25160

Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема

Доклад

Логика и философия

Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...

Украинкский

2013-08-12

29 KB

39 чел.

20. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема.

Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика, який зосереджується на описі одиничних фактів, філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального всесвітньо-історичного процесу.

   Розробка поняття світового історичного процесу має тривалу традицію (від Геракліта до Гегеля, Спенсера і Гартмана). З трьох вироблених уявлень на історію: хаотична зміна явищ, світовий процес, витвір поодинокої волі, панівним в філософії нині є друге (світовий процес), але воно припускає перше і вимагає третього. Загальний напрямок історичного процесу визначається як поступовий поділ і індивідуалізація часткових окремих приватних сфер людського життя, при дедалі більшої взаємодії людей і дедалі тіснішому об’єднанні всього людства. Оскільки цей результат досягається не навмисною дією якої-небудь окремої особистості, а координацією усіх часткових дій, всесвітня історія підпадає під загальне поняття природнього процесу.

Вперше ідея єдності всесвітньої історії була висловлена Полібієм (що було спричинено осмисленням подій розпаду давньогрецької полісної системи і набуття Римом світового панування). На думку мислителя, рушійною силою об’єднання історії окремих країн в всесвітню історію є примусова дія долі.

  Посідоній (Середня Стоя): Світова історія – процес, який відбувається в різних місцях, незалежно один від одного, проте згідно з єдиним планом.  

Середні віки: поширення ідеї єдності усього людства (єдинонародження від прабатьків – Адама та Єви), і крізь її призму – обґрунтування ідеї спільності історії, духовної єдності, освяченої Богом.

Джамбатіста Віко (Новій час): один з перших, хто найповніше охопив коло проблем, що стосуються співвідношення єдності та різноманіття в історичному процесі. За ним – історичний процес має обєктивний характер, проте людина не може змінювати хід історії. Створює теорію історичного кругообігу – людство в своєму суспільному розвитку проходить абсолютно однакові етапи: епоха богів, епоха героїв і епоха людей. Кожна нація здійснює поступальний рух від божественної епохи до людської, а після завершення кола знову починається розвиток по висхідній лінії.

Просвітництво: віра в смисл історії, в її щасливий кінець залишається, проте на зміну уявленням про божественне втручання утверджується погляд, згідно з яким, в історії діють об’єктивні закони, які враховують людські втручання. З’являється ідея історичної закономірності.  

Філософія історії 18 – 19 ст.: пояснення закономірностей історичного розвитку на основі двох методологічних настанов – об’єктивний ідеалізм і натуралізм. Монтеск’є: натуралізм у формі географічного детермінізму: географічне середовище, клімат формує поведінку, характер, ментальність народів, що виявляється у звичаях, традиціях, і в кінцевому рахунку впливає на розгортання історичного процесу.

Г.Гердер (німецький просвітник): ідея про єдність історичного процесу, що охоплює всі народи, які зрештою приходять до єдиного загальнолюдського майбутнього. Мислитель показує перехід від природного стану – дикунства – до цивілізації. Історія суспільства – продовження історії природи. Людина – вінець природи.  

Гегель: історія – рух всесвітнього дух по шаблям пізнання, свободи.   

Марксизм: основа єдності історії в самій історії не десь поза нею. Історія –універсальний шаблон за яким рухається людство. Втілення її закономірностей відбувається у вигляді конкретної економічної формації, кожна з яких характеризує відповідний історичний етап. Єдність історії пов’язана з багатоманітністю її проявів, дійсно всесвітньою історія стане в певний момент, коли утвердиться комуністичне суспільство – єдине для всіх.   

Сучасні підходи до інтерпретації цієї проблеми пов’язані з осмисленням процесу глобалізації та неоднозначності розуміння його наслідків.

Турен: основа обєднання сучасного людства є фундаментальна наука, проте такий процес має негативні наслідки – нівелювання культурних відмінностей і ідентичностей.

Фукуяма: ідея “кінця історії” як витіснення ліберальними і демократичними цінностями в кінцевому рахунку усіх інших норм і ідеалів.

Хантінгтон: ідея ”зіткнення цивілізацій” - навпаки посилення культурно-історичних відмінностей як реакція на спроби уніфікації різноманіття.

Таким чином, сьогодні на зміну уявленням про всесвітню історію, приходить ідея глобальної історії – втягнення сучасного світу в єдиний процес, визначальними чинниками якого стають реально-існуючі (економічні, політичні) впливи і взаємодії.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8972. Характеристики взаимодействия науки, экономики и власти 44 KB
  Характеристики взаимодействия науки, экономики и власти Отношения науки и экономики всегда представляли собой большую проблему. Наука не только энергоемкое предприятие, но и в огромной степени финансово затратное. Она требует огромных капиталовложен...
8973. Преднаука и Основания наук 59 KB
  Преднаука и Основания наук Особенностями восточной преднауки являлись: непосредственная вплетенность и подчиненность практическим потребностям (искусству измерения и счета - математика, составлению календарей и обслуживанию религиозных культов...
8974. Развитие форм научного мышления в средние века 33.17 KB
  Развитие форм научного мышления в средние века. Эпоху Средневековья относят к началу II в. н.э., а ее завершение к XIV—XV вв. В истории Европы этот период называют не иначе как мрачный, имея при этом в виду общий упадок цивилизации, крушение ...
8975. Становление развитой научной теории 39 KB
  Становление развитой научной теории. Роль теории в научном познании огромна. Теория как форма научного знания направлена на обнаружение закономерностей того или иного фрагмента действительности. В процессе построения научной теории задействованы сет...
8976. Историческая изменчивость механизмов порождения научного знания. 35 KB
  Историческая изменчивость механизмов порождения научного знания. Важнейшей характеристикой знания является его динамика, т. е. его рост, изменение, развитие и т. п. Эта идея, не такая уж новая, была высказана уже в античной философии, а Гегель сформ...
8977. Структура эмпирического знания 38.5 KB
  Структура эмпирического знания Само эмпирическое знание имеет довольно сложную структуру, в которой можно выделить четыре уровня: а) единичные эмпирические высказывания (протокольные предложения), которые фиксируют результаты единичных наблюдений....
8978. Структура теоретического знания 34 KB
  Структура теоретического знания Для выяснения специфики теоретического познания важно подчеркнуть, что теория строится с явной направленностью на объяснение объективной реальности, но описывает непосредственно она не окружающую действительность...
8979. Научная картина мира: ее функции и исторические формы 29 KB
  Научная картина мира: ее функции и исторические формы. НКМ (Степин) – целостная система представлений о мире, его структурных характеристиках и закономерностях, вырабатываемая в результате систематизации и синтеза в фундаментальных достижениях...
8980. Основания науки 34 KB
  Основания науки Наука, выступая как целостная, развивающаяся система, имеет собственные основания, обладает идеалами и нормами исследования. Эти характеристики пронизывают науку и как специфическую форму деятельности, и как совокупность дисциплинарн...