25153

Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні

Доклад

Логика и философия

уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра – інваріантно – статичне ціле утворене взаємозв’язком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може з’явитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина – лише...

Украинкский

2013-08-12

29 KB

2 чел.

13.Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні

Структуралізм – один з найбільш впливових філософських напрямків ХХ ст.

Розквіт С: 60-і роки ХХ ст. в межах французького С. (Леві-Стросс, Лакан, Барт)

Передумова появи: методологічне відставання гуманітарних наук

Мета: переведення гуманітарних наук з емпірико-описового на теоретичний рівень (зрівняння в правах з природничими науками)

Критика: традиційної метафізики, ірраціоналізму і інтуїтивізму, синтетичного гуманізму (Сартр)

Методологічний поштовх: ідеал “нової науковості”, розроблений в межах соссюрівської лінгвістики – виокремлення в мовленевій діяльності специфічного предмету (“мови”), визначення в ньому необхідних (не випадкових) зв’язків і створення адекватний цьому предметові дослідницький інструментарій.

Леві-Стросс (батько фран.С): першим застосував модель соссюрівської лінгвістики до нелінгвістичного матеріалу і сформулював фундаментальне теортеичне припущення – культура володіє будовою, подібною до будови мови.

Методологічна установка С: уніфіцкація гуманітарних наук під знаком лінгвістики.

Вихідні принципи С:

1.принцип структурного пояснення об’єктів гуманітарного знання

2.уявлення про позасвідомий характер структури

Струкутра – інваріантно – статичне ціле, утворене взаємозв’язком його елементів таким чином, що кожний залежить від інших і може з’явитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування, які піддатні систематизації і інвентаризації.

Позасвідома структура – формоутворюючий механізм, який породжує усі продукти соціально-символічної діяльності людини; категоріальна сітка, яка впорядковує будь-який фактичний зміст, але сама цього змісту не має.

С – перенесення дослідницької поблематики зі сфери суб’єктивності і свідомості на позасвідомий рівень людського мислення.

Структурний підхід висуває вимогу розрізняти в будь-якому культурному феномені два рівня:

1.явний чи поверхоневий, даний в безпосередньому спостереженні

2.неявний чи глибинний, власне струкутрний.

Дихотомія структури і твору: структура (мова) знаходиться в конфлікті з твором (мовленням), який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Структура заважає свободі вибору. С. Відволікаєтся від мовлення, дискурсу, твору як самостійних предметів, розглядаючи їх тільки як ілюстрацію мовних правил. Дослідницька мета С – заглянути по ту сторну нестійких текстових фактів.     

С – антисубєктивна настанова (критика філософії субєкта). Згідно з С. людина не стільки істота, яка творить, скільки істота яку творять. С – не антигуманізм, це лише спростування помилкового культу автора як центра пізнавальної активності  (смерть автора, децентралізація субєкта). Примат структури над елементами, людина – лише один з елементів структури.

С. намагається осягнути буття відносно самого буття, а не відносно людського Я.

Критика С. розпочинається майже одночасно з його появою, внаслідок чого формується напрямок постструктуралізму.  

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81748. Автор и главный герой поэмы А. Т. Твардовского «Василий Теркин». Роль фольклорных мотивов в поэме 41.54 KB
  Твардовского Василий Теркин. Вместе с тем Твардовский следовал своему намерению побольше самого себя в поэме: лирическое начало в Теркине расширилось по сравнению со Страной Муравией стало многогранным обогатило эпические традиции которые попрежнему сильно ощутимы в поэме но проявляются иначе чем прежде. Достоверность картин жизни поэт подчеркнул и тем что назвал Василия Теркина не поэмой или эпопеей а книгой про бойца. Кроме массы бойцов плотно населяющих поэму обрисованных лаконично но остро выразительно в Василии...
81749. Нравственная эволюция героя в рассказе А. П. Чехова «Ионыч». Анализ эпизода из рассказа 33.83 KB
  Чехов рассказывает печальную историю образованного дельного врача Дмитрия Ионыча Старцева превращающегося в провинциальной глуши в угрюмого нелюдима и черствого эгоиста. Старцев пытается войти в жизнь горожан найти отклик на те мысли и чувства которыми он живет но скоро опыт научил его малопомалу что пока с обывателем играешь в карты или закусываешь с ним то это мирный благодушны и даже неглупый человек но стоит только заговорить с ним о чемнибудь несъедобном например о политике или науке как он становится в тупик или заводит...
81750. Сны героев. Их художественная функция в произведениях отечественной литературы 32.96 KB
  С одной стороны жизнь в этой деревне поражает своей сонливостью безмолвием бездеятельностью. Закономерности существования определяют приметы: брови чешутся слёзы; лоб кланяться с правой стороны чешется мужчине с левой женщине; уши зачешутся значит к дождю. С другой стороны в описании Обломовки заметен акцент на великолепии окружающей природы на хлебосольстве господ поэзии быта усадьбы красоте народных праздников ласке матери. Подчеркнуты нравственные стороны рисуемой жизни: искренность доброта и незлобие: В глазах...
81751. Тема прошлого, настоящего и будущего России в пьесе А.Чехова «Вишневый сад». Роль символики и подтекста в чеховской драматургии 36.04 KB
  Ситуация из жизни отдельных людей внутренне соотнесена в пьесе с ситуацией в жизни страны так уже было у Ч. На первый взгляд это опятьтаки обычная чеховская пьеса дающая картину нелепой нескладной жизни. В отличие от всех предшествующих пьес Чехова в Вишневом саде все эти образы нелепой и несчастливой жизни характеризуют не современную жизнь вообще а жизнь определенного исторического периода уже закончившегося изжитого. Вишневый сад рисует не устойчивый образ жизни а ее историческое движение.
81752. Тема свободы и ее философское звучание в произведениях русской поэзии 19 века 29.57 KB
  Таков и мцыри и лирический герой стих. Парус Лермонтовский герой – герой романтический мятежный поэтому страсти его всегда максимально накалены а его внутренний мир чрезвычайно сложен. Лирический герой противопоставляет себя обществу и оно не приемлет его. герой одинок как и парус в тумане моря голубом как Демон.
81753. Жанровое своеобразие и идейное звучание «Слова о полку Игореве» Связь «Слова…» с устным народным творчеством 32.87 KB
  Определив хронологический диапазонсвоего повествования от старого Владимира до нынешнего Игоря автор рассказывает о дерзком замысле Игоря навести свои полки на Половецкую землю испити шеломом Дону. В радостных тонах рисует автор встречу Игоря и Буй Тура Всеволода восторженно характеризует удалых кметей воинов курян. И хотя описывается первая победа принесшая русским князьям богатые трофеи автор вновь возвращается к теме грозных предзнаменований грядущего поражения кровавыя зори свет поведают черные тучи с моря идут...
81754. Тема любви и смерти в прозе И.А.Бунина 31.39 KB
  Бунина на примере одного произведения Рассказы Бунина о любви это повествование о ее загадочной ускользающей природе о тайне женской души которая томится жаждой любить но никогда не полюбит. Исход любви; по Бунину всегда трагичен В повести Митина любовь героя преследует романс Рубинштейна на слова Генриха Гейне: Я из рода бедных Азров Полюбив мы умираем. МуромцеваБунин а в книге Жизнь Бунина пишет о том что долгие годы Бунин носил в себе впечатление от этого романса который услышал в юношеском возрасте и в Митиной любви...
81755. Мотив дороги и его философское звучание в произведениях отечественной классики 19 века 31.76 KB
  Выражением концепции исторического пути народа или государства Н. Бричка Чичикова – символ однообразного кружения сбившейся с прямого пути души русского человека. А проселочные дороги по которым эта бричка колесит не только реалистическая картина российского бездорожья но и символ кривого пути национального развития. Птицатройка символ национальной стихии русской жизни символ великого пути России в мировом масштабе.
81756. Проблема ума в комедии А.С.Грибоедова «Горе от ума». Особенности языка и стиха пьесы 36.33 KB
  В комедии Горе от ума кто умное действующее лицо ответ: Грибоедов А знаешь ли что такое Чацкий Пылкий благородный и добрый малый проведший несколько времени с очень умным человеком именно с Грибоедовым и напитавшийся его мыслями остротами и сатирическими замечаниями. Но Чацкий не только умнее всех прочих лиц но и положительно умен. Между тем Чацкий как личность несравненно выше и умнее Онегина и лермонтовского Печорина. Ими заканчивается их время а Чацкий начинает новый век и в этом все его значение и весь ум.