25161

Ідеологія, її місце в житті суспільства

Доклад

Логика и философия

В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...

Украинкский

2013-08-12

26 KB

0 чел.

21. Ідеологія, її місце в житті суспільства.

Розгляд феномена „ідеологія” характеризується суб’єктивністю інтерпретації тих або інших її властивостей і функцій, це свідчить про багатоаспектність даного явища. При цьому ідеологія є концептуальним і світоглядним ядро.Ідеологія як прагматична проекція філософського знання, традиційно розвивається в публічній сфері, тому про неї склалося уявлення про як про суто публічний дискурс, призначений для колективного сприйняття. Публічний ідеологічний дискурс є системою ідей, приймаючи її, людина набуває певної індивідуальності через залучення до колективності, по суті, це орієнтація на універсальність.

Термін „ідеологія” почали вживати в кінці XVIII - на початку XIX століття у Франції. Саме слово „ідеологія” старогрецького походження і буквально означає “вчення про ідеї”, оскільки складається з двох слів: „ідея” і „логос”. У науковий обіг було введено А. Д. де Трасі в його роботі „Етюд про здатність мислити”.

Досить влучним є визначення українських дослідників Л. Губерського, В. Андрущенка, М. Михальченка. Вони стверджують: „Ідеологія – це словесно-теоретична чи знаково-образна форма подання ціннісних орієнтацій певних соціальних груп. В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище, колективний інтерес, історичну еволюцію, сучасний стан, можливі перспективи розвитку”

Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу, акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання, отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку, інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому, визначає перетворення, розвиток і функціонування суспільства.

Традиційний підхід західної науки до дослідження ідеології ґрунтується переважно на трьох основних пунктах: теза про плюралізм ідеологій; визначення ідеології як помилкового або поєднання помилкової і дійсної свідомості; зведення ідеології до упередженості в думках, заперечення в ній творчого початку.

Для кращого розуміння феномену ідеології варто визначити рівні ідеології. Теоретичний рівень - передбачає розробку, впровадження і функціонування в свідомості людей фундаментальних знань та цінностей, що є основою. По суті, на цьому рівні, діють професійні ідеологи. Другий рівень пов’язаний з розробкою і вкоріненням загальнодоступних знань і цінностей в свідомість народу. Цей рівень часто порівнюють з пропагандою і агітацією, тому ряд дослідників називають його пропагандистським. Третій рівень ідеології передбачає формування і функціонування цінностей на рівні повсякденних поглядів. Такі уявлення формуються двома шляхами: 1) професіонали розробляють елементарні ідеологічні позиції, розраховані на найпримітивніший рівень засвоєння; 2) ідеологічні погляди виробляються самостійно індивідами в їх повсякденному житті.

Статус ідеології у сучасній філософії можна визначити як втілення зв’язку дискурсу з деякою соціальною топікою, як відношення правдоподібності. Нерідко в межі ідеології намагаються інкорпорувати чисто філософські виміри. Зараз ідеологія просто прихована і розчинена у великій масі інформаційних потоків. Вона зливається з позаідеологічними феноменами, тому вона стає невідокремлюваною від інших явищ сучасної нам дійсності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84194. БОЛЕЗНИ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ. ГАСТРИТ 24.07 KB
  ГАСТРИТ Острый гастрит Хронический гастрит Болезни органов пищеварения отличаются большим разнообразием. Гастрит воспалительное заболевание слизистой оболочки желудка. Различают острый и хронический гастриты. Воспаление слизистой оболочки может охватывать весь желудок диффузный гастрит или определенные его отделы очаговый гастрит.
84195. БОЛЕЗНИ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ. ЯЗВЕННАЯ БОЛЕЗНЬ 23.74 KB
  ЯЗВЕННАЯ БОЛЕЗНЬ Определение Патологическая анатомия Острая язва желудка Хроническая язва желудка Язвенная болезнь хроническое циклически текущее заболевание основным клиническим и морфологическим выражением которого являются рецидивирующие язвы желудка или двенадцатиперстной кишки. В ходе формирования она проходит стадии эрозии и острой язвы. Но в случаях развития язвенной болезни некоторые эрозии не заживают; некрозу подвергаются не только слизистая но и более глубокие слои стенки желудка развиваются острые пептические язвы. По мере...
84196. БОЛЕЗНИ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ. АППЕНДИЦИТ 22.98 KB
  АППЕНДИЦИТ Определение Патологическая анатомия Морфологические формы острого аппендицита Хронический аппендицит Аппендицит воспаление червеобразного отростка слепой кишки с характерным клиническим синдромом. Аппендицит является энтерогенной аутоинфекцией. Различают две кишечноанатомической формы аппендицита: острую и хроническую. Естрый аппендицит.
84197. РАК ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ 28.13 KB
  Рак пищевода чаще всего возникает на границе средней и нижней трахеи его что соответствует уровню бифуркации трахеи. Предрасполагают к развитию рака пищевода хроническое раздражение его слизистых алкоголь курение грубая горячая пища рубцевые изменения после ожога инфекции пект анато мические нарушения дивертикулы этиология эпителия и желез. Среди предраковых изменений наибольшее значение имеют лейкоплания и дисплазия эпителия слизистой оболочки.
84198. БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ. ГЕПАТИТЫ 26.06 KB
  ГЕПАТИТЫ Определение гепатита Вирусные гепатиты Вирусный гепатит В Болезни печени разнообразны. Возникновение первичного гепатита т. гепатита как самостоятельного заболевания чаще всего связано с воздействием генатотропного вируса вирусный гепатит алкоголя алкогольный или лекарств медикаментозный. Этиология вторичного гепатита т.
84199. БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ. ГЕПАТОЗЫ. ЦИРРОЗ 23.49 KB
  ЦИРРОЗ Определение гепатоза Патологическая анатомия гепатоза Жировой гепатоз Цирроз печени Гепатозы заболевания печени характеризующиеся дистрофией и некрозом гепатоцитов. Наибольшее значение имеют токсическая дистрофия или прогрессирующий массивный некроз печени острое реже хроническое заболевание характеризующееся прогрессирующим массивным некрозом печени и печеночной недостаточностью. Затем она уменьшается становится дряблой а капсула морщинистой на разрезе ткань печени серая глинистого цвета.
84200. БОЛЕЗНИ ПОЧЕК. ГЛОМЕРУЛОПАТИИ 25.2 KB
  Патологическая анатомия Острый гломерулонефрит Хронический гломерулонефрит Нефротический синдром Фокальный сегментарный гломерулярный склероз Болезни почек при которых наблюдаются протеинурия спайки и гипертрофия сердца были объединены в начале XIX в. В настоящее время выделяют 2 нефролопатии или группы заболеваний почек гломерулои тубулопатии. Особую группу составляют пороки развития почек прежде всего политестеоз опухоли почек.
84201. БОЛЕЗНИ ПОЧЕК. АМИЛОИДОЗ ПОЧЕК. ТУБУЛОПАТИИ 23.58 KB
  В латентной стадии внешне почки изменены мало хотя в пирамидах сосочках обнаруживается склероз и амилоидоз по ходу прямых сосудов и собирательных трубок. В протеинурической стадии амилоидоз появляется в пирамидах и в клубочках в виде небольших отложений в мезонгии и отдельных капиллярных петлях в артериалах. В нефротические стадии количество амилоида увеличивается. В азотенической уремической стадии в связи с нарастающим амилоидозом и склерозом наблюдаются гибель нефронов их атрофия замещение соединительной тканью.
84202. БОЛЕЗНИ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ И ГРУДНЫХ ЖЕЛЕЗ 26.74 KB
  К ним относятся модулярная гиперплазия и аденома предстательной железы железистая гипоплация слизистой оболочки матки эндоцервикоз аденоматоз и полипы шейки матки доброкачественная дисплазия молочной железы. Модулярная гиперплазия и аденома предстательной железы наблюдается у 95 мужчин старше 70 лет. Мышечнофиброзная появлением значительного числа гладкомышечных волокон среди которых обнаруживаются атрофичные железистые элементы дольчатость железы нарушается.