25160

Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема

Доклад

Логика и философия

Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...

Украинкский

2013-08-12

29 KB

41 чел.

20. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема.

Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика, який зосереджується на описі одиничних фактів, філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального всесвітньо-історичного процесу.

   Розробка поняття світового історичного процесу має тривалу традицію (від Геракліта до Гегеля, Спенсера і Гартмана). З трьох вироблених уявлень на історію: хаотична зміна явищ, світовий процес, витвір поодинокої волі, панівним в філософії нині є друге (світовий процес), але воно припускає перше і вимагає третього. Загальний напрямок історичного процесу визначається як поступовий поділ і індивідуалізація часткових окремих приватних сфер людського життя, при дедалі більшої взаємодії людей і дедалі тіснішому об’єднанні всього людства. Оскільки цей результат досягається не навмисною дією якої-небудь окремої особистості, а координацією усіх часткових дій, всесвітня історія підпадає під загальне поняття природнього процесу.

Вперше ідея єдності всесвітньої історії була висловлена Полібієм (що було спричинено осмисленням подій розпаду давньогрецької полісної системи і набуття Римом світового панування). На думку мислителя, рушійною силою об’єднання історії окремих країн в всесвітню історію є примусова дія долі.

  Посідоній (Середня Стоя): Світова історія – процес, який відбувається в різних місцях, незалежно один від одного, проте згідно з єдиним планом.  

Середні віки: поширення ідеї єдності усього людства (єдинонародження від прабатьків – Адама та Єви), і крізь її призму – обґрунтування ідеї спільності історії, духовної єдності, освяченої Богом.

Джамбатіста Віко (Новій час): один з перших, хто найповніше охопив коло проблем, що стосуються співвідношення єдності та різноманіття в історичному процесі. За ним – історичний процес має обєктивний характер, проте людина не може змінювати хід історії. Створює теорію історичного кругообігу – людство в своєму суспільному розвитку проходить абсолютно однакові етапи: епоха богів, епоха героїв і епоха людей. Кожна нація здійснює поступальний рух від божественної епохи до людської, а після завершення кола знову починається розвиток по висхідній лінії.

Просвітництво: віра в смисл історії, в її щасливий кінець залишається, проте на зміну уявленням про божественне втручання утверджується погляд, згідно з яким, в історії діють об’єктивні закони, які враховують людські втручання. З’являється ідея історичної закономірності.  

Філософія історії 18 – 19 ст.: пояснення закономірностей історичного розвитку на основі двох методологічних настанов – об’єктивний ідеалізм і натуралізм. Монтеск’є: натуралізм у формі географічного детермінізму: географічне середовище, клімат формує поведінку, характер, ментальність народів, що виявляється у звичаях, традиціях, і в кінцевому рахунку впливає на розгортання історичного процесу.

Г.Гердер (німецький просвітник): ідея про єдність історичного процесу, що охоплює всі народи, які зрештою приходять до єдиного загальнолюдського майбутнього. Мислитель показує перехід від природного стану – дикунства – до цивілізації. Історія суспільства – продовження історії природи. Людина – вінець природи.  

Гегель: історія – рух всесвітнього дух по шаблям пізнання, свободи.   

Марксизм: основа єдності історії в самій історії не десь поза нею. Історія –універсальний шаблон за яким рухається людство. Втілення її закономірностей відбувається у вигляді конкретної економічної формації, кожна з яких характеризує відповідний історичний етап. Єдність історії пов’язана з багатоманітністю її проявів, дійсно всесвітньою історія стане в певний момент, коли утвердиться комуністичне суспільство – єдине для всіх.   

Сучасні підходи до інтерпретації цієї проблеми пов’язані з осмисленням процесу глобалізації та неоднозначності розуміння його наслідків.

Турен: основа обєднання сучасного людства є фундаментальна наука, проте такий процес має негативні наслідки – нівелювання культурних відмінностей і ідентичностей.

Фукуяма: ідея “кінця історії” як витіснення ліберальними і демократичними цінностями в кінцевому рахунку усіх інших норм і ідеалів.

Хантінгтон: ідея ”зіткнення цивілізацій” - навпаки посилення культурно-історичних відмінностей як реакція на спроби уніфікації різноманіття.

Таким чином, сьогодні на зміну уявленням про всесвітню історію, приходить ідея глобальної історії – втягнення сучасного світу в єдиний процес, визначальними чинниками якого стають реально-існуючі (економічні, політичні) впливи і взаємодії.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24948. Гражданско-правовая охрана программных средств для электронно-вычислительной техники 32 KB
  Гражданскоправовая охрана программных средств для электронновычислительной техники Программа для ЭВМ как объект авторского права выступает в качестве объективной формы представления совокупности данных и команд предназначенных для функционирования ЭВМ и других компьютерных устройств с целью получения определенного результата включая подготовительные материалы полученные в ходе разработки программы для ЭВМ и порождаемые ею аудиовизуальные отображения. Независимо от формы своего объективного выражения программы для ЭВМ с точки зрения их...
24949. Виды обязательств. Обязательства с участием третьих лиц 42.5 KB
  Обязательства с участием третьих лиц. В соответствии со сложившейся системой обязательственного права обязательства разделяются по различным группам видам т. При такой классификации эти сделки относят к внедоговорному виду что неправильно так как это искусственно разделяет однородные по сути обязательства из различных сделок действий а с другой объединяют в одну группу обязательства из правомерных действий сделок и из правонарушений. Вывод: правильная классификация на регулятивные договорные и иные обязательства правомерной...
24950. Обязательства из односторонних действий 48.5 KB
  Обязательства из односторонних действий Для реализации обязанностей составляющих содержание рассматриваемых обязательств необходимы односторонние сделки дополнительные юридические факты несколькими последовательно совершаемыми односторонними сделками центральное место среди которых занимает первоначальная сделка определяющая содержание обязательства. Но заключенная в ней обязанность реализуется при условии совершения других действий иными лицами поэтому она является условной под отлагательным условием п. 3 вида обязательств из...
24951. Субъекты обязательства. Обязательства со множественностью лиц 38.5 KB
  Субъекты обязательства. Обязательства со множественностью лиц. Но обязательства могут различаться по своему субъектному составу. Возможны обязательства со множественностью лиц на стороне должника пассивная множественность либо на стороне кредитора активная множественность либо с обеих сторон конкретного обязательства при участии не одного а нескольких лиц например несколько наследников.
24952. Принципы исполнения обязательств 58.5 KB
  Принципы исполнения обязательств. Правовая природа односторонняя сделка либо юридический поступок спор 1 Принцип надлежащего исполнения. Предполагает необходимость точного и своевременного исполнения обязательств в строгом соответствии с условиями соглашения и требованиями законодательства. выделяет 6 элементов надлежащего исполнения: 1.
24953. Условия действительности сделок. Гражданско-правовые средства, применяемые в случае совершения недействительной сделки и их значение 34.5 KB
  Гражданскоправовые средства применяемые в случае совершения недействительной сделки и их значение 1. Условия действительности сделок Действительность сделки признание за ней качества юридического факта порождающего тот правовой результат к которому стремились стороны сделки. Способность физических и юридических лиц совершающих сделки к участию в сделке. Данная способность связана с вопросом о дееспособности или недееспособности физического лица вопросом о характере правоспособности юридического лица общая или специальная вопросом о...
24954. Способы и порядок заключения правовых договоров 72.5 KB
  Заключение договора достижение сторонами в надлежащей форме соглашения по всем существенным условиям договора в порядке предусмотренном законодательством. Договор считается заключенным при соблюдении двух необходимых условий: сторонами должно быть достигнуто соглашение по всем существенным условиям договора; достигнутое сторонами соглашение по своей форме должно соответствовать требованиям предъявляемым к такого рода договорам ст. Два случая заключения договора: между присутствующими и между отсутствующими .
24955. Виды договоров в гражданском праве 32 KB
  В зависимости от основания классифицировать можно договоры как угодно. Поэтому делит все договоры на: договоры направленные на передачу имущества в собственность в аренду в пользование и т.; договоры направленные на выполнение работ; договоры направленные на оказание услуг; договоры направленные на создание коллективных обязанностей учредительные договоры; договоры направленные на использование результатов интеллектуальной деятельности. Учебник классифицирует гражданскоправовые договоры как соглашения сделки и договорные...
24956. Залог как способ обеспечения исполнения обязательств 80 KB
  Основной формой залога являлась фидуция архаичное право продажа закладываемой вещи с правом ее обратного выкупа. Однако этот вид залога являлся чрезвычайно обременительным для должника поскольку кредитор став собственником вещи мог ей распорядиться в результате чего должник лишался возможности выкупа вещи. В связи с этим Уложением Юстиниана такой вид залога был запрещен. Это вызвало к жизни другую форму залога пигнус ручной заклад.