25074

Исла́м

Доклад

Культурология и искусствоведение

Слово ислам переводится как предание себя Богу покорность подчинение законам Аллаха. В арабском языке слово ислам отглагольное существительное образованное от глагола который означает быть благополучным спасаться сохраняться быть свободным. В шариатской терминологии ислам это полное абсолютное единобожие подчинение Аллаху Его приказам и запретам отстранение от многобожия. Приверженцев ислама называют мусульманами.

Русский

2013-08-12

51 KB

0 чел.

Исла́м — монотеистическая мировая религия. Слово «ислам» переводится как «предание себя Богу», «покорность», «подчинение» (законам Аллаха). В арабском языке слово «ислам» — отглагольное существительное, образованное от глагола, который означает «быть благополучным», «спасаться», «сохраняться», «быть свободным». В шариатской терминологии ислам — это полное, абсолютное единобожие, подчинение Аллаху, Его приказам и запретам, отстранение от многобожия. Приверженцев ислама называют мусульманами. Главная священная книга ислама — Коран. Язык богослужения — классический арабский. В окончательном виде ислам был сформулирован в проповедях пророка Мухаммеда в VII веке.

Согласно хадисам пророка Мухаммеда, ко всем народам отправлялись пророки и посланники (всего около 124 000 пророков), которые вели их по монотеистическому пути, но со временем люди отходили в сторону заблуждений, а некоторые стали искажать веру, внося в Священные Писания свои собственные взгляды. В череде всех пророков, посланных на Землю, пророк Мухаммед считается последним, после которого не будет других пророков.

Ислам — сравнительно молодая религия. В момент своего возникновения, с точки зрения ряда европейских и американских учёных, он был синкретической религией, впитавшей в себя элементы доисламских древних верований и культов арабов, ханифизм, иудаизм, христианство и маздеизм.

Согласно сборнику хадисов имама аль-Бухари, в месяц Рамадан 610 года, когда пророку Мухаммеду было 40 лет, во время уединения в пещере Хира к нему явился ангел Джабраил и продиктовал ему первые пять аятов Корана. Этот (610-й) год можно считать годом возникновения ислама.

В течение трёх лет после начала посланнической миссии пророк Мухаммед вёл тайную проповедь среди друзей и близких. В этот период ислам приняли около 40 человек, среди которых были жена Мухаммеда Хадиджа, Али ибн Абу Талиб, Абу Бакр и другие. В 613 году Мухаммед выступил в Мекке публично как пророк. Правящие круги Мекки отнеслись к Мухаммеду враждебно, его положение в Мекке стало рискованным, и в 622 году он был вынужден совершить переселение (хиджра) в Медину. Населявшие Медину племена ауса и хазрадж, перейдя в ислам, стали основной группой приверженцев Мухаммеда. К концу жизни Мухаммеда образовалось исламское теократическое государство, занимавшее весь Аравийский полуостров — Арабский халифат.

В 30-х годах VII века халифат нанёс своим главным противникам — Византии и персидскому государству Сасанидов — сокрушительное поражение. В 639 году начался поход арабов в Египет, завершившийся полным его завоеванием. После убийства двоюродного брата и зятя Мухаммеда халифа Али в 661 году трон халифата заняла династия Омейядов и столица халифата была перенесена в Дамаск.

В результате дальнейших арабских завоеваний ислам распространился на Среднем и Ближнем Востоке, позднее — в некоторых странах Дальнего Востока, Юго-Восточной Азии, Африки. В 711 году арабы вторглись на Пиренейский полуостров, однако при дальнейшем продвижении по Европе на север они в 732 году потерпели поражение под Пуатье и остановили своё продвижение вглубь Европы.

В VIII—IX веке в исламе возникло мистическое течение — суфизм.

В начале IX века арабы вторглись в Сицилию и владели ей, пока в конце XI века не были изгнаны норманнами.

К началу X века от Арабского халифата откололись Северная Африка, Пиренейский полуостров и восточные территории от Ирана до Индии.

Тяжелые испытания выпали на долю ислама в XIII веке в связи с монгольским нашествием, разрушившим среднеазиатские мусульманские государства и положившим конец существованию Арабского халифата. Но монгольские завоеватели уже во второй половине XIII века приняли ислам, а в XIV веке их держава прекратила существование.

В XV веке реконкиста привела к падению мусульманских государств на Пиринейском полуострове, но в то же время возникла могущественная Османская империя, под влиянием которой в период расцвета в XVI—XVII веках оказалась территория включающая Малую Азию (Анатолию), Ближний Восток, Северную Африку, Балканский полуостров и прилегающие к нему с севера земли Европы.

К концу XIX века в исламе наметились две тенденции — консервативная и модернистская. Консерваторы призывали возвратить ислам к его исходному основанию, вернуться к буквальному пониманию священных текстов и завещанной пророком теократической власти. Модернисты стремились приблизить отдельные положения ислама к реалиям современного мира.

К концу XIX в. почти все мусульманские страны были превращены либо в колонии европейских стран, либо в зависимые от них государства. Борьба против колониализма привела к небывалой политизации ислама, процесс которой занял почти весь ХХ век. Возник политический ислам (исламизм). Он укрепил свои позиции после исламской революции 1978—1979 гг. в Иране. Радикализация мусульман привела к появлению исламистского терроризма.

По словам Самюэля Хантингтона, в настоящее время ислам является «наиболее быстро растущей религией в мире». Общее количество мусульман составляет, по разным оценкам, от 1,2 млрд до 1,57 млрд. Быстрыми темпами растёт мусульманское население традиционно христианских регионов — Западной Европы и Северной Америки. С 1950 по 2000 год доля мусульман в населении Западной Европы утроилась, а в американском — выросла в 14 раз. Сейчас в Западной Европе, по разным данным, насчитывается от 14 млн до 20 млн мусульман, то есть от 4 до 6% населения. Продолжается экспансия ислама и в Африке, например, очень заметно растёт число мусульман на традиционно христианском юге Нигерии.

Увеличение численности мусульман в Западной Европе происходит в основном за счёт иммиграции и естественного прироста мусульманского населения. Но также происходит обращение в ислам немусульман. Французские статистические органы склонны считать, что в Европе каждый год обращается в ислам не меньше 50 тыс. человек. В США число новообращенных в ислам растёт гораздо быстрее при более скромных масштабах мусульманской иммиграции. По данным Американского мусульманского альянса, ежегодно в ислам обращается 135 тыс. человек, в основном афроамериканцы.

В середньовічну добу постала і набула розквіту не тільки християнська, але й мусульманська культура з відповідними етичними засадами. Формування етичних поглядів арабського світу в цю добу відбувалося в межах ісламу. Іслам виник в першій половині VІІ ст. Його родоначальником був Мухаммед (Магомет) – головний пророк Аллаха. У мить озаріння йому з’явився ангел Джебраїл, який оголосив волю Аллаха щодо його призначення і показав йому письмена на світку. Ці тексти згодом стали основою Корану – головної священної книги ісламу. Після цієї події Мухаммед зробився пророком-проповідником, який закликав до покірності волі Аллаха. Покірність – основа віри в Аллаха, визначальна риса і моральна настанова віруючих цієї релігії. Мусульманин перекладається як «покірний». Мухаммед проповідував певний спосіб життя, встановив етичні норми, дотримання яких вимагає від мусульман Аллах. Аллах – найвища цінність арабської культури. Він все створив, все передбачив і наперед визначив долю кожної людини. Абсолютне божественне передбачення виключає для людини будь-яку свободу волі. Така позиція, яка є різновидом релігійного фаталізму, відіграє велику роль в житті як ісламських суспільств, так і кожного віруючого, є основою громадської і особистісної моралі в ісламському середовищі. Ті мусульмани, які вірно служили Аллаху, терпіли, молилися, давали подаяння, поклали життя у боротьбі за іслам, їх чекає рай – сади вічності.

Джерелом етичних засад є священні тексти, записані в Корані, Сунні і Шаріаті. Згідно з релігійно-етичними приписами всі мусульмани є рівними перед Аллахом і кожен покірний волі Аллаха є воїном ісламу. Священні книги відобразили багатовіковий досвід розвитку моральних стосунків. Це знайшло вираз у таких правилах, як вшанування старших і батьків, заборона азартних ігор і вживання вина, суворе засудження брехні і крадіжок. Священними є родинні зв’язки, гостинність і обв’язок допомогати мандрівникам і убогим. Чітко прописані права жінок, що обмежує свавілля у подружніх стосунках. Головна моральна чеснота жінки є терпіння і покора чоловікові. Чоловік повинен шляхетно поводитися з дружиною.

Втілення сили Аллаха відбувається в уммі – мусульманській громаді, яка контролює життя, мислення, мораль й побут кожного індивіда. Поза уммою неможливе благочестиве моральне життя і спасіння.

Мусульманська етика виключає встановлену згори соціальну нерівнясть, закритість і недоторканість привілеїв окремих прошарків суспільства. Всіляко заохочується і теологічно обгрунтовується активність, підприємливість, соціальна мобільність. Таланти, сміливість, ризик, випадок – все це праведні моральні шляхи, що можуть допомогти людині досягти успіху в житті, зробити її щасливою.

Значний доробок у розробку етичних засад мусульманського суспільства здійснили видатні філософи середньовічної ісламської кільтури: Авіценна, Аверроес, Аль-Фарабі.

Аль-Фарабі (810-950 рр.) вважав, що головною метою людської діяльності є щастя, яке неможливе без пізнання. Умовами досягнення щастя є воля та її свобода. Воля з необхідністю пов’язана з чуттєвим пізнанням, її свобода – з логічним міркуванням, які і відкривають можливість того чи іншого вибору. Проте досягнення щастя, як вважав, слідуючи в цьому за Арістотелем, Аль-Фарабі, можливо лише у людській спільноті. Він створив соціально-етичну теорію, надавши їй виразної етичної спрямованості і виклав її у «Трактаті про погляди мешканців доброчесного міста». В своїх міркуваннях про ідеальне високоморальне місто арабський мислитель віходив з етичних ідей Арістотеля і Платона.

Ібн-Сіна (Авіценна – 980-1037 рр.) був видатним вченим і лікарем свого часу. Його з повагою називали «Князем вчених». Був добре обізнаний з працями Арістотеля, творчо розвинув ідеї Стагірита. Він створив енциклопедичне вчення про структуру знання і буття; це вчення мало епохальний та енциклопедичний характер. Авіценна прагнув сцілювати не лише тіла, але й душі. Класифікуючи науки, Ібн-Сіна загалом наслідує Арістотеля. Серед наук зустрічається етика як наука про поведінку окремої людини. Практичною етика вважається через те, що її предмет повністю визначається людськими діями. Авіценна вважав, що в земному житті моральність втілена у великих пророках, які знають мислиме без допомоги вчителів і грамоти, тільки через здогадку і через посередництво зв’язку із світом ангелів. Вони здатні осмислити і унаочнити положення тайного світу через свій розум і отримують одкровення. Життя і діяльність пророків є моральним ідеалом для звичайних людей і прикладом для наслідування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55297. НА ХМАРИНЦІ ПРОЛІТА ОСІНЬ ЛЮБА, ЗОЛОТА 101 KB
  Сонце вже не припікає Коли дітки це буває Восени Поетична хвилинка Осінь наша осінь Золота година Неба ясна просінь Пісня журавлина Бабиного літа Довгі білі коси І дорослі й діти Люблять тебе Осінь...
55298. З природою живи у дружбі 119.5 KB
  Гра-брейнстормінг Які лікарські рослини ви знаєте 3. З історії використання лікарських рослин Лікарські рослини були відомі людині ще в глибокій старовині. Можливо ще задовго до появи на Землі людини тварини використовували цілющі властивості деяких рослин.
55299. Угадай-ка, природу! 77.5 KB
  Цель данной игры: развивать творческий подход учащихся к формулировке основных понятий и терминов, умения и навыки переносить знания в биологии на практику, научить анализировать увиденное и формулировать четкие ответы, воспитать любовь учащихся к природе.
55300. Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду 35.5 KB
  Мета: виховувати любов до природи; формувати навички правильної поведінки на природі. Здавна люди відчували свою близькість до природи. Всім відомо що людина - це частина живої природи.
55301. ПРИРОДА В ОПАСНОСТИ! 48.5 KB
  Оборудование: иллюстрации животных тетради по окружающему миру конверт с Жалобной книгой карточки макет Красной книги альбом краски кисточки. Сообщение темы и цели урока: Сегодня на уроке мы будем говорить об окружающей нас природе: о жизни растений животных...
55302. Роль ТВК в системі економічного районування 23.48 KB
  Ще за часів роботи над мережею економічних районів було описано два різновиди процесів та явищ: тенденція до членування виробництва, що виявлялася у поділі праці
55303. Охорона природи 98.5 KB
  Мета: дати знання про сучаснi методи охорони природи; познайомити з природоохоронними територiями своєї мiсцевостi, розвивати вміння аналiзувати, узагальнювати; розвивати здiбностi до самоосвiти;...
55304. Прислівник 108.5 KB
  Мета: узагальнити й систематизувати відомості про прислівник; активізувати розумову діяльність учнів, спрямовану на узагальнення знань, навичок; удосконалити орфографічні та пунктуаційні навички...
55305. Призма. Розв’язування задач 958 KB
  Розвивати вміння застосовувати властивості планіметричних фігур для розвязування стереометричних задач на прикладі теми Призма. Сприяти творчості учнів та вмінню обґрунтовувати кроки в процесі розвязування задач.