ID: 25162

Название работы: Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання

Категория: Доклад

Предметная область: Логика и философия

Описание: Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-08-12

Размер файла: 25.5 KB

Работу скачали: 1 чел.

22. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання

(«Первый очерк системы натурфилософии», 1799 «Идеи к философии природы», 1797 «О мировой душе», 1798)

Натурфілософія Шеллінга відноситься до раннього етапу його творчості і поряд з філософією трансцендентального ідеалізму є частиною його філософії тотожності. Як казав сам Шеллінг, це 2 різні погляди на один і той самий предмет. Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта.

Натурфілософія Шеллінга – це спроба звести всі знання про природу в єдину систему, спроба пояснити, що собою являє життя?

Життя – це сама природа, тому її можна зрозуміти лише з самої природи. Життя і нежиття – це єдність органічної і неорганічної природи, які взаємно перетворюються (звідси ідея пульсуючого всесвіту). Життя – це гра сил (магнетизм, електризм, хімізм), які взаємопов’язані між собою.

Для природи характерна доцільність, що є вищим проявом ідеального в природі. А як в природі зародилося це ідеальне? Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт.  Це єдина безпосередня достовірність, що позбавлена будь-яких індивідуальних визначень. Дух і природа тотожні. Тут вихідним поняттям служить поняття абсолютного розуму. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані, створюють "цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного".

Всезагальний дух або «Я» передує самосвідомому «Я». Адже якби не було розуму, не могла б виникнути самосвідомість. Передісторія «Я» криється в самій історії природи, історії абсолютного розуму. Шелінг виділяє 2 основні етапи природи: рослинний та тваринний світ. Проте на цих стадіях без кінцевий суб’єкт не перетворюється в об’єктивність, оскільки йому бракує самосвідомості. Тому наступною і кінцевою стадією натурфілософії стає виникнення людини чи самосвідомості. Самосвідомість у своєму розвитку проходить 3 етапи: 1. усвідомлення кінцевості; 2. Усвідомлення безкінцевості. 3. синтез. Спочатку суб’єкт усвідомлює себе як частину природи, потім як чисте знання та свободу від природних визначень, і врешті решт, як таку свободу, що накладає сама на себе певні обмеження. У цьому моменті натурфілософія переходить у практичну філософію, яка розгортається від етики, через вчення про державу і право, до філософії історії. У такій послідовності свобода піднімається до рівня роду. Тобто людина починає усвідомлювати те, що наслідки її вільних дій впливатимуть на весь людський рід. З цього моменту людина починає усвідомлювати себе як рід, як абсолютного суб’єкта. Всього Шеллінг виділяє 3 форми такого усвідомлення: мистецтво, релігія та філософія.

У своїй натурфілософії Шеллінг передбачив багато чого, зокрема (за Кушаковим):

•  Зв’язок органічної та неорганічної природи
•  Зв’язок магнетизму та електрики
•  Усі види життя є модифікацією 1 і тієї ж вихідної точки життя
•  Світло – єдність хвилі та корпускули і т.д.