25160

Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема

Доклад

Логика и философия

Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...

Украинкский

2013-08-12

29 KB

40 чел.

20. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема.

Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика, який зосереджується на описі одиничних фактів, філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального всесвітньо-історичного процесу.

   Розробка поняття світового історичного процесу має тривалу традицію (від Геракліта до Гегеля, Спенсера і Гартмана). З трьох вироблених уявлень на історію: хаотична зміна явищ, світовий процес, витвір поодинокої волі, панівним в філософії нині є друге (світовий процес), але воно припускає перше і вимагає третього. Загальний напрямок історичного процесу визначається як поступовий поділ і індивідуалізація часткових окремих приватних сфер людського життя, при дедалі більшої взаємодії людей і дедалі тіснішому об’єднанні всього людства. Оскільки цей результат досягається не навмисною дією якої-небудь окремої особистості, а координацією усіх часткових дій, всесвітня історія підпадає під загальне поняття природнього процесу.

Вперше ідея єдності всесвітньої історії була висловлена Полібієм (що було спричинено осмисленням подій розпаду давньогрецької полісної системи і набуття Римом світового панування). На думку мислителя, рушійною силою об’єднання історії окремих країн в всесвітню історію є примусова дія долі.

  Посідоній (Середня Стоя): Світова історія – процес, який відбувається в різних місцях, незалежно один від одного, проте згідно з єдиним планом.  

Середні віки: поширення ідеї єдності усього людства (єдинонародження від прабатьків – Адама та Єви), і крізь її призму – обґрунтування ідеї спільності історії, духовної єдності, освяченої Богом.

Джамбатіста Віко (Новій час): один з перших, хто найповніше охопив коло проблем, що стосуються співвідношення єдності та різноманіття в історичному процесі. За ним – історичний процес має обєктивний характер, проте людина не може змінювати хід історії. Створює теорію історичного кругообігу – людство в своєму суспільному розвитку проходить абсолютно однакові етапи: епоха богів, епоха героїв і епоха людей. Кожна нація здійснює поступальний рух від божественної епохи до людської, а після завершення кола знову починається розвиток по висхідній лінії.

Просвітництво: віра в смисл історії, в її щасливий кінець залишається, проте на зміну уявленням про божественне втручання утверджується погляд, згідно з яким, в історії діють об’єктивні закони, які враховують людські втручання. З’являється ідея історичної закономірності.  

Філософія історії 18 – 19 ст.: пояснення закономірностей історичного розвитку на основі двох методологічних настанов – об’єктивний ідеалізм і натуралізм. Монтеск’є: натуралізм у формі географічного детермінізму: географічне середовище, клімат формує поведінку, характер, ментальність народів, що виявляється у звичаях, традиціях, і в кінцевому рахунку впливає на розгортання історичного процесу.

Г.Гердер (німецький просвітник): ідея про єдність історичного процесу, що охоплює всі народи, які зрештою приходять до єдиного загальнолюдського майбутнього. Мислитель показує перехід від природного стану – дикунства – до цивілізації. Історія суспільства – продовження історії природи. Людина – вінець природи.  

Гегель: історія – рух всесвітнього дух по шаблям пізнання, свободи.   

Марксизм: основа єдності історії в самій історії не десь поза нею. Історія –універсальний шаблон за яким рухається людство. Втілення її закономірностей відбувається у вигляді конкретної економічної формації, кожна з яких характеризує відповідний історичний етап. Єдність історії пов’язана з багатоманітністю її проявів, дійсно всесвітньою історія стане в певний момент, коли утвердиться комуністичне суспільство – єдине для всіх.   

Сучасні підходи до інтерпретації цієї проблеми пов’язані з осмисленням процесу глобалізації та неоднозначності розуміння його наслідків.

Турен: основа обєднання сучасного людства є фундаментальна наука, проте такий процес має негативні наслідки – нівелювання культурних відмінностей і ідентичностей.

Фукуяма: ідея “кінця історії” як витіснення ліберальними і демократичними цінностями в кінцевому рахунку усіх інших норм і ідеалів.

Хантінгтон: ідея ”зіткнення цивілізацій” - навпаки посилення культурно-історичних відмінностей як реакція на спроби уніфікації різноманіття.

Таким чином, сьогодні на зміну уявленням про всесвітню історію, приходить ідея глобальної історії – втягнення сучасного світу в єдиний процес, визначальними чинниками якого стають реально-існуючі (економічні, політичні) впливи і взаємодії.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45931. Типы зажимных устройств приспособлений. Краткая характеристика по составу, типу производства 12.18 KB
  По составу зажимные устройства делят на группы. 1Зажимные устройства состоящие из силового механизма и привода который обеспечивает перемещение контактного элемента и создаёт исходное усилие преобразуемое силовым механизмом в зажимное усилие. 2Зажимные устройства в котором силовой механизм приводится в действие рабочим прилагающим исходное усилие на орпеделёное плечё.Такие зажимные устройства с ручным приводом.
45932. Правила определения силы зажима заготовок в приспособлении 2.1 MB
  Для этого составляют расчетную схему где изображают все действующие силы и моменты резания зажимного усилия реакции опор и силы трения в местах контакта заготовки с опорными элементами и зажимными устройствами. По этому уравнению выводят формулу для расчета силы зажима Пример: расчетная схема на фрезерные операции. условий применительно к которым рассчитывались силы и моменты резания то их надо увеличить введением коэффициента запаса надежности закрепления согласно требованиям безопасности.
45933. Приводы зажимных устройств 1.73 MB
  Недостатки: незначительная плавность перемещения рабочих органов особенно при переменой нагрузке; низкое давление воздуха 04 мПа обуславливающие большие размеры приводов для приложения значительных усилий. на всех производственных участках подаётся воздушная среда давлением до 1МПа. Пневмоприводы рассчитываются на прочность при Р=06мПа а исходное усилие определяется при р=04МПа. Испытания их осуществляют при р не менее 09МПа.
45934. Цели, принципы, функции и основные задачи стандартизации 16.4 KB
  В соответствии с Федеральным Законом О техническом регулировании стандартизация осуществляется в целях: повышения уровня безопасности жизни или здоровья граждан имущества физических или юридических лиц государственного или муниципального имущества экологической безопасности безопасности жизни или здоровья животных и растений и содействия соблюдению требований технических регламентов; повышения уровня безопасности объектов с учетом риска возникновения чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера; обеспечения...
45935. Основные понятия в области метрологии. Метрология. Измерение. Погрешности измерения. Средство измерения. Единство измерений. Проверка средств измерений 18.03 KB
  Единство измерений. Проверка средств измерений.Рассматривает общие теоретические проблемы разработка теории и проблем измерений физических величин их единиц методов измерений.Устанавливает обязательные технические и юридические требования по применению единиц физической величины методов и средств измерений.
45936. Погрешности средств измерений. Систематическая погрешность средств измерений. Случайная погрешность средств измерений. Абсолютная, относительная погрешность. Точность средств измерений. Класс точности средств измерений 12.85 KB
  Погрешности средств измерений. Систематическая погрешность средств измерений. Случайная погрешность средств измерений. Точность средств измерений.
45937. Эталоны единиц физической величины. Эталон еденицы физической величины. Поверочная схема для средств измерений. Рабочий эталон. Вторичный эталон. Международный эталон 12.86 KB
  Эталоны единиц физической величины. Эталон еденицы физической величины. Рабочий эталон. Вторичный эталон.
45938. Средства измерительной техники. Средство измерений. Автоматичесое средство измерений. Автоматизированное средство измерений 12.24 KB
  Средство измерений. Автоматичесое средство измерений. Автоматизированное средство измерений. Средства измерительной техники измерительная техника обобщающее понятие охватывающее технические средства специально предназначенные для измерений.
45939. Классификация размерных цепей. Основные термины и определения. Метод расчета размерных цепей, обеспечивающие полную взаимозаменяемость 35.97 KB
  Размерные цепи отражают объективные размерные связи в конструкции машины технологических процессах изготовления ее детали и сборки при измерении возникающие в соответствии с условиями решаемых задач. Обозначаются размерные цепи прописными буквами русского алфавита и строчными буквами греческого алфавита кроме . Размеры образующие размерную цепь называют звеньями размерной цепи. Одно звено в размерной цепи замыкающее исходное а остальные составляющие.