185 с. Навчальний посібник написаний згідно навчальної програми курсу €œМатематика€ для педагогічних вузів спеціальності €œПочаткова освіта€. Посібник містить навчальну програму з цього
18313. Математика. Практикум. Ч ІІ 1.3 MB
  Коберник Г.І. Чирва Г.М. Математика. Практикум. Ч ІІ. – Умань: РВЦ Софія 2009. – 185 с. Навчальний посібник написаний згідно навчальної програми курсу €œМатематика€ для педагогічних вузів спеціальності €œПочаткова освіта€. Посібник містить навчальну програму з цьог