25141

Фіхте: філософія як науковчення

Доклад

Логика и философия

Фіхте: філософія як науковчення Фіхте – послідовник Канта. Фіхте: Моя система – є ніщо інше як система Канта тобто вона містить той же погляд на предмет але у своєму способі викладення вона жодним чином не залежить від викладення Канта. Фіхте намагався покращити зміни світ. Фіхте – ідеаліст.

Украинкский

2013-08-12

23.5 KB

3 чел.

30. Фіхте: філософія як науковчення

Фіхте – послідовник Канта. Його філософія є логічним розвитком кантівських принципів. Фіхте: «Моя система – є ніщо інше, як система Канта, тобто вона містить той же погляд на предмет, але у своєму способі викладення вона жодним чином не залежить від викладення Канта».

Основна проблема, яка виявилась невирішеною у Канта – це можливість науки як такої. Фіхте намагався покращити, зміни світ. А знаряддям для зміни світу є наука, але наука не може бути без філософією, саме так і з’являється вчення про науку або науко вчення.

Фіхте – ідеаліст. Він вважає, що існує 2 способи розбудови філософських систем: ідеалістичний та догматичний. За умов догматизму, ми визначаємо свідомість як продукт впливу речей. За таких умов ми виявляємося абсолютно неспроможними пояснити факт самосвідомості. Тому Фіхте віддає перевагу ідеалізму. Основний принцип ідеалістичної філософії – самосвідомість. Саме з неї, за Фіхте, і має бути виведене буття.

Основна категорія філософії Фіхте – це діяльність. Саме через діяльність людина здійснює своє призначення. Це прояв самосвідомості. Основу системи науко вчення складають 3 положення: Я покладає Я, Я покладає не-Я, Я покладає Я і не-Я.

1) Я покладає Я означає наявність свідомості. Перше, що ми фіксуємо в процесі пізнання є констатація самототожності  самого Я. Інакше кажучи, для того, щоб процес пізнання, необхідне існування такої інстанції, яка б цей процес здійснювала. Такою вихідною інстанцією, за Фіхте, є Я. Це Я носить надіндивідуальний характер, це чистий людський дух.

2) Будь-яка діяльність на щось спрямована. Діяльність Я покладена на «щось» поза цим Я, яке Фіхте називає не-Я, яке є продуктом Я, що самовизначається, це певна форма самообмеження Я.

3) єдність суб’єктивного та об’єктивного. Ніякого незалежного від свідомості світу не існує, а якби такий світ існував, ми б про нього нічого не могли сказати. А все те, що ми визначаємо як «матеріальний світ» залежить від свідомості бодай тим, що лише завдяки їй стає можливим його поняття. Тобто лише завдяки свідомості ми можемо сказати як про матеріальний світ, так і висувати припущення щодо його незалежності та автономності.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55468. Методические рекомендации к прохождению психологической практики студентами педагогических специальностей 83.5 KB
  Психологическая цель урока: 1 проектирование развития учащихся в пределах изучения конкретного учебного предмета и конкретного урока; 2 учет в целевой установке урока психологической задачи изучения темы и результатов достигнутых в предшествующей работе;...
55473. ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ УРОКА 47.5 KB
  Анализу урока посвящено достаточно много собственно психологических педагогических и методических работ Н. Психологический анализ урока является неотъемлемой частью педагогической деятельности.