ID: 25146

Название работы: Р. Дж. Колінгвуд Ідея історії

Категория: Доклад

Предметная область: Логика и философия

Описание: Колінгвуд Ідея історії Ідея Історії безперечно найвідоміша книга Колінгвуда. Колінгвуд вважає що 4 тисячі років тому попередники нашої цивілізації не володіли тим що ми називаємо ідеєю історії. Можна виокремити 4 основні характеристики історії критерії історичної свідомості історичності як такої за Колінгвудом: 1. науковий характер історії.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-08-12

Размер файла: 29 KB

Работу скачали: 68 чел.

6. Р. Дж. Колінгвуд „Ідея історії"

„Ідея Історії” – безперечно найвідоміша книга Колінгвуда. Вона з’явилася у 1946 році, досі не втрачає своєї актуальності і постійно знаходить в центрі наукових дискусій.

Колінгвуд вважає, що 4 тисячі років тому попередники нашої цивілізації не володіли тим, що ми називаємо ідеєю історії. Не тому, що люди не розмірковували про історію, а тому, що не мали її взагалі. Історія як така не існувала, вона розкриває дії людей, що відбулися в минулому.

Можна виокремити 4 основні характеристики історії, критерії історичної свідомості, історичності як такої за Колінгвудом:

1. науковий характер історії. Має здійснюватися спроба відповіді на питання, які авторові  не відомі до  початку його дослідження (а не запис чогось, що автор знає напевне).

2. записані факти не є діями з боку людей (дії богів), тому висловлена думка не є історичною стосовно свого предмета, а отже не є історичною і стосовно свого методу (не має інтерпретації, свідчень), стосовно своєї цінності; її ціллю не є подальше самопізнання людини. Знання передане потомству в такому вигляді не є знанням людини про людину, а є знанням людини про богів (релігія, а не історія).

3. історія є засобом самопізнання, способом осмислення буття. Предметом філософії історії, за Колінгвудом, є самосвідомість в її розвитку. Історія йде шляхом інтерпретації свідчень і призначена для самопізнання людства.

4. філософія історії - думка другого ступеня, думка про думку, про пізнання істориків. Апріорна історична уява. Можливість багатоманітних інтерг етацій. Не має об'єктивних істин історії. Колінгвуд також розмірковує і з приводу філософії. Для нього вона є мислиннєвою діяльністю (думкою про думку). Зокрема, для філософії цікавий зв’язок суб’єкта і об’єкта, філософ думає про розум історика з точки зору системи знань..

Аналіз історії буде універсальним лише у тому випадку, якщо він буде обмежувати властивості історії. Складність історії в тому, що ми не можемо стверджувати сутнісну природу дійсних речей, отже, ми створюємо прецедент, який допомагає нам охопити дійсну суть теорії. Тобто для того, щоб дати правильно оцінку, нам потрібно знати: чим є предмет і чим він не є. Саме тому історик не має філософствувати, а має мати певні засади для самоконтролю.

Суть історії: розкрити таємницю чи правильно, чи хибно виклав нам події історичний критик. Через ряд питань для розкриття ідеї історії, Колінгвуд виводить два факти: 1) центральним питаннями є мета і цінність історії; 2) виходячи з різноманітності питань, що охоплює історія, вона має бути пов’язана з філософським знанням. Призначенням історії є самопізнання людства. Але історія має самокритику, бо навіть пам’ять перевіряється свідченнями. Колінгвуд приділяє увагу питанню про пам’ять. Зокрема вsн говорить, що спільне у історії та пам’яті те, що вони є об’єктом минулого. Але пам’ять безпосередня, тому позбавлена ясності. Звідси виникає питання чи можна її назвати знанням.

Цінність історії у тому, що вона вчить нас: що таке людина.