25158

Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні

Доклад

Логика и философия

Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.

Украинкский

2013-08-12

37.5 KB

0 чел.

18Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні.

Процес пізнання завжди починається з дослідження деякої предметної області: сукупності конкретних предметів, відносин між ними, ситуацій, у яких перебувають конкретні предмети. Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта, що пізнає, і відображаються їм за допомогою органів почуттів, мислення й мови. У процесі відображення реальних предметів суб'єкт, що пізнає, створює особливий рід уявних об'єктів, які не існують і навіть не можуть існувати як реальні об'єкти. До їхнього числа ставляться такі об'єкти як, наприклад, матеріальна крапка, ідеальний газ, абсолютно чорне тіло, об'єкти геометрії й т.п. Об'єкти такого роду служать найважливішим засобом пізнання реальних предметів і взаємин між ними. Вони називаються ідеалізованими об'єктами, а процес їхнього створення — ідеалізацією. Таким чином, ідеалізація є процес створення уявних, що не існують у дійсності об'єктів, умові, ситуацій за допомогою уявного відволікання від деяких властивостей реальних предметів і відносин між ними або наділення предметів і ситуацій тими властивостями, якими вони в дійсності не володіють або не можуть володіти з метою більше глибокого й точного пізнання дійсності. Використання ідеалізації й ідеалізованих об'єктів найбільше характерно для наукового пізнання, тому надалі ми будемо говорити, в основному, про ідеалізації в науковому пізнанні.

Ідеалізацію іноді змішують із абстракцією, однак це неправомірно, тому що хоча ідеалізація істотно опирається на процес абстракції, але не зводиться до нього. Усяка наукова теорія вивчає або певний фрагмент дійсності, певну предметну область, або певну сторону, один з аспектів реальних речей і процесів. При цьому теорія змушена відволікатися від тих сторін досліджуваних нею предметів, які її не цікавлять. Крім того, теорія часто змушена відволікатися й від деяких розходжень досліджуваних нею предметів у певних відносинах. От цей процес уявного відволікання від деяких сторін, властивостей досліджуваних предметів, від деяких відносин між ними й називається абстракцією. Ясно, що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію - відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим, те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта, а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію. Після абстрагування нам потрібно ще виділити властивості, що цікавлять нас,, підсилити або послабити їх, об'єднати й представити як властивості деякого самостійного об'єкта, що існує, функціонує й розвивається відповідно до своїх власних законів. Все це, звичайно, являє собою набагато більше важке й творче завдання, чим просте абстрагування.

Об'єкти реальності нескінченно складні, мінливі, текучі, вони включені в універсальну систему взаємозв'язків взаємозалежностей. Людина не може відразу всебічно охопити, пізнати жодного реального предмета. Тому в процесі пізнання людина свідомо виділяє окремі сторони об'єктів, тимчасово відволікаючись від всіх інших, проводить різкі розмежувальні лінії там, де їх ні, свідомо спрощує й збіднює дійсність для того, щоб краще й глибше зрозуміти неї.

Ідеалізація допомагає нам виділити в чистому вигляді те, що нас цікавить, сторони дійсності й, опираючись на порівняно простий ідеалізований об'єкт, дати більше глибокий і повний опис цих сторін. Пізнання рухається від конкретних об'єктів до їх абстрактних, ідеальних моделей, які - стаючи усе більше точними й поступово дають нам усе більше адекватний образ конкретних об'єктів. У цьому повсюдному використанні ідеалізованих об'єктів складається одна з найбільш характерних особливостей людського пізнання.

Поняття й твердження теорії вводяться й формулюються саме як характеристики її ідеалізованого об'єкта. Основні властивості ідеалізованого об'єкта описуються системою фундаментальних рівнянь теорії. Розходження ідеалізованих об'єктів теорій приводить до того, що кожна гіпотетико-дедуктивна теорія має свою специфічну систему фундаментальних рівнянь. У класичній механіці ми маємо справу з рівняннями Ньютона, в електродинаміку - з рівняннями Максвелла, у теорії відносності - з рівняннями Ейнштейна й т.п. Ідеалізований об'єкт дає інтерпретацію понять і рівнянь теорії. Уточнення рівнянь теорії, їхнє досвідчене підтвердження й корекція ведуть до уточнення ідеалізованого об'єкта або навіть до його зміни. Заміна ідеалізованого об'єкта теорії означає переінтерпретацію основних рівнянь теорії. Жодна наукова теорія не може бути гарантована від того, що її рівняння рано або пізно не піддатися переінтерпретації. В одних випадках це відбувається порівняно швидко, в інші - через тривалий час. Так, наприклад, у вченні про теплоту первісний ідеалізований об'єкт - теплород - був замінений іншим - сукупністю матеріальні крапок, що безладно рухаються. Іноді модифікація або заміна ідеалізованого об'єкта теорії істотно не змінює виду її фундаментальних рівнянь. У такому випадку нерідко говорять, що теорія зберігається, але змінюється її інтерпретація. Ясно, що говорити так можна лише при формалістичному розумінні наукової теорії. Якщо ж під теорією ми розуміємо не тільки певний математичний формалізм, але й певну інтерпретацію цього формалізму, то зміна ідеалізованого об'єкта повинна розглядатися як перехід до нової теорії.

Усякий ідеалізований об'єкт в остаточному підсумку є абстрактним образом конкретних предметів, їхніх окремих сторін або властивостей. Плодотворність використання ідеалізованих об'єктів у науці є наслідком того факту, що ці об'єкти відображають і представляють у чистому виді певні сторони реальної дійсності. Створення ідеалізованого об'єкта дозволяє науці виділити істотні сторони об'єкта, спростити його й зробити завдяки цьому, можливим застосування для його опису точних кількісних понять і математичного апарата, тобто глибше зрозуміти його. Створення ідеалізованого об'єкта - не відхід від дійсності, а навпроти - більше глибоке проникнення в неї.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14231. Музыкальная ритмика 21.05 KB
  Музыкальная ритмика представлена в качестве приема работы по формированию и коррекции произносительной стороны речи слабослышащих детей. Цели которые определяют основные направления в занятиях по музыкальной ритмике заключаются в том чтобы: соединить работу
14232. Музыкальное искусство средневековья 23.73 KB
  Музыкальное искусство средневековья. Урсу Полина ДВЭ2 Средневековье – большая эпоха человеческой истории время господства феодального строя. Периодизация культуры: Раннее Средневековье – V X вв. Зрелое Средневековье – XI – XIV вв. В 395 г. Римская империя расп
14233. Музыкальный и литературный ряд на уроках изобразительного искусства 17.87 KB
  Конспект занятия по Методике преподавания изобразительного искусства в школе. Тема: Музыкальный и литературный ряд на уроках изобразительного искусства. Задачи: Знакомство с основными целями и задачами использования музыкального и литературного ряда на уроках ...
14234. Музыкальный импрессионизм и творчество Дебюсси 15.43 KB
  Музыкальный импрессионизм и творчество Дебюсси 1 Дебюсси вывел франц. музыку в лидеры Париж музыкальный центр. 2 Дебюсси основоположник антиромантизма отсутствие тем исповедальности борьбы одинокого героя отсутствие автобиографичности 3 Дебюсси первы...
14235. Музыкальный стиль 37.71 KB
  Музыкальный стиль Содержание Введение Становление понятия стильного исполнения Исполнительский стиль Пианист ХХI века: к новой духовности исполнителя Заключение Список литературы Введение Музыкальный стиль понимаемый в виде истор...
14236. Музыкальные хиты Сербии и Хорватии: зеркало мировоззрений двух наций 164 KB
  Музыкальные хиты Сербии и Хорватии: зеркало мировоззрений двух наций В пору бытности частями Югославии Сербия и Хорватия были самыми крупными и культурно значимыми странами на Балканском полуострове в которых национальная культура формировалась столетиями. Совреме...
14237. Экономико-географическая характеристика Центральной металлургической базы 76 KB
  Тема № 8 Экономикогеографическая характеристика Центральной металлургической базы. Содержание: Введение Экономикогеографическая характеристика Центральной металлургической базы. Основная характеристика и центры Курский территориальнопроизводс
14239. Народная песня в творчестве русских композиторов-классиков 25 KB
  1 Народная песня в творчестве русских композиторовклассиков Первые сборники народных песен появились в 18 веке. Это были сборники Трутовского Льва и Прача для домашнего музицирования. Они были обработаны на западный манер. Народная песня была очень ра