25162

Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання

Доклад

Логика и философия

Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .

Украинкский

2013-08-12

25.5 KB

1 чел.

22. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання

(«Первый очерк системы натурфилософии», 1799 «Идеи к философии природы», 1797 «О мировой душе», 1798)

Натурфілософія Шеллінга відноситься до раннього етапу його творчості і поряд з філософією трансцендентального ідеалізму є частиною його філософії тотожності. Як казав сам Шеллінг, це 2 різні погляди на один і той самий предмет. Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта.

Натурфілософія Шеллінга – це спроба звести всі знання про природу в єдину систему, спроба пояснити, що собою являє життя?

Життя – це сама природа, тому її можна зрозуміти лише з самої природи. Життя і нежиття – це єдність органічної і неорганічної природи, які взаємно перетворюються (звідси ідея пульсуючого всесвіту). Життя – це гра сил (магнетизм, електризм, хімізм), які взаємопов’язані між собою.

Для природи характерна доцільність, що є вищим проявом ідеального в природі. А як в природі зародилося це ідеальне? Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт.  Це єдина безпосередня достовірність, що позбавлена будь-яких індивідуальних визначень. Дух і природа тотожні. Тут вихідним поняттям служить поняття абсолютного розуму. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані, створюють "цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного".

Всезагальний дух або «Я» передує самосвідомому «Я». Адже якби не було розуму, не могла б виникнути самосвідомість. Передісторія «Я» криється в самій історії природи, історії абсолютного розуму. Шелінг виділяє 2 основні етапи природи: рослинний та тваринний світ. Проте на цих стадіях без кінцевий суб’єкт не перетворюється в об’єктивність, оскільки йому бракує самосвідомості. Тому наступною і кінцевою стадією натурфілософії стає виникнення людини чи самосвідомості. Самосвідомість у своєму розвитку проходить 3 етапи: 1. усвідомлення кінцевості; 2. Усвідомлення безкінцевості. 3. синтез. Спочатку суб’єкт усвідомлює себе як частину природи, потім як чисте знання та свободу від природних визначень, і врешті решт, як таку свободу, що накладає сама на себе певні обмеження. У цьому моменті натурфілософія переходить у практичну філософію, яка розгортається від етики, через вчення про державу і право, до філософії історії. У такій послідовності свобода піднімається до рівня роду. Тобто людина починає усвідомлювати те, що наслідки її вільних дій впливатимуть на весь людський рід. З цього моменту людина починає усвідомлювати себе як рід, як абсолютного суб’єкта. Всього Шеллінг виділяє 3 форми такого усвідомлення: мистецтво, релігія та філософія.

У своїй натурфілософії Шеллінг передбачив багато чого, зокрема (за Кушаковим):

  •  Зв’язок органічної та неорганічної природи
  •  Зв’язок магнетизму та електрики
  •  Усі види життя є модифікацією 1 і тієї ж вихідної точки життя
  •  Світло – єдність хвилі та корпускули і т.д.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17187. Кожные и венерические болезни 600.43 KB
  Кожные и венерические болезни Иванов О.Л. Глава I ИСТОРИЯ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИИ Кожные и венерические болезни относятся к древнейшей патологии рода человеческого и сопутствуют всем этапам его развития приобретая иногда характер своеобразных эпидемий. Первые ...
17188. ТРИАДОЛОГИЯ Л.П.КАРСАВИНА НА МАТЕРИАЛЕ ТРАКТАТА «О ЛИЧНОСТИ» 58.08 KB
  К.А. Махлак ТРИАДОЛОГИЯ Л.П.КАРСАВИНА НА МАТЕРИАЛЕ ТРАКТАТА О ЛИЧНОСТИ Говоря о триадологии мы в нашем контексте с самого начала должны различать два момента.. Прежде всего есть триадология как отдел святоотеческого богословия триадология учение о Православной...
17189. КРИТИКА ТЕОРИИ ЛИЧНОСТИ КАК СУБЪЕКТА ИСТОРИИ В ИСТОРИОСОФИИ Л.П. КАРСАВИНА 143.53 KB
  Т.А. Туровцев КРИТИКА ТЕОРИИ ЛИЧНОСТИ КАК СУБЪЕКТА ИСТОРИИ В ИСТОРИОСОФИИ Л.П. КАРСАВИНА Представляется что одной из существенных методологических ошибок русской религиознофилософской мысли оказывается неразличение понятий. Это может касаться как исходно заяв
17190. ЛАТИНСКИЕ ТРАКТАТЫ 179.09 KB
  Майстер Экхарт ЛАТИНСКИЕ ТРАКТАТЫ Перевод В.В. Можаровского фрагментов из 3 х трактатов Вступление Здесь представлен перевод наиболее важных в догматическом отношении фрагментов из Латинских трактатов Майстера Экхарта. Тексты размещены по трем основным раз
17191. ЗАПАДНОЕВРОПЕЙСКАЯ МЫСЛЬ И РУССКАЯ ФИЛОСОФИЯ 249.45 KB
  П.А. Сапронов ЗАПАДНОЕВРОПЕЙСКАЯ МЫСЛЬ И РУССКАЯ ФИЛОСОФИЯ Ввиду промежуточности недовершенности и неопределенности феномена русской религиознофилософской мысли ее отношение к западной философии никогда не было отношением части и целого. В еще меньшей степени б
17192. Отношение к философии и богословию в святоотеческой традиции 42.51 KB
  Отношение к философии и богословию в святоотеческой традиции. Вопрос об отношении между философией и богословием между верой и разумом достаточно старый и решался он в зависимости от культурной и исторической ситуации поразному. Для нас важно что в полемике по этом
17193. ДОМАШНИЙ ДОКТОР ДЛЯ ДЕТЕЙ 2.06 MB
  Клафлин Эдвард под ред. ДОМАШНИЙ ДОКТОР ДЛЯ ДЕТЕЙ Советы американских врачей пер. Почиталин И. Г. Изд. КронПресс Москва 1997 г. OCR Палек Alligator 1998 г. Вступление Как помочь здоровью вашего ребенка Если у вас есть дети вы наверное захотите чтобы под рукой ...
17194. КРИЗИС БЕЗБОЖИЯ 68 KB
  И.Ильин КРИЗИС БЕЗБОЖИЯ Первая глава лекции прочитанной И.А. Ильиным в Риге 11 октября 1935 года. Историческое время выпавшее нам на долю исполнено великого и глубокого значения: это эпоха чрезвычайной насыщенности напряженности эпоха крушения подводящего...
17195. ПРЕДАНИЕ И ПРЕДАНИЯ 66.5 KB
  Лосский ПРЕДАНИЕ И ПРЕДАНИЯ Предание ParadosisTraditio один из терминов у которого так много значений что он рискует вовсе утерять свой первоначальный смысл. И это не только по причине некоторого обмирщения которое обесценило столько слов богословского словаря как дух...