25054

Створення контркультури

Доклад

Культурология и искусствоведение

Поняття контркультура з'явилось в західній літературі у 1960 р. Контркультура об'єднує концепції які утворюють еклектичну суміш з різних понять екзистенціалізму фрейдизму вульгаризованого марксизму руссоїзму анархізму цинізму східної філософії та релігії. Контркультура протиставляла себе тим що ставила на перше місце чуттєвоемоційне переживання буття що знаходиться за рамками умогляднологічних методів пізнання. Контркультура як правило не просто має парадигму відмінну від парадигми домінуючої культури а й явно протиставляє...

Русский

2013-08-12

38 KB

3 чел.

В сучасній культурології та соціології поняття "контркультури" використовується в двох тлумаченнях:

- перш за все, для позначення соціально-культурних установок, які протистоять фундаментальним принципам, які панують в конкретній культурі;

- по-друге, воно ототожнюється з західною молодіжною суб-культурою 60-х рр. XX ст., яка відображала критичне ставлення до сучасної культури і відкидання її як "культури батьків".   

Поняття "контркультура" з'явилось в західній літературі у 1960 р., відображаючи ліберальну оцінку ранніх хіппі і бітників. Слово належить американському соціологу Теодору Роззаку, який спробував об'єднати різноманітні духовні впливи, спрямовані проти пануючої культури, в деякий відносно цілісний феномен - контркультуру.

Створення контркультури передбачає три основних моменти:

* виховання нового типу особистості з новими формами свідомості і діяльності;

* формування нових стосунків між: людьми;

* формування і сприйняття нових цінностей, вироблення нових моральних і соціальних норм, принципів, ідеалів, етичних та естетичних критеріїв.

Для класичної контркультури характерна відмова від усталених соціальних цінностей, моральних норм та ідеалів, стандартів та стереотипів масової культури, способу життя, який базується на прагненні до респектабельності, соціального престижу, матеріального благополуччя. Відмова, як правило, виявляється в негативізмі стосовно культурних досягнень людства, в екстравагантному способі мислення, почування та спілкування Культ розуму та науки підмінено культом несвідомого прояву природних пристрастей і містичного екстазу душі, пуританська мораль - відкритістю інтимних зв'язків, праця - масовими оргіями, наркоманією і т. п. Протест проти "масового суспільства" і "масової культури" отримав практичне завершення в організації різноманітних комун, в яких повинно було здійснюватися виявлення істинно гуманного ставлення людини до світу, до інших людей та до самої себе.

Контркультура об'єднує концепції, які утворюють еклектичну суміш з різних понять екзистенціалізму, фрейдизму, вульгаризованого марксизму, руссоїзму, анархізму, цинізму, східної філософії та релігії.

Феномен контркультури існує на межі, яка розділяє всю множинність варіантів субкультур та прояви молодіжних культур.

Контркультура протиставляла себе тим, що ставила на перше місце чуттєво-емоційне переживання буття, що знаходиться за рамками умоглядно-логічних методів пізнання.

Контркультура, як правило, не просто має парадигму, відмінну від парадигми домінуючої культури, а й явно протиставляє себе домінуючою культурі, ставить під сумнів панівні культурні цінності, норми і моральні підвалини, створює свою власну систему норм і цінностей.

Особливо яскраво виражена контркультура була в "молодіжної революції" 1960-х років, русі хіпі та 70-х панк.

Контркультура - явище, властиве не тільки і не стільки широко відомим і наведеним вище молодіжним рухам XX століття. Пануюча культура не здатна охопити все символічний простір суспільства. Частина цього простору "ділять" між собою суб- і контркультури. До таких контркультура в різних дослідженнях відносять раннє християнство, потім інші релігії, комуни утопістів і рух більшовиків.

Класичним прикладом контркультури є також кримінальна середовище, в замкнутої і відокремленою середовищі якої постійно формуються і видозмінюються ідеологічні доктрини, буквально "перевертають з ніг на голову" загальноприйняті цінності - чесність, працьовитість, сімейне життя і т. д.

Тоталитарная секта   — это пользующаяся манипулятивными приемами группа, которая эксплуатирует своих членов. Ока может нанести им психологический, финансовый и физический вред. Она в значительной степени контролирует поведение, мысли и эмоции своих членов. Она использует различные методы для превращения новозавербованного человека в лояльного, послушного, раболепного и подобострастного члена.

Секты считают, что они сами или их лидер обладают особым статусом, который выносит их за рамки общества и/или семьи и противопоставляет им.

Секты скрывают свою истинную природу и цели от потенциальных или новообращенных адептов. Они пользуются обманными методами для вербовки и привлечения новых членов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74829. Слово о законе и благодати митрополита Илариона. Поэтическая образность Слова о законе и благодати 17.53 KB
  Слово о законе и благодати проникнуто патриотическим пафосом прославления Руси как равноправной среди всех государств мира. Византийской теории вселенской империи и церкви Иларион противопоставляет идею равноправия всех христианских народов. Сопостав-ляя иудаизм (Закон) с христианством (Благодатью)
74830. Житийная литература. «Житие Феодосия Печерского», написанное Нестором 15.95 KB
  Житие Феодосия Печерского написанное Нестором. Житие Феодосия Печерского памятник древнерусской литературы написанный преподобным Нестором Летописцем.: Житие Феодосия Печерского типичное монашеское житие рассказ о благочестивом кротком трудолюбивом праведнике вся жизнь которого непрерывный подвиг. Написанное им Житие имеет динамичный сюжет и лишено традиционных для данного жанра риторических рассуждений.
74831. Хождение как литературный жанр. Хождение игумена Даниила в святую землю 15.45 KB
  Хождение игумена Даниила в святую землю Хождение – это жанр средневековой русской литературы форма путевых записок в которых русские путешественники описывали свои впечатления от посещения иностранных земель...
74832. Поэтическая образность «Слова о полку Игореве». Композиция «Слова о полку Игореве», лирические и публицистические отступления 19.8 KB
  В нем автор размышляет о художественных принципах наложения материала и как бы ведет диалог с читателем. Далее автор переходит к повествованию о событиях похода. Автор дает краткий эмоционально приподнятый рассказ о первом столкновении русских с половцами и о богатых трофеях взятых русскими. В описании битвы автор сосредоточивает внимание на героической фигуре буйтура Всеволода и ограничивается упоминанием об Игоре который пытается вернуть на поле боя бегущих ковуев.
74833. Моление Даниила Заточника: своеобразие памятника, его обличительный пафос, антибоярская и антиклерикальная направленность 16.22 KB
  Моление Даниила Заточника адресовано князю Ярославу Всеволодовичу Переяславскому княжившему с 1213 по 1236 г. Сам же Даниил выступает сторонником сохранения холопства. Бояр Даниил относит к злым господам которые попирают человеческое достоинство своих слуг.
74834. Повести о татарском нашествии. «Повесть о битве на реке Калке» (1223 г.), «Повесть о приходе Батыя на Рязань» (1237 г.) – воинские повести 20.59 KB
  Повесть о битве на реке Калке. Первое столкновение русских войск с кочевниками произошло в 1223 г. на реке Калке (Кальмиус). Летописная повесть об этой битве дошла до нас в двух редакциях. Повесть обстоятельно излагает ход событий. Весть о появлении языка незнаемого (неизвестного народа) принесли в Киев половцы, с которыми первыми столкнулись отряды степных кочевников, шедшие с Кавказа под руководством нойонов (воевод) Чингиза Джебе и Сабутэ
74835. Слово о погибели Русской земли. Гражданский патриотический пафос памятника. Народно-поэтическая стилистика 16.22 KB
  Событиями монголотатарского нашествия очевидно порождено и такое выдающееся поэтическое произведение как Слово о погибели Русской земли впервые обнаруженное только в конце 70х годов прошлого века К. Слово о погибели Русской земли исполнено высокого гражданского патриотического звучания. В центре образ Русской земли светлосветлой и украсноукрашеной.
74836. Житие Александра Невского. Идея защиты родины. Образ Александра Невского – полководца и государственного деятеля 17.73 KB
  Образ Александра Невского – полководца и государственного деятеля. Житие Александра Невского написанное вскоре после смерти князя ум. Основу жития Александра Невского составляют две воинские повести о битве на Неве и на Чудском озере.
74837. Летописные повести о Куликовской битве: «Задонщина», «Сказание о Мамаевом побоище», общность идейной направленности повестей 18.15 KB
  Большинством исследователей это объясняется зависимостью Сказания. Текстуальные же совпадения между пространной летописной повестью и Сказанием ο Мамаевом побоище столь малочисленны и имеют такой характер что у нас отнюдь не меньше оснований предполагать обратную зависимость а именно зависимость пространной летописной повести от Сказания. Стремясь нарисовать идеальный образ великого князя московского автор Сказания. Для того чтобы подчеркнуть силу и общерусское значение великого князя московского автор Сказания.