25153

Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні

Доклад

Логика и философия

уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра – інваріантно – статичне ціле утворене взаємозв’язком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може з’явитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина – лише...

Украинкский

2013-08-12

29 KB

2 чел.

13.Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні

Структуралізм – один з найбільш впливових філософських напрямків ХХ ст.

Розквіт С: 60-і роки ХХ ст. в межах французького С. (Леві-Стросс, Лакан, Барт)

Передумова появи: методологічне відставання гуманітарних наук

Мета: переведення гуманітарних наук з емпірико-описового на теоретичний рівень (зрівняння в правах з природничими науками)

Критика: традиційної метафізики, ірраціоналізму і інтуїтивізму, синтетичного гуманізму (Сартр)

Методологічний поштовх: ідеал “нової науковості”, розроблений в межах соссюрівської лінгвістики – виокремлення в мовленевій діяльності специфічного предмету (“мови”), визначення в ньому необхідних (не випадкових) зв’язків і створення адекватний цьому предметові дослідницький інструментарій.

Леві-Стросс (батько фран.С): першим застосував модель соссюрівської лінгвістики до нелінгвістичного матеріалу і сформулював фундаментальне теортеичне припущення – культура володіє будовою, подібною до будови мови.

Методологічна установка С: уніфіцкація гуманітарних наук під знаком лінгвістики.

Вихідні принципи С:

1.принцип структурного пояснення об’єктів гуманітарного знання

2.уявлення про позасвідомий характер структури

Струкутра – інваріантно – статичне ціле, утворене взаємозв’язком його елементів таким чином, що кожний залежить від інших і може з’явитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування, які піддатні систематизації і інвентаризації.

Позасвідома структура – формоутворюючий механізм, який породжує усі продукти соціально-символічної діяльності людини; категоріальна сітка, яка впорядковує будь-який фактичний зміст, але сама цього змісту не має.

С – перенесення дослідницької поблематики зі сфери суб’єктивності і свідомості на позасвідомий рівень людського мислення.

Структурний підхід висуває вимогу розрізняти в будь-якому культурному феномені два рівня:

1.явний чи поверхоневий, даний в безпосередньому спостереженні

2.неявний чи глибинний, власне струкутрний.

Дихотомія структури і твору: структура (мова) знаходиться в конфлікті з твором (мовленням), який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Структура заважає свободі вибору. С. Відволікаєтся від мовлення, дискурсу, твору як самостійних предметів, розглядаючи їх тільки як ілюстрацію мовних правил. Дослідницька мета С – заглянути по ту сторну нестійких текстових фактів.     

С – антисубєктивна настанова (критика філософії субєкта). Згідно з С. людина не стільки істота, яка творить, скільки істота яку творять. С – не антигуманізм, це лише спростування помилкового культу автора як центра пізнавальної активності  (смерть автора, децентралізація субєкта). Примат структури над елементами, людина – лише один з елементів структури.

С. намагається осягнути буття відносно самого буття, а не відносно людського Я.

Критика С. розпочинається майже одночасно з його появою, внаслідок чого формується напрямок постструктуралізму.  

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24139. Политическая специфика Северо-Западной Руси 24.89 KB
  Такая ситуация дала основание историкам классифицировать политический режим Новгорода как республиканский. Корни возникновения олигархической формы власти Новгорода имеют иной характер. А псковичи в условиях постоянной военной опасности со стороны Швеции от помощи Новгорода тоже не спешили отказываться.
24140. Нашествие Батыя на Русь 32.17 KB
  Ордынское монголотатарское иго и его последствия В начале XIII в. Родовая знать нового государства стремилась к обогащению что привело к большим завоевательным походам монголотатар. Проникнув в Причерноморье армия монголотатар встретила сопротивление объединенных сил русских и половцев. Монголотатары одержали победу но возвратились в степи для подготовки нового похода на Русь.
24141. Борьба с агрессией шведских и немецких феодалов 28.5 KB
  Древнерусское государство было зоной взаимодействия цивилизаций Запада и Востока Русь сыграла выдающуюся роль в судьбе Европы своего времени: отразила натиски печенегов половцев монголов став щитом заслонившим Европу от кочевников Она участвовала в отражении славянскими и прибалтийскими народами агрессии с Запада разбила крестовый поход шести держав на Прибалтику и Русь изменив этим соотношение сил в Европе. После официального разделения православной и католической церкви 1054 папство пыталось обратить Русь в католическую веру....
24142. Знакомство с культурой Киевской Руси и русских княжеств эпохи феодальной раздробленности 44.19 KB
  Утонченный византиец Иоанн Тцетцес был настолько очарован русской резьбой по кости что воспел в стихах присланную ему пиксиду резную коробочку сравнивая русского мастера с легендарным Дедалом. Грамотность письменность Много нового внесли в понимание уровня русской городской культуры находки свидетельствующие о широком распространении грамотности в народных массах. Родной язык Существенным отличием русской культуры от культуры большинства стран Востока и Запада является применение родного языка. Отдельные цитаты в сохранившихся рукописях...
24143. Предпосылки образования русского централизованного государства 26.01 KB
  Особенности русского централизованного государства Русское централизованное государство сложилось в XIV–XVI вв. Группы предпосылок образования русского централизованного государства. Его князья строят государственный аппарат для укрепления своей власти; внешнеполитические: главная внешнеполитическая задача Руси заключалась в необходимости свергнуть татаромонгольское иго которое тормозило развитие Русского государства.
24144. Этапы образования Русского централизованного государства 44.43 KB
  на северозападе русских земель возникло государство Великое княжество Литовское. на востоке от русских земель возникло другое сильное государство Золотая Орда. Видя слабость русских земель Литва стала очень активно присоединять русские земли. Литва на 3 4 стала состоять из русских земель.
24145. Российское государство при Иване III 29.71 KB
  Во внутренней политике Иван III как и его отец продолжает собирать русские земли под московским началом. Иван III присоединил к Москве Ростовское и Тверское Рязанское Белозерское и Дмитровское княжества. Такой ход дел не устраивал Ивана III стремившегося объединить все русские земли под московским началом.
24146. КУЛЬТУРА XIV-XV ВВ. 36.63 KB
  Со второй половины XIV в. Высокие образцы народнопоэтической речи дают и другие московские памятники XIV XV столетий. Составление летописей и других сочинений переписка рукописей переживают подъем со второй половины XIV в.
24147. Реформы Ивана 4 Грозного 27.57 KB
  После его смерти на Руси началось боярское правление. Особенностью его прихода к власти было то что впервые в истории Руси великий князь был венчан на царство и получил титул царя: термин царь пришел на Русь от монголотатар; до падения ига царем называл себя главный хан Золотой Орды; данным титулом золотоордынский царь подчеркивал свою власть над всеми как над другими ханами так и над русскими князьями которые ездили в Орду на поклон к царю; впервые приняв титул царь Иван Грозный показал свою абсолютную суверенность...