25161

Ідеологія, її місце в житті суспільства

Доклад

Логика и философия

В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...

Украинкский

2013-08-12

26 KB

0 чел.

21. Ідеологія, її місце в житті суспільства.

Розгляд феномена „ідеологія” характеризується суб’єктивністю інтерпретації тих або інших її властивостей і функцій, це свідчить про багатоаспектність даного явища. При цьому ідеологія є концептуальним і світоглядним ядро.Ідеологія як прагматична проекція філософського знання, традиційно розвивається в публічній сфері, тому про неї склалося уявлення про як про суто публічний дискурс, призначений для колективного сприйняття. Публічний ідеологічний дискурс є системою ідей, приймаючи її, людина набуває певної індивідуальності через залучення до колективності, по суті, це орієнтація на універсальність.

Термін „ідеологія” почали вживати в кінці XVIII - на початку XIX століття у Франції. Саме слово „ідеологія” старогрецького походження і буквально означає “вчення про ідеї”, оскільки складається з двох слів: „ідея” і „логос”. У науковий обіг було введено А. Д. де Трасі в його роботі „Етюд про здатність мислити”.

Досить влучним є визначення українських дослідників Л. Губерського, В. Андрущенка, М. Михальченка. Вони стверджують: „Ідеологія – це словесно-теоретична чи знаково-образна форма подання ціннісних орієнтацій певних соціальних груп. В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище, колективний інтерес, історичну еволюцію, сучасний стан, можливі перспективи розвитку”

Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу, акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання, отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку, інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому, визначає перетворення, розвиток і функціонування суспільства.

Традиційний підхід західної науки до дослідження ідеології ґрунтується переважно на трьох основних пунктах: теза про плюралізм ідеологій; визначення ідеології як помилкового або поєднання помилкової і дійсної свідомості; зведення ідеології до упередженості в думках, заперечення в ній творчого початку.

Для кращого розуміння феномену ідеології варто визначити рівні ідеології. Теоретичний рівень - передбачає розробку, впровадження і функціонування в свідомості людей фундаментальних знань та цінностей, що є основою. По суті, на цьому рівні, діють професійні ідеологи. Другий рівень пов’язаний з розробкою і вкоріненням загальнодоступних знань і цінностей в свідомість народу. Цей рівень часто порівнюють з пропагандою і агітацією, тому ряд дослідників називають його пропагандистським. Третій рівень ідеології передбачає формування і функціонування цінностей на рівні повсякденних поглядів. Такі уявлення формуються двома шляхами: 1) професіонали розробляють елементарні ідеологічні позиції, розраховані на найпримітивніший рівень засвоєння; 2) ідеологічні погляди виробляються самостійно індивідами в їх повсякденному житті.

Статус ідеології у сучасній філософії можна визначити як втілення зв’язку дискурсу з деякою соціальною топікою, як відношення правдоподібності. Нерідко в межі ідеології намагаються інкорпорувати чисто філософські виміри. Зараз ідеологія просто прихована і розчинена у великій масі інформаційних потоків. Вона зливається з позаідеологічними феноменами, тому вона стає невідокремлюваною від інших явищ сучасної нам дійсності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34801. Реализация и защита свободы совести и вероисповедания в РФ 432 KB
  Необходимость формирования правового механизма реализации права на свободу совести и вероисповедания связана с реальностью, когда соприкосновение со сферой религии отнюдь не исцеляет души, а ломает судьбы. И государство обязано проследить, чтобы свобода одних не оборачивалась болью для других///
34802. Пантеизм как специфическая черта натурфилософии возрождения. Диалектика ренессанса (Кузанский Бруно) социально-политическая модель Макиавелли 36.5 KB
  прямо не отрицая существования Бога она отождествляла его с природой. Теософия мудрость от Бога. Если учесть что познание от Бога а Бог непознаваем значит Бог предел познания. Бог это предел за которым нет знания но есть вера есть осознание Бога.
34803. Научная революция нового времени. Бэкон о естественной философии. Индуктивный метод. Источники заблуждений. Критика «идолов» 47 KB
  Бэкон о естественной философии. Бэкон Англия; С. В философии этого периода появляются два подхода к понятию субстанция: онтологическое понимание субстанции как предельного основания бытия основоположник Френсис Бэкон 1561 1626; гносеологическое осмысление понятия субстанция его необходимость для научного знания основоположник Джон Локк 16321704. Бэкон; рационализм Р.
34804. Рационализм декарта. Очевидность как критерий истины. Учение о врожденных истинах 44 KB
  С точки зрения Декарта непосредственные чувственные восприятия не подвергнутые анализу и проверке в свете разума могут вводить в заблуждение и не являться сами по себе гарантами достоверного познания. Скепсис Декарта скепсис методологический который должен привести к первичной достоверности. Философия Декарта является защитой не Божественного разума а нашего собственного земного человеческого.
34805. Учение о субстанции спинозы и Лейбница. Рационализм и проблема свободы 26 KB
  Субстанция одна она есть причина самой себя. Эта единая субстанция не нуждается ни в чем другом для того чтобы существовать. Природа творящая есть Бог единая субстанция. Субстанция обладает двумя главными атрибутами свойствами: 1 мышлением; 2 протяжением распространенностью Посредством этих свойств человеческий ум воспринимает субстанцию в ее конкретности.
34806. Эмпиризм: гоббс и локк. Скептицизм Юма. Субъективный идеализм Беркли 35 KB
  Юм выводит все идеи из чувственных впечатлений. Юм пытается доказать что субстанция и причинность не объективно существующие сущности не априорные идеи но что они по своему эмпирическому содержанию представляют собой исключительно ассоциации которые образуются благодаря привычным сочетаниям впечатлений. Среди постепенно появляющихся идей о вещах мы начинаем замечать определенное сходство которое позволяет дать этим понятиям одно и то же название оставляя в стороне возможные качественные и количественные различия и приобретаем...
34807. Философские идеи эпохи просвещения. Правовой идеал просвещения. Коллизия частного интереса и общей справедливости. Просветительная трактовка человека 37 KB
  Просветительная трактовка человека Выдающимися мыслителями философии Просвещения были Вольтер и Руссо Вольтер по праву считается основателем французского Просвещения. Огромное влияние на общественную жизнь Европы оказал другой представитель Просвещения Руссо. Руссо призывает к свободе. Отсюда такой интерес Руссо к принципу частной собственности с возникновением которой он связывает исчезновение первоначального равенства и чистоты общественных нравов.
34808. Кант: от субстанции у субъекту, от бытия к деятельности. Рассудок и проблема объективности познания. Явление «вещь в себе». Природа и свобода 29.5 KB
  Канта Философия Канта вершина всей истории философии до XX в. Все творчество Канта делится на два периода докритический и критический. В первый период основное внимание Кант уделял вопросам естествознания и философии природы. В нем излагается знаменитая гипотеза возникновения Вселенной из туманности что означает отказ от идеи первотолчка хотя Кант и признавал Бога в качестве создателя мира.
34809. Абсолютный идеализм и диалектический метод Гегеля. Противоречие системы и метода 41 KB
  Диалектическая философия Гегеля Романтики иенской школы Фихте Шеллинг Гегель подвергали пересмотру кантовское понятие трансцендентального субъекта. Согласно романтикам главным недостатком кантовского субъекта является его неисторический характер во многом обязанный тому что Кант противопоставил истинное знание доставляемое точными науками тем формам знания которые нам дают миф искусство язык. В качестве такого субъекта предстала особенно у Гегеля история человечества в целом. Теперь формы трансцендентальной субъективности...