25156

Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності

Доклад

Логика и философия

Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому€ в розвиваючій ся в полярних визначеннях€ єдності. Безумовна єдність€ як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання€. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...

Украинкский

2013-08-12

31.5 KB

1 чел.

16. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності

Російська філософія всеєдності (В. Соловйов, С. Франк, П. Флоренский, Л. Карсавин)

В. Соловйов – основоположник російської християнської філософії як самобутньої цілісної традиції. Основні праці „Криза західної філософії Проти позитивістів”, „читання про боголюдство”, „Виправдання добра”.

Центральною у вченні Соловйова є ідея „все єдиного сущого”. Необхідність принципу всеєдності (цілісності) обумовлена тим, що всі предмети і явища не існують окремо один від одного і кожен з них є сукупністю певних зв’язків. Всесвіт, за Соловйовим не є „хаосом розрізнених атомів”, а являє сробою єдине ціле.

Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності, пізнаючий суб’єкт   має брати суще не тільки в його даній дійсності, але і в його цілісності, універсальності, тобто прагнути до пізнання „всього у всьому”, в розвиваючій ся в „полярних визначеннях” єдності.

„Безумовна єдність” (як досконалий синтез істини, добра і краси0 осягається, за Соловйовим, лише засобами „цілісного знання”. За своєю структурою, цілісне знання є органічною єдністю, синтезом таких 3-х необхідних компонентів, як теологія, філософія і досвідна наука. Центром кожного з цих елементів є відповідно, Бог, загальна ідея і реальний факт. Тільки такий органічний синтез названих компонентів являє собою цілісну істину знання як такого. Такий синтез має об’єктивне підґрунтя, його необхідність диктує нам сам реальний життєвий процес, осмислений людським розумом.

Таким чином, ідея всеєдності та цілісного знання – ключові ідеї філософської системи В. Соловйова.

С. Франк. Основні праці: „Предмет знання”, „Душа людини”, „Непостижимое”, „Реальність і людина. Метафізика людського буття”.

Першооснову, істину буття Франк називає Святинею, Божеством, „осмысляюще-обосновывающей потенцией всего”. В божестві все перебуває в абсолютній єдності і абсолютному спів падінні всіх протилежностей. Людина не тільки створена Богом, але і спів належить до божої реальності. Бог і Я, за Франком, нероздільні. „Не только я рождаюсь от бога, но и Бог рождается во мне .

Якщо людина несе в собі бога, то звідки виникає зло (як розкол все проникаючої гармонійної єдності)? Відповіді на це запитання Франк не дає, оскільки вважає, що пояснення зла є його виправданням. Зло, за своєю природою, духовний феномен, і його подолання (теодицея) можливе лише усвідомленням провини.

П. Флоренський продовжує і розвиває філософію всеєдності. Осягнути істину означає осягнути абсолютні, безумовно достовірні начала, що дають можливість людській свідомості зберегтися, утриматися в недосконалому світі („падшем бытии”). Раціональні, логічні засоби необхідні, але не достатні. Дискусія має бути поєднана з інтуїцією. Але і ця єдніст створює лише умови можливості істини. Її дійсне буття вимагає виходу в сферу „живого досвіду”, перш за все, релігійного.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37534. Філософія, її людські виміри та смисл 43.43 KB
  Сильні душевні враження впечатления отримані насамперед в дитячому віці. Причому пізнай себе як результат еволюції природи в любові та з любовю до неї оскільки вона твоя матір. У звязку з цим хто має досвід знає що але не знає чому; хто володіє мистецтвом знає чому тобто знає причину Аристотель. Вони чомучки почемучки.
37536. Индивид, индивидуальность, личность 13.14 KB
  Для человека как индивидуального феномена философия использует множество выражений. Уникальность реальной жизни и деятельности отдельного человека в это понятие не входит. С помощью понятия индивид подчеркивается исходная зависимость каждого отдельного человека от социальных условий в которых совершалось его личностное формирование. Однако несводимость человека к его социальногрупповому положению независимость поведения от первоначально обусловивших го факторов способность быть ответственным за свой моральный облик все это фиксируется...
37538. Милетская школа, Фалес Милетский 51.22 KB
  Первый из ионических философов Фалес из Милета жил приблизительно в 640562 гг. Разносторонние познания Фалеса в области астрономии геометрии арифметики имели определенное влияние на развитие его философского мышления. Именно это и повлияло на взгляды Фалеса направленные на постижение сущности мира. Основой всего сущего Фалес считал воду.
37540. Философия и ее основные смыслы 35.46 KB
  То есть он имел в виду не благоприобретенное субъективное свойство человеческого ума а некое объективное качество разумно устроенного и гармоничного мира. Проследите становление ОВФ историческую роль категорий Смерть Жизнь Тело Душа Природа Дух Бог Бытие Мышление Материя Сознание Материальный мир Духовный мир как ступеней абстрагирования при постановке проблемы. Homo Spiens начинается с момента который может длиться веками когда он осознает себя как индивидуальность личность Я окруженную...
37541. Парменид – древнегреческий философ 14.91 KB
  Парменид рассуждает следующим образом: поскольку изменение происходят во времени и пространстве объект познания существует вне времени и пространства и следовательно не доступен для органов чувств: нет ничего в заблуждающихся умах кроме того что уже было в их заблуждающихся органах чувств. Например из апории Стрела следует летящая стрела в каждый момент времени имеет одно положение в пространстве и следовательно неподвижна. А если она неподвижна в каждый отдельный момент времени то и в сумме всех временных отрезков она...
37542. Первые философы. На какой вопрос они пытались ответить 14.11 KB
  В качестве первоосновы предлагалась одна из природных стихий или их сочетание вода земля огонь воздух. Анаксимандр в качестве первоначала всего сущего считает апейрон беспредельное. Можно считать что Анаксимандр в определенной степени отходит от натурфилософского обоснования первоначала и дает более глубокое его толкование полагая в качестве первоначала не какойлибо конкретный элемент например воду а признавая таковым апейрон материю рассматриваемую как обобщенное абстрактное первоначало приближающееся по своей сущности к...