25081

Поняття добра і зла

Доклад

Культурология и искусствоведение

Це вузлові пункти людського пізнання. Добро і зло нерідко розглядають як синонімів понять моральної і аморальне а на саму етику як вчення про добро і зло. Зло категорія етики за змістом протилежна добру узагальнено якою виражено уявлення про безнравственном що суперечить вимогам моралі заслуживающем осуду. Іммануїл Кант вважав зло необхідним наслідком чуттєвої природи людини.

Русский

2013-08-12

35 KB

2 чел.

Як і наука, етика має багатим арсеналом категорій. Саме вони поруч із законами, принципами, методами становлять основу змісту будь-який науки. Саме поняття «категорія» грецького походження. Їм позначаються найбільш загальні поняття, відбивають суттєві боку дійсності. Це – вузлові пункти людського пізнання.

Саме категорії добра і зла вважатимуться найбільш фундаментальними поняттями морального свідомості. Добро і зло нерідко розглядають як синонімів понять моральної і аморальне, а на саму етику – як вчення про добро і зло.

Добро — категорія етики, що об'єднує все, має позитивне моральне значення, що відповідає вимогам моральності, служить отграничению морального від аморального, протистоїть злу.

Зло — категорія етики, за змістом протилежна добру, узагальнено якою виражено уявлення про безнравственном, що суперечить вимогам моралі, заслуживающем осуду. Це вже загальна абстрактна характеристика негативних моральних рис.

Поняття добра і зла, як та інші моральні категорії, завжди займали уми.

Володимир Соловйов писав, що з здобуття права отримати «сили виспівати добра, необхідно мати поняття про добро, інакше її виконання буде лише механічним дією. І несправедливо, ніби вся цінність добра – в факті її виконання: важливий та спосіб виконання». Хибне розуміння добра і зла здатне породити жахливі вчинки.

Іммануїл Кант вважав зло необхідним наслідком чуттєвої природи людини. Французькі просвітителі пояснювали зло результатом нерозуміння людиною своєї справжньої природи.

Після давнини добро і зло истолковивались як дві сили, панівні над світом, надприродні, безособистісні. Ф. Енгельс писав: "Уявлення про добро і зло так змінювалися від народу народу, одвіку до віці, що часто прямо суперечили одне одному". Ось що сперечалися освічені молодики початку уже минулого століття (Онєгін і Ленський у другому розділі "Євгенія Онєгіна" А. З. Пушкіна).

"Між ними все породжувало суперечки

І роздумів волочило:

Племен минулих договори,

Плоди наук, добро і зло,

І забобони вікові,

І труни таємниці фатальні,

Доля і життя своючреду,

Усі піддавалося їх суду".

Чітко простежується тема добра і зла у книзі «Майстер і Маргарита» М.А. Булгакова: «Я частина тієї сили, що вічно хоче зла й постійно робить благо». На погляд, у цьому романі немає чіткої кордони між добро і зло.

Ці поняття вічні і нероздільні. З власного императивно-ценностному змісту добро і зло хіба що є дві сторони однієї медалі. Вони взаимоопределени й у вони стоять ніби рівні.