25161

Ідеологія, її місце в житті суспільства

Доклад

Логика и философия

В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...

Украинкский

2013-08-12

26 KB

0 чел.

21. Ідеологія, її місце в житті суспільства.

Розгляд феномена „ідеологія” характеризується суб’єктивністю інтерпретації тих або інших її властивостей і функцій, це свідчить про багатоаспектність даного явища. При цьому ідеологія є концептуальним і світоглядним ядро.Ідеологія як прагматична проекція філософського знання, традиційно розвивається в публічній сфері, тому про неї склалося уявлення про як про суто публічний дискурс, призначений для колективного сприйняття. Публічний ідеологічний дискурс є системою ідей, приймаючи її, людина набуває певної індивідуальності через залучення до колективності, по суті, це орієнтація на універсальність.

Термін „ідеологія” почали вживати в кінці XVIII - на початку XIX століття у Франції. Саме слово „ідеологія” старогрецького походження і буквально означає “вчення про ідеї”, оскільки складається з двох слів: „ідея” і „логос”. У науковий обіг було введено А. Д. де Трасі в його роботі „Етюд про здатність мислити”.

Досить влучним є визначення українських дослідників Л. Губерського, В. Андрущенка, М. Михальченка. Вони стверджують: „Ідеологія – це словесно-теоретична чи знаково-образна форма подання ціннісних орієнтацій певних соціальних груп. В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище, колективний інтерес, історичну еволюцію, сучасний стан, можливі перспективи розвитку”

Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу, акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання, отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку, інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому, визначає перетворення, розвиток і функціонування суспільства.

Традиційний підхід західної науки до дослідження ідеології ґрунтується переважно на трьох основних пунктах: теза про плюралізм ідеологій; визначення ідеології як помилкового або поєднання помилкової і дійсної свідомості; зведення ідеології до упередженості в думках, заперечення в ній творчого початку.

Для кращого розуміння феномену ідеології варто визначити рівні ідеології. Теоретичний рівень - передбачає розробку, впровадження і функціонування в свідомості людей фундаментальних знань та цінностей, що є основою. По суті, на цьому рівні, діють професійні ідеологи. Другий рівень пов’язаний з розробкою і вкоріненням загальнодоступних знань і цінностей в свідомість народу. Цей рівень часто порівнюють з пропагандою і агітацією, тому ряд дослідників називають його пропагандистським. Третій рівень ідеології передбачає формування і функціонування цінностей на рівні повсякденних поглядів. Такі уявлення формуються двома шляхами: 1) професіонали розробляють елементарні ідеологічні позиції, розраховані на найпримітивніший рівень засвоєння; 2) ідеологічні погляди виробляються самостійно індивідами в їх повсякденному житті.

Статус ідеології у сучасній філософії можна визначити як втілення зв’язку дискурсу з деякою соціальною топікою, як відношення правдоподібності. Нерідко в межі ідеології намагаються інкорпорувати чисто філософські виміри. Зараз ідеологія просто прихована і розчинена у великій масі інформаційних потоків. Вона зливається з позаідеологічними феноменами, тому вона стає невідокремлюваною від інших явищ сучасної нам дійсності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1652. Способы искусственного осеменения кобыл 20.49 KB
  При осеменении кобыл сперму вводят в матку (маточный метод осеменения). В практике применяют два способа введения спермы: мануальный и визуальный.
1653. Способы искусственного осеменения коров и телок 20.59 KB
  Для осеменения коров и телок используется цервикальный метод осеменения, т. е. в шейку матки. Существуют три принципиально различающихся по технике исполнения способа введения спермы в цервикальный канал.
1654. Способы искусственного осеменения свиноматок 20.5 KB
  При искусственном осеменении свиней сперма вводится в матку. В практике применяется два способа осеменения: фракционный и нефракционный.
1655. Способы получения спермы от производителей, их преимущества и недостатки 20.33 KB
  Получать сперму от самцов для использования и искусственного осеменения самок можно уретральным и вагинальным методами.
1656. Способы хранения спермы быка 21.29 KB
  Способы хранения спермы вне организма основаны на физиологических свойствах спермиев переходить в состояние анабиоза. Кратковременное хранение спермы и хранение в полном анабиозе.
1657. Сроки наступления половой зрелости у различных видов самок и самцов. 20.73 KB
  Половая зрелость - способность животных производить потомство. Она характеризуется образованием яйцеклетки и проявлением половых циклов у самок, выделением спермиев у самцов, выработкой половых гормонов, обуславливающих развитие вторичных признаков.
1658. Стадии родов: подготовительная, выведения плода, последовая 20.49 KB
  Роды - это сложный физиологический процесс, заключается в выведении зрелого жизнеспособного плода и его плодных оболочек из полости матки через родовые пути.
1659. Сущность искусственного осеменения и его значения в животноводстве 20.44 KB
  И.И. Иванов - основоположник методов искусственного осеменения с/х животных. Самое крупное открытие в области животноводства после приручения и одомашнивания животных.
1660. Сущность процесса оплодотворения. Стадии оплодотворения 19.42 KB
  Оплодотворение - это физиологический процесс, который заключается в слиянии яйца и спермиев с последующей их ассимиляцией и диссимиляцией, в результате образуется зигота, которая имеет двойную наследственность.