25160

Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема

Доклад

Логика и философия

Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...

Украинкский

2013-08-12

29 KB

39 чел.

20. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема.

Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика, який зосереджується на описі одиничних фактів, філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального всесвітньо-історичного процесу.

   Розробка поняття світового історичного процесу має тривалу традицію (від Геракліта до Гегеля, Спенсера і Гартмана). З трьох вироблених уявлень на історію: хаотична зміна явищ, світовий процес, витвір поодинокої волі, панівним в філософії нині є друге (світовий процес), але воно припускає перше і вимагає третього. Загальний напрямок історичного процесу визначається як поступовий поділ і індивідуалізація часткових окремих приватних сфер людського життя, при дедалі більшої взаємодії людей і дедалі тіснішому об’єднанні всього людства. Оскільки цей результат досягається не навмисною дією якої-небудь окремої особистості, а координацією усіх часткових дій, всесвітня історія підпадає під загальне поняття природнього процесу.

Вперше ідея єдності всесвітньої історії була висловлена Полібієм (що було спричинено осмисленням подій розпаду давньогрецької полісної системи і набуття Римом світового панування). На думку мислителя, рушійною силою об’єднання історії окремих країн в всесвітню історію є примусова дія долі.

  Посідоній (Середня Стоя): Світова історія – процес, який відбувається в різних місцях, незалежно один від одного, проте згідно з єдиним планом.  

Середні віки: поширення ідеї єдності усього людства (єдинонародження від прабатьків – Адама та Єви), і крізь її призму – обґрунтування ідеї спільності історії, духовної єдності, освяченої Богом.

Джамбатіста Віко (Новій час): один з перших, хто найповніше охопив коло проблем, що стосуються співвідношення єдності та різноманіття в історичному процесі. За ним – історичний процес має обєктивний характер, проте людина не може змінювати хід історії. Створює теорію історичного кругообігу – людство в своєму суспільному розвитку проходить абсолютно однакові етапи: епоха богів, епоха героїв і епоха людей. Кожна нація здійснює поступальний рух від божественної епохи до людської, а після завершення кола знову починається розвиток по висхідній лінії.

Просвітництво: віра в смисл історії, в її щасливий кінець залишається, проте на зміну уявленням про божественне втручання утверджується погляд, згідно з яким, в історії діють об’єктивні закони, які враховують людські втручання. З’являється ідея історичної закономірності.  

Філософія історії 18 – 19 ст.: пояснення закономірностей історичного розвитку на основі двох методологічних настанов – об’єктивний ідеалізм і натуралізм. Монтеск’є: натуралізм у формі географічного детермінізму: географічне середовище, клімат формує поведінку, характер, ментальність народів, що виявляється у звичаях, традиціях, і в кінцевому рахунку впливає на розгортання історичного процесу.

Г.Гердер (німецький просвітник): ідея про єдність історичного процесу, що охоплює всі народи, які зрештою приходять до єдиного загальнолюдського майбутнього. Мислитель показує перехід від природного стану – дикунства – до цивілізації. Історія суспільства – продовження історії природи. Людина – вінець природи.  

Гегель: історія – рух всесвітнього дух по шаблям пізнання, свободи.   

Марксизм: основа єдності історії в самій історії не десь поза нею. Історія –універсальний шаблон за яким рухається людство. Втілення її закономірностей відбувається у вигляді конкретної економічної формації, кожна з яких характеризує відповідний історичний етап. Єдність історії пов’язана з багатоманітністю її проявів, дійсно всесвітньою історія стане в певний момент, коли утвердиться комуністичне суспільство – єдине для всіх.   

Сучасні підходи до інтерпретації цієї проблеми пов’язані з осмисленням процесу глобалізації та неоднозначності розуміння його наслідків.

Турен: основа обєднання сучасного людства є фундаментальна наука, проте такий процес має негативні наслідки – нівелювання культурних відмінностей і ідентичностей.

Фукуяма: ідея “кінця історії” як витіснення ліберальними і демократичними цінностями в кінцевому рахунку усіх інших норм і ідеалів.

Хантінгтон: ідея ”зіткнення цивілізацій” - навпаки посилення культурно-історичних відмінностей як реакція на спроби уніфікації різноманіття.

Таким чином, сьогодні на зміну уявленням про всесвітню історію, приходить ідея глобальної історії – втягнення сучасного світу в єдиний процес, визначальними чинниками якого стають реально-існуючі (економічні, політичні) впливи і взаємодії.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26983. НПА как источник права,понятие и виды 7.37 KB
  Признаки: а содержание норм права; б особый порядок принятияназываемый правотворческий процессгосударственное правотворчествонепосредственное правотворчествопринятие или не принятие НПАпредлагаемых госм; в иерархическая подчиненность; г оформление в письменном виде как официальный гос. Виды НПА по ЮРИДИЧЕСКОЙ СИЛЕопределяет место и значимость в общей системе гос.нормативного регулирования: 1Конституциявысшая юридическая силазакрепляет основы гос.строяформы госваправлениягос.
26985. Закон-понятие, виды 5.65 KB
  Общеизвестностькачественный признак форм правасвязанный с информированием о правилах поведенияпределах их действия. По объему и характеру действия: 1общего действияохватывают всю совокупность отношений определенного вида на данной территорииТрудовой кодекс 2ограниченного действияраспространяются на часть территории или строго определенный контингент лицнаходящийся на данной территориизакон о полиции 3исключительногочрезвычайного действияреализуются только в случае наступления исключительных обстоятельств. По времени действия: 1.
26988. Субъект правотворчества.Участие граждан,общественных организаций и народа в процессе правотворчества. Право законодательной инициативы 9.08 KB
  Правотворчество деятельностьнаправленная на подготовкуизданиесовершенствование НПА. Требования к правотворчеству соблюдение принципов: 1 законности принятие НПА только теми субъектами которые наделены соответствующими полномочиями 2 демократизма возможность принятия наиболее важных НПА в порядке референдума 3 научности планирование приоритетности принимаемых актов 4 профессионализма требует особых навыков умений и таланта 5 системности вновь принимаемые акты не должны противоречить действующим актам 6 гласности все...
26989. Порядок опубликования и вступления в силу нормативно-правовых актов 7.57 KB
  Порядок опубликования и вступления в силу нормативноправовых актов.Неопубликованные НПА не применяютсяне влекут правовых последствийкак не вступившие в силу. ФКЗФЗ подлежат официальному опубликованию в течение 7 дней после дня их подписания Президентома вступают в силу по истечении 10 днейпосле их официального опубликованияесли самими законами не установлен другой порядок вступления их в силу. ИСТОЧНИКИ:Парламентская газетаРоссийская газетаСобрание законодательства РФОфициальный интернетпортал правовой информации Кроме общего...