25162

Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання

Доклад

Логика и философия

Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .

Украинкский

2013-08-12

25.5 KB

1 чел.

22. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання

(«Первый очерк системы натурфилософии», 1799 «Идеи к философии природы», 1797 «О мировой душе», 1798)

Натурфілософія Шеллінга відноситься до раннього етапу його творчості і поряд з філософією трансцендентального ідеалізму є частиною його філософії тотожності. Як казав сам Шеллінг, це 2 різні погляди на один і той самий предмет. Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта.

Натурфілософія Шеллінга – це спроба звести всі знання про природу в єдину систему, спроба пояснити, що собою являє життя?

Життя – це сама природа, тому її можна зрозуміти лише з самої природи. Життя і нежиття – це єдність органічної і неорганічної природи, які взаємно перетворюються (звідси ідея пульсуючого всесвіту). Життя – це гра сил (магнетизм, електризм, хімізм), які взаємопов’язані між собою.

Для природи характерна доцільність, що є вищим проявом ідеального в природі. А як в природі зародилося це ідеальне? Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт.  Це єдина безпосередня достовірність, що позбавлена будь-яких індивідуальних визначень. Дух і природа тотожні. Тут вихідним поняттям служить поняття абсолютного розуму. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані, створюють "цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного".

Всезагальний дух або «Я» передує самосвідомому «Я». Адже якби не було розуму, не могла б виникнути самосвідомість. Передісторія «Я» криється в самій історії природи, історії абсолютного розуму. Шелінг виділяє 2 основні етапи природи: рослинний та тваринний світ. Проте на цих стадіях без кінцевий суб’єкт не перетворюється в об’єктивність, оскільки йому бракує самосвідомості. Тому наступною і кінцевою стадією натурфілософії стає виникнення людини чи самосвідомості. Самосвідомість у своєму розвитку проходить 3 етапи: 1. усвідомлення кінцевості; 2. Усвідомлення безкінцевості. 3. синтез. Спочатку суб’єкт усвідомлює себе як частину природи, потім як чисте знання та свободу від природних визначень, і врешті решт, як таку свободу, що накладає сама на себе певні обмеження. У цьому моменті натурфілософія переходить у практичну філософію, яка розгортається від етики, через вчення про державу і право, до філософії історії. У такій послідовності свобода піднімається до рівня роду. Тобто людина починає усвідомлювати те, що наслідки її вільних дій впливатимуть на весь людський рід. З цього моменту людина починає усвідомлювати себе як рід, як абсолютного суб’єкта. Всього Шеллінг виділяє 3 форми такого усвідомлення: мистецтво, релігія та філософія.

У своїй натурфілософії Шеллінг передбачив багато чого, зокрема (за Кушаковим):

  •  Зв’язок органічної та неорганічної природи
  •  Зв’язок магнетизму та електрики
  •  Усі види життя є модифікацією 1 і тієї ж вихідної точки життя
  •  Світло – єдність хвилі та корпускули і т.д.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67552. СОСТОЯНИЯ МИКРОСИСТЕМ. ПОСТУЛАТЫ КВАНТОВОЙ МЕХАНИКИ (ПРОДОЛЖЕНИЕ) 593.5 KB
  Разные собственные векторы при фиксированном Al автоматически не являются взаимно ортогональными. Но их всегда можно ортогонализовать процедурой Шмидта, а кроме того, их можно и нормировать.
67553. ВОЛНОВАЯ ФУНКЦИЯ ЧАСТИЦЫ. УРАВНЕНИЕ ШРЕДИНГЕРА 317.5 KB
  Здесь множитель i выделен для удобства (чтобы было = - см. ниже), а - некоторый дифференциальный оператор, не включающий производных по времени. Он должен быть линейным, чтобы соблюсти принцип суперпозиции.
67554. А-ПРЕДСТАВЛЕНИЕ КВАНТОВОЙ МЕХАНИКИ 642 KB
  Здесь предполагается, что спектр оператора - невырожденный. Если есть вырождение, то нужен еще один индекс, связанный с необходимостью введения по крайней мере еще одного оператора, коммутирующего с . Тогда строим базис из общих собственных векторов операторов и (см. лекцию 2):
67555. СООТНОШЕНИЯ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТЕЙ 611.5 KB
  Зависимость от времени можно ввести в квантовую механику разными способами. До сих пор мы пользовались картиной Шредингера в которой считается что всю зависимость от времени несут векторы состояния волновые функции а в операторы наблюдаемых она может входить лишь в исключительных...
67556. ЗАКОНЫ СОХРАНЕНИЯ 488.5 KB
  В картине Шредингера затруднительно сразу сказать, что такое сохраняющаяся физическая величина, так как операторы наблюдаемых обычно вообще от времени не зависят. Приходится исхитряться (см. ниже). А в картине Гейзенберга все ясно.
67557. НОРМИРОВКА В НЕПРЕРЫВНОМ СПЕКТРЕ 299 KB
  Классическому инфинитному движению отвечают состояния с обобщенными волновыми функциями которые нельзя нормировать а энергетический спектр является непрерывным. Возникает проблема нормировки волновых функций непрерывного спектра. Реально же на самом деле спектр всегда является дискретным так как...
67558. ГАРМОНИЧЕСКИЙ ОСЦИЛЛЯТОР 773 KB
  Мы получили, что волновые функции стационарных состояний осциллятора являются или четными или нечетными. Оказывается, этот результат можно было предсказать заранее, не решая задачу. Сделаем в этой связи отступление, которое представляет и значительный самостоятельный интерес.
67559. КОГЕРЕНТНЫЕ СОСТОЯНИЯ 390.5 KB
  Доказательство основывается на математическом результате, что всякий эрмитов оператор с конечным следом (такие операторы называются ядерными) имеет чисто дискретный спектр. Ставим задачу на собственные значения...
67560. ОРБИТАЛЬНЫЙ МОМЕНТ ИМПУЛЬСА 637 KB
  Дальше мы намерены перейти к анализу движения частицы в центральном поле. Как и в классической физике, здесь очень важную роль играет момент импульса. Но в квантовой механике бывает два момента импульса - связанный с движением частицы и имеющий классический аналог, и не связанный с движением частицы...