25064

Спілкування як комунікація.

Доклад

Культурология и искусствоведение

Суб'єктами спілкування можуть бути як індивід так і група. Ціль спілкування це те ради чого у людини виникає даний вид активності. Цілі спілкування є засобом задоволення багатьох різноманітних потреб: соціальних культурних пізнавальних творчих естетичних потреб інтелектуального зростання етичного розвитку і ряду інших.

Русский

2013-08-12

37 KB

1 чел.

У західній психології поняття «спілкування» перекладається як «комунікація». Проте поняття «комунікація» ширше. Воно містить у собі зв'язок, у ході якого відбувається обмін інф. в живій та неживій природі. Спілк. ж існує тільки між людьми. Суб'єктами спілкування можуть бути як індивід, так і група. У спілкуванні виділяються: зміст, ціль, засоби, функції, форми, сторони, бар'єри. Зміст - це інформація, яка в між індивід. контактах передається від однієї живої істоти до іншої.

Ціль спілкування - це те, ради чого у людини виникає даний вид активності. Цілі спілкування є засобом задоволення багатьох різноманітних потреб: соціальних, культурних, пізнавальних, творчих, естетичних, потреб інтелектуального зростання, етичного розвитку і ряду інших. Кількість потреб і відповідно цілей у людини збільшується.

По цілях спілкування ділиться на біологічне (необхідне для підтримки, збереження і розвитку організму, пов'язано із задоволенням основних органічних потреб) і соціальне (переслідує цілі розширення і зміцнення міжособистісних контактів, встановлення і розвитку відносин, особового зростання індивіда). Залежно від цілей існують також приватні види спілкування. Вони визначаються підвидами біологічних і соціальних потреб:

ділове - спілкування, включене як приватний момент в яку – небудь спільну і продуктивну діяльність людей; служить засобом підвищення якості цієї діяльності; його змістом є те, чим зайняті люди, а не проблеми, що зачіпають їх внутрішній світ;

особове - спілкування, зосереджене в основному навколовнутрішніх психологічних проблем, тих інтересів і потреб, які глибоко і інтимно зачіпають особу людини: пошук сенсу життя, визначення свого відношення до значущої людини , до того, що відбувається навколо, вирішення якого-небудь внутрішнього конфлікту;

інструментальне - спілкування, яке н е є самоціллю, не стимулюється самостійною потребою, але переслідує якусь іншу мету, окрім отримання задоволення від самого акту спілкування;

цільове - спілкування, що служить засобом задоволення специфічної потреби, в даному випадку - потреби в спілкуванні.

У функціях спілкування відповідно до змісту виділяються:

  •  інструментальна — характеризує спілк. як соц. механізм управління і передачі інформації, необхідній для виконання дії;
  •  інтеграційна — розкриває спілкування як засіб об'єднання людей;
  •  трансляція — функція передачі конкретних способів діяльності, оцінок і т.д.;
  •  функція самовираження визначає спілкування як форму взаєморозуміння психологічного контексту;
  •  експресивна — взаєморозуміння переживань і емоційних станів;
  •  функція соціалізації формування навиків взаємодії в суспільстві відповідно до прийнятих норм і правил;
  •  функція соціального контролю — регламентація поведінки і діяльності.

Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. Вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30691. Художественная деталь в литературном произведении 14.52 KB
  Чехов Человек в футляре Психологическая Деталь является средством психологической характеристики героя помогает раскрыть внутренний мир персонажа . Шолохов Судьба человека Фактографическая Деталь характеризует данный факт действительности Школьная фотография жива до сих пор. Астафьев Фотография на которой меня нет Натуралистическая Деталь внешне точно бесстрастно объективно изображает предмет или явление Когда шествие миновало место где я стоял я мельком увидал между рядов спину наказываемого.
30692. Черты драмы и трагедии в пьесе А.Н. Островского «Гроза». Роль второстепенных персонажей в художественной структуре пьесы 13.41 KB
  Роль второстепенных персонажей в художественной структуре пьесы. Такая популярность и актуальность пьесы объясняется тем что в Грозе сочетаются черты социальнобытовой драмы и высокой трагедии. В центре сюжета пьесы конфликт чувства и долга в душе главной героини Катерины Кабановой. Но еще Добролюбов указывал на то что на протяжении всей пьесы читатели думают не о любовной интриге а обо всей жизни.
30693. Анализ стихотворения Шепот, робкое дыханье 13.34 KB
  Любимая пора влюбленных – ночь: Свет ночной ночные тени Стихотворение начинается с появления самих героев: Шепот робкоедыханье. И не случайно со слова шепот ведь ночью нельзя кричать тем более насвидании. Чувства героев развиваются от шепота и робкого дыханья к рядуволшебных изменений милого лица.
30694. «Отцы и дети» в одноименном романе И.С. Тургенева 14.14 KB
  Все эти новомодные веяния вызывают у Кирсанова возмущение и гнев. Все слова Кирсанова – лишь слова так как не подкреплены никаким действием. Базарову человеку стремительному деятельному претит все из чего состоит Кирсанов.В финале романа мы узнаем что Кирсанов переехал в Германию и что сами немцы принимают его за англичанина.
30695. Типы носителей информации и их особенности 109.15 KB
  В современном обществе, где информация проблема носителей информации встала очень остро, так как объемы информации, генерируемые пользователями, возрастают в геометрической прогрессии.
30696. Мотив дороги в произведениях отечественной классики 19 века 25.31 KB
  Есенина Мотив дороги звучит в двух значительнейших произведениях 19 века. Образ дороги в этом произведении не выходит на первый план. Образ дороги здесь – традиционный символ жизненного пути.
30697. Стихотворное новаторство В.В. Маяковского. Чтение наизусть и анализ стихотворения «А вы могли бы?» 12.76 KB
  Чтение наизусть и анализ стихотворения А вы могли бы. Тема этого стихотворения – желание и способность лирического героя изменить в корне обыденную ни чем не примечательную жизнь причем сделать это так как никто другой и не подумал бы. Идея же заключается в названии стихотворения и в последних строках:А вы ноктюрн сыграть могли быНа флейте водосточных трубКаждая строка этого стихотворения – вызов каждое слово – экспрессивно и ярко; при своей лаконичности стихотворение оставляет более глубокое впечатление чем многие более длинные...
30698. Психологизм изображения внутреннего мира личности в лирике А.А.Ахматовой (на примере 3–4 стихотворений по выбору экзаменуемого). Земное и вечное в стихотворении «Приморский сонет» 15.95 KB
  Облик героини поэзии Ахматовой предстает в житейской простоте но в нем заключается пафос сильной личности. Ее лирическая героиня не отражает персональной судьбы Ахматовой а отражает проявление женской доли женского голоса. Предметный мир воспринимается уже в ином виде: три ступеньки кажутся вечностью любимый прием Ахматовой – оксюморон темный дом свечи горевшие равнодушножелтым огнем. То в образе лирической героини проступают черты самой Ахматовой которая не верит что все происходит именно с ней – насмешницей любимицей всех...
30699. Стихотворение А. Блока «Незнакомка» 12.25 KB
  Блока Незнакомка Тема страшного мира звучит в третьем томе стихотворений А. Это лишь внешняя видимая сторона страшного мира. При этом все зримые образы материального мира у Блока обретают символический подтекст. Повествование о ресторанной встрече превращается в рассказ о человеке угнетенном пошлостью окружающего мира его стремлении освободиться от этого.